В Україні вдалося підготувати протезистів вищого рівня — Музиченко

В Україні вдалося підготувати протезистів вищого рівня — Музиченко

В Україні діє понад 100 підприємств, які забезпечують допоміжними засобами реабілітації, та понад 50 підприємств, які спеціалізуються на протезно-ортопедичній складовій. Про це в ефірі Українського Радіо повідомив генеральний директор Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, заступник міністра соціальної політики України у 2019-23 роках Віталій Музиченко. Він розповів, що "в державному бюджеті на 2023 рік на відповідні програми передбачено більш ніж удвічі більше коштів, порівняно з 2022 роком". Водночас констатував: "нині серйозними викликами є мінно-вибухові травми та численні ампутації кількох кінцівок на достатньо високому рівні".

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото: health-ukraine.com.ua

В Україні діє понад 100 підприємств, які забезпечують допоміжними засобами реабілітації

— Скільки зараз в Україні осіб з інвалідністю та людей, які потребують протезування? Про які цифри йдеться?

Офіційна статистика, яку ми мали до війни — майже 2,8 мільйона осіб з інвалідністю. Це ті люди, які пройшли експертизу й мали відповідний статус. Звичайно, фактор війни вплинув на певні міграційні процеси, велика кількість людей була переміщена як всередині країни, так і виїхала за кордон. І на сьогодні можна говорити тільки про оціночні цифри, тобто навряд чи ми можемо говорити про якусь конкретику. Але дійсно, за більш ніж півтора року повномасштабного вторгнення ми маємо десятки тисяч людей, які так чи інакше постраждали. Не всі ці люди отримали інвалідність. Але те, що ці люди постраждали і потребують підтримки від держави в різних формах — це факт. Також не всі постраждалі потребують безпосередньо протезування. Якщо говорити про реабілітаційний процес, то забезпечення допоміжними засобами реабілітації, які включають протезування, має мати певний результат. Тобто відновлення функціональних можливостей організму, наскільки це можливо з урахуванням отриманих травм. Тому саме в такому ключі ми розглядаємо це питання.

— Чи вистачає в держави можливостей, аби задовольнити потреби, які нині існують?

Держава бере на себе зобов'язання стосовно забезпечення допоміжними засобами реабілітації і цивільних, і військових, які цього потребують. У державному бюджеті на 2023 рік на відповідні програми передбачено більш ніж удвічі більше коштів, порівняно з 2022 роком. Тобто, оцінюючи потребу, ми це закладали, прогнозували і відповідно фінансували. Якщо говорити про задоволення потреби, то в Україні діє понад 100 підприємств, які забезпечують допоміжними засобами реабілітації. І понад 50 підприємств, які спеціалізуються на протезно-ортопедичній складовій. До складу цих підприємств входять сотні протезистів. Звичайно, вони абсолютно різного рівня підготовки. І ми маємо визнати, що наша держава, на жаль, не була готова до такої кількості постраждалих. Але це війна. Галузь, яку ми мали до 2014 року, в період 2014-2022 років, і те, що ми маємо зараз, — це абсолютно три різні ситуації. На сьогодні ми колосально збільшуємо спроможність стосовно забезпечення наших громадян, і особливо військовослужбовців, в отриманні більш складного протезування. Адже, якщо раніше портрет людини, яка потребувала протезування — це були більше побутові травми, дорожньо-транспортні пригоди, травми отримані внаслідок захворювань, то нині ми маємо справу з більш серйозними викликами — це мінно-вибухові травми та численні ампутації кількох кінцівок на достатньо високому рівні. І завдяки тому, що в 2021-22 роках нам вдалося підготувати певну кількість протезистів вищого рівня, сьогодні ми можемо реагувати на цю потребу. Я не можу сказати, що ми її закриваємо на всі 100%. Надзвичайно складні випадки потребують підтримки, зокрема, закордонних спеціалістів. Але ми закликаємо всіх протезуватися і знаходити протезні підприємства саме в Україні.

— Яке співвідношення вітчизняних та імпортних протезів? Чи забезпечує держава комплектувальними і чи є випадки відмови від державного забезпечення, бо воно не відповідає бажаним потребам?

Оцінку потреби має проводити не сам пацієнт, не один лікар і не один протезист. Це мультидисциплінарний підхід, коли оцінюється мобільність пацієнта, його потреби, і далі вже підбирається той протез, яким буде протезуватися людина. Найосновніше — щоб вона його опанувала і мала можливість ефективно використовувати. Щодо комплектуючих і складових протезів, хочу всіх заспокоїти і поінформувати про те, що в Україні використовуються складові протезів кращих світових виробників. Підняття граничних цін, за якими ми забезпечуємо протезування, дало можливість використовувати вироби кращих світових виробників. В цьому випадку в нас немає жодних обмежень стосовно цього. Крім того, передбачено як гарантійне обслуговування, яке залежно від складності чи виду протеза виконується до двох років, так і післягарантійне обслуговування відповідного виробу в межах строку експлуатації, яке також фінансується за рахунок державного бюджету. Тобто механізм передбачає повне покриття витрат на забезпечення протезування та інших допоміжних засобів реабілітації.

