Шапка Мономаха в Оружейній палаті у Кремлі (Москва). Фото: commons.wikimedia.org
Система, в центрі якої стоїть Київ і яка пов'язана із назвою "Русь"
Володимир Мономах – цікава і яскрава постать української історії. Він став князем київським після смерті Святополка, прийнявши лише друге запрошення у віці 60 років. Ми тут говоримо про Київську Русь.
Це один з термінів, яких не було в джерелах, але для загального контексту ми, говорячи про далеке минуле, оперуємо купою слів, яких тоді не було. І тому з'являються на потребу науки терміни, які мають бути дуже зручні для нас, щоб впорядкувати наше знання тут і тепер. Термін "Київська Русь" народжується в Києві в XIX столітті. Михайло Максимович, перший ректор Київського університету, його запроваджує. Хоча для Максимовича значення було дещо інше: він так називав конкретно київську землю на середньому Дніпрі. З часом цей термін декілька разів впродовж уже майже 200 років міняв значення. Те, що він залишається в ужитку, говорить про те, що він все-таки зручний, щоб окреслити той політичний порядок, ту систему, яка існує на теренах сучасної північної половини України і прилеглих районів Східної Європи від кінця X до середини XIII століття. Та система, в центрі якої стоїть Київ і яка пов'язана із назвою "Русь". В XI столітті Русь мала років 50-60-70. Нашу країну можна і треба порівнювати з тією половиною Європи, яка свого часу не була в Римській імперії. Це і польські землі, і більшість німецьких, і вся Скандинавія, і всі балтійські країни. Це так звана "молодша Європа", на відміну від Італії чи Іспанії, яка була "старшою Європою", яка ще знала античну цивілізацію.
Володимир Мономах – унікальний руський князь
19 травня 1125 року – дата смерті Володимира Мономаха. Отже 900 років. Ким він був і чому він для нас важливий?
Дуже непересічна постать. Багато в чому унікальний руський князь. Один з тих, хто, на відміну від багатьох інших, щось писав, є автором писемної пам'ятки. Це славетне "Поучення". Мономах – родове ім'я його матері, яка походила з візантійського роду Мономахів. Це дуже благородна родина. В нього було особливе походження по материнській лінії. Він його з певного моменту почав підкреслювати. Яскравих постатей було багато в поколінні Мономаха і далі. Всі, кому вдалося в Києві проправити бодай якийсь тривалий час, вони вже непересічні. Для цього треба було мати хист і банально дожити до того, щоб отримати київський стіл. Його батько забезпечив багато з того, що потім успадкував Володимир, зокрема володіння. Було одне з фундаментальних правил співжиття князів руської династії, що якщо батько певного князя правив чи сидів у певному місті, то і син має право там само правити.
Володимир Мономах був легітимним на той час претендентом
Чому він був спочатку князем Смоленським, Чернігівським, Переяславським? І лише в 60 років сів на київський престол.
Це була нормальна траєкторія долі для всіх князів. Вони всі народжувалися, були юними, маленькими, всі звідкись кар'єру починали. І починали її в той час, коли їхні старші родичі посідали якісь інші престижні великі престоли. І Володимиру теж треба було з чогось починати. Перший його похід самостійний відбувся в 13 років до віддаленого батьківського володіння, яким був Ростов на верхній Волзі. Він починає, як і решта князів починали кар'єру, з якогось невеличкого віддаленого володіння. А потім впродовж життя вони наближалися все ближче і ближче до більш престижних, статусних володінь, до Києва могли наблизитися. Те, що він став київським князем в не молодому віці, нічого немає дивного. Тут радше ми можемо дивуватися, що він все-таки дожив до такого віку. Але раніше у Києві були інші князі, які були старші за нього, або належали до попереднього покоління, або до його покоління, але були старшими, як його попередник Святополк. Тому, коли не залишилося нікого старшого за нього в його поколінні, от тоді він зайняв Київ. Тоді легітимніших претендентів і не було.
