Ілюстративне фото armyinform.com.ua
Активність українських дронів-камікадзе перевищує російські показники
— Радіоелектронна боротьба стосується і захисту, і знешкодження, і перешкоджання. РЕБ використовують проти дронів, аби посадити їх, заглушити, не дати їм спрацювати. А чи можна подібний своєрідний "купол" РЕБ встановити для будь-якого озброєння?
Наразі мовиться про випробування і практичне використання РЕБу для захисту бронетехніки та особового складу. Тому теоретично так, можна, оскільки РЕБ створює захисний купол довкола себе до 600 метрів. Враховуючи щільність ліній бойового зіткнення і використання дронів-камікадзе противником, у перспективі можемо розглядати солідне виробництво систем Радіоелектронної боротьби в першу чергу для захисту особового складу.
Щодо РЕБ "Піранья", то комплекс створює захисний купол до 600 метрів навколо себе. Відповідно, під дією системи Радіоелектронної боротьби ворожі безпілотники не можуть отримувати відповідні команди від оператора та передавати дані. Внаслідок цього дрон або зависає, або йде на аварійну посадку. Це значний прорив в техніці, проте окупанти теж не стоять на місці й також випробовують подібні РЕБи вже в польових умовах. Йдеться про РЕБ "Хвилеріз", яким вони намагаються захистити власну бронетехніку від ударів українських дронів-камікадзе. Причому окупанти змушені визнати той факт, що активність українських дронів-камікадзе перевищує російські показники. Тобто за рахунок дронів-камікадзе українська сторона намагається знизити перевагу росіян у повітрі, в моменті завдання ракетно-бомбових ударів по позиціях ЗСУ і ліквідації бронетехніки.
— Тобто тут йдеться про боротьбу з дронами як такими і захист бронетехніки?
Ні, мовиться про те, що РЕБ може захищати й особовий склад. Декілька РЕБів можуть захистити лінію бойового зіткнення певного тактичного з’єднання ЗСУ та унеможливити використання дронів-камікадзе проти особового складу. Адже не секрет, що значних втрат в особовому складі обидві сторони зазнають саме внаслідок використання дронів-камікадзе.
Дрони-камікадзе можуть стати пріоритетним напрямком розвитку для українського Оборонпрому
— Головнокомандувач Валерій Залужний у своїй статті для видання "The Economist" писав, що у війні можна перемогти технологіями. Власне, як дронами, так і РЕБ, які потрібно посилювати. На початку повномасштабного вторгнення в росіян з РЕБами все було гаразд і ми бачили, як працювали ці системи й садили безпілотники. Потім ми почали виправлятися і враховувати це. Зараз же наголошують, що РЕБи і дрони, можливо, одні з найважливіших елементів війни. Чи можна очікувати, що подібних розробок стане більше?
Це один з елементів підвищення боєздатності ЗСУ. Дрони-камікадзе показали свою ефективність як в моменті протидії особовому складу, так і бронетехніці. Враховуючи їхню невисоку собівартість в порівнянні з бронетехнікою, яка коштує декілька мільйонів доларів, це може стати пріоритетним напрямком розвитку для українського Оборонпрому. Йдеться і про безпілотні літальні апарати, дрони-камікадзе, які використовуються безпосередньо на лінії бойового зіткнення, і про дрони-камікадзе, які мають дальність ураження 500 та більше кілометрів та можуть бути застосовані для ударів по критичній інфраструктурі противника, в першу чергу на території самої РФ. Це аеродроми, бази накопичення і відповідно структури енергетичного сектору Росії, включно з нафтопереробними заводами.
— А якщо ми говоримо про можливості виробників щодо вдосконалення засобів радіолокаційної боротьби, чи є тут своєрідна "стеля" можливостей?
Прогрес не стоїть на місці, тому техніка буде вдосконалюватися, але наразі ми говоримо лише про РЕБ "Піранья", яка здатна. В української сторони є декілька інших розробок, зокрема й РЕБ "Покрова", що буде налаштована на пригнічення сигналів або показ некоректних даних, якщо буде підміна координат. Ці розробки української РЕБ здатні значно посилити ЗСУ в моменті протидії російським безпілотникам. Тому в ЗСУ та Укроборонпрому є декілька пакетів аналогічних розробок, причому вітчизняних, які варто в найкоротші терміни втілювати в життя.
.jpg)
Дмитро Снєгирьов. Фото: УНІАН
— Ви згадали, що ворог теж не стоїть на місці, зокрема, у вересні проходив заводські випробування РЕБ “Хвилеріз” й ви вже згадали, що були й польові випробування. Також ми часто чуємо повідомлення, що та чи інша РЕБ або засіб знищено українськими військовими. Чи багато таких комплексів у росіян? Скільки ми вже знищили і наскільки для них це критично?
На жаль, в окупантів є не лише радянська РЕБ, але й сучасні зразки. Вони змогли налагодити цілу лінійку засобів радіоелектронної боротьби до 60 найменувань. Причому йдеться про сучасні РЕБ "Мурманський", "Борисоглебск" та інші. Росіяни не втрачали часу і з 2014 по 2022 роки наростили виробництво саме засобів радіоелектронної боротьби. Тому не випадково Залужний наполягає на тому, що західним партнерам конче необхідно передати ЗСУ в першу чергу засоби Радіоелектронної боротьби. В України є свої розробки, але не в тій кількості, яка відповідає потребам ЗСУ. До речі, саме відсутність постачання РЕБ із країн Заходу й призвела до умовно уповільнених темпів просування Збройних Сил України.
Краща боротьба з РЕБ – її знищення
— А як боротися із цими засобами? Лише вдарити ракетою чи є й інші можливості?
Кращий спосіб боротьби – це знищення відповідного комплексу. Покладатися на технології – це рік-півтора, поки сучасна РЕБ піде у війська України, а в нас немає цього часу. Тому використання штурмової авіації, засобів ураження по системах РЕБ – найкращий спосіб нейтралізації відповідного озброєння окупантів.
