Разом із "вишками Бойка" окупанти втратили постійний розвідконтроль над акваторією Чорного моря – Жирохов

Разом із "вишками Бойка" окупанти втратили постійний розвідконтроль над акваторією Чорного моря – Жирохов

Із втратою Росією вкрадених нею так званих "вишок Бойка" окупанти втратили постійний розвідувальний контроль над акваторією Чорного моря, констатував Українському Радіо військовий експерт Михайло Жирохов. Річ у тім, що цей контроль забезпечувала російська радіолокаційна станція "Нева", встановлена раніше на одній із "вишок Бойка". Чорноморського флоту РФ достатньо, щоб вражати цивільну інфраструктуру на території України, але недостатньо, щоб контролювати акваторію постійно. "Тому зараз росіяни вдаються до незрозумілих військових акцій. Одна з них – бомбардування острову Зміїний", – зазначає військовий експерт.

Україна повернула під свій контроль "вишки Бойка" – бурові газо- та нафтовидобувні платформи в Чорному морі, які були під окупацією з 2014 року та які Росія використовувала у військових цілях. Про це повідомило напередодні Головне управління розвідки Міноборони України у Telegram.

 

 

0:00 0:00
10
1x

"Вишки Бойка". Фото: Головне управління розвідки МО України

"Разом із "вишками Бойка" РФ втратила постійний розвідувальний контроль над акваторією Чорного моря"

"Вишки Бойка були захоплені росіянами ще до великої війни і не використовувалися за прямим призначенням для видобування газу. Використовувалися для того, щоб добувати розвідувальну інформацію: на них була встановлена різна розвідувальна апаратура і час від часу базувалась російська авіація та російські спецпризначенці", – розповів Михайло Жирохов. Зараз, за словами експерта, вишки стоять у "сірій" зоні, де їх не контролюють ані наші військові, ані російські: "Проте росіяни пішли і це має абсолютно точно покращити безпекову ситуацію. На одній із вишок була розташована радіолокаційна станція "Нева", яка використовувалася для відстеження судноплавства в акваторії Чорного моря. Зараз росіяни фактично втратили розвідувальний контроль над акваторією і Одесу та всього далі вони не "бачать", бо в них немає розвідувальних засобів".

"На Зміїному немає наших гарнізонів, тому бомбити його немає сенсу"

Також Михайло Жирохов торкнувся питання посилених авіаударів по острову Зміїний, про які повідомляють Сили оборони Півдня. Експерт зауважив, що це може відбуватися тому, що ЗСУ використовують острів як проміжну точку між материком і тими самими "вишками Бойка". "Дуже важко контролювати акваторію Чорного морю, тому що вони не мають достатніх сил та засобів. Чорноморського флоту достатньо для того, щоб вражати цивільну інфраструктуру на території України, але недостатньо для того, щоб контролювати постійно. Тому зараз росіяни у незрозумілому становищі і вдаються до геть незрозумілих військових акцій. Одна з них – це бомбардування, завдавання ударів по острову Зміїний, де постійного гарнізону наших військових немає. Скоріш за все, наші спецпризначенці використовують острів як проміжну точку для контролю тих самих "вишок Бойка". Там є запаси палива, озброєння. Спецпризначенці доходять з Одеси чи Очакова до Зміїного, а потім заправляються і далі йдуть до вишок. Тільки так можна пояснити використання острова Зміїний нашими військовими і удари росіян. Адже РФ за допомогою безпілотників можуть відслідковувати, що наші там є, і тому завдають удари. Бо з військової точки зору бомбити його немає сенсу", – пояснив експерт.

"Західні партнери дали нам все, що могли, тож на суттєве посилення української ППО не варто розраховувати"

Наостанок Жирохов розповів про рівень захищеності портової інфраструктури України, зазначивши, що системи протиповітряної оборони на Півдні значно посилилися, проте не можуть гарантувати стовідсоткової безпеки: "На жаль, жодна інфраструктура в усьому світі не може вважатися захищеною навіть на 90 %. Ті ж ізраїльські системи ППО не захищають на великий відсоток. Наша ППО, звісно, значно посилилась і дякуємо за це нашим західним партнерам, адже знімати ППО з Києва ніхто не став. Але російські "герані" (дрони "Шахед – ред.) все ж таки є дуже непростою ціллю для будь-якої ППО, тому зараз відпрацьовується тактика боротьби з ними. Радіолокаційні станції їх не бачать, а збивати їх ракетами економічно невигідно й ракети фактично не можуть захопити таку малопомітну ціль. Тому нам потрібна велика кількість зенітно-артилерійських комплексів та мобільних кулеметників, які будуть із ними боротися. На жаль, максимум, що партнери могли надати, вони вже надали. Ніхто не буде знімати власні зенітноіракетні комплекси з бойового чергування, а виробництво нових комплексів – дуже тривалий процес. Для того, щоб зробити будь-який комплекс, – Patriot або щось інше – потрібно від 9 до 15 місяців. Тому розраховувати зараз на суттєве підсилення ППО я б не став. Західні партнери й так роблять максимально багато: Німеччина передала додаткову кількість "гепардів", які є основною зброєю проти "шахедів" зараз. Також, що дуже важливо, німці почали виробляти 35-міліметрові снаряди до них та почали стабільні поставки цих снарядів для української армії", – констатував Михайло Жирохов.

 

Останні новини
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Радіодиктант, "Колос" та "Від суботи до суботи": культові програми Українського Радіо
Радіодиктант, "Колос" та "Від суботи до суботи": культові програми Українського Радіо
Кочетков: "Кедр" за 50 млн $ завдає менше руйнувань, ніж "Калібри", "Кинджали" чи "Циркони"
Кочетков: "Кедр" за 50 млн $ завдає менше руйнувань, ніж "Калібри", "Кинджали" чи "Циркони"
Замість Китаю - ЄС. Хто стає головним споживачем української агропродукції?
Замість Китаю - ЄС. Хто стає головним споживачем української агропродукції?
Достукатися до байдужих: Інна Іщенко та Moisei випустили трек "Колискова"
Достукатися до байдужих: Інна Іщенко та Moisei випустили трек "Колискова"
Новини по темі
"МСЕК існують": куди звертатися для отримання статусу особи з інвалідністю в час реформи? Коментує експертка
У нинішній редакції бюджету-2025 соціальні виплати та зарплати військовослужбовців заморожені ― Гончаренко
"Носив вишиванку та розмовляв українською": історія засновника музею дисидентів у Донецьку "Смолоскип"
"За два тижні до обміну я знепритомнів на перевірці". Повне інтерв'ю Максима Буткевича
"Досі не зовсім усвідомлюю, скільки людей тішаться, що я повернувся" — Максим Буткевич