"Не хотілося, щоб на ім’я Кобзаря падала тінь": що не так з премією Шевченка?

"Не хотілося, щоб на ім’я Кобзаря падала тінь": що не так з премією Шевченка?

Вперше з 1962 року 9 березня 2023 року комітет Національної премії імені Тараса Шевченка не оголосив лауреатів та не було опубліковано відповідний указ Президента. Згодом члени Шевкому склали свої повноваження, а довкола літературознавця Михайла Назаренка і його антології "Крім "Кобзаря" розгорнувся скандал. Коментуючи підсумки цьогорічної премії, перша заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Ірина Констанкевич в ефірі Українського Радіо повідомила, що відповідний Комітет ВР звернувся до Офісу Президента із проханням опублікувати Указ Президента про нинішніх лауреатів Шевченківської премії, однак наголосила, що "на цьогорічній Шевченківській премії намагалися розхитати концепцію української літератури і кинути тінь на самого Кобзаря".

0:00 0:00
10
1x

Фото: УНІАН 

"У відставку пішли всі"

У 2023 році вперше в історії Шевченківської премії 9 березня, в день народження Тараса Шевченка, не були оприлюднені імена лауреатів. Натомість відбулася зустріч Президента України Володимира Зеленського з діячами культури та мистецтва з нагоди 209 річниці дня народження Шевченка.

10 березня голова Комітету Юрій Макаров опублікував у своєму Facebook допис про те, що існуючі номінації вирішили доповнити додатковим конкурсом "За внесок у перемогу", а новою датою нагородження визначено 22 травня — день перепоховання Кобзаря. Президент Зеленський підтримує ініціативу, однак 12 березня Шевком все ж таки називає переможців у номінаціях "Література", "Публіцистика, журналістика", "Літературознавство і мистецтвознавство", "Музичне мистецтво" та "Кіномистецтво". Водночас у номінаціях "Візуальне мистецтво і театральне мистецтво" лауреатів немає.

13 березня 2023 року Юрій Макаров оголошує, що подав у відставку з посади голови Шевкому, зазначаючи, що його рішення пов'язано зі скандалом довкола оголошення переможців цьогорічної премії. 16 березня на сайті Шевкому опубліковано заяву, яку підписали 13 членів комітету. У ній підписанти оголошують про свою незгоду з тим, щоб вводити нові номінації, критерії чи будь-які інші зміни до існуючого на сьогодні положення щодо Національної премії імені Тараса Шевченка і заявляють про те, що складають свої повноваження. Слід зазначити, що повноваження нинішнього Шевкому становлять три роки і закінчилися зі врученням Шевченківської премії 2022 року. Втім члени Комітету з огляду на виклики воєнного стану погодилися на пропозицію продовжити працювати аж до його завершення.

"Запроваджувати нову номінацію неправильно"

"На Комітеті Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики це питання обговорювалося, і ми маємо одностайність у розумінні ситуації. По-перше, все, що відбувалося, є свідченням того, що кризові процеси всередині самого комітету призвели до того, що сталася така ситуація. По-друге, під час того, як уже запущена процедура і є рішення Комітету, додавати нову номінацію виглядає неправильним.

Запропоновану номінацію "За внесок у перемогу" можна було додати як нову, і вже наступного року оголошувати номінантів", — зазначає Ірина Констанкевич. Тому, за її словами, Комітет ВР ухвалив звернутися до Офісу Президента із проханням опублікувати Указ Президента про нинішніх лауреатів Шевченківської премії.

Скандал з ім’ям Кобзаря

Констанкевич звертає увагу, що скандал стосувався і тих кандидатів, які були номіновані на Шевченківську премію. "Суспільство вітало таких лауреатів, як "Хорею Козацьку", Катерину Калитко, Віталія Портникова, Ірину Цілик, а щодо прізвища Михайла Назаренка була дискусія (літературознавця звинуватили у тому, що він ще минулого року співпрацював з російським видавництвом — ред.). Ця дискусія — це свідчення того, що у нас в суспільстві здорові та нормальні інтенції", — каже вона.

