Ілюстративне фото commons.wikimedia.org
Перші зрушення сталися після Другої Світової війни
Після Другої світової війни, в якій загинули десятки мільйонів людей, європейці усвідомили, що треба домовлятися. Було підписано перший Паризький договір 1951 року, Співтовариство вугілля і сталі (це був перший договір з чотирьох основоположних договорів Європейського Союзу про заснування Європейської спільноти з вугілля та сталі. European Coal and Steel Community, ECSC, міжнародна державно-монополістична організація, що об'єднувала кам'яновугільну, залізорудну і металургійну промисловість 10-ти країн Європейської економічної спільноти — ред.). Це те, на чому базувалася платформа, на чому воювали, що давало в ті часи вугілля і сталь. Це був воєнний потенціал. Тому країни домовилися співпрацювати тут, щоб ніхто нікого не випереджав, ніхто нікому не загрожував. (Щодо Паризького договору, то він був підписаний в Парижі 18 квітня 1951 року, набув чинності 23 липня 1952 року і втратив чинність 23 липня 2002 року. Укладений між шістьма європейськими країнами: Францією, Італією, Німеччиною, Бельгією, Люксембургом та Нідерландами. Шість держав-засновниць узгодили близько ста статей, що становлять єдине ціле — ред.). Потім був 1958 рік. Європейці зрозуміли, що по певних напрямках вони вже співпрацюють, з якихось напрямків вони себе вже убезпечили. Що не буде ніхто нікого випереджати і погрожувати потім, як німці, коли здійснили індустріалізацію та рвонули вперед, бо хотіли задовольняти свої реваншистські настрої. Потім європейці вирішили подумати щодо ширшої співпраці. Так створили Економічне співтовариство. А далі все призупинилося.
Перші зрушення сталися після Другої Світової війни, коли відбулися великі геополітичні зрушення 1951-1958 років. Потім тривала підготовка до нових геополітичних зрушень 1990-х років. Тоді ми побачили 1987 рік. Це єдиний європейський акт, який вніс доповнення і створив єдиний європейський ринок. І це вже були і ринок, і торгівля. Це були наступні кроки до об'єднання й підготовчі процеси до створення вже політичної частини ЄС. І якраз після 1990-х років, коли відбулися геополітичні зрушення, ми побачили, що європейці усвідомили, що треба об'єднуватися саме в політичну спільноту.
Світ став однополярним – ідеологія Заходу перемогла комуністичну
— Геополітичні зрушення — це розпад Радянського Союзу?
Так. Це 1990-і роки. І також геополітичні зрушення в світі. Світ став однополярним – ідеологія Заходу перемогла комуністичну ідеологію. ЄС так само, як і Україна, пропагує ті ж цінності: верховенство права, інтереси людини в центрі усіх процесів, а не інтереси держави. Тому і складно домовлятися, бо процеси йдуть складно в ЄС. Там в основу покладено баланс інтересів: ви шукаєте спільні точки дотику. Немає наказу зверху: по вертикалі вам сказали, ви пішли виконувати, тому що так сказав цар. Україна не сприймає такої системи і ніколи не сприйме її, бо це земля вільних і сильних людей. Будь-яка імперія, яка захоче захопити Україну, буде приречена на руйнацію. Нехай всі дивляться на історичний досвід. Ми вже три імперії зруйнували, зруйнуємо ще одну. Яка різниця.
— Це неминучий історичний процес. Які правила та гарантії додалися в 1993 році?
Це наднаціональні утворення, тобто — і це треба усвідомити українцям — частину суверенітету ми передаємо в наднаціональні органи. І це усвідомлене рішення: щоби жити разом в сім'ї демократичних народів частину свого суверенітету ви змушені передати в центральні органи. А це виконавчий орган Європейської комісії, це Європейський парламент, який вирішує стратегічні речі, куди рухатиметься цей союз. Оскільки ми бунтарі й вільні люди, нам це може не дуже подобатися. Але це така умова вступу в ЄС. Розширені були права Європейського парламенту, це вже йшлося не про економічне об'єднання, це було вже вище політичне об'єднання, де спільні рішення ухвалювалися на платформі Європейського парламенту. Він отримав більше прав та впливу. Це наднаціональний орган і йому надається право формувати стратегічну політику. Або рекомендувати Європейській раді, як рухатися…
— Наприклад, санкції проти Росії…
Санкції проти Росії, визнання її терористичною державою, засудження ідеології комунізму поряд з ідеологією нацизму. Це все Європарламент, який йде попереду, як локомотив. А вже Європейська комісія оформляє рішення, які вже виконуються безпосередньо на землі.
Руслан Осипенко. Фото: sinologist.com.ua
— Чому ЄС не карає ті країни, які не дотримуються правил і принципів, які були затверджені та ратифіковані? Це стосується Угорщини, і не тільки її. І чи є право на вихід з ЄС?
ЄС ще не пройшов всі фази, щоби остаточно сформуватися. Ми почали з 1951 року. Спочатку співпраця тривала по окремих напрямках, потім була економічна співпраця, потім до 1993 року дійшли до політичної співпраці. Але немає безпекового напрямку. ЄС не має спільної армії.
— Але спроба була. Франція не підтримала таку спробу. Так?
— Так. Була спроба створити так званий західноєвропейський союз. Скоріше США не підтримали, аніж Франція.
Одна країна може тримати в заручниках весь ЄС
— Кращим безпековим варіантом для США є НАТО?
— Це зв'язкова пуповина, яка у сфері безпеки пов'язує євроатлантичну спільноту: Європу та США. І тому в ЄС немає остаточного безпекового завершення. Він не оформився ще, як союз. Зараз він стикнувся із турбулентністю, з геополітичними зрушеннями. Тому що систему, яка була створена за результатами Другої світової війни, понесло в різні боки. В умовах турбулентності — а союз ще не завершено до кінця, ще стоять в черзі нові члени, як хотіли б приєднатися — безперечно треба переглядати свої стратегії і правила.
Чому Угорщину не карають? Бо немає правил. Тобто союз не передбачив таких правил, щоби карати тих, хто не сприймає цінностей або не сприймає рішення наднаціональних органів. Можна позбавити права слова, але всі країни голосують одностайно. І одна країна може тримати в заручниках весь ЄС. Це не дає перспективи швидко вирішувати якісь завдання, які відповідають національним інтересам. Зараз ЄС змінюватиметься – як усередині, так і ззовні. Знову порушать безпекове питання. Ми, на жаль, на порозі великої війни. Вісь зла, яка сформувалася, почала підпалювати весь світ, щоби порозтягувати ресурси демократичних країн і відволікати їх від своїх війн, як Росія це зробила. Постане знову безпекове питання, внутрішні правила, цінності, міграційна політика, яку проводив до цього ЄС.
— Коли Україна буде членом ЄС?
— Ми почнемо перемовини у 2024 році. Ризики не розпочинати перемовини, тримати на порозі Україну, Молдову і Балканські країни, які стоять у черзі на вступ, є більшими, ніж проблеми поглинання чи приєднання.