Фото: ФБ-сторінка "Простір літер"
Постійний пошук певних особливостей української абетки
Протягом століття українські митці намагалися створити певні особливості в українській абетці, щоб вона відрізнялася від інших абеток, які вже існували на основі кирилиці, розповідає Кирило Ткачов. Першими ідеологами і художниками були Василь Кричевський і Георгій Нарбут: саме вони заклали цей потужний рух, який в подальшому підтримували багато інших митців. Під час повномасштабного вторгнення Росії до України відмінності української абетки набули особливої актуальності. Хоча, за словами Кирила Ткачова, українські митці останні 20-30 років шукають свої підходи щодо створення сучасної української абетки. Серед них Кирило Ткачов називає метра української каліграфії Василя Чебаника, який створив відому версію української абетки. "Відбувається постійний пошук, який не має одного напрямку. Всі намагаються знайти якусь сучасну актуальну форму, водночас шукаючи натхнення у зразках допетровської доби". На початку 18 століття Петро I провів "не дуже вдалу реформу шрифта, намагаючись надати йому більш європейського звучання, після чого той сильно змінився". Ці 100 років — намагання відкинути етап, який почався після петровської реформи і спроба віднайти цікаві моменти в старих версіях кирилиці, надавши їм сучасного вигляду.
"За реформи Петра I просто намалювали літери абияк і втратили зв'язок із рукописним письмом"
І кирилиця, і латиниця походять від грецької абетки, констатує експерт. Кирилиця довго розвивалася, наслідувала пластику грецької абетки, каже Кирило Ткачов, вона була більш м'якою і пластичною, було менше прямолінійних, але більше гнучких рухів. "Петровська реформа і намагання наблизитися до латиниці призвели до того, що вона стала більш симетричною, простою, втратилася ідентичність і заклалися певні стилістичні проблеми та обмеження. Більшість абеток розвиваються від каліграфії до перших шрифтів". Кирило Ткачов зазначає, що за реформи Петра I просто намалювали літери абияк, через що було втрачено зв'язок із рукописним письмом і "ці зв'язки стали нелогічними в певних місцях".
Кирило Ткачов. Фото: telegraf.design
"Далі від Москви", бо вона стала монополістом кирилиці
Москва монополізувала кирилицю, вона досить довго розробляла ці шрифти, підкреслює Кирило Ткачов. І те, що кирилиця була для слов'янських народів одна на всіх і ми через це нібито мали б бути "одним народом", зараз ще більше підкреслює тезу "далі від Москви". "Бо є тяжіння українських авторів до власної ідентичності, до демонстрації своєї історії та культури".
Кирилиця ніяк не належить московитам, її не створювали для Росії
В Європі використовують латиницю зі своїми додатковими літерами. Щодо того, чи варто Україні перейти на латиницю, Кирило Ткачов каже, що це "нереально і недоцільно, бо ми тоді втратимо свою ідентичність: наші пращурі вже 1000 років використовують кирилицю. І якщо наші діти перейдуть на латинку, то вони не зможуть читати те, що було для нас нормою і надбанням за 1000 років". Нереально буде також це все перекласти. "Кирилиця ніяк не належить московитам, її не створювали для Росії", — наголосив Ткачов.
Шрифт нагадує дизайн одягу, де є завжди і традиції, і мода
Шрифт є досить традиційним, він не може кардинально змінитися за 10 років, тому змінюється повільно: люди будь-яких поколінь мають читати шрифти, зауважує Кирило Ткачов. "Шрифт нагадує дизайн одягу: зміни відбуваються, але вони не є кардинальними і при цьому завжди є мода. Є зміни, існують сучасні тенденції, бо змінюється підхід до естетики. Це поле для експериментів, в ньому можна додавати якихось особливостей, родзинок, часто для нас вони є навіть непомітними. Те, що нас оточує, це не зовсім те, як виглядали шрифти 10 або 20 років тому. Зараз ми звикли до сучасних українських експериментів з літерами", – резюмує автор шрифтів і логотипів, засновник фестивалю "Простір літер".
