"Судді Майдану": 10 років тому вони вершили долі майданівців. Що з ними зараз?

"Судді Майдану": 10 років тому вони вершили долі майданівців. Що з ними зараз?

Під час Революції Гідності так звані "судді Майдану" забороняли протести. А також виносили неправосудні рішення проти учасників мирних протестів, постановляли кидати учасників протестів у СІЗО або незаконно забирали права в учасників "Автомайдану". Як відомо, учасники "Автомайдану" їздили до резиденції тодішнього президента Януковича у Межигір’я. Минуло 10 років з того часу, як з'явився перший такий суддя Майдану — Богдан Санін. Він був суддею Окружного адміністративного суду Києва, знаменитого ОАСК, на щастя, вже ліквідованого. Цей суддя пізно ввечері 30 листопада 2013 року виніс рішення, яким заборонив будь-які протести будь-якому необмеженому колу осіб у центрі Києва. Інакше кажучи, заборонив Майдан. І він був не один такий. Що сталося із Богданом Саніним та іншими суддями Майдану, як склалися їхні долі? Чи вони досі працюють, чи все ж таки їх звільнено? Про це Українському Радіо розповіла юристка Всеукраїнського об'єднання "Автомайдан" Тетяна Чижик.

0:00 0:00
10
1x

 

Фото: pixabay

— Почнімо із визначення — хто такі судді Майдану та скільки їх загалом?

— Ви правильно зазначили, що судді Майдану – це ті судді, які під час Революції Гідності, в період з листопада по квітень 2014 року, виносили певну категорію рішень. Це були рішення про позбавлення прав керування транспортними засобами в адміністративних справах, про заборону мирних зібрань, про ухвалення запобіжних заходів, про тримання під вартою. Найчастіше це було якраз тримання під вартою. Свої рішення судді почали виносити в листопаді. Ми підрахували, що таких суддів було близько трьохсот. Це судді, рішення яких безпосередньо стосувалися Майдану, однак відповідній перевірці підлягало трохи більше суддів. Умовно, це 345 суддів Майдану.

— Громадська рада доброчесності й тимчасова слідча комісія Верховної ради також виявляли цих суддів. Що було з ними далі?
— Спочатку такі судді проходили перевірку тимчасової спеціальної комісії. Когось вони звільнили, щодо когось рішення не прийняли. Потім, після реформування Вищої ради юстиції таких суддів оцінювала Вища рада правосуддя на наявність у їхніх діях складу дисциплінарних порушень. На жаль, ми можемо констатувати, що Вища рада правосуддя фактично звільнила таких суддів від відповідальності. Тому що вони затягнули розгляд матеріалів, що дозволило не притягати до відповідальності таких суддів, оскільки на той момент був строк — один рік, для того щоб притягти суддю до відповідальності. Також у 2016 році були внесені зміни до закону про судоустрій і статус суддів. Судді мали проходити кваліфікаційне оцінювання вже за новими правилами, за участю Громадської ради доброчесності. І фактично всі судді, які не були звільнені, мали пройти оцінювання, а їхнім діям мала надати оцінку вже Вища кваліфікаційна комісія. 

— Частина суддів Майдану не посоромилися і прийшли навіть на конкурс до нового Верховного суду. А хоч когось покарали?

— Взагалі, ситуація із суддями Майдану триває і зараз. Вони навіть дозволяли собі брати участь у конкурсах на суддівські посади. Якщо я не помиляюся, у конкурсі до Вищого антикорупційного суду брав участь суддя Тарас Заєць, він якраз є суддею Майдану і досі проходить кваліфікаційне оцінювання. Але до Вищого антикорупційного суду він не потрапив. Ми пам'ятаємо, що Вищий антикорупційний суд добирався за участю Громадської ради міжнародних експертів, і саме вони фактично не дали попередній Вищій кваліфікаційній комісії пропустити таких одіозних суддів далі, щоб "вершити справи" у Вищому антикорупційному суді.

— Пригадую суддю із Одеського апеляційного суду Золотнікова, який в апеляційній інстанції підтвердив рішення першої інстанції, яка забороняла мирні протести в Одесі. Інший суддя, який очолює зараз касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду, Михайло Смокович, після того, як деяких суддів Майдану Верховна Рада звільнила з посад, поновлював їх на посаді. Хто ще із суддів Майдану опинився на посаді у Верховному суді?