Людина самостійно обирає підприємство і протезиста

— Чи має людина вибір, чи їй пропонують певний протез, вартість якого держава покриватиме?

На сьогодні визначено алгоритм, коли людина самостійно обирає підприємство, з яким вона буде співпрацювати, а також протезиста. І вже співпраця протезиста і пацієнта визначає той протез, який потрібен конкретно людині. Адже  він підбирається залежно від віку людини, чим вона займається, в якій сфері працює та наскільки активний спосіб життя вона веде. Дуже важливо підібрати правильний функціонал протезу, адже існують випадки, коли людині пропонують високоякісний і високофункціональний протез, який вона потім не використовує. Тому дуже важлива експертиза. Яскраві кейси: було два хлопці, одному протез виготовляли в Україні в 2016 році, а інший поїхав за кордон. І та людина, яка протезувалася за кордоном в 2016 році, коли у нас ще не було настільки розвинуто систему протезування і можливості задовольнити потреби, якраз і говорила про те, що надалі зіткнулася з великими проблемами із обслуговуванням та подальшим ремонтом цього виробу. Адже протез — це механічний пристрій, і за ним, як за автомобілем, потрібно слідкувати. Тому, коли протезування відбуваються в Україні, тут є постійний контакт протезиста і пацієнта. Особливо, коли йдеться про первинне протезування. Відбувається формування кукси та інші фізіологічні процеси, що потребує постійного супроводу й заміни гільзи або її підгонки. І от коли людина отримує протез за кордоном, це все ускладнює процес. Тому що вона не буде їздити кудись лише для того, щоб зняти додаткові мірки і припасували гільзу.


Генеральний директор Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю Віталій Музиченко. Фото: Міністерство соціальної політики України

— А як справи з дитячим протезуванням, які виклики стоять перед нами? 

Кількість дітей, які страждають наслідок війни і отримують травми, які потім потребують протезування, на щастя, не така велика. Звичайно, потрібно враховувати, що організм молодий, він постійно змінюється, постійно росте. Тож строк, на який особа забезпечується протезом, для дорослого і для дитини трохи різний. Обслуговування теж різне. У нас передбачена можливість враховувати ці аспекти. Звичайно, потрібно думати наперед. Тому що та кількість мінно-вибухових пристроїв у нас в державі — це те, з чим ми зіткнемося. Я думаю, що основна категорія, яка надалі може страждати, — це діти. 

—  Як можна звернутися до вашого Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю? Яа якою інформацією і допомогою? 

Насамперед я закликаю використовувати офіційні джерела інформації. Є сайт Міністерства соціальної політики, а також сайт Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. Там є інструктивні матеріали, що робити, куди звертатися, якщо трапилася така ситуація, а також розміщено перелік підприємств з їхніми контактними даними, який постійно оновлюємо. Що стосується отримання консультацій, можна звертатись на "гарячу урядову лінію" за коротким номером 1545. Ми провели навчання людей, які будуть надавати консультації для того, щоб задовольнити потребу в консультативних послугах. Якщо є конкретна ситуація стосовно вирішення якихось питань, то можна звертатися як до органів соціального захисту населення, так і до Центрів надання адміністративних послуг, зокрема до Фонду соцзахисту осіб з інвалідністю. "Гаряча лінія" з протезування кінцівок — 050 177 68 39. 

Останні новини
Військове кладовище почнуть будувати у середині червня – в.о. Міністра у справах ветеранів
Військове кладовище почнуть будувати у середині червня – в.о. Міністра у справах ветеранів
"Єдині вікна" у ЦНАПах, єКабінет, реабілітація та інструменти для розвитку – Порхун про нову ветеранську політику
"Єдині вікна" у ЦНАПах, єКабінет, реабілітація та інструменти для розвитку – Порхун про нову ветеранську політику
"Це не телешоу, не боротьба за популярність... Це реальні люди з реальними історіями", – Мстислав Чернов
"Це не телешоу, не боротьба за популярність... Це реальні люди з реальними історіями", – Мстислав Чернов
Катерина Радченко: Мета нашого проєкту — порушити глобальну тишу
Катерина Радченко: Мета нашого проєкту — порушити глобальну тишу
У межах Чорного моря має активніше діяти НАТО — Риженко
У межах Чорного моря має активніше діяти НАТО — Риженко
Новини по темі
2023 року в Україні держава забезпечила протезами майже 12 тисяч осіб
Протезування всіх, хто потребує в Україні протезів, є безоплатним — Олена Кульчицька
Відкриваємо в Україні 72 нові служби підтримки постраждалих від домашнього насильства — Мінсоцполітики
"Асистент родини": до послуги долучилися в Україні 264 сім’ї
Жолнович: Національна соціальна сервісна служба перевірятиме виплати ВПО та повертатиме назад незаконно отримані кошти