Розвідка для держави
"Діяльність розвідки – це прихована модель діяльності держави, бо розвідка не діє самостійно. Вона виконує завдання, які стоять перед нею і відповідно до закону, і в зв’язку з актуальними проблемами, які щоденно має держава в системі оборони, безпеки, економіки та в цілому – стратегічних пріоритетів. У період війни цей формат вирішальний: він дає розвідці можливість розпізнати стратегічні наміри противника, мати повні дані про його потенціал, задуми і просувати заходи на упередження війни. А якщо вона вже настала – задіяти всі можливості, щоб вести активну оборону. Розвідка сформувалася в перші періоди зародження людства, коли направлялися і представники інших племен, щоб добути інформацію про конкурента. Це були "лазутчики" – дійсно ті люди, які добувають інформацію. Давали на той час можливість сформувати збройні формування, щоб захопити ту чи іншу територію або своєчасно захиститися.
Якщо говорити про новітні підходи, коли формувалася наша українська розвідка, то вона створена як незалежний підрозділ у 2004 році. В тому ж році ухвалили закон про нашу службу і вона стала повнокровним органом державної влади. Вона мала свою специфіку і закритий характер. В першу чергу орієнтувалися на тому, якими будуть функції розвідки: зрозуміло, це розвідувальна діяльність у політичній сфері. Ми повинні мати повні дані за рахунок нашої агентури, технічних можливостей про наших, наприклад, противників: що планує Путін, його оточення, силовики, його спецслужби? Це один із потужних факторів, який дозволяє підрозділам України проникнути в ці структури, політичне керівництво Росії за рахунок агентури або технічних можливостей. Це й проникнення в комп’ютерні системи, наприклад, центральних органів влади тієї або іншої країни, дешифрування, особливо таємної інформації, проведення радіоперехоплень. Поряд з цим, це конкретні дані про військовий потенціал та задуми військового керівництва країни-агресора або третіх країн щодо нашої держави. Зокрема, йдеться, про конкретні сценарії захоплення Криму, нашої держави в цілому. Які для цього є передумови, чи є потенціал, які готуються реальні кроки? Поряд з цим, йдеться і про дуже потужне супроводження діяльності вищих посадових осіб держави: підготовка матеріалів Президенту на проведення стратегічної політики на зовнішніх напрямках. З 2005 року в нас була усталена практика, коли розвідка готувала всі державні візити президента, маючи як політичну та економічну, технологічну і бізнесову інформацію, а також інформацію про загрози, які виникали в той чи інший період. Найголовніше – рекомендації моделі дій керівників держав і рекомендації, як упередити інші загрози або мати переваги на зовнішньому або внутрішньому напрямку".
Росія намагалася взяти під контроль усі спецслужби України
"Ще під час існування СРСР, на межі його розпаду, коли постало питання, що Росія спробує взяти під контроль усі спецслужби України, патріотична частина тоді ще КДБ (коли ще існував СРСР), а потім новоствореної Служби безпеки України чітко визначилися – ми будуємо свою службу! Хто з цим не згодний – йде у відставку! Або їде у Росію, або йде на пенсію (ми надавали тоді таку можливість). А молоді співробітники, молоді керівники СБУ відстоювали тоді позицію незалежних від Росії спецслужб – включаючи СБУ і Службу зовнішньої розвідки. І на той момент (коли ще існував СРСР), ми навіть агентуру свою приховали, те, чого хотів Голушко (Микола Голушко – останній голова КДБ Української РСР. Із 20 вересня до 6 листопада 1991 року – в. о. голови Служби національної безпеки України. Потім Голушко переїхав до Москви, де працював начальником секретаріату КДБ СРСР, а з 24 січня 1992 року – заступник міністра безпеки Російської Федерації – ред.) – хотів перевезти в Москву. Ми це заперечили. Усі картотечні дані ми забрали до себе. Я особисто цим займався. Розповім історію – ці справи, які намагалися забрати у Москву, ми знищили на Обухівській картонажній фабриці у великих басейнах кислоти. Щоб вони не потрапили у Росію. Але агентурні дані, картотеку залишили в Україні, не дали тодішньому керівнику Голушку це зробити (перевезти їх у Москву). Паралельно в Україні розбудовували свою Службу, здійснювали повну верифікацію кадрів, усіх структур. Сформували нову концепцію розвідки і Служби безпеки в тому числі. При цьому в Україні ухвалили відповідні нові закони. Все робилося тоді на користь нової держави – України. Вже тоді діяли українські патріоти, вже тоді вони активно працювали проти Росії. Наприклад, уже тоді ми чітко знали задуми із захоплення Криму 1994 року, коли вже готувалися на чолі з Мєшковим "референдуми", коли проникала агентура, планувалося захоплення військовими можливостями. З урахуванням даних про Російську Федерацію були здійснені тоді колосальні оперативні заходи і ця акція Росії провалилась. Було викрито агентуру, яка діяла в організаціях "Русский блок", "Русское единство", "Русское казачество". Це та агентура, про яку українська розвідка здобула інформацію, що вона (агентура) діяла для організації захоплення Криму".
