Фото: bastion.tv
"Мир не кращий за попередній"
Українська перемога потроху наближається завдяки звитязі ЗСУ і західній допомозі. Але як виглядатиме ця перемога, як виглядатиме світ після війни? Великий класик стратегії 20-го сторіччя, Сер Безіл Генрі Ліддел Гарт писав, що перемога — це мир, кращий за попередній. І це означає, що, викинувши останнього російського солдата за межі української території, Україна отримає мир не кращий за попередній, а такий самий, як попередній. Імперія знову буде загрожувати Україні, імперія завжди повертається, як ми знаємо, не лише із серіалу "Зоряні війни", а із будь-яких історій, наприклад, історії Першої і Другої Чеченських війн, коли, зазнавши поразки в Першій Чеченській війні, Росія повернулася для того, щоб знищити Чеченську Республіку Ічкерію.
Українська перемога — це коли Росія ніколи більше не загрожує Україні. Це означає, що вона не повернеться з війною ні за 5 років, ні за 25 років, щоби наші діти воювали в наступній російсько-українській війні. А це можливо тільки тоді, коли незворотні зміни стануться у самій Росії. Там, де були ключі від початку війни, а саме у Кремлі, там і ключі від завершення війни, від нашого миру, від нашої перемоги. Мають статися глибокі зміни в самій Росії, коли Росія ніколи більше не загрожує Україні. Й оце і є власне українська перемога. Основою для цього є успіхи Збройних Сил України на полі бою, але для того потрібно значно більше. В тому числі, позиція української держави і позиція наших не тільки західних, а й східних союзників, зокрема Японії, Австралії та інших країн, стосовно того, яке є майбутнє в Росії.
.jpg)
На фото: чеченець стоїть на вулиці під час штурму російськими танками Грозного, січень 1995 року; автор фото: Михайло Євстаф'єв, commons.wikimedia.org
Яким буде світ після перемоги України?
"Маніфест сталого миру. Світ після нашої перемоги" — це документ, випущений і презентований в лютому на Мюнхенській безпековій конференції групою із 25 українських науковців, дослідників, громадських діячів, і ще півсотні відомих українців підписалися під цим документом для того, щоб поширити його на Заході в якомога ширших колах. Цей документ, власне, і встановлює основи того, як Україна бачить світ, як українське громадянське суспільство пропонує бачити світ після війни. Він, по суті, містить два розділи: відповідальність за війну — це такі очевидні речі, як покарання за злочин агресії, як відшкодування завданої шкоди, як зниження статусу Російської Федерації в міжнародних організаціях, а також забезпечення сталого миру — як зробити так, щоб війна ніколи більше не повернулася. І тут йдеться про політичні й гуманітарні зміни в Росії, але також про подолання стереотипів щодо України та Росії в західній політиці, про роззброєння Росії і про зміни у світовій енергетичній політиці, які не дозволять великій нафтовій автократії починати велику війну знову.
На фото: Валерій Пекар, ФБ-сторінка
"Росія не стане демократією"
Політичні зміни в Росії — це є основне. Тож постає питання, хто це все буде робити. Серед українців часом можна почути різні думки стосовно майбутнього Росії. Найчастіше зустрічається позиція — "це не наша справа, хай вони там самі цим займаються". Ми не можемо в Україні малювати план, яким буде устрій майбутньої Росії. Це дуже важливий момент. Ми не можемо окупувати Росію, вона занадто велика. Та й не наше це завдання. Наше завдання — облаштувати квітучу Україну, а не займатися нашим північно-східним сусідом. Хай вони там самі розбираються. Наше завдання — зробити так, щоб вони розбиралися таким чином, щоб імперія була розібрана на частини, і таким чином не становила загрози Україні.
Хто це зробить? Очевидно, це не зроблять ті так звані "хорошие русские", які, зокрема, з європейських столиць захоплюють кафедри, мікрофони і телебачення й розказують про те, що якщо вони зараз опиняться в Кремлі, то моментально Росія стане демократією. Росія не стане демократією, бо для демократії потрібні демократи. Для демократії потрібні громадські організації, політичні партії, судова система, населення, готове виступати за свободу, і багато-багато інших речей, яких Росія не мала ніколи. Там, де ніколи не було демократії, там, скоріше за все, її не буде ніколи.
На фото: Ксенія Собчак, ФБ-сторінка
Ставка України — не російські "ліберали" з Лондона
Наша українська ставка мусить бути не на те, що якісь "ліберали" з Лондона зможуть зробити Росію демократією. Незрозуміло яким чином, як вони потраплять в Кремль, на якому білому коні чи на білому танку, і як вони витримають сутичку з російськими яструбами ФСБ, армії, військово-промислового комплексу, російськими нацистами тощо? Значить, наша ставка інша. Наша ставка за те, що Росія як політична одиниця імперського типу мусить припинити існування. Народи Росії мусять бути вільними. І тут є дві підстави для того. Одна підстава геополітична, матеріалістична і навіть цинічна десь, а інша — романтична, ідеалістична і певною мірою релігійна.
1. Матеріалістична. Якщо Росія припинить існування як імперія, а на її теренах виникнуть нові незалежні держави, очевидно, ніхто більше не буде загрожувати Україні. Тим більше, що сьогодні еліти цих держав, значною мірою, орієнтуються на Україну, і український погляд на них важливий.
2. Романтичний та ідеалістичний погляд так само важливі. Адже з кінця 80-х років минулого сторіччя українсько-польське-литовське гасло було незмінним — "за нашу і вашу свободу". Тому що ми не можемо бути вільними, поки поруч існує імперія, де величезна кількість народів є в пригнобленому колонізованому стані. Тому що ми, українці, так само були колонізованим народом протягом сотень років. І нас так само русифіковували, розстрілювали нашу інтелігенцію і культурну еліту, забороняли мову, мобілізовували і гнали на імперські загарбницькі війни, як сьогодні це відбувається з татарами, башкирами, калмиками та іншими народами.