— Нагадаю, суддею Касаційного адміністративного суду є Олена Губська. Вона була суддею, якщо не помиляюсь, в Окружному адміністративному суді й також виносила рішення, яким забороняла мирні зібрання. Ця суддя "прославилася" тим, що в колегії суддів переглядала рішення Вищого адміністративного суду про звільнення судді Майдану Владислава Гудими. Це суддя Майдану, яка і позбавляла прав автомайданівців, і застосовувала запобіжні заходи, і фактично — суддя Майдану вершила правосуддя у справі іншої судді Майдану. На жаль, у 2021 році ця суддя разом з іншими суддями фактично захистила і визнала правомірним рішення Вищого адміністративного суду, який сказав, що така суддя не має бути звільнена. Сьогодні Губська є суддею Верховного суду, у цій колегії також був Андрій Жук, він зараз кандидує до Вищої ради правосуддя. І на жаль, етична рада минулого року визнала, що такий суддя є доброчесним, незважаючи на те, що він ухвалював рішення у "справі судді Майдану" і таким чином захистив його.

— У чому проблема рішення згаданого вже Богдана Саніна? Чи можна у нас забороняти мирні протести? Що про це говорять наші закони та Конституція?

— Загалом Конституція говорить, що право на мирні зібрання може бути обмежене лише судом і лише у тих випадках, коли це загрожує національній безпеці. Такі рішення мають бути обґрунтовані й мотивовані. Ми розуміємо, що тоді вже йшли вказівки від влади про те, що всі мирні зібрання треба не допускати. І фактично Санін майже о 12-й годині ночі ухвалив рішення, яким заборонив необмеженому колу осіб проводити заходи, мітинги і на Майдані, і на Банковій, і на Грушевського. Спочатку він заборонив такі мирні зібрання з 1 по 7 грудня 2013 року, а вже пізніше він своєю ухвалою виправив "описку" і продовжив фактичну дію заборони аж до 7 січня 2014 року. Рішення було незаконним, оскільки не можна забороняти проводити такі заходи необмеженому колу осіб. Рішення Саніна справді стало першим, оскільки це була формальна підстава для того, щоб у подальшому Беркут міг очистити Майдан і навколишні території від протестувальників. Тоді Вища рада правосуддя, після перевірки тимчасової спеціальної комісії, відмовилася вносити подання президенту про звільнення Саніна за порушення присяги. Ми знаємо, що лише кілька членів Вищої ради юстиції висловили окрему думку, де сказали, що Санін порушив присягу судді, його треба звільняти. Однак таких членів Ради, на жаль, було мало, і фактично Санін далі продовжив здійснювати правосуддя, взагалі бути суддею та отримувати суддівську винагороду.

— І що з ним зараз?

— У квітні 2018 року суддя Санін проходив співбесіду з Вищою кваліфікаційною комісією. За результатами співбесіди, комісія визнала, що він не відповідає займаній посаді. Далі комісія надіслала це рішення на адресу Вищої ради правосуддя, яка не одразу розглянула це подання, а потім вони ухвалили рішення про те, що не погоджуються з поданням комісії і, фактично, відмовляють у звільненні судді з посади. З того часу, а це 2019 рік, Санін не здійснює правосуддя, не ухвалює судові рішення, але отримує чималу суддівську винагороду. У минулі роки ми стали свідками того, як НАБУ оприлюднило записи з кабінету голови ОАСК, де Санін фігурує у справах НАБУ про створення злочинних організацій. Він зараз підсудний на лаві Вищого антикорупційного суду, не звільнений (у нас досі фактично не ліквідовано Окружний адміністративний суд). Однак ми очікуємо на вирок антикорупційного суду, отже, Саніна має бути засуджено і звільнено з посади судді за наявність у нього обвинувального вироку. Це, можливо, буде близько 10 років. Але загалом санкція заборонятиме йому займати посаду судді та посади в органах державної влади. 

Тетяна Чижик. Фото: prosvita.nazk.gov.ua

— Вища кваліфікаційна комісія суддів довгий час не працювала — у 2019 році її було розігнано як таку, що не впоралась із завданням, не виявила недоброчесних суддів і, по суті, лишала їх у системі і пропускала навіть на вищі посади. Зараз Вища кваліфікаційна комісія суддів відновила свою роботу. Як проходять кваліфікаційні оцінювання ті ж самі судді Майдану?

