Львів. Ніч проти 9 лютого 1924 року. Польська поліція прийшла з обшуком до учасниці  підпільної Української військової організації Ольги Басараб.  У квартирі, яку Ольга знімала разом з подругою, знайшли документи цієї організації та агітаційну літературу. Обох жінок звинуватили в шпигунстві. Ольга Басараб, незважаючи на численні катування, не видала нікого з інших агентів. Пізніше польські спецслужби у своєму звіті напишуть, що Українська військова організація має одну з наймасштабніших розвідувальних  мереж у Європі.    

Українці, які не жили під владою Радянського Союзу, намагалися добути  інформацію про масовий голод в Україні і розповісти її світові. Зокрема, ОУНівці організували вбивство радянського дипломата, щоб на судовому засіданні при журналістах сказати правду про Голодомор. Також над цим працювали і спецслужби УНР в екзилі. Вони засилали на територію радянської України агентів, які, ризикуючи життям, збирали дані і передавали їх за кордон. Далі ця інформація лунала на багатьох міжнародних майданчиках і, зокрема, на Лізі Націй. Чому ж світ не допоміг Україні? 

Після вбивства спецслужбами СРСР лідера ОУН Євгена Коновальця, українські націоналісти створили власну Службу безпеки, яка дозволяла ефективно протидіяти ворогу. ОУНівці впроваджували своїх агентів до лав радянських силовиків і намагалися їх знешкоджувати. Якими були агенти Служби безпеки ОУН, і кого з ворогів їм вдалося ліквідувати?

Після закінчення Другої світової війни закордонні частини ОУН почали співпрацювати з розвідками США і Великої Британії. Українці проходили навчання, вишколи і готувалися збирати інформацію про СРСР. Натомість мали підтримку і фінансову допомогу від країн Заходу. Скільки тривала ця співпраця і чим вона закінчилася?

Березень 1951 року. Пасажирським рейсом Дюссельдорф-Лондон летять 20 співаків. Мета їхньої подорожі - ознайомлення з культурою Великої Британії. Це офіційна версія. Насправді ж це були десантники ОУН, яких британська розвідка готувала для збору інформації в СРСР. Проте, у такій співпраці українців з британцями, кожна сторона мала свої цілі.

Під час Другої світової війни ОУнівці зрозуміли, що підпільних методів боротьби недостатньо і створили Українську повстанську армію. Вони прагнули відновити незалежність України у сприятливий час, коли Німеччина і Радянський Союз виснажать один одного, і водночас вели бої з обома противниками. Як військам УПА вдавалося перемагати у битвах з німецькою і радянською регулярними арміями, які суттєво переважали їх у силах і засобах – слухайте у черговій серії програми "Мережа".

Радянські силовики полювали на Степана Бандеру більше 10 років. Втім, Служба безпеки ОУН щоразу викривала кілерів, яких посилали спецслужби СРСР. Тож "чекісти" були змушені змінювати виконавців і придумувати інші способи замаху. Як Степан Бандера жив і працював під прикриттям і чому зрештою знехтував особистою охороною? Слухайте у черговій серії програми "Мережа". 

Учасники українського визвольного руху були досить різними особистостями. Ріко Ярий ― це лідер ОУН, який працював на щонайменше 4 розвідки. Степан Федак ― учасник Української військової організації, який також був агентом німецьких і радянських спецслужб. Як їм це вдавалося і чи були вони викриті? Про це у 7-й серії програми "Мережа".

У квітні 1918 року підрозділ армії УНР під керівництвом Петра Болбочана прямує до Криму, щоби звільнити його від більшовиків. Українським військовим вдалося провести спецоперацію, прорватися через Чонгар і за кілька днів майже визволити півострів. Але вони змушені були відступити. Чому так сталося ― розповідає 8-ма серії програми "Мережа".