На фото: Херсон, чоловіки забивають вікна в Художньому музеї, який обстріляли російські окупанти, 10 квітня 2023 р. Фото: Суспільне Херсон
— Які масштаби ушкоджень?
— Це був другий раз, перший обстріл відбувся 30 листопада. Тоді приліт був о 8-й ранку, майже біля музею. Мало бути багато журналістів, але ще не доїхали, тому ніхто не загинув. За день до того я в цьому місці зустрічала велику делегацію ЮНЕСКО. У той раз вибило десь 100 квадратних метрів вікон, ми одразу почали забивати, бо поруч жвава вулиця. Потім прийшла допомога будівельними матеріалами з Києва, і ми змогли заховати декоративну ліпнину в залах. Внаслідок другого обстрілу зруйновано до 20 вікон. Вибухова хвиля була такої сили, що потріскались товсті OSB-плити. У нас троє парадних дверей, одні з вулиці Воронцовської, саме там був вибух. А з боку вулиці Соборної дуже постраждав двоповерховий житловий будинок — пів будинку немає.
На фото: Аліна Доценко. Колаж: Суспільне Культура
— Чи плануєте ремонтувати пошкодження і як це вплине на роботу музею?
— Музей зараз не діє. На початку листопада (окупанти – ред.) викрали у нас кращу частину колекції. Вивозили п’ять днів — з 31 жовтня по 4 листопада, а 11 листопада в Херсон зайшли ЗСУ… Вивезення було організоване, керував процесом директор Центрального музею Тавриди Андрій Мальгін із Сімферополя, а допомагали внутрішні музейні колаборанти. Херсонці їздили навколо будівлі музею на машинах і записували на відео, як вивозили картини. Великі фури без номерів, але з кольоровими знаками за кілька днів бачили біля краєзнавчого музею у Сімферополі, бачили, як розвантажували картини. Там люди також робили фото й одразу нам надсилали, тож ми можемо ідентифікувати наші експонати, на яких видно інвентарні номери та наші етикетки. Цей Мальгін двом журналістам в інтерв’ю розповів, що вони вивезли 10 тисяч картин. А на запитання, хто вам дав таку команду і доручив це робити, відповів: уряд Криму і міністерство культури Херсона. "А хто вам підписував документи? — Дирекція музею. — Так дирекція ж зараз у Києві. — Я не хочу влазити в політику. — А що ви будете робити з херсонською колекцією? — Будемо тримати і зберігати від вуличних боїв". Вони показали фото, зроблене у їхній актовій залі. Наші роботи стоять на фанерних полицях, але ми бачимо сотні картин, а не тисячі. А де ж наші тисячі? Коли ми зайшли 16 листопада у порожні фонди херсонського музею, то побачили, що вкрадено більше. А коли зробити інвентаризацію і звірили з даними на цифровому накопичувачі, то переконалися, що вивезено понад 11 тисяч робіт.
— Чи розпочато процес притягнення російських окупантів до відповідальності за викрадення художніх фондів?
— Я одразу написала листи до Генпрокуратури, СБУ та Мінкульту, і було відкрито справи. Але що з тими "болотними" робити, для них нема ні закону, ні честі... Цей Мальгін із кримських музейників найбільш наближений до Путіна, ще з 2014 року він намагався не повернути Україні Скіфське золото. Я була у пана Олексія Данілова, він обіцяв допомогти. До нас у музей приїздили представники ЮНЕСКО, серед них є люди, які займаються військовими злочинами в культурі. Я даю інформацію журналістам, вони дуже допомагають. Слідчі одержують фото, відео, прізвища, дати. У мене було вже більше двохсот інтерв’ю. Але питання має вирішуватися на рівні очільників нашої держави. Херсонська колекція безцінна, це як космос. Кращої колекції в обласних музеях України не було, а багато картин не було і в центральних музеях. Залишилось трохи більше 2 тисяч першокласних робіт. Плюс італійська мармурова скульптура і декоративно-прикладне мистецтво Японії ХІХ століття. Але живопис, графіка, ікони з XVII по XXI cтоліття — все вивезено.