— Фактично кваліфікаційне оцінювання відновилося 13 листопада. Ще не так багато суддів встигли пройти співбесіду, але серед тих, які її проходили, були і судді Майдану. На жаль, принаймні троє суддів, з якими ВККС мала провести співбесіду, дивним чином захворіли перед співбесідою і не з'явилися на оцінювання. Це судді Лозинська, Притула та Чередніченко. Вони надали комісії довідку про те, що перебувають на стаціонарному лікуванні і не можуть прийти на співбесіду. Вища кваліфікаційна комісія з огляду на те, що це начебто є поважною причиною, відклала проведення з ними співбесіди. Однак якщо надалі такі судді не з'являтимуться на оцінювання, буде внесено рекомендацію про їх звільнення. Це троє суддів, які і позбавляли прав автомайданівців, і кидали під варту активістів. Наприклад, суддя Лозинська в січні 2014 року, як суддя Солом'янського суду, обрала щодо активіста запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці. Дії судді перевіряла тимчасова спеціальна комісія, потім Вища рада юстиції, котра фактично не захотіла звільняти суддю, оскільки не вважала, що суддя порушила присягу. Натомість деякі члени Вищої ради юстиції зазначали, що суддя не дотримувалася під час постановлення ухвали вимог кримінально-процесуального кодексу. Наприклад, щодо того активіста, якого Лозинська кинула під варту, адже його побили, ймовірно, працівники Беркуту під час затримання. І суддя фактично проігнорувала те, що на момент розгляду цієї справи в суді він був побитий, що йому не надавалася допомога, і вона кинула його під варту строком на 60 діб.
Далі, наприклад, суддя Притула ухвалювала рішення про позбавлення прав автомайданівців. Усім відомо, що 29 грудня 2013 року проходив автопробіг Автомайдану до резиденції колишнього президента Віктора Януковича. І щодо учасників автопробігу або просто осіб, які їхали вулицею Богатирською у напрямку Вишгорода, поліція складала протоколи начебто за те, що такі особи не зупинилися на вимогу працівника поліції, яку вони подавали завчасно за допомогою жезла і свистка. Але відомо, що такі рапорти підписувалися тими працівниками ще старої міліції, яких взагалі на місці не було. До того ж рапорти складалися щодо тих осіб, які навіть не перебували у той момент на тій дорозі. І суддя Притула позбавила прав водіїв на три місяці. Суддя Чередніченко також позбавляла прав автомайданівців. Її рішення було щодо особи, яка в судовому засіданні сказала, що в той день транспортним засобом не користувалась. Відповідно, його не могло бути на тій вулиці. Такі рапорти не містили всіх необхідних відомостей, для того щоб особу притягати до відповідальності. Незважаючи на це, Чередніченко позбавила цю особу права керування транспортними засобами на три місяці.

— Тим суддям Майдану, що таки дійшли до кваліфікаційного оцінювання, що їм сказали цього разу?

— Минулого тижня співбесіду вже з комісією у пленарному складі проходив суддя Святошинського райсуду Андрій Ключник. Це суддя, який під час Майдану застосував запобіжний захід до студента. Він посадив його фактично під варту. Коли суд розглядав клопотання про обрання запобіжного заходу, то начебто суддя Ключник пояснив це тим, що "студент Олександр Костор перешкоджав владі, застосовував такі предмети, як зброя. Це потягло надзвичайно тяжкі наслідки і для влади, і для тих подій. І загалом, ця особа активно брала участь в масових протестах, і це супроводжувалося насильством над працівниками правоохоронних органів". Однак суддя Ключник, коли розглядав таке клопотання, не врахував те, що у протоколі про затримання не було зафіксовано час затримання студента, як цього вимагає Кримінально-процесуальний кодекс. Також цьому студенту з порушенням строків повідомили про підозру і не вручили її через 24 години з моменту затримання особи. Тобто маємо той випадок, коли суддя Ключник не врахував усі ці положення і фактично посадив під варту активіста. Згодом рішення судді Ключника його колегою було пом'якшене — Костура відправили просто під особисте зобов'язання, і таке ж рішення підтвердив суд апеляційної інстанції. Отже, суддя Ключник прийшов на співбесіду до комісії, він не захворів. Минула, ще нереформована комісія визнала, що Ключник відповідає займаній посаді. Запитання виникли з боку нової ВККС, однак суддя, просто відповідаючи на запитання членів комісії, сказав, що його рішення було законним. Він виніс таке рішення на підставі норм Кримінально-процесуального кодексу і не розуміє, чому до нього такі претензії від громадських активістів та від ВККС. Однак щодо судді Ключника — це не єдине питання, яке постало. Це суддя, котрий фактично не декларував право користування транспортними засобами, на яких він порушував правила дорожнього руху, відповідно, щодо нього складалися протоколи про адміністративні правопорушення.

— Але ж судді мають бути підзвітними громадянам у своїх статках, для того щоб ми мали підстави довіряти їхнім рішенням. Входить, що суддя їздив на автомобілі і не вносив його в декларацію? А як він пояснював, чий це був автомобіль?

