Добре, що монобільшості у Раді немає, але потрібна трансляція — Сергій Соболєв

Добре, що монобільшості у Раді немає, але потрібна трансляція — Сергій Соболєв

Монобільшість у Верховній Раді перестала бути монобільшістю. Про це в ефірі Українського Радіо заявив заступник голови фракції партії "Батьківщина", член парламентського комітету з питань правової політики та правосуддя Сергій Соболєв, коментуючи кадрові зміни у складі уряду. На думку Соболєва, оцінка роботи урядовця, його здатності очолити певне міністерство відбувається після початку розв'язаної Росією війни не відповідно до його належності до певної політсили, а більше виходячи з фахових вимог. І як зазначив Соболєв, наприклад, кандидатури Михайла Федорова або Олександра Камишіна не викликають застережень. Також нардеп розповідає: зараз, якщо рішення не підтримані принаймні двома групами або фракціями, вони навіть не виносяться до сесійної зали. Водночас Сергій Соболєв звертає увагу на недоліки "військової" Верховної Ради — зокрема, відсутність телетрансляцій її засідань. "Я розумію, що не можна проводити пряму трансляцію", – пояснює нардеп. І додає: "хай із запізненням на годину, але телетрансляція потрібна".

0:00 0:00
10
1x

Сергій Соболєв, автор фото: Вадим Чуприна

Як Ви і Ваша фракція оцінюєте останні кадрові зміни у складі кабміну?

"Останні голосування, особливо після початку розв'язаної Росією війни, після 24 лютого минулого року, навіть із кадрових питань не є голосуваннями коли б "більшість голосувала за пропозицію конкретних міністрів". Ця традиція змінилась, і, я думаю, це абсолютно очевидно й актуально. Оцінка роботи відбувається не за політичними ознаками, не за тим, що особа майбутнього кандидата належить до тієї чи іншої політичної сили, а більше виходячи з фахових вимог, які ставляться. Тому нічого дивного немає, що, наприклад, кандидатура Михайла Федорова — одного з найкращих, на мій погляд, і найуспішніших членів кількох скликань уряду або Олександра Камишіна, який очолив "Укрзалізницю", не викликала жодних застережень. Тому тут голосування не політичного характеру і не голосування тільки тому, що ти входиш до більшості або до опозиції, це більше консолідовані голосування, виходячи з рівня того чи іншого кандидата на цю посаду", — коментує Сергій Соболєв.


Олександр Камишін, автор фото: Володимир Шевчук, Суспільне

"Монобільшість перестала бути монобільшістю"

За слова нардепа, зараз дуже змінилась система підготовки сесій. "Якщо раніше було, що "ми є монобільшість, нам ніхто більше не потрібен, будь-яке рішення ухвалюється тільки нами", то зараз цього немає. Це пов'язано із різними процесами всередині самої монобільшості, яка вже перестала бути монобільшістю. Близько півтора десятка депутатів були виключені з фракції більшості, дехто сам вийшов, створилася умовна група, яка орієнтується на попереднього спікера Дмитра Разумкова. Тому зараз рішення ухвалюється набагато важче, але, на мій погляд, це дає можливість абсолютно чітко уникнути тих моментів, коли питання "ми більшість і можемо ухвалювати все, що завгодно, а потім буквально наступного дня після підпису президента треба було виносити знову чергові зміни в закон, тому що не дослухались до опозиції і абсолютного ґрунтовних застережень, які були", — каже Соболєв. Відтак цей час вже минув, і зараз дуже конструктивно відбуваються обговорення на Погоджувальній раді з залученням масових новітніх засобів, які дають можливість дуже швидко брати участь через дистанційне голосування. Народний обранець наголошує: якщо рішення не підтримані принаймні двома групами або фракціями, вони навіть не виносяться в сесійну залу. Така ж ситуація зараз спіткала альтернативні законопроєкти, які раніше не дуже віталися монобільшістю. "Зараз альтернативні законопроєкти досить часто стають головними, але принаймні я не пам'ятаю таких випадків, коли б альтернативні законопроєкти не вносились у сесійну залу і не голосувались разом із з законопроєктом, який вноситься, наприклад, більшістю", — додає він.

"Телетрансляція з ВР треба, хай із запізненням на годину"

На думку Соболєва, відсутність телетрансляцій з Верховної Ради — це найбільша помилка, яка зараз є. "Я розумію, що не можна проводити пряму трансляцію насамперед у плані безпеки і у зв’язку з тим, що можливі провокативні виступи проросійських сил. Для цього є можливість це робити в запису. Навіть через годину після завершення сесії є можливість повністю давати запис. Крім того, якщо є виклики для суспільства чи образи, їх можна коригувати в межах програми запису. На жаль, цього не відбувається. Ми бачимо лише окремі рішення, коли весь парламент ухвалює протранслювати якесь питання. На мій погляд, всі питання заслуговують на увагу", — зазначає нардеп.

