Маркетинг війни. Як торгові марки експлуатують військову тематику

Маркетинг війни. Як торгові марки експлуатують військову тематику

Під час війни, яка не обходиться без трагічних та переможних моментів, маркетологи у всі часи обігрують у своїх назвах продуктів, одягу, напоїв теми, які привертають увагу суспільства і є затребуваними. Свого часу так започаткувалися назви одягу кардиган та галіфе, авто, коньяк та годинник "Побєда", зараз браслет "Азовсталь", сіль "Міць", коктейлі "Байрактар", "Джавеліна". Але чи всі назви мають моральну складову і при цьому належно використовуються? Про те, як торгові марки експлуатують військову тематику і чому в одних випадках суспільство це схвалює, в інших — ні? Наскільки це може бути образливим для людей, які пережили найстрашніші етапи війни в своїх містах та містечках і зараз бачать на полицях магазинів назви своїх міст, селищ, аеродромів, які були знищені на ковбасі, сосисках, напоях, редису? Про це слухачам Українського Радіо розповів Михайло Непран, перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України, член Української ради бізнесу програми.

0:00 0:00
10
1x

На фото: tvoemisto.tv

"Завжди буде використання у війні популярних термінів"

Ця ситуація не оригінальна як у світовій історії, так і в нашій вітчизняній, каже Михайло Непран. Відомі і зручні нам зараз кардигани були винайдені майором Кардиганом під час Кримської війни 1854 року. Френчі, галіфе так само були введені у цивільне життя військовими. Популярними свого часу були після Першої світової війни коктейлі Френч 75, названі на честь французької гармати. "Але тут існує дуже тонка грань. Бо є бажання у маркетологів підкреслити якість продуктів, наприклад тим, що ці продукти такі самі міцні, як завод Азовсталь і гострі, як хлопці з Азовсталі. А от коли пов'язані назви продуктів із місцями трагедії, то тут має бути вже моральна сторона. Цього вживати не можна". Якщо ж назви працюють, як символ, зокрема була випущена серія браслетів із Азовсталі або сіль "Міць", то тоді таке вживання допускається. Каже Михайло Непран, що завжди буде використання у війні популярних термінів. Свого часу так використовувалися назви "Побєда" у радянських годинниках, авто та коньяку. 


Фото: techinsider.ru

Михайло Непран переконаний, що коли ми говоримо про вживання і використання термінів з місця трагедії, то такі назви продукції не мають права на існування та використання.


Фото: rbc.ua

Пріоритет буде у тих, хто зможе зареєструвати торгову марку. 

Що стосується авторських прав, каже Михайло Непран (коли назву Байрактар використовують в коктейлі, наприклад), то при бажанні власник назви може прийти і висловити свої претензії. Але при цьому довести порушення авторського права досить складно. "Якщо у них 100% є патент на виробництво літальних апаратів і військової зброї Байрактар, то навряд чи власники за собою залишили використання цієї назви і в алкоголі. Були випадки, коли відомі бренди одягу судилися з меншими, але дуже популярними і доступними по ціні виробниками. Це була всього лише копія дорогого престижного одягу. Але жодного разу такі фірми не програли, бо довести, що це копія, практично неможливо. Якщо це буде ще й грамотне і промислове виробництво". Каже Михайло Непран і про те, що коли люди, які випускають ту чи іншу продукцію зможуть за собою зареєструвати торгову марку, то пріоритет тоді буде саме в них. "Завжди в усьому світі використовувалися популярні речі. Є навіть психологічне бажання людей купити річ, яка пов'язана з чимось впізнаваним".


Фото: із соцмереж

Патріотизм віддзеркалюється у підтримку вітчизняного виробника

Виробники зараз часто можуть вводити в оману покупців за допомогою підміни назви продуктів. Бо, каже Михайло Непран, в таких ситуаціях розвивається почуття патріотизму. "Ми хочемо не лише ставити лайки і носити шалики кольору нашого прапора, а також долучатися до покупки саме українського товару. На базарі часто маскують виноград з Молдови під вінницький або закарпатський. Визначити його походження складно. Продавці цим користуються". Завжди треба ставитися критично до того, що пропонують. Радить Михайло Непран за можливості купити краще шматок м'яса, а не ковбасу. Бо нинішні технології дозволяють запхати туди все що завгодно. "Якщо купуєте цукерки, то звертайте увагу на вміст: чи там є горіхи, чи лише аромати додані". 


Фото: pbs.twimg.com

Українські товари в моді?

Є експорт продуктів харчування, є зерновий коридор, є експорт невеликих продуктів харчування, які стають популярними, наголошує експерт. "Багато залежить від того, що ми можемо запропонувати. В світі зараз є мода на українське. Прогнозують, що цього сезону колір жовто блакитний буде популярним. В Польщі популярні українські цукерки "Соломія", як реакція на перемогу нашого гурту на Євробаченні. Може бути багато ексклюзивних речей. Вишиванки пішли в моду або одяг із елементами вишивки. Щоби бути в тренді, треба запропонувати щось нове. А це буде залежати від дизайнерів та виробників".


Фото: із соцмереж

Не купуйте те, що травмує пам"ять

Якщо ви приходите в магазин чи кафе і бачите речі, які ріжуть око і не сприймаються з моральної точки зору, кажіть про це продавцям, радить Михайло Непран. "Не купуйте цього. Торгівля чутливо відчуває настрій покупця. Якщо щось не купується, то знімають товар. Можна підняти хейт в мережах, це теж спрацює. Але найкраще працюють гроші. Треба займати активну життєву позицію і боротися з такою нечесною конкуренцією. А ще краще дати дорогу щирим патріотам." Юрій Гудименко, український політичний діяч, лідер Руху "Демократична Сокира", у минулому блогер, телеведучий, публіцист написав про це допис на своїй ФБ-сторінці: "Редиска "Азовсталь", горілка "Бахмут", морозиво "Окоп під Ізюмом"... Просто. Припиніть… Це неправильно. Ви це робите не з почуття патріотизму. Ви це робите з бажання збільшити продажі. У вас корисливий мотив… Але є дуже чітка межа… Це не був ваш бій, це не була ваша трагедія. Ви тут ні до чого, ви просто хайпуєте на чужій крові. Але з редискою "Азовсталь" і всім іншим – ну правда… В житті такого не куплю".