Псевдоексперти пропонують прості рішення складних проблем — Оксана Мороз

Псевдоексперти пропонують прості рішення складних проблем — Оксана Мороз

Псевдоексперти пропонують прості рішення складних проблем, констатувала Радіо Культура засновниця платформи "Як не стати овочем" Оксана Мороз. Кількість користувачів соцмереж після початку повномасштабної війни стрімко зросла. І ці люди цікавилися тими, хто говорив те, що вони хотіли почути. Це і феномен Арестовича, і феномен Жданова, зазначає Оксана Мороз. "Проста мова, "2-3 тижні", маючи мільйони переглядів, вони точно не збрешуть, експертиза їх не перевіряється і апріорі вважається коректною". А коли популярні експерти почали робити абсолютно неоднозначні заяви і дуже сильно помилятися в своїх прогнозах та оцінках, людині вже було важко визнати, що вона не мала рації. Особливо шкідлива категорія псевдоекспертів, які завдяки медіа досі втягнуті в український інфопростір, – так звані "хороші росіяни", зауважує Оксана Мороз. Вона закликає споживачів інформації із соцмереж йти не за хайпом, а за правдивою інформацією.

 

0:00 0:00
10
1x

Оксана Мороз. Фото: ФБ-сторінка Victor Voznyuk

Феномен Арестовича

"Кілька тижнів тому було опубліковане дослідження Texty.org.ua стосовно того, кого найбільше українці люблять дивитися на youtube. Можуть бути питання до методології, бо самі дослідники пояснювали, що вони користувалися переважно заголовками, а імена не всіх експертів чи псевдоекспертів ЗМІ виносять в заголовки. Водночас стосовно тренду, тут мені здається абсолютно безпомилкова річ, тому що йдеться про людей, які доволі часто не мають жодної експертизи або мають дуже слабку експертизу в тому предметі, про який вони говорять", – розповіла Оксана Мороз. Серед перших семи прізвищ у цьому дослідженні – Олег Жданов, Марк Фейгін, Андрій Піонтковський, Роман Світан, Олексій Гончаренко, Дмитро Гордон і Олексій Арестович: "Далі йдуть подібного штибу люди. Аж на 20-му місці досить відомий журналіст і публіцист Віталій Портніков, який є лауреатом Шевченківської премії. Після повномасштабного вторгнення ми побачили достатньо велику кількість нових для загалу облич, хоча експерти їх і раніше відмічали в інформаційному просторі. Для широкого загалу вони стали популярними саме після 24 лютого, оскільки кількість людей, які після початку повномасштабної війни почали цікавитися суспільно-політичним життям, стрімко зросла. Деякі дослідження показують, що вдвічі – з 40% до 80%, в інших ця цифра трохи інша, проте тенденція однакова. Люди, які до цього не цікавилися цією темою, вийшли в інформаційний простір і почали цікавитися тими, кого там було найбільше, і хто говорив те, що вони хотіли почути. Це і феномен Арестовича, і феномен Жданова, Спартака Суботи. Це люди, які завдяки журналістам заполонили інформаційний простір у перші тижні після початку повномасштабного вторгнення і завдяки своїм вмінням говорили те, що люди хотіли почути. Проста мова, прості рішення складних проблем, "2-3 тижні", ті, кому точно можна вірити, які точно не збрешуть, експертиза яких не перевіряється і апріорі вважається коректною", – зазначила Мороз. 

Чим більше зростала кількість переглядів на youtube, тим більше вмикався так званий "стадний інстинкт": "Людина точно говорить правду, якщо там мільйони переглядів та вподобайок". Коли ж почали з’являтися розслідування або самі експерти почали робити абсолютно неоднозначні заяви і дуже сильно помилятися в своїх прогнозах та оцінках, людині вже було важко визнати, що вона не мала рації. Таким чином значна частина фігурантів цього списку на хвилі після повномасштабного вторгнення стали популярними".

"Хороші росіяни" в українському інфопросторі

"Також є друга категорія, яка мене хвилює ще більше, – це так звані "хороші росіяни", які критикують Путіна і навіть його режим і після цього багато людей вважають, що вони за Україну – відстоюють українські інтереси, в них є експертиза по українських питаннях. Ця категорія "російських лібералів" спеціалізується тепер не на Росії, на якихось своїх попередніх речах, а на Україні. Є багато людей, які до цього були економістами, а зараз стали військовими експертами. Ці "експерти", на жаль, завдяки медіа також втягнуті в наш інформаційний простір, люди до них, ще керуючись старими звичками "що російське – то добре", дослуховуються та вважають, що вони щось та й знають", – зазначила Оксана Мороз. 

Вона розповіла, що серед таких "хороших росіян" є дві категорії: ті, які начебто були наближені до Путіна і люди вважають, що вони можуть щось більше знати. А є ті, що були колишніми спецслужбістами, кагебістами, і вони теж мають флер, що вони щось знають: "Це, на жаль, дуже ефективний інструмент в руках росіян, які свідомо чи ні, прямо чи опосередковано за їхньою допомогою маніпулюють нашим інформаційним простором. Свіжий приклад – як у наш інфопростір закинули інформацію про загрозу нібито теракту на ЗАЕС, коли на анонімному телеграм-каналі з’явилися відомості, що Путін начебто прийняв таке рішення. Це відразу підхоплюють великі українські медіа і з посиланням на цей телеграм-канал дають цю інформацію як факт у заголовку. Люди, звісно, читають заголовки, лякаються і тут дуже велика відповідальність журналістів по перевірці цієї інформації. Треба не йти за хайпом, а йти за правдивою інформацією. Зрештою, якщо проаналізувати, то роль недобросовісної журналістики в процесі популяризації цих людей – і "хороших росіян", і псевдо-експертів – достатньо висока".