Фото: Українське радіо
"Вас використовують для війни"
Точно так само було й на Тузлі: планувалася ще одна операція, яку розвідка попередила. Це глобальна операція, яка передбачала сутички російськомовного населення з кримськими татарами. Щоб була війна між татарами та представниками України. Вже розпочалася війна, вбивства, підпали і об’єктів кримських татар, і російськомовних на південному березі Криму аж до Сімферополя. Рухалося 60 тисяч, щоб захопити Сімферополь. Це могла бути війна, але ми зупинили тоді це і сказали, як представникам кримських татар, так й інших, що їх втягнули в провокацію. Вас використовують для війни. Якби розпочалася війна, вони (Росія) завели б війська – миротворчі контингенти для "захисту" російськомовного населення проти кримських татар і це була б гаряча точка на тривалий період. Тоді вони б, зрозуміло, захопили території.
"У 2008 році ми стояли на межі або війни, або втрати незалежності"
У 2008 році, коли розпочалася війна в Грузії, Росія розпочала агресивні дії та хотіла спровокувати велику сутичку між флотами України та Росії, завдати ударів. Тоді розпочалася б війна між нашими державами вже в той період. Але розвідка добула цю інформацію з вищих ешелонів влади РФ й на рівні президентів, посередників, які були учасниками від західного блоку, під час складних дискусій з Путіним та Медвєдєвим (тодішній формальний президент Росії – ред.) нам вдалося попередити війну та не допустити агресії проти нашої держави. Хоча тоді ми стояли на межі або війни, або втрати незалежності.
Про російських силовиків на боці України
"У Росії є дуже впливові сили. 24 лютого минулого року наші колеги прямо із спецпідрозділів Росії – як розвідки, так і ФСБ – розповіли, що натворив ненормальний Путін. Вони були проти цього й були готові їхати в Україну і воювати за нашу державу. Це генерали спецслужб, які дійсно грамотні й толкові, та розуміли, що війна призведе як до величезних проблем для нашої держави, так і для Російської Федерації та режиму Путіна".
"Планувалося 16 лютого, але переніс на 24-те"
"Наша розвідка та наші союзники мають потужну модель кооперації. Я й сам підписував спільні договори про співпрацю з ЦРУ, ФБР, іншими розвідками – Канади, практично всіма країнами Європи і НАТО, Туреччини, Китаю. Із західними союзниками сьогодні в нас повна кооперація, особливо вона укріпилась в період війни. Йдеться про обмін всіма даними: політичними, стратегічними, військовими, операційними. Тут не лише агентурна розвідка, але й космічна, оперативна на полі бою. Перед війною Україна отримувала від розвідки США, Великої Британії, частково Німеччини, Франції інформацію про конкретні плани президента Росії Володимира Путіна розпочати повномасштабну агресію. Як правило, дані розвідки зазвичай не оприлюднюють. Для західних спецслужб це табу. Але в даній ситуації є один прийом: щоб попередити агресію, треба дати чіткі дані, що нам усе відомо, що ми знаємо, що ви будете нападати і що агресивна позиція недолуга і ми будемо протидіяти. Але Путін тоді вже настільки підготувався до повномасштабної війни проти України, що в даній ситуації він це проігнорував. Єдине, що президент Росії змінив – дата нападу: планувалося 16 лютого, але переніс на 24-те. Відкрию ще одну невелику таємницю: наші можливості були задіяні на те, щоб попередити таку війну. І частина лібералів переконали Путіна, що війна може завершитись величезним провалом. Він у деякій мірі відступив і дав команду не проводити операцію 16 лютого. Це дуже потужний вплив із нашого боку. Навіть ті, які давали інформацію в оточенні Путіна, сказали, що так, 16-го нападу не буде. Але мілітаристи тиснуть, тому задійте всі міжнародні сили, щоб змусити Путіна не розвивати агресивну політику і не вести війну взагаді. Однак Росія почала повномасштабну агресію 24 лютого. Відвернути війну не вдалося на вищому політичному рівні не тільки України, але й наших західних союзників".
