0:00 / 0:00

Український "Крим" навпроти посольства Росії у Варшаві

Український "Крим" навпроти посольства Росії у Варшаві

У Варшаві працює ресторан "Крим", який цікавий не лише появою в одній із європейських столиць кримськотатарської кухні, а й розташуванням. "Крим" стоїть прямо навпроти посольства Росії у Польщі. Господарі ресторану кажуть, що таким чином вирішили "потролити" дипломатів країни-агресорки та вкотре їм нагадати: Крим — це Україна. Подружжя кримських татар Ельміра Сеіт-Аметова та Ернест Сулейманов у 2014 році були змушені залишити рідний Крим після його анексії Росією. Кілька років тому родина переїхала до Польщі, а в січні 2022 року відкрила ресторан кримськотатарської кухні "Крим" у Варшаві. Приміщення для нього знайшлося на вулиці Бельведерській, біля посольства РФ. Журналістка Українського Радіо Світлана Мялик поспілкувалася у варшавському ресторані "Крим" із його господарями.

0:00 0:00
10
1x

Фото Світлани Мялик. Поряд із журналісткою Українського Радіо господарі ресторану

 

Як виникла ідея відкрити ресторан і чому було обрано таке місце — навпроти російського посольства?

Ернест: "Ми шукали локацію, і знайомі підказали, що на Бельведерській є місце, яке можна орендувати. Я прийшов і побачив, що це приємне місце, але навпроти стоїть посольство Російської Федерації. Вулиця не дуже рухлива, тиха, люди ходять тільки до парку, коли добра погода. Я переживав, що буде мало відвідувачів, але це було не так важливо. Важливо — що це навпроти посольства РФ. Мені на думку одразу прийшла назва — "Крим", не інакше. Я подумав, що так можна "потролити" росіян, і дружина мене підтримала".

Ельміра: "Хоч вулиця не дуже людна, але я погодилась. Адже ми не бізнесмени. Я — малярка, а мій чоловік — журналіст. І бізнес для нас взагалі тема далека. Для нас було важливо показати, чий є Крим. Бо я їжджу до своїх батьків на півострів, і під час процедури, яку ти проходиш на так званому російському кордоні, завжди питають: коли востаннє була в Росії? Відповідаю: у Росії ніколи не була. Потім така пауза, і далі вони кажуть: Крим — це Росія, і останній раз ти була в Криму пів року тому…".


На фото: Ельміра Сеіт-Аметова та Ернест Сулейманов

Як сприймають у російському посольстві, що поруч ресторан "Крим"? А можливо, самі дипломати приходять до вас?

Ернест: "Напевно, вони приходять, але ж ми паспорти не перевіряємо. Було кілька разів, коли приходили одягнені в костюми чоловіки, замовляли і розмовляли між собою російською мовою. А коли я підходив, то один одразу починав говорити зі мною польською. Вони всі виглядають однаково, як службовці якісь. Я подумав тоді, що може вони з російського посольства".

Чи були вам якісь погрози з російської боку?

Ернест: "По-перше, ми у Польщі. По-друге, ми частинка вільного Криму, і ніхто не посягає на нашу вольність. Ми, власне, збудували тут вільний Крим для себе та всіх наших гостей".

Минуло вже 9 років від моменту анексії Криму. Чи уявляєте ви день звільнення Криму?

Ернест: "Для нас війна почалась 9 років тому. Напевно, більшість українців зараз відчувають те ж саме, що ми відчували тоді. На мою думку, Крим буде звільнено. І ми зі свого боку робили все можливе, щоб він був звільнений. Востаннє я був у Криму 2014 року, тоді після 16 березня змушений був виїхати, бо вже було небезпечно. Я мав активну позицію, не міг бачити несправедливість, як порушуються права людини, як Росія тягне нас до середньовіччя. Спочатку ми жили у Києві, а три роки тому наш син став студентом у Польщі. Ми також переїхали до Варшави. Щодо війни, я всім говорив, що війна іде, що окупований Крим, Луганськ, Донецьк".

У вас залишилися рідні в Криму?

Ернест: "Моя мама вже два роки, як померла, у Ельміри — чотири роки тому. Провести в останню путь не вдалося, бо небезпечно. Важко все це".

Ельміра: "У мене залишився тато, йому зараз 85 років. У Ернеста так само. Ще в мене там є брат з родиною. Кримські татари так довго прагнули повернутися на рідну землю, що не виїжджають з Криму не тому, що підтримують російську владу, а тому, що це їхня рідна земля. Іншої Батьківщини немає. Вони зараз живуть своїм середовищем, ходять одне до одного в гості, спілкуються, намагаються ніби не звертати уваги на той "радянський союз", який Росія зараз відроджує в Криму. Зв’язок тримаємо через вайбер, це не проблема. Але дуже тяжко, коли тато хворіє, а ти не можеш бути поруч. Або щось смачне тут готуємо і не можемо його пригостити, тільки показуємо. А він каже: "Знаю, що то є смачно, але ж так далеко". На жаль, не можемо їх обійняти, поспілкуватися нормально, допомогти. І важко бачити безлад, який там створюють росіяни".

