Юрій Ігнат. Фото: ФБ-сторінка Юрія Ігната
"Боротися потрібно з носіями КАБів – з літаками"
— Чому росіяни стали частіше використовувати керовані авіабомби?
Тому що вони у них є і вони налагодили їх виробництво. Півроку тому ми неодноразово говорили про те, що росіяни почали застосовувати і випробовувати цей засіб повітряного нападу, тобто керовані авіабомби (КАБ). Це стосувалося передусім Бериславського району Херсонської області, де були зафіксовані тоді перші запуски КАБів. Це були поодинокі пуски з літаків Су-34, Су-35. Вони були доволі невлучними, але їх ставало все більше і більше. Зробили росіяни щось на кшталт американських керованих бомб, так званих JDAM. Тобто блок управління, який керується GPS-навігацією. Такі бомби ми також застосовуємо проти окупантів. Власне росіяни створили щось подібне вже на базі авіабомби ФАБ-500. І таким чином почали застосовувати їх все більше, в міру того, скільки їм вдається виготовляти цих блоків управління, які чіпляються на цю бомбу.
На сьогоднішній день ми маємо, на жаль, негативні для нас "рекорди" – це застосування понад 100 керованих авіабомб за добу. Так, вони не летять далеко, але вони летять у прифронтову зону, на глибину 20-30 кілометрів від лінії фронту. І таким чином вони серйозно дошкуляють нашим військам, завдають ураження не лише військам, а й цивільній інфраструктурі. Застосовуючи таку велику кількість авіабомб, нагадаю, маса кожної 500 кілограмів, ворог фактично робить ставку на те, щоб масово змітати все на своєму шляху, як вони це завжди і роблять.
Тому питання надзвичайно серйозне. Боротися з авіабомбами, як з повітряними цілями, наразі немає змоги. Боротися потрібно з носіями – з літаками, які це чинять. А для цього потрібні далекобійні системи протиповітряної оборони, які могли б на тому чи іншому напрямку протидіяти ворожій авіації. Але краще, звісно, це літаки, винищувачі західного зразка, які могли б, завдяки далекобійним авіаційним ракетам класу повітря-повітря, протидіяти і не допускати російську авіацію близько до наших кордонів.
Нідерланди відправили 5 винищувачів F-16 до Румунії, де навчатимуться українські пілоти, 7 листопада 2023 року. Фото: Kajsa Ollongren/X
"NASAMS мають на озброєнні десятки країн. Тому розраховуємо, що кожна з них якимось чином допоможе"
— Напередодні (7 листопада) президент України повідомив про посилення нашої протиповітряної оборони – на бойове чергування стали додаткові системи ППО NASAMS. Розкажіть більше про ці системи.
Так, було оголошено, що надходять нові системи. Це позитивний для нас сигнал. Безумовно, все, що надходить для підсилення ППО, зробить свою справу. Нам дуже багато потрібно цих систем. І йдеться не лише про NASAMS чи інші системи, а й навіть про морально застарілі комплекси, такі як HAWK, які теж нам надають партнери. І ППО Сухопутних військ, які теж допоможуть нам саме на напрямках підсилювати різні ешелони оборони повітряного простору України.
Що стосується NASAMS. Треба розуміти, що таке системи, що таке батареї, що таке комплекси тощо. Взагалі "батарея" (як кажуть на Заході, а у нас "дивізіон") – це повноцінний підрозділ, який може виконувати завдання у складі до 8 установок з радаром і командним пунктом. Тобто, пускові установки розташовані одна від одної на певній відстані із радіусом ураження до 40 кілометрів кожна. Вони беруть інформацію з радару. На певній відстані розташований командний пункт, де є бойова обслуга, яка ухвалює рішення, як знищувати ту чи іншу ціль і в якому режимі. Таким чином і працює ця батарея, яка може включати зазначену кількість установок.
Зенітно-ракетний комплекс NASAMS. Фото: офіційний сайт корпорації Kongsberg
Які саме зараз надійшли установки, скільки і в які підрозділи, не афішується. Ми не будемо говорити ворогу, скільки саме цих установок чи підрозділів надходить на посилення. Але все ж таки партнери послідовно їх нам надають. NASAMS мають на озброєнні десятки країн. Тому розраховуємо, що кожна з них якимось чином допоможе – хто пусковими, хто радарами, хто командним пунктом і так далі.
КОНТЕКСТ
Напередодні Нідерланди відправили 5 винищувачів F-16 до Румунії, де навчатимуться українські пілоти. Про це повідомила 7 листопада цього року міністерка оборони Нідерландів Кайса Оллонґрен.
19 травня цього року прем'єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак і голова уряду Нідерландів Марк Рютте оголосили про готовність США схвалити навчання українських пілотів на F-16. Американський президент Джо Байден підтвердив намір США навчати українських пілотів на F-16, проте зауважив, що Київ пообіцяв не застосовувати літаки для ударів по російській території.
20 серпня прем'єрка Данії Метте Фредеріксен заявила, що її держава планує відправити Україні 19 багатоцільових винищувачів F-16. Президент Володимир Зеленський повідомив, що Нідерланди нададуть 42 літаки. Літаки відправлять після того, як будуть виконані умови, серед яких забезпечення необхідної інфраструктури та завершення навчання пілотів.
Міністерка оборони Нідерландів Кайса Оллонґрен заявила, що Україна може отримати перші винищувачі F-16 навесні 2024 року. Це залежить від термінів підготовки українських пілотів. 25 жовтня ВПС США повідомили, що українські пілоти почали тренуватися на багатоцільових винищувачах F-16 в американському штаті Аризона.
NASAMS — абревіатура від Norwegian Advanced Surface to Air Missile System. Розробка норвезької фірми Kongsberg Defence & Aerospace спільно з американською компанією Raytheon. NASAMS може випустити 72 ракети за 12 секунд. Як констатував Українському Радіо військовий експерт Владислав Селезньов, NASAMS здатна вражати 10 із 10 цілей (йдеться про дрони, літаки, гелікоптери й крилаті (не гіперзвукові) ракети противника).
