На фото: Віктор Чумак, novynarnia.com
"Конвенцію 1948 року треба покращити"
Геноцид, нагадує нам про значення цього слова Віктор Чумак, це наміри знищення окремої групи людей за етнічними, релігійними ознаками; це створення умов, коли люди не можуть проживати на визначеній території; це створення умов, коли цим людям треба виселитися; це перевезення дітей у інші етнічні або релігійні групи з метою знищення саме цієї групи. "Мова йде тут не про фізичне знищення, а знищення саме, як соціальної групи". Що стосується самої Конвенції 1948 року про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, то вона якраз таки і була зроблена, як превентивний механізм, каже Віктор Чумак. Говориться в ній про те, що будь-хто, хто буде звинувачений в геноциді, будь-яка країна, повинні нести покарання. Віктор Чумак нагадує про Нюрнберзький процес, що "визнання Голокосту євреїв — це теж був геноцид, це теж, так би мовити, одна із віх цієї історії. Але тоді ще Конвенції не було". Переконаний, що її треба трохи покращувати і переробити.
"Треба довести саме наміри знищення соціальної групи"
Говорити про загальновизнані злочини на території України поки рано, бо загальновизнаним злочин буде тоді, коли буде якесь хоча б попереднє рішення певних судів. А це, каже Віктор Чумак, може бути або Міжнародний суд ООН, або Міжнародний кримінальний суд, який теж може розглядати, як одним із воєнних злочинів, злочин геноциду. "Треба довести саме наміри знищення цієї соціальної групи. Не просто факти вбивств (це воєнні злочини), не просто факти руйнування інфраструктури (це теж можна підвести під воєнні злочини окремо), а саме наміри. Тому в геноциді звинувачуються, як правило, не окремо фізичні персони. А в геноциді звинувачується держава і її безпосередні керівники". Якщо ми подивимося історію міжнародних трибуналів, які відбувалися з питань геноциду, де група громадян знищується або фізично, або соціально, і ці трибунали відбуваються і досі, бо вони дуже важкі, то в них звинувачуються саме керівники держави. Тому, знову звертає нашу увагу Віктор Чумак, коли ми говоримо загальновизнаний, ми поки що робимо це дуже зарано.
"Злочин геноциду — це цілеспрямована політика і діяльність країни. Тому звинувачуються керівники"
Злочини геноциду, це, як правило, цілеспрямована політика і діяльність країни. А якщо ми говоримо про політику, то політику визначають керівники країни, каже Віктор Чумак. Тому злочин геноциду дуже складний в доведенні. Бо треба довести "саме намір знищення певної групи людей за цими ознаками: расової, етнічної або релігійної. Або її знищення, як великої соціальної групи. В перспективі можна говорити про знищення соціальної етнічної групи людей, як українців. Ми чуємо, що росіяни кажуть про українців, що це ж ті самі росіяни, тільки вони трохи перековеркали російську мову. Але насправді це ті ж самі росіяни. Мова ж не йде про те, що треба всіх фізично знищити, тих, хто ідентифікує себе, як українці. Там є велике бажання їх перевиховувати і зробити із них тих же самих росіян. Мова тоді вже йде про знищення достатньо великої соціальної групи. Але це теж можна в теорії кваліфікувати, як геноцид. В 2007 році якраз такий Міжнародний суд визнав, що це не обов'язково повинно бути фізичне знищення, а це може бути і знищення, як соціальної спільноти".
Ордер на арешт — лише початок
Володимиру Путіну та його Уповноваженій із прав дитини Марії Львовій-Бєловій видали ордер на арешт за насильне переселення дітей, каже Віктор Чумак. "В Конвенції насильна депортація і передача дітей з однієї соціальної групи до іншої з метою їх асимілювати якраз і є однією із ознак геноциду. Поки що їх звинувачують у військовому злочині про насильну депортацію дітей. Ми не знаємо, що відбувається в Міжнародному кримінальному суді. Але це є достатньо серйозна ознака скоєння злочину геноциду. Тому, коли ми кажемо, що поки що виданий арешт за насильну депортацію, то тут справа в тому, що можна довести наміри. Намірами такими були підписання указу Путіна про перевезення дітей, про їх депортацію з України до Росії. Дії, які були зроблені Бєловою: вона також забрала одну дитину до себе в сім'ю. І сказала про це на камеру. Це все публічно було зроблено. І це все, в принципі, говорить про те, що тут є ознаки геноциду. Але Міжнародний кримінальний суд дуже обережний в даному випадку. Він не говорить про те, що відкривається або порушується, або йде вже справа стосовно геноциду. Він говорить, що йде справа про незаконне виселення, депортацію людей. В тому числі такої групи, як діти. І що буде потім з перекваліфікацією? І чи буде ця перекваліфікація? Ми будемо бачити, як будуть збиратися докази. Скільки дітей? Яким чином вони були виселені? Вчора я прочитав новину про те, що оцінка така, що близько 100 тисяч дітей переселено в Росію. Це насильне переселення дітей однієї етнічної групи до іншої з метою розмивання і знищення цієї етнічної групи, яка називається українцями".
Міжнародному кримінальному суду не потрібні нічиї дозволи
Прямо за це і може переслідувати Міжнародний кримінальний суд, каже Віктор Чумак. Йому не потрібні нічиї дозволи. "Конвенція створена для запобігання геноциду. І кримінальний суд може це переслідувати прямо. Але не всі країни підписалися. Як правило, створюються спеціальні трибунали за переслідування злочинного геноциду. І ми знаємо такі трибунали щодо Камбоджі, Руанди, Югославії. Це, як правило, гібридні трибунали, які застосовують норми права країни, в якому вони створюються, і туди просто вливаються міжнародні юристи, судді, прокурори, слідчі для надання цьому трибуналу міжнародного характеру. А застосування його якраз за нормами країни, яка, так би мовити, стала ідеологом і засновником цього трибуналу".