Шевченківська премія — це найголовніша премія в галузі культури, літератури і мистецтва, яка присуджується за найвидатніші твори літератури і мистецтва, публіцистики і журналістики, які є духовними надбаннями українського народу, утверджують високі гуманістичні ідеали. Відтак, на думку Констанкевич, присуджувати премію антології під назвою "Крім "Кобзаря" не зовсім логічно і, можливо, навіть абсурдно. "Створення нового канону класичної української літератури, який входить в паралельний простір з українською літературою і російською літературою, — це явище, яке суголосне з концепцією "єдиною народа" і "русского мира", яка так активно шириться через усі пропагандистські канали з Росії", — коментує народна обраниця.

Констанкевич зауважує, що друге рішення Комітету ВР — найближчим часом провести комітетські слухання, де розглянути положення та усі матеріали, які супроводжували роботу Комітету з Національної премії імені Тараса Шевченка у 2023 році. І хоча частина цих документів уже надійшла на Комітет. На її думку, для того, щоб в майбутньому уникати скандалів, які поруч із ім'ям Шевченка, треба наступного року підготувати і положення, і саму процедуру виписати так, щоб не було різнотлумачень і різних підходів, які ми бачимо.


На фото: Ірина Констанкевич, ФБ-сторінка

"Концепцію української літератури намагаються розхитати"

"Мене у цьому процесі репутація премії менше хвилює. Мені б не хотілося, щоб на ім’я Тараса Григоровича Шевченка падала тінь такими негідними речами. По-друге, такими працями, як "Крім "Кобзаря" Михайла Назаренка розхитується сама концепція історії української літератури і канону в українській літературі. Це дуже важлива справа, тому що студенти вчаться за тими концепціями, які усталилися в таких класиках українського літературознавства, як Микола Зеров та Юрій Шерех. А тут з'являється російський літературознавець, який захищав дисертацію за творчістю Михайла Салтикова-Щедріна, і пропонує свій концепт ієрархії та канону в українській літературі. Я вважаю, що мала бути фахова експертиза щодо таких підходів. Я не заперечую щодо права на друк такої книги і щодо її продажу у книгарнях. Я проти того, щоб це ставало каноном і претендувало на нову концепцію історії української літератури. І тим більше, щоб за це давали Шевченківську премію. Крім того, в її грошовому еквіваленті це дуже великі гроші", — аргументує перша заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Ірина Констанкевич.

Останні новини
"Республіка Шериф", 14-та армія РФ, Молдова і Україна. Євген Магда про Придністров'я
"Республіка Шериф", 14-та армія РФ, Молдова і Україна. Євген Магда про Придністров'я
18 квартир знищено вщент. Наслідки атаки російських "шахедів" по Одесі
18 квартир знищено вщент. Наслідки атаки російських "шахедів" по Одесі
Уздовж усієї лінії фронту Україна будує потужніші фортифікації — Гетьман
Уздовж усієї лінії фронту Україна будує потужніші фортифікації — Гетьман
Справедливий баланс для громадян і стислий термін розгляду — депутатки щодо мобілізаційного закону
Справедливий баланс для громадян і стислий термін розгляду — депутатки щодо мобілізаційного закону
Цільові грошові кошти, а не житловий сертифікат — Шуляк про новий етап єВідновлення
Цільові грошові кошти, а не житловий сертифікат — Шуляк про новий етап єВідновлення
Новини по темі
Юлія Донченко у новій пісні поділилася рецептом боротьби зі стресом
В ПАРЄ немає сумнівів щодо винуватості РФ, лише обговорення форми трибуналу для Путіна і компанії
"Чайковського на вивісці консерваторії не буде": у Раді готують нові закони щодо деколонізації
Хто буде правити служби в українських лаврах? Коментує Ірина Констанкевич
Тарас Компаніченко: "Пісні — щирі свідки, яких не можна відкоригувати"