Фото: t.me/mariupolnow
"Більшість українців вважають жителів окупованих територій жертвами обставин"
"Перше дослідження стосувалося ставлення людей до тих, хто залишився на окупованих територіях і до розуміння, які причини змушують людей залишатися на окупованих територіях. Близько 80% українців вважають, що ті люди, які залишилися на окупованих територіях після повномасштабного вторгнення є заручниками або особистих родинних обставин, або окупантів. Водночас значно менший відсоток підтримки до тих, хто перебуває в окупації з 2014-2015 року. Але найбільше підтримки набирає варіант, що все ж таки, ті люди лишаються там, адже є заручниками складних життєвих обставин окупаційних сил. На мою думку, це хороший результат, зважаючи на те, що ці території перебувають 9 років в окупації і змушені весь цей час безпосередньо взаємодіяти з окупантами", — коментує Анатолій Бондарчук.
Аналітик громадянської мережі "ОПОРА" наголошує на тому, що процес повернення цих людей в український соціум, у політичний, економічний, культурний освітній простір має відбуватися максимально безконфліктно. І це дослідження демонструє, що є позитивні сигнали й що українці розуміють, в яких складних життєвих обставинах опиняються люди, які живуть в окупації.
"Отримання російських паспортів — з міркувань фізичної безпеки або для виконання завдань спротиву"
"Росія здійснює агресивну кампанію з паспортизації українців на окупованих територіях. Цей процес примусовий. Звичайно, що є відсоток людей, які беруть ці паспорти з власних ідеологічних міркувань. Але більшість людей примусово піддаються паспортизації. Тим людям, які не беруть паспорти й відмовляються від них, обмежують доступ до надання медичних послуг, до можливості отримувати кошти, працювати, віддавати дітей на навчання до шкіл. Також є випадки фізичних погроз і розправ. Відтак 76,5% українців вважають, що люди беруть російські паспорти з питань фізичної безпеки, тобто щоб вижити. 36% вважають, що це з фінансових міркувань, 31,7% через те, що ці люди підтримують Росію. Цікаво, що 14,5% вважають, що люди беруть паспорти для виконання завдань спротиву. Водночас для 5% українців було складне відповісти на це питання. Тобто ми бачимо, що варіанти — "фізична безпека" і "для виконання спротиву" переважають, якщо поєднати їх разом", — зазначає Бондарчук.
Анатолій Бондарчук. Фото: Укрінформ
"Жертви, а не зрадники, і це об’єктивно"
Відтак дослідження показує, що все-таки більшість сприймає мешканців окупованих територій саме в моделі жертви обставин, а не свідомих зрадників. На думку аналітика, це дуже хороший та об'єктивний результат, тому що дійсно не всі люди, які залишаються на окупованих територіях, є зрадниками чи пристосуванцями. Це важливий момент, на якому потрібно наголошувати. Тому що якщо ворог чи недобросовісні політичні діячі будуть намагатися нас переконати у зворотному, то, звичайно, це буде заважати ідеї, яка зараз планує в суспільстві, що потрібно повертати всі наші території і деокуповувати їх повністю.
Які групи мають понести кримінальну відповідальність за співпрацю з окупаційною владою?
Опитані респонденти також відповіли на питання, хто має нести кримінальну відповідальність за співпрацю з окупаційною владою. 94,5% назвали представників силових структур та військових, які перейшли на службу до окупаційної влади, 92,8% назвали людей, які допомагали російській адміністрації організовувати на окупованих українських територіях так звані "вибори" та "референдуми", ще 92% хотіли б притягнути до відповідальності людей, які балотувались цих так званих "виборах".
"Цей результат відкриває погляд на іншу проблему — потрібно правильно комунікувати, хто є насправді колаборант відповідно до норм до українського законодавства. Відтак представники силових структур, ті, хто допомагав організовувати так звані псевдовибори та псевдореферендуми, люди, які балотувались на цих так званих "виборах" та очолювали посади в окупаційних адміністраціях — всі люди відповідно до норм українського законодавства підпадають під статтю колабораційна діяльність. Тобто йдеться про тих, хто допомагає реалізовувати політику країни-агресора на окупованих територіях. Також під цю норму потрапляють освітяни, які навчають українських дітей за російськими стандартами, тобто фактично запроваджують в школах російські наративи про те, що в Україні фашисти й що це ми насправді агресор", — резюмує Бондарчук.
