Як захистити право на працю під час війни? Поради адвокатки Гудій

Як захистити право на працю під час війни? Поради адвокатки Гудій

Про трудові права в умовах воєнного стану, а також про права і можливості для роботи внутрішньо переміщених осіб (ВПО), зокрема, на тимчасово окупованих територіях розповіла Українському Радіо адвокатка Валерія Гудій.

 

0:00 0:00
10
1x
Програма:

 

Фото: k-house.in.ua

Якщо ВПО ― людина передпенсійного віку, як вона отримуватиме кошти?

Валерія Гудій наголосила, що до початку війни законодавець запровадив механізм обліку трудових відносин і сплати єдиних соціальних внесків в електронній формі. Відповідно, Пенсійний фонд веде єдиний реєстр, в якому відображається і трудовий стаж, і сплачені єдині соціальні внески, тож Пенсійний фонд може надавати такі відомості за згодою працівника та запитом центру зайнятості. "Щодо осіб передпенсійного віку, вони залишаються у більш вдалому становищі, саме за термінами виплати допомоги по безробіттю. Якщо ми говоримо про особу 30-50 років, допомога по безробіттю виплачується не більше 90 календарних днів. Якщо говоримо про особу передпенсійного віку, то така допомога буде виплачуватися 360 днів. Але розмір допомоги не змінюється. Якщо з якихось причин немає документів, відсутня у реєстрі інформація про стаж роботи і доходи особи, то мінімальна допомога 1000 гривень залишається ― як для особи працездатного віку, так і для особи передпенсійного віку. Щодо самозайнятих фізичних осіб-підприємців, вони також можуть стати на облік до центру зайнятості. Достатньо просто подати заяву про те, що вони припинили свою діяльність, плюс довідку про взяття на облік ВПО. Процедуру зараз максимально спростили".

Валерія Гудій. Фото: attorneys.ua

Якщо підприємство працює в зоні ведення бойових дій, а людина вирішує виїхати?

"Наприклад, на території ведення бойових дій підприємство не працює і особа виїхала. Відповідно постає ситуація, коли жодна зі сторін трудової угоди не може виконувати свої обов’язки. І тут юридично виникає право на призупинення дії трудових договорів. Досить ефективний механізм, коли роботодавець призупиняє дію трудових договорів, заробітна плата працівникові не виплачується, але, за рекомендацією Держпраці, роботодавець веде облік тих сум, які втратив працівник через припинення дії трудових договорів. Коли цей механізм запрацює на 100 відсотків, то це дасть можливість компенсувати працівнику втрачені заробітки за рахунок коштів держави-агресора. Кабмін розробляє відповідний порядок, але він поки що не затверджений. Тому призупинення дії трудових договорів на сьогодні ― поширене явище. Накази видано, працівники знають, неотримані кошти обліковуються. І коли настане момент істини ― повернення коштів, то працівники будуть отримувати довідки від роботодавців, щоб компенсувати втрачені заробітки.

Інший варіант ― коли ніхто не може виконувати свої обов’язки, але бухгалтерська документація десь ведеться, то рекомендовано хоча б табелювати працівників такими, що не були присутні на роботі, не виконували свої трудові обов’язки, для того щоб зменшити навантаження на оплату праці за фактично не виконану роботу".

Якщо людина вирішує виїхати із зони активних бойових дій, чи має вона переваги у працевлаштуванні?

"Тут буде працювати система звернення до центру зайнятості. Коли ми кажемо, що така особа стає на облік як безробітна, це не означає, що вона буде безробітною протягом того терміну, коли виплачуватимуть кошти по безробіттю. Центр зайнятості працюватиме на те, щоб знайти роботу такому працівникові, залежно від його кваліфікації, досвіду роботи та освіти. Навіть якщо людина працювала на залізниці, але вакансій, наприклад, у Києві немає, то буде пропонуватися робота, яку працівник може виконувати відповідно до своєї освіти. На сьогодні першочергова робота центру зайнятості ― працевлаштувати ВПО, які отримали статус безробітного. Або ж працівник самостійно шукає роботу на відповідних сайтах, продаючи себе на ринку праці".

Чи варто працівникові ініціювати звільнення або розірвання трудового договору?

"Коли ти погоджуєшся на призупинення дії трудового договору, є шанс, що втрачені заробітки тобі компенсують за рахунок коштів, отриманих від держави-агресора. А коли ти звільняєшся, то ставиш крапку в історії між роботодавцем та працівником. Але закон про організацію трудових відносин під час воєнного стану передбачає право працівника з посиланням на те, що його місце роботи розташоване на території ведення бойових дій ― він має право ініціювати звільнення за власним бажанням із зазначенням конкретної дати. Якщо повернемося до звичайних норм Кодексу про працю, то на працівника покладається обов’язок відпрацювати два тижні перед фактичним звільненням. В умовах воєнного стану працівник може самостійно обрати дату свого звільнення".

