Папа Римський Франциск під час щотижневої аудієнції на площі Святого Петра у Ватикані. Фото: AP
"Важливою є еволюція поглядів Папи"
Випускник Українського католицького університету Денис Коляда листується з Папою Римським Франциском і навіть мав аудієнцію з ним: "Папа написав у листі латинкою по-українськи "Христос Воскрес". Це свідчить про те, що він знає українську культуру. Не забуваймо, що його виховував український священик. Папа намагається роз’яснити свою позицію, але він і слухає співрозмовника. Одна з його відповідей звучала так: "Якщо я помиляюся, то готовий виправлятися". Треба розуміти, з якими аргументами ми приходимо до Папи і взагалі до іншої частини світу. Це ж проблема не лише Папи, це проблема і Нобелівської комісії, і взагалі певної частини західних еліт. Ватикан із часів Другої світової війни зайняв позицію не лише нейтралітету, а й особливої ролі в обміні полонених. Вже тоді це була стратегія Папи, що Ватикан намагається зберегти баланс. Ватикан є інституцією, яка мусить забезпечувати аполітичність та незалежність понтифіка від будь-якої держави. Не можна сказати, що Папа не засуджує режим Путіна. За його словами, якщо є народ-мученик, то, звісно, є той, хто його мучить. Мучителя і мученика не можна урівнювати. На початку війни Папа казав, що торгівля зброєю — це лише зло, але поступово з’явилася теза, що давати зброю Україні — це морально, бо вона захищається, має право та обов’язок захищатися. Тобто тут важлива еволюція поглядів Папи".
Денис Коляда на зустрічі з Папою Римським Франциском, червень 2022 року. Фото: ethos.org.ua
"Може бути так, що він не до кінця знає контекст певного питання"
Священник Римо-католицької церкви, директор Католицького медіацентру Олександр Зелінський зауважив, що коли Папа дає якесь інтерв’ю, то може висловлювати свою особисту думку. "І може бути так, що він не до кінця знає контекст певного питання, не до кінця розуміє якихось міжнародних відносин, і це впливає, що його думка може бути така чи інша", — вважає отець Олександр.
"Для нас це навіть трохи вигідно"
А на думку богослова-релігієзнавця Юрія Чорноморця, Папа Римський — прекрасно поінформований про те, що відбувається. "І в нього є кілька причин саме так діяти і говорити. Перша причина — він хоче залишатися у відносинах із Росією, російською православною церквою, путінським режимом. Для нас це навіть трохи вигідно, тому що це дає можливість Папі бути посередником в обміні між військовополоненими, він відіграє величезну роль у тих обмінах, які відбуваються час від часу. Зараз процес заморожено, але торік Папа відіграв величезну роль в обмінах. Друга причина — Папа у своєму соціальному вченні став на позиції світоглядного релятивізму і, відповідно, проповідував пацифізм за будь-яку ціну. А отже, відмовлявся від відомих положень соціальної доктрини.
Зокрема у соціальній доктрині, навіть у Катехизисі, сказано про те, що коли триває війна з державою-терористом, то брати участь у цій війні зобов’язані всі. У доктрині немає жодного заклику вести з державою-терористом діалог, сідати за стіл мирних переговорів тощо. Папа від усього цього відмовляється, за це його дуже сильно критикують у західноєвропейській католицькій пресі. Величезна кількість професорів звинувачують Папу в якомусь лівому ухилі від класичного соціального вчення церкви".
.jpeg)
Юрій Чорноморець. Фото: Тернопільська Єпархія ПЦУ
"Чинний Папа викликає величезне розчарування"
Світогляд Папи Римського заражений утопізмом, вважає Юрій Чорноморець. "Утопізм буває крайній лівий і крайній правий. Це ніби як у росіян: "нам недостатньо суспільства, яке ґрунтується на праві та є класичним правовим суспільством, нам треба суспільство любові. А хто з цим не погоджується, то ми зараз прийдемо до вас з автоматами". Те саме відбувається в духовній сфері. Цілі народи зазнають духовного насильства: "примиряйтеся з ворогом у будь-який спосіб" тощо. Релігієзнавець вважає, що на цьогорічній Хресній дорозі, організованій Ватиканом, було багато маніпуляцій. "Найбільшим шоком було таке: сьогодні Христос із палестинцями, а євреї це взагалі сучасний Іуда. Не зрозуміло, чому це було написано у Хресній дорозі? Це просто суперечить позиції Католицької церкви, перекреслює всі досягнення Папи Івана Павла Другого. І це не труднощі перекладу. Папа підібрав таких авторів, які є абсолютними ліваками, і це не перший випадок. На жаль, у нього є такі спічрайтери, які цілком погоджуються з його особистим лівацьким світоглядом — антикапіталістичним, антиімперіалістичним. Мовляв, якісь глобальні структури зла примусили бідненьку Росію воювати на території України. Дуже дивно, але це конспірологічна маячня, що суголосна з поглядами російських і проросійських сил. Це просто нагадує мені світогляд Паші "Мерседеса". На жаль, чинний Папа викликає величезне розчарування. Слава Богу, що в цілому католики України правильно сприймають дане вчення і вважають, що треба триматися моральної класичної теології, яка розрізняла добро і зло, не ставила знак рівності між жертвою та агресором, не робила жертву винною у війні".