Він на той момент уже видатний князь. Він уже відзначився в багатьох походах, у яскравій серії походів до степу проти кочівників-половців. Був дуже впливовим і потужним гравцем у своєму династичному просторі. З віком здобував собі статус, вплив. Посідав майже 20 років Переяславський престол, який був біля Києва. Він завжди жив там під загрозою нападів. Багато воював, багато угод уклав, перемир'я з половцями, брав в полон, вбивав їхніх ватажків – це була вже дуже досвідчена людина. Кожен князь був передусім воєначальником в той момент.
На рубежі XI-XII століття декільком князям, зокрема Святополку Київському і Володимиру Переяславському, вдається спочатку зупинити нахабний наступ кочівників, потім переламати ситуацію і розпочати контрнаступ. І в оцьому контрнаступі Володимир брав активну участь. Це початок XII століття, це декілька переможних походів у глиб степу. Це були перемоги над кочовиками на їхній території. І таке було в руській історії вперше.
Володимир Мономах – князь, який народився у християнській родині, у християнському суспільстві. Він грамотний, не тільки читає, що теж було для князів не так поширено, але він ще й пише. Це інтелігентний князь. Він ще не прямо, опосередковано, але доклався до того, як ми, якими очима дивимося на ту києво-руську історію до початку XII століття. Перша київська хроніка, відома зараз під умовною назвою "Повість временних літ" була створена в патрональному монастирі Володимира Мономаха, у Видубицькому монастирі ігуменом Видубицького монастиря. Це монастир, який перебував, якщо по-сучасному грубо сказати, на зарплаті у Володимира Мономаха. Це той монастир, яким він опікувався, який фінансував. І ігумен того монастиря, настоятель, укладає цю хроніку. І, як не дивно, в "Повісті временних літ" ми знаходимо про Володимира Мономаха дуже приємні компліментарні відгуки.
.jpg)
Вадим Арістов та Наталія Грабченко у студії Радіо Культура
А "Повчання дітям" Володимира Мономаха?
1117 року відбулася подія, яку він згадує в тому розділі, який називають "автобіографією", як останню подію. Далі жодних подій не згадує. Тому вважається, що не раніше того часу укладено "Повчання". Воно насправді неоднорідне. Там виділяють декілька шарів, можна здогадуватися, що він його писав в кілька прийомів: чи впродовж 20 років з перервами, чи менше. Але, найімовірніше, він писав його якби поповнюючи. Але останній момент поповнення – це десь близько 1117 року. Це, між іншим, в єдиному рукописі, в Лаврентіївському, будучи вставленим ніби в текст "Повісті временних літ", збереглися тексти Мономаха. Причому там і "Поучення", і лист до князя Олега Святославича, і молитва. Там є три тексти.
"Він сам увійшов в християнський світ через шлюб дуже зірковий"
Який взагалі рівень освіти тоді був?
Дуже відрізнялося в плані поширення грамотності й писемності населення міст, особливо великих, типу Києва, і населення сільської околиці чи віддалених аграрних районів. Туди писемність не доходила. Якщо говорити про великі міста і, зокрема, Київ, то тут ситуація була значно кращою. Якийсь відсоток і не малий киян вмів писати. Якщо ми говоримо про міжнародну політику чи зовнішній вимір, то шлюбні зв'язки були чи не найяскравішим вираженням цього зовнішнього спілкування, визнання, контактів. Він сам увійшов в християнський світ через шлюб дуже зірковий.
Володимир Мономах начебто долучився дуже серйозно до збагачення законодавства того часу.
З Володимиром Мономахом ми можемо пов'язати одну статтю, в якій його прямо згадано. Достовірно його ініціативі належить одна стаття, що стосується обмеження лихварства (Володимир Мономах в своїй реформі "Руської Правди" обмежував лихварство. Це означало, що він намагався обмежити практику запозичення грошей за зависокими відсотками. Таке обмеження мало на меті захистити простих людей від експлуатації лихварів – ред.)
