Щоб енергокомпанії мали кошти на ремонт, тарифи треба підвищувати — Рябцев

Щоб енергокомпанії мали кошти на ремонт, тарифи треба підвищувати — Рябцев

Щоб енергокомпанії України мали кошти на ремонт, тарифи треба підвищувати, зазначив Українському Радіо директор спеціальних проєктів у Науково-технічному центрі "Псіхея" Геннадій Рябцев. Єдине джерело коштів для енергокомпаній ― гроші споживачів, каже він. І додає: "чинні на сьогодні 1,44‒1,68 грн/кВт-год ― цього, на жаль, замало, аби хоча б вийти в нуль для державних енергетичних підприємств". При цьому фахівець закликає "не втрапляти в іншу халепу" ― не можна встановлювати чинні тарифи за бажанням виробників електроенергії. І на ринку без держави-арбітра не обійтися, констатує Рябцев.

Ринкова ціна на електроенергію для українських споживачів є значно вища за фіксовані ціни для населення, на сьогодні вона становить понад 5,5 грн/кВт-год. Про це повідомила Нацкомісія з регулювання у сферах енергетики й комунальних послуг (НКРЕКП). Регулятор констатує, що чинний тариф на електроенергію для населення покриває лише 28% витрат на її виробництво, транспортування та сплату податків.

0:00 0:00
10
1x

 

Ілюстративне фото ЕnergyX 16

 

Регулятор стверджує, що теперішні тарифи, які сплачують звичайні люди, покривають лише 28% витрат на виробництво електроенергії…

В Україні не було ринку електричної енергії, його і зараз немає у європейському розумінні, констатує Геннадій Рябцев. Адже закон про такий ринок ухвалили тільки 2017 року. "У 1991-92 роках українська влада побоялася виставити реальний тариф. Тоді це стало неможливо, бо не було навіть відповідних розрахунків, які б визначали, якою має бути ціна. Більшість компаній енергетичного сектору залишалися державними, і накопичення боргів між ними нікого особливо не хвилювало, їх просто час від часу списували. І замість того, щоб розвивати енергетику, тривалий час просто експлуатували те, що було за радянських часів. Але минуло вже 30 років, тож маємо щось зробити, аби залишити ці об’єкти не лише в належному стані, а й щоб вони відповідали вимогам Євросоюзу ― вимогам до якості електричної енергії. Більшість учасників ринку вже намагалися це робити самотужки, влізаючи в борги і роблячи все від них залежне. Завдяки цьому наша енергосистема була синхронізована із системою континентальної Європи. Але ж борг залишився, і звідки брати гроші, щоб цей борг покривати? Єдине джерело коштів для енергетичних компаній ― це сплати з боку споживачів. Звісно, тут не слід втрапляти в іншу халепу ― не можна встановлювати чинні тарифи так, як забажають виробники. Тому що виробники завжди хочуть більше, ніж може сплатити споживач", ― визнає експерт.

Геннадій Рябцев. Фото: ФБ-сторінка

"На ринку енергетики держава має бути незалежним арбітром"

На жаль, ринок не регулює ціну, додає він. "Тому що доведено низкою Нобелівських лауреатів з економіки, що жоден з енергетичних ринків не здатний встановити ціни і тарифи такими, які однаково влаштовували б і споживачів, і постачальників. А отже, держава має бути присутньою на цьому ринку, але не як власник енергетичних активів, а як незалежний арбітр, що врегульовує всі суперечки між постачальниками і споживачами. Те, що ми маємо зараз, це неприйнятне. Тим більше з огляду на воєнні дії та масштабні руйнування, які були завдані українській енергетичній системі. Не можна сподіватися лише на те, що Захід фінансово допоможе. Зараз ми маємо діяльність державних підприємств або тих підприємств, які управляються державою через корпоративні права. Державне підприємство "Енергоатом", "Укргідроенерго", "Укренерго" ― це компанії, які є основою роботи всієї системи. Звісно, можна взяти і забрати гроші, наприклад, у армійців і передати їх для "Укренерго" чи "Енергоатому". Але це сьогодні неприйнятно. Тому є різні пропозиції від різних компаній та органів влади, яким чином зробити так, щоб українці сплачували хоча б ті суми, які б відповідали рівню собівартості генерації та передачі розподілу електроенергії. Але для цього треба підвищувати ціни. Чинні на сьогодні 1,44 грн – 1,68 грн/кВт-год ― цього, на жаль, замало, аби хоча б вийти в нуль для державних енергетичних підприємств".

Як підвищувати тарифи?

"Те, що ми з колегами пропонували, було закладено у проєкти нормативно-правових актів, які мали бути ухвалені у квітні 2022 року. Але війна внесла свої корективи, й ухвалення рішення було перенесено. Далі відкладати не можна. У тих пропозиціях була порада щодо коригування зростання цін із 1,44 до 2,40 грн та з 1,68 до 2,80 грн. Це залишається однією з пропозицій та більш-менш відповідає тому рівню собівартості генерації та розподілу-передачі електроенергії, що є актуальним на сьогодні. Водночас є й інші пропозиції, відповідно до яких ціни треба підвищувати до рівня у промисловості. Але рівень у промисловості вищий за 2,40 і 2,80 грн, залежно від класу напруги, району, умов споживання тощо. Тут виходимо на ціну близько 4 грн. Не думаю, що це потрібно робити, тобто вирівнювати ціни. Якби ми жили у мирний час, то напевно мало б сенс затвердити однакову методику встановлення цін і тарифів для всіх, надаючи адресну монетарну допомогу нездатним сплачувати ці суми у повному обсязі. Але в наших умовах, на жаль, реалізація цієї пропозиції є неможливою. Проте це не означає, що ціни не мають бути підвищені. Якщо ми хочемо, щоб компанії, які генерують, розподіляють і транспортують енергію, мали кошти на проведення технологічних робіт та планових ремонтів, ціни мають бути підвищені", ― резюмував Геннадій Рябцев.

Експерт: електроенергія в Україні з квітня подорожчає на третину, а водопостачання — на 10%

Останні новини
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Радіодиктант, "Колос" та "Від суботи до суботи": культові програми Українського Радіо
Радіодиктант, "Колос" та "Від суботи до суботи": культові програми Українського Радіо
Кочетков: "Кедр" за 50 млн $ завдає менше руйнувань, ніж "Калібри", "Кинджали" чи "Циркони"
Кочетков: "Кедр" за 50 млн $ завдає менше руйнувань, ніж "Калібри", "Кинджали" чи "Циркони"
Замість Китаю - ЄС. Хто стає головним споживачем української агропродукції?
Замість Китаю - ЄС. Хто стає головним споживачем української агропродукції?
Достукатися до байдужих: Інна Іщенко та Moisei випустили трек "Колискова"
Достукатися до байдужих: Інна Іщенко та Moisei випустили трек "Колискова"
Новини по темі
"МСЕК існують": куди звертатися для отримання статусу особи з інвалідністю в час реформи? Коментує експертка
У нинішній редакції бюджету-2025 соціальні виплати та зарплати військовослужбовців заморожені ― Гончаренко
"Носив вишиванку та розмовляв українською": історія засновника музею дисидентів у Донецьку "Смолоскип"
"За два тижні до обміну я знепритомнів на перевірці". Повне інтерв'ю Максима Буткевича
"Досі не зовсім усвідомлюю, скільки людей тішаться, що я повернувся" — Максим Буткевич