"Українські танцівниці" Дега вже не записані у музеї "російськими" — Оксана Семенік

"Українські танцівниці" Дега вже не записані у музеї "російськими" — Оксана Семенік

Був би величезний міжнародний скандал, якби у західному музеї про митця з Індії написали "Британська імперія", але щодо українських митців і мисткинь так іноді трапляється. Це констатувала Радіо Культура історикиня мистецтва Оксана Семенік. Вона є авторкою твітер-акаунту Ukrainian art history (близько 32к підписників). Оксана Семенік ініціювала кампанію зі зверненнями до західних музеїв, щоб ті перестали допомагати Росії у привласненні українських митців і мисткинь. "Якщо говорити про кейси, коли музеї дійсно змінили в своїй колекції, то це музей Метрополітен, у якого в постійній експозиції є картини Рєпіна та Куїнджі, а також "Українські танцівниці" Дега (Національна галерея Лондона), які були записані там "російськими" танцівницями", – розповіла Оксана Семенік. Також 13 листопада на Радіо Культура стартував радіоблог Оксани Семенік "Українське мистецтво в іменах". У кожному випуску авторка розповідає про долі українських митців та мисткинь, які довгий час були цензуровані радянською владою або забуті.

0:00 0:00
10
1x

Оксана Семенік. Автор фото: Oleg Pereverzev

 

"Ми нарешті розуміємо, скільки всього було прихованого і репресованого"

— Яка ваша місія на фронті культурної дипломатії? З чого все почалося? 

Культурна дипломатія може бути різною. Вона може бути на офіційному державному рівні, цим займається, наприклад, Український інститут. А я займаюся активізмом. Я створила твітер-аккаунт Ukrainian Art History, де зараз близько 32 тисяч підписників. Веду його англійською мовою і розповідаю про українське мистецтво.

— Тобто, ви орієнтуєтесь одразу на світ, а не на українську аудиторію? 

Так. Але тут цю місію виконуватиме радіоблог "Українське мистецтво в іменах".  Його прем'єра була сьогодні (13 листопада) зранку і ми якраз розпочали з Малевича. Тобто тут українською мовою розповідаю про історію українського мистецтва. Бо насправді ми також не дуже знаємо свою історію мистецтва, тому що всі роки радянського періоду вона була цензурована. І навіть на мистецтвознавчих факультетах більше говорили про російську історію мистецтва, але не про українську. Або про українських митців, але в контексті російської культури. 

Оксана Семенік. Автор фото: Oleg Pereverzev

А твітер – це більше вже на англомовну аудиторію. Там я розповідають про нашу культуру. І насправді, я отримую дуже багато відгуків про те, яке чудове українське мистецтво, про яке зовсім не знали. І велика частина аудиторії – це або різні професори університетів за кордоном, або ті, хто вивчав історію мистецтва чи ведуть колонки про мистецтво в світових медіа. Вони, насправді, дякують і кажуть, як класно, бо вони про це не знали. Тобто, в них це також практично не вивчається в університетах.

— Як виникла ідея радіоблогу, які теми там підніматимуться і наскільки зараз складно реалізувати подібні культурні проєкти? 

Мені здається, що після повномасштабного вторгнення цікавість до української культури збільшилася саме з боку українців. Це можна побачити навіть по книжкових видавництвах, які почали перевидавати українську класику і вона зараз дуже популярна. Це можна також помітити по тому, скільки людей ходить на виставки, наприклад, Марії Примаченко в Українському Домі. Тобто, я думаю, що ця цікавість зростає, бо ми нарешті розуміємо, скільки всього було прихованого і репресованого. 

Щодо рейтингів, то я сподіваюся, що будуть слухати. Звісно, на радіо складно розповідати про мистецтво. Його треба дивитись. Тому разом із продюсеркою Іриною Славінською, яка дуже допомогла на всіх етапах, ми вирішили зосередитись на іменах і розказати про долі митців. Про те, як вони працювали і про їхнє мистецтво. Багато з цих митців були або забуті, або про них не можна було говорити в радянський час. 

"Не все в російськомовних книжках про мистецтво – правда"

— А коли ви почали звертати увагу на те, що Росія привласнювала українських митців?

