Фото: armyinform.com
На яких ділянках фронту Силам оборони вдалося досягти успіху?
"За повідомленнями наших відкритих джерел ми можемо говорити про просування в районі Мелітополя, де наші Сили оборони продовжують втискуватися в оборону противника в районі Новопрокопівки й здійснюють постійний тиск в районі Вербового. Противник кидає туди максимально можливі для нього ресурси, щоб у будь-який спосіб стримати наше просування. Так само дуже активні бої ведуться на південному фланзі від Бахмута, де наші війська намагаються взяти вже під фізичний контроль трасу, яка поєднує Горлівку та Бахмут. Це одна з комунікацій, яка дозволяє забезпечувати оборону противника на так званому Соледарському виступі. І бої там тривають. Були певні активності в районі Куп’янсько-Лиманського напрямку, там противник здійснює обстріли наших позицій. Це є характерним для всієї лінії фронту. Тобто обмін ударами свідчить про те, що сторони ще дуже далеко від того, щоб зупинитися або оголосити про якусь перерву, перегрупування тощо", — зазначив Сергій Грабський.
Найбільша зона бойових дій — на залізниці в Бахмуті
"Щодо Бахмуту, тут не можна говорити про наступ. Я б говорив про контратаки противника, тому що для них критично важливо відновити ситуацію в районі Кліщіївки та Андріївки, де наші війська просунулися і вийшли на залізницю. І фактично по залізниці йдуть бої. Тому противник там не контрнаступає, він контратакує, намагаючись вибити наші підрозділи. Саме тому активність на цій ділянці є досить високою. Така ж ситуація спостерігається і в районі Вербового, де противник намагається зупинити просування наших Сил оборони і безперервно контратакує, намагаючись посилити свій тиск і відбити втрачені позиції", — коментує військовий експерт.
Грабський пояснює, чому найактивніші бойові дії відбуваються саме за залізницю у Бахмуті. "Росіяни так завзято тримають залізницю, тому що саме залізниця — це досить вдала позиція, де можна в районі, де є насипи, утримувати оборону. Це вже фактично підготовлена оборонна позиція. Саме тому для них критично важливо її утримати, тому що у разі втрати й подальшого відходу справою часу буде фізичний контроль над трасою Т-0513, яка з'єднує Горлівку з Бахмутом. Саме тому такі відчайдушні бої. Крім того, з виходом на певний оперативний простір саме на цьому напрямку під загрозою буде траса М-03, яка веде напряму вже до Слов'янська. Це означає, що всьому Соледарському виступу противника буде загрожувати серйозна небезпека. А з втратою Соледарського виступу, де Бахмут є тільки однією з невеликих ділянок фронту, втрачає сенс будь-яка активність противника на Лиманському напрямку, де вони намагаються вийти на Лиман і створити загрозу з півночі Слов’янсько-Краматорської агломерації", — каже Грабський.
"Вагнерівці" вже не є серйозною силою
Військовий експерт прокоментував інформацію, що біля Бахмута помічають "вагнерівців", які вже мають нового очільника.
"Ми дуже багато часу приділяємо цьому підрозділу, який вже став історичним експонатом, тому що завдяки саме нашим активним діям і проведенню бахмутської оборонної операції ПВК "Вагнер" як окрема бойова одиниця російських окупантів була знищена. І те, що окремі представники "вагнерівців" претендують сформувати якийсь підрозділ — це не означає, що ми можемо їх демонізувати й вважати серйозною силою. На фронті сьогодні з 430 тисяч російських окупантів "вагнерівців" максимум 600 осіб. Це все, що вони можуть видати. Така кількість ніяк не вплине на ситуацію на полі бою. Звісно, кожен з них має бойовий досвід та навички ведення бойових дій, і тому для противника на тій ділянці фронту, де вони залучені, це є досить суттєвим доробком, тому що в тактичній площині це посилює дії противника на певній ділянці фронту. Але говорити про те, що вони є ключовим фактором зміни ситуації на полі бою ніяк не можна. Тому згадуймо їх тільки в контексті якоїсь історичної події й що це додаткове гарматне м'ясо, яке прийшло на лінію фронту, і це треба просто брати до уваги", — резюмує Сергій Грабський.
Контекст
Як повідомляє міністерство оборони Великої Британії, за останні тижні сотні бойовиків, які раніше були пов'язані із ПВК "Вагнер", ймовірно, почали передислокуватися окремо та невеликими групами на війну в Україну, воюючи на боці різноманітних проросійських підрозділів.
"Кілька звітів свідчать про концентрацію ветеранів "Вагнера" навколо Бахмута: їхній досвід, ймовірно, буде особливо потрібним у цьому секторі. Багато хто знайомий із нинішньою лінією фронту та українською тактикою на місцях, бо минулої зими воював на тій самій місцевості", — йдеться у повідомленні.