Про недобросовісних працівників

"На сьогодні роботодавці намагаються врегулювати конфлікт і непорозуміння щодо виконання обов’язків працівником в умовах воєнного стану. Тобто роботодавець не хоче вступати у конфлікт і намагається запропонувати варіанти, які будуть для працівника зручними. Але є недобросовісні працівники, на жаль. Їх важко переконати в тому, що варіант, який пропонує роботодавець, стоїть на захисті прав та інтересів цього працівника. Є питання виходу з дистанційного режиму роботи, конфлікти трапляються на цій підставі. Працівник, наприклад, перебуває за кордоном і не хоче повертатися в Україну, щоб наражатися на небезпеку. Більшість роботодавців розуміють це, але не виплачують зарплату. Щоправда є такі, що продовжують зберігати середній заробіток або ставлять простій, тобто виплачують працівникові дві третини, аби надати можливість повернутися і продовжувати виконувати трудові обов’язки. Але роботодавці ― це не мішки з грошима, у них в якийсь момент просто можуть закінчитися ресурси на оплату праці. Аби такого не допустити, ми рекомендуємо роботодавцям врегульовувати питання саме з працівниками із залученням юристів та медіаторів або ж профспілкових організацій. Профспілки можуть проводити роз’яснювальну роботу серед працівників-членів своєї організації про те, що для них краще. Але ж не вимагати безпідставно кошти від роботодавця. Роботодавець може запропонувати відпустку без збереження зарплати. Але це лише пропозиція, тому що на сьогодні відпустка без збереження заробітної плати залишається за угодою сторін. Тобто якщо працівник просить, то відпустка без збереження заробітної плати може бути надана. Роботодавець не може лише за своєю ініціативою направити працівника в обов’язкову відпустку без збереження заробітної плати".

Про недобросовісних роботодавців

"Буває нерозуміння у діалозі. Недобросовісність роботодавця може бути з позиції працівника. Коли роботодавець каже: ти маєш прийти на своє робоче місце і працювати. А працівник не погоджується й відповідає: ти недобросовісний. Але в чому? Ми ж повертаємось до прав та обов’язків двох сторін за трудовим договором, тобто працівник має виконувати свої обов’язки та розпорядження роботодавця допоки діє трудовий договір. Або ж просити роботодавця надати відпустку чи призупинити дію трудового договору. Якщо працівник нічого не каже, то роботодавець абсолютно законно має право не виплачувати зарплату за той час, коли немає відомостей про працівника".

Іноді роботодавці кажуть: у цей момент ви не працювали, ці години можуть бути неоплачені. Але, наприклад, за відсутності світла люди не працювали не з власної вини. Як працівникові захищати свої права в таких випадках?

"Обов’язок забезпечити умовами праці покладається на роботодавця. Якщо виникає питання відсутності світла, то роботодавець задля своїх інтересів має влаштувати так, щоб вимкнення світла не впливало на виконання трудових обов’язків. Роботодавці купували генератори, вживали максимальних заходів, аби трудовий процес не переривався. Але справді бували випадки, коли роботодавці відмовлялися виплачувати зарплатню. У такому разі працівникові треба відстоювати свої права. Рекомендуємо починати з письмових звернень до роботодавця, зафіксувати, чому не виплачено зарплату за конкретний період. Якщо ви вважаєте, що був простій, то мали отримати хоча б дві третини зарплати. Або вважаєте, що мав бути збережений середній заробіток, адже не були забезпечені умови праці для нормальної роботи та повноцінного виконання обов’язків. Наступні кроки ― писати звернення до Держпраці та звертатися до суду для стягнення коштів. А суд буде розбиратися, чи справді роботодавець мусив заплатити, з огляду на ситуацію на ситуацію, що мала місце. Ваше звернення до роботодавця буде сприйматися судом як письмовий доказ того, що ви намагалися врегулювати мирним шляхом питання щодо оплати праці. Оскільки судове звернення є змагальним процесом, то ви маєте надати докази своїх позовних вимог. Інтерес працівника в тому, щоб довести факт того, що він дійсно працював, що йому дійсно не оплатили його роботу і що він має право претендувати на отримання цих коштів від роботодавця. На сьогодні ініційовано багато судових справ щодо стягнення коштів з роботодавців саме працівників, які звільнилися. Судових рішень ще немає, тому що працівники лише почали звертатися з позовами".