Верховна рада України. Фото: Детектор Медіа
"Замість трьох років — довічний фінансовий моніторинг, але з винятками"
У Верховній Раді готують законопроєкт, який передбачає довічний фінансовий моніторинг президентів, міністрів, народних депутатів і їхніх родичів, навіть після складання ними повноважень. Сергій Назаренко зауважує, що "фінансовий моніторинг є принциповим для ЄС, бо це стала міжнародна практика, яка широко розповсюджена в Європейському Союзі та за його межами. Це фінансовий моніторинг осіб, які обіймали високі політичні щаблі або працювали в міжнародних організаціях, тобто мали значний вплив. Відтак у них є подібне законодавство, яке функціонує ефективно, і вони хотіли б запровадити кращі практики в нашій країні, адже в Україні є ризики того, що гроші, які нам виділяються, використовуються не за призначенням. Тому нам рекомендують ухвалити відповідні нормативно-правові акти".
За словами юриста, відповідний нормативно-правовий акт не є новим. Наразі такий фінансовий моніторинг працює, але передбачено, що він розповсюджується на значущих осіб впродовж трьох років після того, як вони склали свої повноваження. У законопроєкті пропонується, щоб фінансовий моніторинг проводився завжди. "Але суб'єктом фінансового моніторингу тут виступають банки або інші фінансові установи, які проводять операції, і вони можуть самостійно визначати критерії та ризики. Крім того, є застереження, що після того, як особа 12 місяців не виконує свої повноваження, а її фінансові операції є допороговими, то фінансові установи можуть не здійснювати по особі такий моніторинг. Тобто питання "довічно-недовічно" досить дискусійне. Новизни в цьому як такої немає. Тому я б назвав цей законопроєкт навіть пересічним. Йому приділяється така увага, тому що українці звикли шукати якусь чарівну пігулку, яка вирішить всі питання замість того, щоб виконувати й досягати виконання тих нормативно-правових актів, які вже є. Тобто ми шукаємо щось нове і думаємо, що воно щось змінить", — пояснює він.
Як відбувається фінансовий моніторинг?
"У законопроєкті зазначається, що моніторинг здійснюється, щодо членів сімей. Поняття близьких родичів та членів сімей міститься в Кримінально-процесуальному кодексі України. До них належить чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, діти, брати, сестри, баба, дід, онуки, правнуки. Тещі та тестя там немає. Але сюди ж належать особи, які спільно проживають та мають спільний побут зокрема, коханці, цивільні дружини тощо", — каже Назаренко. Втім це досить складно довести. Тим паче це будуть досліджувати не слідчі, а суб'єкти первинного фінансового моніторингу. Тобто банки та фінансові установи, які будуть проводити ці операції. "Зазвичай з практики можу сказати, що фінансовим установам краще перестрахуватись і вони більш прискіпливо будуть ставитись і накладатимуть деякі обмеження, наприклад, заблокувати фінансові рахунки. Потім співробітники банку звертаються до служби фінансового моніторингу, подають дані про фінансові операції, а далі цим уже займається фінансовий моніторинг", — коментує юрист.
"Голосів за моніторинг ПЕП визначить"
"Голосів за законопроєкт щодо фінансового моніторингу національних публічних діячів вистачить, адже його 21 вересня вже прийняли за основу. Тому я думаю, що на тлі скандалів з декларуванням голоси знайдуться. І з кожним днем їх буде все більше і більше", — резюмує Сергій Назаренко.
