На фото: Михайло Швед, vechirniy.kyiv.ua
"Світ відкритий до української культури"
Українська система організації концертного життя насправді дещо відмінна від західної системи. Ми багато в чому відходимо від пострадянських моделей функціонування концертного життя, але ще не перейшли на західні моделі. Тож зараз у нас проміжна форма. Стара система пов'язана з функціонуванням державної системи закладів культури, які певним чином організовані, мають відповідні фінансову підтримку та нормативні акти, які зобов'язані дотримуватися. Водночас ми маємо відкритий західний простір. Відтак суспільство і концертне життя також активно інтегруються. З одного боку, у вигляді започаткування фестивалів і залучення іноземних виконавців. З іншого боку, українські музиканти почали активного гастролювати за кордон. І цей живий взаємообмін і жива інтеграція у світовий культурний музичний процес відбувається понад 30 років.
Зараз цей процес став ефективніший через війну і ті проблеми, які ми сьогодні маємо. Частина українських музикантів перебуває на Заході, але більшість з них не сидить склавши руки, а активно концертують, промотують українське мистецтво і збагачують світ новими ідеями та формами. Світ сьогодні як ніколи відкритий на українські ідеї та українську культуру. І, безумовно, ми маємо максимально цим скористатися для того, щоб активного ствердитися як самобутня культурна нація у світовому контексті, а саме — в очах громадян інших країн. Тому що, на жаль, навіть у європейських країнах про нас знають мало. І це більше наша вина, що ми свого часу не так ефективно доводили до них наш якісний культурний продукт.
"Митець має або шукати агента, або промотувати себе самотужки"
Україна не дуже залежна від смаків ринку. У цьому є і переваги, і недоліки. Водночас в Європі концертне життя сильно залежить від поточної кон'юнктури глядачів, партнерів, які вкладають кошти в проєкт, нішеві творчі історії підтримуються на рівні грантів, спеціалізованих фестивалів та навчальних програм. Там система життя більш диференційована — хоч і складніша, але відпрацьовані певні правила, і митець розуміє, що для того, щоб щось досягнути, він має будувати кар'єру за певним принципом.
В Україні насправді не все ще так функціонує. Ми хапаємося за все. Разом з тим є багато грантових програм і від Українського культурного фонду, і за кордоном. Але не всі ми вміємо сісти та написати ці гранти, зокрема маємо або громадську організацію, або створити фізичну особу-підприємця, аби забезпечити інституціоналізацію того чи іншого проєкту. Тому митець, який хоче себе розвивати, або має входити в контракт з колегою чи агентом, який допоможе йому в цьому, або він змушений робити самотужки.
Фото з ФБ-сторінки Михайла Шведа
"Залишаючи класику, розширити можливості"
Щодо розвитку філармонії, я б почав з перфоменізації музичного мистецтва, коли використовуємо відео та сценічне світло, що також допомагає залучати нову публіку. Це потрібно не всюди, але такі технічні можливості існують, і їх потрібно використовувати. Наприклад, ми зараз працюємо над циклом культурно-просвітницьких програм для дітей від трьох до п’яти років. Прем’єра "Пригоди кролика Філармона" запланована на 19 березня, на якій діти будуть взаємодіяти з мистецтвом. А також будуть й інші програми для дітей різного віку. Буде і яскравий візуальний ряд, і костюми, й інтерактив, щоб сучасному поколінню було цікаво. Ми хочемо працювати для того, аби сформувати нове покоління наших слухачів.
Водночас ми намагаємося започатковувати проєкти різного плану. Один з них — "Відкрита репетиція", коли ми започаткували кілька репетицій на місяць. Як правило, це наш симфонічний академічний камерний оркестр, колектив Національного академічного симфонічного оркестру Володимира Сіренка. Ми очікуємо, що будуть з’являтися солісти, зокрема запрошені гастролери. Ідея в тому, що для студентів (зокрема мистецьких спеціальностей) відкриті генеральні репетиції, і вони можуть бути їх учасниками, спілкуватися з диригентами. Цей проєкт зроблений для того, щоб студент міг навчатися і бачити живу кухню підготовки програми, тому що не завжди вони мають можливість піти на концерт.
"Філармонія нескорених"
Ми активізуємо підготовку нових програм, хоча старі також будуть використовуватися. Ми маємо дати слухачеві ширший спектр. Також з’являються нові майданчики для виступів наших артистів, розширюється репертуарна палітра, започатковуються довгострокові проєкти, які мають концепцію.
20 лютого була презентація проєкту "Філармонія нескорених", який ми спрямували на підтримку музикантів з деокупованих, тимчасово окупованих та прифронтових українських територій. Він був презентований виступом відновленого камерного оркестру "Ренесанс" легендарної Маріупольської філармонії. Приємно, що на концерт прийшли як і колеги-музиканти, як і маріупольці, зокрема з "Азовсталі" та хлопці з полку "Азов".
Фото: Радіо Культура
"Закордонні солісти у філармонії будуть"
Ведеться робота як і з закордонними солістами, так і з дипломатичними представництвами європейських країн в Україні. Певні напрацювання є, хоча наразі ще не можу анонсувати. Я переконаний, що вже цієї весни кілька цікавих солістів у нас все ж таки в Києві буде. Як показує досвід, значно легше вести мову з тими виконавцями, які вже колись в Україні бували. У них є якісь особистісні контакти, вони бачили наші міста. Інша справа для артистів, коли вони бачать цю країну лише по телебаченню у вигляді вибухів і не бачать, що ця країна все-таки живе своїм життям, намагається протистояти не тільки на фронті, а жити далі, стверджуватися і показувати всьому світу, що ми активні.
"Українську музику можливо популяризувати за кордоном"
Багато музикантів перебувають на Заході з гастролями, там організовуються різні проєкти, на яких постійно звучить українська тема. Зокрема, Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії виступив у Карнегі-Холл, Нью-Йорк. І в них досі триває тур Сполученим Штатами Америки. Безумовно, виконуються й українські твори, і багато що звучить для американців вперше. Крім того, зараз в Європі звучить багато українських композиторів, які представляють найрізноманітніші спектри музики. Диригенти та виконавці в солідарність з Україною прагнуть виконувати українські твори та досить часто просять партитур. Тож українська музика в Європі звучить, і нам треба робити все, щоб її було більше.