На фото: вигляд із ресторану "Крим" на посольство РФ у Польщі

Чи складно відкрити бізнес у Польщі?

Ернест: "Ми не знаємо насправді, чи складно. Ми відкрили власний бізнес не як бізнесмени, а лише для того, щоб подражнити російську амбасаду".

Ельміра: "В Україні ми ніколи не займалися бізнесом. Тут у Польщі є така програма: за 24 години через інтернет ти можеш відкрити бізнес. Але відкрити бізнес це не те, що вести його. Щоб запустити процес, потрібен час, і дуже багато різних інстанцій треба обійти".

Хто працює у вашому ресторані "Крим"?

Ельміра: "У нас працюють хлопці, що виїхали з Криму. Зараз там триває дуже активна фаза мобілізації, і більшість мобілізують саме кримських татар. У відсотковому співвідношенні з іншими національностями, кримські татари становлять 15-20% населення Криму. А у списках мобілізованих — 50% кримськотатарських прізвищ. Дехто з наших працівників виїхали з Криму вперше. І вони кажуть, що найстрашніше — це йти проти свого народу. Завжди є ситуація, коли ти маєш вибір, наприклад, піти й заховатися в гори, якщо не маєш можливості виїхати. Але краще, звісно, виїхати. У нашій команді 7-8 людей. Наша кухня дуже маленька, і зараз нам треба налагодити працю так, щоб ми всі там умістилися".

Які страви пропонуєте відвідувачам?

Ернест: "Візитна картка кримськотатарської кухні — чебуреки і янтики. Усі вже знають, що це наша "народова потрава". Чебуреки — кримськотатарські, а борщ — український, до речі".

Ельміра: "Наші гості порівнюють з тим, що вони їли в Криму. Поляки, які зараз мають 40 і більше років, у переважній більшості бодай раз відвідували Крим. Зараз у нас не дуже широке меню, але дуже автентичне. Ми не готуємо узбецьких страв, яких дуже багато у кримських рестораціях, де відвідувачі думають, що це і є кримськотатарські страви. Ми готуємо лише те, що готували вдома наші бабці, мами і намагаємося, щоб люди дізнавалися про справжню кримськотатарську кухню". Ернест додає: "Ми відродили навіть кілька смачних потрав. Одна з них — алдама, це кавалки тіста і м’яса. Шкода, що наші ровесники вже не пам’ятають того. І ми маємо свої альтернативи плову і лагману".

Насамкінець Ельміра Сеіт-Аметова та Ернест Сулейманов розповіли, що дуже сумують за Кримом, за своїми рідними і що неодмінно поїдуть додому, як тільки з’явиться така можливість. "Зараз для нас це місце — як рідний дім із рідними стравами та рідними образами. На стінах висить графіка, що показує, як раніше було у кримських татар — до депортації. Наша місія — не тільки нагодувати людей, а й розповісти про нашу культуру та історію, показати, хто ми є", — підсумувала Ельміра Сеіт-Аметова.

 

Останні новини
"Усі етапи взаємодії з військовою системою мають бути оцифровані" — Черногоренко
"Усі етапи взаємодії з військовою системою мають бути оцифровані" — Черногоренко
Несподіване натхнення: ADAM представив новинку "Сеньйора"
Несподіване натхнення: ADAM представив новинку "Сеньйора"
"Ситуація з боргами за комунальні послуги дуже складна" — Попенко про підготовку до нового опалювального сезону
"Ситуація з боргами за комунальні послуги дуже складна" — Попенко про підготовку до нового опалювального сезону
Чим дивуватиме фестиваль Faine Misto-2025: програма і склад учасників
Чим дивуватиме фестиваль Faine Misto-2025: програма і склад учасників
Хто такі хранителі мозаїки монументального об'єкту "Боривітер" Алли Горської? Розповідає Олена Зарецька
Хто такі хранителі мозаїки монументального об'єкту "Боривітер" Алли Горської? Розповідає Олена Зарецька
Новини по темі
"Усі етапи взаємодії з військовою системою мають бути оцифровані" — Черногоренко
"Це може стати рушієм для надання Україні далекобійної зброї" – Нарожний про атаку на Іран
"У ворога немає сил, щоб прорвати нашу оборону на будь-якій ділянці фронту" — Нарожний
"Шляхи є, але рішень поки немає" – Бадрак про додаткові системи Patriot для України
"Жито просто закінчилося". Рибчинський про причини подорожчання хліба