Темп навчання українського студента регулюватиметься ним самим — заступник міністра освіти

Темп навчання українського студента регулюватиметься ним самим — заступник міністра освіти

Українська система вищої освіти змінюється відповідно до європейського стандарту, коли студент самостійно обирає 240 освітніх кредитів, необхідних для завершення бакалаврської програми. Відтак у законопроєкті, який уряд передав на розгляд Верховної Ради, йдеться, що студенти-контрактники оплачуватимуть не час навчання, а певну кількість дисциплін, які вони оберуть. Про це в ефірі Українського Радіо повідомив заступник міністра освіти і науки України Михайло Винницький. За його словами, уряд також пропонує перейти на так звану грантову систему, де держава буде частково оплачувати контракт, наприклад 70-80% від вартості, що залежатиме від результатів ЗНО вступника.

Водночас ректор КНУ ім. Шевченка Володимир Бугров зауважує, що регулювання терміну навчання — це хороший варіант для соціогуманітарних наук, але не для природничо-технічних.

 

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне зображення із сайту Pixabay

"Регулювання терміну навчання — це хороший варіант для соціогуманітарних наук, але не для природничо-технічних"

— Уряд затвердив законопроєкт щодо реформи вищої освіти, зокрема студент-контрактник зможе регулювати термін навчання — від трьох до шести років. Тобто якщо я плачу, то мені логічно швиденько покінчити з цим і бігти далі.

Володимир Бугров: Я наведу інший приклад. Є синхронізація різних норм законодавства, тому що є закон про мобілізацію і мобілізаційні обов'язки. І на час навчання на денній формі навчання, коли це вперше, надається відстрочка від призову. Тому ми можемо уявити собі гіпотетично, що студент-контрактник обере навчатися шість років, щоб не йти служити до війська зараз. Нехай це поганий варіант, але він може бути. Тобто ми мусимо проаналізувати всі речі. Наприклад, щодо хіміків, залежно від обраних траєкторій ми мусимо мати різні групи. А, отже, різні лабораторні роботи. А це кошти та час, який мусить лаборант та асистент, котрий проводить лабораторний практикум, витрачати, щоб працювати з різними групами. Ось оце нас і турбує, тому що насправді така схема більшою мірою пасує для соціогуманітарних наук і для магістратури, де менше часу має бути в аудиторії, але більше в лабораторії чи бібліотеці, а також це самостійна робота. Тому ця схема там, як на мою думку, краще докладається. Але не для бакалаврату і фундаментальних напрямків, як-то STEM (напрям в освіті, що охоплює природничі науки (Science), технології (Technology), технічну творчість (Engineering) та математику (Mathematics) — ред.). Східні мови дуже популярні в нашому університеті. І ми чудово розуміємо з вами, що вивчення англійської, яка для нас умовно ближча, аніж китайської або японської, відрізняються між собою. І через те поки що немає повного розуміння того, як це зробити.

— Коли ця реформа буде впроваджена, на вашу думку, вона полегшить життя студенту чи ускладнить?

Володимир Бугров: Я не маю відповіді, бо тут треба розуміти, що насправді ця реформа — це не лише один закон. Сьогодні йдеться про реформування фінансування вищої освіти, зміну моделей вступу на навчання та про багато інших складників, бо освіта є системна річ. Щось, можливо, полегшить життя як студентам, так і викладачам. Але навіть ваші міркування про те, як ці траєкторії мають вкладатися в роботу кожної конкретної особи в закладі вищої освіти — ось ці питання у нас теж виникають.


Володимир Бугров. Фото: ФБ-сторінка

"Темп, за яким я буду вчитися як студент, регулюється мною самим"

— З точки зору реформи вищої освіти, яка пропонується урядом, є дуже цікава тема регулювання терміну навчання для студентів-контрактників. Замість стандартних чотирьох років — три-шість. Як це має працювати на практиці? Як цю варіативність контрольних, лабораторних, документації наші освітяни мають подужати?