Про розвідника Кірєєва, який надавав дані про плани Росії і був вбитий при затриманні СБУ
"На даний момент це дійсно глибоке нерозуміння важливості координації між спецслужбами України. Розвідник, як правило, працює у ворожому колі. Неможливо, щоб той же Штірліц говорив, що "я – представник спецслужби СРСР". Це абсурд і розкриття. Тому в даній ситуації дійсно була проблема в плані взаємодії, розшифровки діючих співробітників під прикриттям. Це глибоко законспіровані співробітники розвідки або їх агентура, яка дійсно повинна знаходитися під захистом розвідки і якщо виникає питання в контррозвідки, в СБУ, то ці питання вирішуються на рівні перших осіб. Голова Служби зовнішньої розвідки України контактує з головою СБУ і вони дуже конфіденційно (обговорюють це – ред.), адже це тонке питання – розшифровка агентури. Тільки на рівні перших осіб можуть бути вирішені проблеми, що цю людину не чіпаємо. Вона знаходиться в нашому полі зору, ми відповідаємо за неї без пояснення інших причин. І СБУ повинно так діяти. Зрозуміло, що в цій ситуації не було чіткої координації і служба просто-напросто маючи дані, що той має контакти із представниками Росії, провела свою операцію по затриманню. І під час цієї операції ще й загибель. Це той недолугий варіант, який стався. Й сьогодні слідство повинно встановити, чи в системі СБУ не було російської агентури, яка розшифрувала цього агента і зумисно його нейтралізувала. Це може бути ще одним фактором, бо по СБУ, по керівниках, включаючи низку генералів, порушені кримінальні справи як щодо агентури ФСБ РФ. Вони виконували завдання не тільки по інформації, що заміновано, про готовність в цілому політичного керівництва України до потужного опору, але й видавали конкретні дані відносно тих співробітників або ефективних політиків, які виконували завдання, особливо перед війною чи на її початку".
Коли завершиться війна?
"Виходимо із об’єктивних умов, враховуючи оперативні дані та оцінку дій Росії, яка готується до широкомасштабних наступів. Але для цього їй потрібно мінімум пів року, щоб згенерувати всі сили, підготувати на фронт не просто "мобіків", а частково навчених солдатів — на полігонах, у центрах підготовки, на злагодженні військових частин. Це формування нових дивізій, корпусів, армій, округів, яке росіяни ухвалили на своїй колегії. За приблизними розрахунками, йдеться про кінець весни та літо. До того часу, вже маючи новітнє озброєння і техніку після крайнього "Рамштайну" (чергової координаційної зустрічі глав військових відомств держав-союзниць України, яка відбулася 20 січня – ред.) ЗСУ мають підготувати стратегічну наступальну операцію. До їхньої чергової навали. А це передбачає у найближчі 2-3 місяці проведення стратегічних наступальних операцій на сході та півдні України. Якщо ми проведемо звільнення наших територій упродовж весни, за 3-4 місяці, то потужно потіснимо російський режим, а можливо, станеться і його падіння. Якщо ж ми затягнемо цей процес, зрозуміло, що Росія почне нарощувати зусилля, а ми будемо створювати передумови захисту по багатьох напрямках. Але перемелювати великі сили нам буде тяжко, тож це може затягнутися на пів року і довше. Тому я — за перший сценарій. Є реальні перспективи на 3-4 місяці, щоб ми звільнили схід і південь нашої держави. Це перша передумова для виграшу у цій війні та настання миру на умовах України".
Фото: Українське радіо