Папа Римський: "Чому я не називаю Путіна?"
За час повномасштабного вторгнення РФ в Україну заяви Папи Римського неодноразово викликали широкий резонанс. Зокрема, 24 серпня минулого року Франциск заявив, що дочка кремлівського ідеолога Олександра Дугіна Дарія, яку підірвали у Підмосков'ї, є "невинною жертвою війни". Йдеться про того самого Дугіна, який ще 2014 року закликав "вбивати, вбивати та вбивати" українців. 30 серпня Ватикан зазначив, що слова Папи слід трактувати, як голос цінностей, а не політичну позицію.
9 листопада минулого року під час щотижневої аудієнції у Ватикані заявив, що війну в України не можна вирішити "за допомогою інфантильної логіки зброї" і закликав до діалогу. Слова понтифіка цитує "Agenzia Nova". "Я маю на увазі шалену війну, жертвою якої стала змучена Україна, і багато інших конфліктів, які ніколи не вирішаться інфантильною логікою зброї, а лише м'якою силою діалогу", — заявив Франциск. Тоді ж понтифік заявляв: "мене вражає жорстокість, яка не властива російському народу, можливо, оскільки російський народ — великий народ. Це жорстокість найманців, солдатів, які йдуть на війну за пригодами... Я волію думати про це саме так, тому що дуже поважаю російський народ, російський гуманізм. Згадайте Достоєвського, котрий донині надихає нас, християн, мислити по-християнськи". Водночас понтифік наголосив що дуже любить і український, і російський народи. "Коли мені було одинадцять років, поряд жив священник, відправляв службу українською мовою і не мав вівтарників. Він навчив мене прислужувати за Месою українською мовою. Українські пісні я знаю, бо вивчив їх у дитинстві. Саме тому я дуже прив'язаний до української літургії. Я опинився між двох народів, які люблю. І не тільки я. Святий Престол мав багато конфіденційних зустрічей, багато хороших результатів", — сказав Папа Франциск. Посол України у Ватикані Андрій Юраш заявив, що достатньо просто відвідати зараз Україну, щоб побачити наслідки російського "гуманізму".
Папа Римський Франциск. Фото: vaticannews.va
28 листопада минулого року видання Vatican News навело відповідь понтифіка на запитання журналіста єзуїтського журналу "Америка" Джерарда О’Коннелла. Журналіст зазначив, що для багатьох людей у Сполучених Штатах виглядає так, немов Папа не хоче прямо критикувати Росію за її агресію проти України, натомість говорячи загальні речі про необхідність припинення війни. Папа Римський відповів О’Коннеллу таким чином: "Коли я говорю про Україну, то говорю про народ-мученик, мученицький народ. Якщо існує мученицький народ, то є той, хто його мучить. Коли я говорю про Україну, я говорю про жорстокість, тому що маю багато інформації про жорстокість військ, які вторгаються. Загалом, найжорстокішими є, мабуть, ті, хто з Росії, але не належить до російської традиції, наприклад, чеченці, буряти і так далі. Безумовно, той, хто нападає, — це російська держава. Це цілком зрозуміло. Іноді я намагаюся не конкретизувати, щоб не образити, а радше засудити в загальному, хоча добре відомо, кого я засуджую. Не обов’язково вказувати ім'я та прізвище. … Я ніколи не давав нагоди думати, що я прикриваю агресію. Тут, у цьому залі, я три чи чотири рази приймав делегацію з України, від уряду. І ми працюємо разом. Чому я не називаю Путіна? Тому що це не потрібно; це вже відомо. Однак іноді люди чіпляються за деталь. Всі знають мою позицію, з Путіним чи без Путіна, не називаючи його імені. … Хочу зазначити, що цими днями припадає річниця Голодомору, геноциду, який Сталін вчинив проти українців (у 1932-33 роках). Я вважаю доречним згадати про це як про історичний попередник (нинішньої) війни".