Він зробив усе, щоб м'якше чи жорсткіше усунути потенційних конкурентів для себе і нащадків
Чому Володимир Мономах прийняв друге запрошення?
Це ритуальний момент. В Києві здійнялося повстання і послали в Переяславль до Володимира один раз. Він нібито відмовився, потім ще раз послали, потім він подумав і все ж таки приїхав. Між смертю Святополка і його приходом до Києва минуло декілька днів. Тобто затримка там була мінімальна. Причому він заходить до Києва і сідає на київському столі наприкінці тижня – це було тоді таке правило. Альтернативи Володимиру тоді реальної не було. І ми навряд чи можемо бути настільки наївними, щоб вважати, що він не хотів посісти київський стіл. Подальші роки показали, що він був більш ніж готовий. Він зробив все, щоб м'якше чи жорсткіше усунути потенційних конкурентів для себе і навіть наперед для своїх нащадків.
Як склалося його особисте життя? З ким він був одружений, якою була його сім'я?
У нього перша дружина була англо-саксонська принцеса Гіда чи Гіта. Цікаве її походження. Ми пам'ятаємо, що в історії Англії 1066 рік став переломним, коли Вільгельм Завойовник захоплює Англію. Але там була попередня династія. І от дочкою останнього короля англійського тієї попередньої династії була ця Гіда, яка опинилася рано у вигнанні, в Скандинавії. А через Скандинавію, через оці традиційні скандинаво-руські зв'язки, вона потрапила до нас і стала дружиною Володимира Мономаха. Потім була в нього остання, друга дружина. Ми не знаємо, хто вона була. Серед його численних синів старші були дітьми Гіти, а молодші сини цієї, не відомої нам на ім'я.
Шапка Мономаха жодного стосунку до Володимира Мономаха не має, це міф
Що це за шапка Мономаха і чому росіяни нею вимахують?
Шапка, як річ, пізня. Вона жодного стосунку до Володимира Мономаха не має. Це якась східна річ золотоординського походження. Потім уже в XV-XVI столітті її оздобили. І от вона була такого вигляду, який вона має тепер. Але остаточний час формування міфу про цю шапку та й загалом так званого мономахового міфу в Московії – це вже 16 століття. Московити почали прив'язувати себе до якоїсь імперської традиції. І тоді були вигадані навіть не одна, а декілька імперських легенд. І одна з візантійських легенд була про те, що нібито Володимирові Мономаху надіслали регалії царської влади. А оскільки Володимир Мономах був предком тогочасних московських князів, то їхньому предку начебто надіслав регалії сам візантійський імператор, чи грецький, як його тоді називали, надав знаки влади і легітимності. А паралельно була вигадана легенда про те, що Рюрик походив від брата Октавіана Августа. Тобто, їм Рюрик тоді, в XVI столітті, був не дуже зручний. Вони вигадують Рюрику генеалогію римську. Тобто на візантійське окремо і на римське окремо. І от в цьому контексті поширюється цей міф про шапку Мономаха.
Прикро, що на Заході досі великий вплив має та ще дуже стара імперська схема російської історії, яка народжується в період пізнього середньовіччя для надання легітимності молодій Московії. На Заході її багато хто сприймає, тому що вона відтворена в численних підручниках та книжках. І тут уже просто працює фактор кількості. Якщо стільки написано – це ж не може бути неправда.
Володимир Мономах і сьогоднішній Київ
Якщо сьогодні гуляти Києвом, то що можна побачити з архітектурних пам'яток, з церковних того, що відноситься до часу Володимира Мономаха?
У Києві було закладено церкву Святого Іоанна, яка, на жаль, не збереглася – в районі нинішньої Львівської площі. Церква Спаса на Берестові, яка нині відреставрована. На його правління у Києві якраз припали в архітектурному плані деякі негативні події, зокрема землетрус. За рік до його смерті у Києві був землетрус. Він нічого ніби катастрофічно не зруйнував, але пошкодив. Є гіпотези, що Десятинна церква тоді постраждала внаслідок цього.