Михайло Винницький: У нас уже з 2014 року існує система, за якою не повинно бути обліку студентів за роками навчання. Насправді ми зараз приводимо у відповідність до європейського стандарту, коли студент вчиться за бакалаврською програмою, він набирає чи накопичує певні кредити. Це означає, що дисципліна має певну кількість кредитів і відповідно для завершення бакалаврської програми потрібно набрати 240 кредитів. Протягом останніх 10 років ми дотримувалися того, що мусить бути обов'язково за денною формою 60 кредитів на рік. І цей законопроєкт — це одна з маленьких частинок пазлу великої трансформації, яка передбачає, що ми переходимо на європейські стандарти, а саме — темп накопичення цих кредитів – темп, за яким я буду вчитися як студент, регулюється мною самим. Відповідно, я записуюся на певну дисципліну. Ця дисципліна має певну кредитну вагу — три чи п'ять кредитів. А я можу мати накопичених чи 30 кредитів на рік, чи 40, чи 50 на рік, аж до 80 на рік. Стандарт — навантаження 60 кредитів на рік, але може воно бути меншим або більшим. Тому що людина або може вчитися інтенсивно і завершити свої 240 кредитів швидше, або може працювати паралельно з навчанням і мати 30-40 кредитів, тобто скільки забажає. Відповідно, мова йде про так звані індивідуальні освітні траєкторії.


Михайло Винницький. Фото: ФБ-сторінка 

"Не питання, скільки часу проводить студент на навчанні. Питання — які саме він обирає дисципліни"

— Пане Михайле, я в цій траєкторії: плачу за час чи за кредити?

Михайло Винницький: "Я плачу за кредити". Ми переходимо на ту систему, яка є у світі — не питання, скільки часу проводить студент на навчанні. Питання в тому, які саме він обирає дисципліни. Відповідно, якщо говорити про контрактника, то ми переходимо на ту систему, яка б мала бути вже запроваджена давно, але, на жаль, не була запроваджена в кожному закладі. Однак зараз ми це законодавчо врегулюємо. Контрактник отримує певну кількість дисциплін, яку він саме оплачує. У майбутньому є питання, а звідки будуть походити гроші за навчання? Зараз у нас є система дуже чіткого розподілу, що людина або отримує 100% свого фінансування за навчання від держави (так званий бюджетник), або отримує 0%. І ми розуміємо, що це буде достатньо проблематично, тому що це таке дуже чорно-біле. І тут насправді буде велика трансформація вищої освіти, коли вона відбудеться, і зараз вона також пропонується урядом — перейти на так звану грантову систему, де держава буде частково оплачувати контракт. Мається на увазі, що більша кількість наших вступників отримують державну підтримку за здобуття вищої освіти. Але вона буде частковою. Тобто не так, як зараз — 100% або 0%, а може бути певний відсоток. Наприклад 70-80% залежно від результатів на ЗНО будуть оплачуватися державою через так званий грант. Відповідно це означатиме, що в нас стане формально більша кількість людей, які будуть контрактники, але ці контракти будуть дещо в іншій формі й не прив'язані до часу, а прив'язані до конкретних дисциплін та кредитів, які накопичуються впродовж програми.

Останні новини
Відсутність "незворотних наслідків" для КНДР за балістику РФ могло дати "зелене світло" для  Ірану – Катков
Відсутність "незворотних наслідків" для КНДР за балістику РФ могло дати "зелене світло" для Ірану – Катков
Писати – це не так страшно, як взяти скальпель до рук і піти, не навчаючись, різати людей – Ірена Карпа
Писати – це не так страшно, як взяти скальпель до рук і піти, не навчаючись, різати людей – Ірена Карпа
Пісні війни: 24 треки до другої річниці
Пісні війни: 24 треки до другої річниці
Довготривале блокування кордону — "це втрати для обох країн" — Мінагрополітики України
Довготривале блокування кордону — "це втрати для обох країн" — Мінагрополітики України
100 тисяч мобілізованих за пів року, відкриті реєстри для ТЦК і резерв 50+ ― Нарожний про законопроєкт №10449
100 тисяч мобілізованих за пів року, відкриті реєстри для ТЦК і резерв 50+ ― Нарожний про законопроєкт №10449
Новини по темі
Цифровізація вражає, дерегуляція малоамбітна. Вишлінський про урядовий план дій-2024
"Маємо допомагати собі самостійно" — оглядач про забезпечення фронту боєприпасами, дронами
Зросте кількість контрактників, але частину оплачуватиме держава — Винницький про реформу вищої освіти
"Україна для нього дуже важлива". Польський журналіст — чого очікувати від Туска?
Має бути компроміс під патронатом Брюсселя. Посол Польщі про розблокування руху вантажівок на кордоні