Якщо вам радять з’їсти "лікувальний" отруйний гриб – перевірте інформацію

Засилля псевдоекспертів, які не є спеціалістами в сферах, щодо яких висловлюються, Оксана Мороз пояснила зокрема й тим, що в Україні немає поваги до науки та інституту експертизи, але є любов до розважальних шоу: "Там людина відчуває себе розслабленою, що все просто. І це прагнення до простоти й штовхає людей в обійми шахраїв – як тих, що дурять нас на гроші, обіцяють наш швидше і просте рішення з проблемами, наприклад, по здоров’ю чи те, що нам говорять, що перемога буде через 2-3 тижні. Тож одним із універсальних критеріїв є те, що нам пропонують швидше рішення складної проблеми.  Не можна екстраполювати – ви можете захоплюватися чимось як блогером, артистом, гумористом, але це не означає, що до думок цієї людини в інших сферах, в яких ця людина не є фахівцем, потрібно дослухатися. Ваша прив’язність до цієї людини матиме вплив на те, що коли людина дасть певну пораду, ви до неї швидше прислухаєтесь. Але це може бути хибно, адже людина може вам порадити з’їсти якогось отруйного гриба, сказавши, що він від чогось вилікує. Але це не означає, що це треба робити. Таку інформацію треба перевірити. Тому базові правила перевірки і незахоплення мали б вже "прошитися" в нас після пандемії чи початку повномасштабного вторгнення. Але втома і стрес грають проти того, щоб люди виділяли на це час і мали на це ресурс", – зазначила Оксана Мороз.

"Іноземні медіа також можуть помилятися"

Наостанок експертка порушила питання західних медіа, статті яких часто перекладаються в Україні та стають чи не істиною в останній інстанції: "Дуже великий пласт проблем тут – це переклад інформації із західних медіа, де журналісти також можуть помилятися. Хоча це більше концентрується на журналістах, бо вони втягують цю інформацію в інформаційний простір, зрештою людина так само мусить це перевіряти, тому що журналісти можуть помилятися з різних причин.

Тут дуже базове правило – це звернути увагу, чи це колонка, тобто суб’єктивна думка конкретного експерта чи псевдоексперта, чи це редакційний матеріал чи редакційна новина? Вже від цього відкидається достатньо великий пласт маніпуляцій. Ми повинні завжди пам’ятати, що російське лобі, російська агентура на Заході достатньо сильна як була, так і є. Різноманітних інструментів і ресурсів впливу на журналістів західних, які для РФ є однією із дуже важливих аудиторій, є чимало, тож ці люди можуть піддаватися таким впливам і фактично робити те, що потрібно Росії. Ми бачимо такі вкиди і стосовно переговорів, і стосовно правильного чи неправильного ведення бойових дій фактично щодня", – зазначила Оксана Мороз.

Вона звернула увагу й на психологічний момент, чому українець "йде" в іноземні медіа: "Людина, як правило, йде туди тому, що не отримує відповідей на свої запитання в українських ЗМІ чи експертів і думає, що, можливо, іноземні медіа знають краще. Тут є пастка: якщо відповіді на запитання, наприклад, коли закінчиться війна – не існує, то її не існує ані в українських, ані в іноземних медіа. І якраз на питаннях, на які немає відповіді, відбувається найбільша спекуляція і є найсильніше бажання ворога заповнити цей вакуум інформацією", – резюмувала Оксана Мороз.

 

 

Останні новини
Справедливий баланс для громадян і стислий термін розгляду — депутатки щодо мобілізаційного закону
Справедливий баланс для громадян і стислий термін розгляду — депутатки щодо мобілізаційного закону
Цільові грошові кошти, а не житловий сертифікат — Шуляк про новий етап єВідновлення
Цільові грошові кошти, а не житловий сертифікат — Шуляк про новий етап єВідновлення
Спекуляції на тему виборів можуть використати росіяни, аби дестабілізувати ситуацію в Україні — Шуляк
Спекуляції на тему виборів можуть використати росіяни, аби дестабілізувати ситуацію в Україні — Шуляк
"Треба понад 2,2 млрд доларів" – Катков про чеську ініціативу щодо закупівлі снарядів для України
"Треба понад 2,2 млрд доларів" – Катков про чеську ініціативу щодо закупівлі снарядів для України
Quest Pistols видали терапевтичну новинку "Божевільна"
Quest Pistols видали терапевтичну новинку "Божевільна"
Новини по темі
Цільові грошові кошти, а не житловий сертифікат — Шуляк про новий етап єВідновлення
Спекуляції на тему виборів можуть використати росіяни, аби дестабілізувати ситуацію в Україні — Шуляк
"Треба понад 2,2 млрд доларів" – Катков про чеську ініціативу щодо закупівлі снарядів для України
"Такий сценарій цілком імовірний ", – Краєв про війська НАТО в Україні
"Путін знову вмикає свою ядерну шарманку", – Кузан