Міжнародний кримінальний суд у Гаазі. Фото: commons.wikimedia.org
На що впливає Римський статут?
Римський статут ― основний керівний документ, що регулює діяльність Міжнародного кримінального суду (МКС), зауважує Ар’є Мора. "МКС сьогодні є єдиним реальним міжнародним судом, який може переслідувати за найтяжчі злочини різних порушників по всьому світу. Його членами зараз є 123 країни, він є достатньо поважним і легітимним судом. Це саме той суд, який видав два ордери на арешт ― Володимирові Путіну та Марії Львовій-Бєловій ― за ймовірну незаконну депортацію дітей. Римський статут містить у собі положення, які регулюють діяльність суду, порядок розгляду справ, взаємодію країні-членів МКС. Щоб суд розслідував і розглядав ситуацію в тій чи іншій країні, їй необов’язково бути членом Римського статуту і відповідно системи МКС. Тому коли Росія каже, що "ми на юрисдикцію МКС не погоджувалися, а отже, всі його рішення для нас не мають жодного значення" ― це так не працює. Тож рішення, які ухвалюватиме МКС, будуть чинними, навіть якщо РФ із цим не погодилася. Тому паралельно з цим Україна визнала у 2014-15 роках юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, тобто по суті сказала: "ми визнаємо повноваження МКС розглядати події, які відбулись починаючи з 2014 року, для того щоб проаналізувати їх і зрозуміти, які найтяжчі міжнародні злочини було вчинено і кого можна притягнути до відповідальності". Однак при цьому ми і досі не ратифікували Римський статут. Відповідно, розслідування є, вони триватимуть, проте можливість долучитися до системи Римського статуту після ратифікації може значно підвищити ефективність розслідування. І до того ж дати додаткові переваги для України як держави, що стане повноцінним членом МКС", ― переконує експерт.
Підозрювані у скоєнні міжнародного злочину Володимир Путін та Марія Львова-Бєлова. МКС видав ордер на їхній арешт у березні 2023 року. Фото: kremlin.ru
Чому Україна не ратифікувала Римський статут, підписавши його 20 років тому?
Це такий мікс упереджень і стереотипів, поєднаний із браком політичної волі та певним небажанням ухвалювати рішення, які колись комусь могли не подобатися, відповідає Ар’є Мора на запитання ― чому Україна досі не ратифікувала Римський статут, підписавши його ще 20 років тому? "Ратифікувати Римський статут може Верховна Рада, ініціювати цей процес може, зокрема, Президент. У нашому сьогоднішньому політичному контексті ключовою є провладна сила. Однак це питання виникло далеко не за каденції Володимира Зеленського, Римський статут не хотіли ратифікувати вже давно. Були упередження, і на сьогодні жодної реальної конструктивної причини не ратифікувати Римський статут немає. Були деякі проблеми, пов’язані з Конституцією України, але 2019 року вони зняті. Тобто абсолютно спокійно юридично Римський статут можна ратифікувати. Упередження були такі: якщо ми його ратифікуємо, то начебто переслідуватимуть українських військовослужбовців. Тут є два моменти.
1. Навіть якщо група людей переживає за це, то суд, на жаль чи на щастя, вже розглядатиме всі випадки. МКС ― незалежна інституція, він не обмежується однією зі сторін збройного конфлікту. Тож коли Україна визнала юрисдикцію у 2014-15 роках, вона вже надала повноваження суду розглядати всі факти та події.
2. Ми розуміємо, що ймовірні міжнародні злочинці коїли найтяжчі злочини і завдали великого болю й страждань людям. Для України ратифікація Римського статуту дуже важлива, тому що ми не маємо наразі можливості притягнути до відповідальності військовослужбовців РФ, які вчиняли і вчиняють злочини на території України. Тож нам потрібен міжнародний орган, який міг би в наступні роки це зробити", ― наголошує експерт.
МКС ― не панацея, але розслідування будуть
Важливо розуміти, що МКС ― не панацея, він не зможе розглянути абсолютно всі злочини, а концентрується на певній кількості кейсів, каже Ар’є Мора. "Це не обов’язково лише топ-посадовці, але певна конкретна група злочинів. Розслідування будуть. Проте наскільки це буде ефективно, як багато справ візьмуть у роботу, наскільки легко ці розслідування будуть тривати і чи зможе Україна доносити краще свою позицію всередині МКС ― усе це залежить від ратифікації. Простий приклад. Якщо Україна ратифікує Римський статут, то вона стає членом системи МКС і може брати участь у засіданнях асамблеї країн-учасниць, а отже, порушувати питання порядку денного, формування бюджету, пріоритетів суду. На даний момент Україна всього цього робити не може. Ми просто спостерігаємо за роботою суду. Після ратифікації Римського статуту вся робота з притягнення найтяжчих злочинців до відповідальності буде набагато ефективнішою", ― резюмує Ар’є Мора.
