Деякі порушники мовного закону сплатили штрафи 8500 грн — мовний омбудсмен

Деякі порушники мовного закону сплатили штрафи 8500 грн — мовний омбудсмен

Цього року оголошено попередження 68 порушникам мовного закону. Дев’ятеро з них сплатили штрафи і є такі, що сплатили їх двічі — спершу 3400 грн, а потім 8500 грн. Після цього порушення припинилися. Такі дані в ефірі Українського Радіо ексклюзивно повідомив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. Протягом січня-березня нинішнього року на адресу Уповноваженого надійшло 880 звернень про порушення мовного закону, причому найбільше скарг із Києва. Для порівняння — у першому кварталі минулого року було 740 звернень про такі порушення. Більше половини цьогорічних звернень стосуються порушень у сфері обслуговування.

0:00 0:00
10
1x

 

Фото: інформаційний портал unas.news

 

"Справді української мови стало більше"

 — Як часто робите звіти про порушення мовного закону та які були результати за 2022 рік?

— З початку повномасштабного вторгнення перехід громадян України на застосування державної мови, незалежно від сфери і включаючи домашнє спілкування, зріс до 87%. Про це свідчать соціологічні дослідження, оприлюднені нещодавно фондом "Демократичні ініціативи". Але в цьому можна пересвідчитися, зайшовши до супермаркету, подивившись телевізійні програми, послухавши радіо. Справді української мови стало більше. І це один із факторів того, як ми відреагували на повномасштабне вторгнення РФ. Такі зрізи ми робимо на виконання закону про звернення громадян. Вважаю, що інформування українців про те, що відбувається у мовній сфері, є одним із ключових параметрів тих змін, які ми спостерігаємо. З початку року ми не лише зафіксували статистику, а й спробували її класифікувати за різними сферами. Переважно це сфера обслуговування. І треба зауважити, що тут буває не лише безпосереднє спілкування з персоналом на пошті, в супермаркеті чи медичному закладі, а й відсутність стартової сторінки українською мовою в інтернет-магазинах. Інтернет став одним із панівних медіа, які надають відповідні сервіси. В інтернет-магазинах громадяни замовляють продукти харчування, допомагають нашим Збройним Силам, закуповуючи відповідне спорядження, тож почали реагувати досить активно (на відсутність українськомовної сторінки — ред.) починаючи десь із 2021 року. Але у 2022 році запрацювала норма статті про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка передбачає накладення відповідних санкцій за відсутність інформації чи ненадані послуги державною мовою. І громадяни почали активніше писати до нас, тому що хочуть бачити реальні приклади відповідних покарань. Одна справа говорити про порушення, і зовсім інша — бачити реальні зрушення щодо такої роботи.

Тарас Кремінь у студії Українського Радіо

— Якщо порушення зафіксоване і його не усунули протягом якогось терміну, то є попередження, спілкування, людська розмова, коли можна вирішити ситуацію. А покарання — це вже насамкінець, чи не так?

— Звісно, так. Якщо подивитися на структуру всіх звернень, то переважна більшість із них має інформацію про район звернення та безпосереднє місце порушення. На превеликий жаль, у 60 випадках не вдалося встановити район заявника. А в решті ми змогли встановити адресу розташування, конкретні прізвища юридичної або фізичної особи і вжити відповідних заходів реагування. Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, цього року ми оголосили попередження 68-ми порушникам у вигляді санкцій. Дев’ятеро з них уже сплатили штрафи різної вартості, є такі, що сплатили штрафи двічі — спершу 3400 грн, а потім 8500 грн, і припинили порушувати. Серед них не лише доценти окремих університетів, а й чиновники — представники органів місцевого самоврядування. Звісна річ, є такі, що позиваються до суду і вимагають скасування протоколу про накладення штрафу, у нас таких 5 прикладів. Але дуже добре, що серед них частина відкликаних позовів, тому що суб’єкти господарювання розуміють, що вони воюють не з Уповноваженим, а з українським народом, який хоче отримувати інформацію та послуги державною мовою. Загалом від початку року у нас в роботі 62 заходи державного контролю. Це означає, що ми проводимо додатково роботу з пошуку причин та обставин, які спонукали ту чи іншу інституцію до порушень. Але хочу підкреслити, що частину порушень ми все-таки вирішили. Не менше 50% порушників щодо інтернет-ресурсів виправили ситуацію за результатами наших звернень чи накладених санкцій, а дехто сам змінив свою позицію. Щодо міст-лідерів і зокрема Києва, то це свідчить і про низку системних порушень у різних сферах, і про сумлінність мешканців столиці, які досить чутливі до ознак порушень їхніх прав на отримання інформації та послуг державною мовою.

На фото: повідомлення про порушення мовного Закону, які надійшли на адресу Уповноваженого із захисту державної мови у 1 кварталі 2023 року. ФБ-сторінка "Уповноважений із захисту державної мови"

"Дуже добре, що на ситуацію в Ірпені з тією професоркою відреагував міністр Оксен Лісовий"

— Порушення мовного закону продовжують фіксувати і у сфері освіти — за перший квартал цього року надійшло 114 відповідних звернень. Як багато загалом таких прикладів?

— Ми наклали близько десяти штрафів на доцентів і професорів різних університетів. Когось попередили, а хтось безпосередньо сплатив ці штрафи. Ці випадки не є масовими і системними, тому що ми тісно співпрацюємо з радою ректорів університетів 3-го і 4-го рівня акредитації. До речі, завтра (12 квітня) відбудеться засідання ради ректорів, і я матиму слово перед очільниками університетів України. Надзвичайно важливою тут є позиція центральних органів виконавчої влади, в першу чергу Міністерства освіти. Дуже добре, що на ситуацію в Ірпені з тією професоркою, яка буцімто 30 років поспіль викладала недержавною мовою, відреагував міністр Оксен Лісовий. Його допис у соціальних мережах викликав величезний резонанс не лише в Україні, а й за кордоном. Я поділяю таку позицію. Тиждень тому ми зустрічалися з Оксеном Васильовичем й обговорили питання посилення ролі української мови у закладах освіти.

На фото (зліва-направо): ректор релокованого Херсонського університету Олександр Співаковський, Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий, Тарас Кремінь. ФБ-сторінка "Уповноважений із захисту державної мови"