Я звернула на це увагу, як тільки почала цікавитись мистецтвом. Мені дуже подобався авангард і чомусь я (як і багато хто) вважала, що Малевич – це російський художник. Приблизно в 2015-16 роках були нові дослідження про Малевича як українського художника. Їх почали популяризувати. І тоді я почала розуміти, що не все, що написано в російськомовних книжках про мистецтво – правда. І чим більше я цим займалася, тим більше розуміла масштаб. Після повномасштабного вторгнення я завела цей твітер-аккаунт. Я не думала, що він буде дуже популярний. Але одразу було дуже багато підписників, і я зрозуміла, що треба це продовжувати. Минулого року я стажувалася в музеї Zimmerli у США. Там досить велика колекція українського мистецтва, і загалом мистецтва радянського нонконформізму, тобто мистецтва різного спрямування. Я почала робити там дослідження, і виявилося, що десь із 900-т, так званих, російських художників, приблизно 70 є насправді українськими художниками, ще 80 – з інших країн, і ще якусь частину не вдалося ідентифікувати. Схожу роботу проводила також Олена Мартинюк, яка працювала в цьому музеї до мене. Тобто цифри могли б бути набагато більшими. Потім я зрозуміла, що так само можу проаналізувати колекції Метрополітен-музею, Смітсонівського та інших великих музеїв в Америці. Там дійсно дуже багато українських художників, бо там велика діаспора і багато людей туди емігрувало. Тому я вирішила писати їм листи і зробити кампанію в своєму акаунті в твітері, щоб люди також писали цим музеям і говорили про ці несправедливості.

— Розкажіть про кейси, коли ви розвінчали нав'язані Росією міфи про митців. 

Якщо говорити конкретно про кейси, коли музеї дійсно щось змінили в своїй колекції, то це музей Метрополітен, у якого в постійній експозиції є картини Ілля Рєпіна і Архипа Куїнджі, а також "Українські танцівниці" Едгара Дега (Національна галерея Лондона – ред.), які були записані там російськими танцівницями. Але насправді дуже багато людей до цього долучилися. Наприклад, колишня директорка Одеського художнього музею Олександра Ковальчук з офіційними листами зверталась до Метрополітен з приводу Куїнджі. Інші люди також писали листи музею і пояснювати, що ці художники є українськими. І музей почав робити переатрибуцію. З іншими музеями дуже складно комунікувати, бо вони говорять, "чому ми маємо це змінювати, якщо це була Російська імперія"? Хоча ти аргументуєш, що у вас написано ж не "Російська імперія", а "Росія". Це складно. 

"Бо це був би величезний міжнародний скандал…"

— Як тоді можна доводити таким музеям зворотне? 

Я в таких випадках прошу показати, де у вас в колекції написано про, наприклад, якогось ірландського художника – "Британська імперія"? Або про художника з Індії, Єгипту чи інших територій, які були колонізовані Британською імперією, що це "Британська імперія"? Звісно, такого не знаходиться. Бо це був би величезний міжнародний скандал, якби про митця з Індії написали "Британська імперія". Але з Україною це чомусь працює. У них є ще таке "виправдання". Мовляв, Російська імперія – це "нетипова імперія, бо вона колонізувала країни не за океаном, а, по суті, своїх сусідів". І це дуже нетипово для інших імперій. Тому складно, насправді. Всі розуміють абсурдність ситуації, але при цьому ці зміни не відбуваються. По-перше, мені здається, їм дійсно складно прийняти ці рішення і це все дуже довго. А по-друге, багато колекцій і робіт, на жаль, були передані музеям від різних російських колекціонерів. Наприклад, Олександра Екстер майже вся була у власності в декількох великих російських колекціонерів-олігархів і вони ці твори передавали в музеї як подарунок. Тому музеї не хочуть змінювати. Хоча Олександра Екстер прожила в Москві лише три роки. І тільки через ці три роки її називають російською художницею. 


 

Останні новини
Відновлення функціоналу займе декілька місяців. Кошарна про наслідки російського удару по ЧАЕС
Відновлення функціоналу займе декілька місяців. Кошарна про наслідки російського удару по ЧАЕС
Промінь рекомендує: BRYANGIN з треком "Випивай мене"
Промінь рекомендує: BRYANGIN з треком "Випивай мене"
Не потрапити на гачок шахрая. В Україні банки підвищуватимуть фінансову грамотність клієнтів
Не потрапити на гачок шахрая. В Україні банки підвищуватимуть фінансову грамотність клієнтів
"Ліки з аптек у жодному разі не зникнуть". Експерти про рішення РНБО
"Ліки з аптек у жодному разі не зникнуть". Експерти про рішення РНБО
 "Казати, що завтра все відремонтують, неможливо"— Плачков про російський удар по ЧАЕС
"Казати, що завтра все відремонтують, неможливо"— Плачков про російський удар по ЧАЕС
Новини по темі
Не потрапити на гачок шахрая. В Україні банки підвищуватимуть фінансову грамотність клієнтів
"Ліки з аптек у жодному разі не зникнуть". Експерти про рішення РНБО
Юля Юріна: Я можу бути сама собі режисеркою, продюсеркою — і за мною не стоїть якийсь "дядя"
Має терапевтичний ефект: Гурт Мотор'ролла презентував сингл "Напиши мені"
"У нас на очах постає суб'єктність Європи". Гопко про підсумок Мюнхенської конференції