"Зараз депутати ухвалюють по 25 рішень за день, які раніше було неможливо ухвалити"

Обговорення в другому читанні навіть із поправками відбувається дуже швидко, тому що народні депутати годинами проговорюють ці питання на Погоджувальній раді, зауважує Соболєв. "Коли виникають якісь пропозиції, то краще відкласти їх, погодити, повернути до відповідного профільного комітету, а потім внести в сесійну залу. Тому зараз безпрецедентно, коли ми розглядаємо за пленарний день 25-30 рішень, які раніше було неможливо ухвалити. Зараз вся чорнова робота по дискусії, представленню альтернативних законопроєктів, внесенню поправок відбувається саме під час роботи Погоджувальної ради, де знімається дуже багато контраверсійних питань або навпаки — ми до останнього сидимо, аби погодити ці питання", — аргументує він.

Які Ваші враження, в тому числі завдяки роботі в ПАРЄ, щодо ставлення європейців до російсько-української війни — як змінилась їх позиція?

"На прикладі Румунії і мого останнього візиту до румунського парламенту, який був організований Спілкою українців Румунії, можна показати дуже велике зближення позиції як на рівні політиків і урядових структур, так і на рівні простих громадян. Зокрема цими днями відбулося засідання політичного та моніторингового комітетів, де я брав участь. І навіть ті, хто ще буквально рік тому гралися в те що, Росію не можна ображати і не треба її виключати з міжнародних організацій, сьогодні докорінно змінили свою позицію — починаючи від президента ПАРЄ Тіні Кокса, який представляє ліві сили і який у свій час дуже активно "пропихував" російські наративи. Зараз ця людина зайняла принципову загальноєвропейську позицію стосовно російської агресії. Він називає все своїми іменами, і зараз планується його наступний візит в Україну. Також 16 травня повинен відбутися саміт, де будуть присутні і виконавчі, і політичні органи Ради Європи. Це дає можливість для дуже широких дій. Наприклад, для вирішення питання Міжнародного трибуналу над такими військовими злочинцями, як Путін і його найближче оточення, можливо, нам доведеться задіяти механізм Ради Європи, якщо такий варіант не пройде через ООН. На мій погляд, щодо ПАРЄ ми маємо досить високі шанси. І підтримка всіх тих країн, які сьогодні представлені в Раді Європи, дає підстави стверджувати, що ми маємо дуже широкий майданчик, щоб, можливо, такий механізм запрацював саме через Раду Європи", — коментує Сергій Соболєв.


Голова ПАРЄ Тіні Кокс, фото: commons.wikimedia.org

Водночас Соболєв наголошує, що "Україна буде намагатися вирішити питання Міжнародного трибуналу через Генеральну асамблею ООН". "Але тут треба абсолютна підтримка більшості країн. Однак є Радбез ООН, де право вето має Росія і її союзник Китай. Тож у цьому плані для нас буде дуже суттєвим цей механізм, бо Міжнародний кримінальний суд дав можливість видати ордер на арешт Путіна, але, на жаль, ми не є навіть учасниками Міжнародного кримінального суду, який засідає в Гаазі. Цей процес дуже швидко пішов в багатьох країнах. Можливо, так станеться, що Україна встигне приєднатися. Але Росія ніколи не приєднається. Вона побоїться такої відповідальності. Саме тому такі міжнародні майданчики, як ООН і Рада Європи можуть стати в нагоді для цього", — резюмує народний депутат.

Останні новини
Відхід з Урожайного та Кринок, наступ на Харківщині та вихід на Костянтинівку: Гетьман про ситуацію на фронті
Відхід з Урожайного та Кринок, наступ на Харківщині та вихід на Костянтинівку: Гетьман про ситуацію на фронті
Ірина Фаріон померла у лікарні після замаху
Ірина Фаріон померла у лікарні після замаху
Краєв про "страждальця за Америку" Трампа і можливих спадкоємців Байдена
Краєв про "страждальця за Америку" Трампа і можливих спадкоємців Байдена
"Замість кримінального провадження повернення до служби" — Титич про законопроєкт щодо СЗЧ
"Замість кримінального провадження повернення до служби" — Титич про законопроєкт щодо СЗЧ
Куди звертатись, якщо ваша рідна людина зникла безвісти? Пояснює юристка
Куди звертатись, якщо ваша рідна людина зникла безвісти? Пояснює юристка
Новини по темі
Без запрошення до НАТО, але з новими можливостями для України. Гетьман про саміт альянсу
"Про погіршення польсько-українських відносин не йдеться": Керик про зміну виплат для українців
"Потрібна жорсткіша реакція світу". Експертка про співпрацю Росії та КНДР
45 завдань з основ Конституції та історії України. Експертка про іспити для набуття громадянства
"Врятували більше 5 тисяч людей". Українські миротворці у Боснії і Герцеговині