— Взагалі, у випадку судді Ключника таке декларування важливе навіть не з контексту того, щоб простежувати ймовірний конфлікт інтересів, а щоб простежувати, чи не оформлюють судді майно на своїх родичів. У даному випадку суддя Ключник користується автомобілем "Фольксваген Туарег". На співбесіді він пояснив, що це автомобіль його племінниці. Однак він не зміг надати достатньо переконливих аргументів щодо джерела походження коштів у неї для придбання такого автомобіля. Він пояснив це тим, що ще на початку 2000-х помер його батько, який у спадок залишив якісь автомобілі, їх продали, а кошти від продажу дали змогу придбати племінниці "Фольксваген Туарег". Суддя пояснив, що наразі його племінниця перебуває за кордоном, тому він інколи користується цим автомобілем. Однак, як з'ясували члени комісії, суддя на себе оформлював вже кілька разів страхування. Воно коштує немалі гроші, і члени комісії запитали: якщо ти користуєшся цим майном лише кілька разів, для чого тобі оформлювати на себе таке страхування? Він знову ж таки не зміг пояснити та обґрунтувати. Його пояснення зводились лише до того, що він кілька разів користувався цим автомобілем. І вже під час співбесіди він почав заперечувати, що порушував правила дорожнього руху і що ті протоколи були необґрунтовані. Однак він їх не оскаржував. Такі рішення в сукупності дозволили комісії ухвалити рішення, за яким рекомендація про звільнення його з посади найближчим часом буде надіслана Вищій раді правосуддя, яка прийматиме остаточне рішення про звільнення судді з посади.

— Добре, що Вища кваліфікаційна комісія за сукупністю фактів з біографії судді все ж таки порекомендувала його звільнити з посади. А були ще інші судді Майдану, які "не захворіли"?
— Так, цього понеділка співбесіду проходила суддя Оксана Мирошниченко. Забігаючи наперед, скажу, що комісія вирішила внести рекомендацію про її звільнення з посади. Це суддя Майдану, яка під час Революції Гідності позбавила прав керування транспортними засобами п'ятьох осіб. Через начебто не виконані ними вимоги про зупинку, яку подавали працівники ДАІ. Це була третя колегія Вищої кваліфкомісії. Члени комісії запитували суддю щодо зазначених рішень, і вона надала пояснення, що тоді ще не мала досвіду і розглядала ці справи на підставі тих матеріалів, які в неї були. Також вона вважає, що на той момент такі рішення були законні. На запитання ж члена Громадської ради доброчесності, чи їй було відомо про те, яких подій стосувалися ці рішення, вона сказала, що знала про Революцію Гідності та в загальних рисах про такий автопробіг. Але, живучи в Києві у січні-лютому 2014 року, вона не знала більш конкретно, що відбувалось і де відбувалось…

— Що це за історія?

— Із цією суддею справді дуже цікава історія. Вона стала суддею, коли їй було 27 років. Спочатку, в червні 2013 року її було призначено на посаду в один із районних судів Кіровоградської області. Зараховано до штату суду її було в липні. Умовно, 15 липня її зараховано до штату суду, а на наступний день вона приходить до голови суду і каже, що хоче перевестися до Голосіївського райсуду, що працювати в Голосіївському суді — це її мрія. За умовами конкурсу, такий голова суду має підписати їй характеристику. Голова суду, фактично не знаючи цієї судді, не працюючи з нею, підписав їй характеристику, в якій зазначалося, що вона розглядає справи з дотриманням строків, ухвалює законні рішення, що вони взагалі тривалий час працюють разом. І вже у вересні пані Мирошниченко було переведено до Голосіївського районного суду міста Києва. Члени Громадської ради доброчесності фактично наголошували на тому, що суддя Мирошниченко, ймовірно, використовувала якісь неформальні зв'язки, якісь знайомства для того, щоб здійснювати свою кар'єру настільки успішно. Під час співбесіди сама суддя наголосила, що вона почала мріяти про роботу суддею у Голосіївському суді, коли під час студентства вона проходила там практику. Але члени комісії здивувалися і поставили під сумнів законність підписання головою суду такої рекомендації судді і взагалі такий кар'єрний ріст. Вакантних посад у судах було багато, тож не зрозуміло, чому її було призначено суддею саме в суд Кіровоградської області, а потім одразу в Голосіївський райсуд. І вже через кілька місяців вона ухвалила рішення проти майданівців.

— Що буде відбуватися далі, який механізм?

— Далі Вища кваліфікаційна комісія надсилає мотивовані рішення на адресу Вищої ради правосуддя, і вже Вища рада правосуддя приймає остаточні рішення. Сподіваємося, що таким остаточним рішенням щодо усіх суддів Майдану буде їх звільнення із займаних посад. Хоча ці судді мали б бути покарані не просто звільненням, а відбуттям якогось покарання за те, що вони порушували закон, виносили неправосудні рішення, забороняли мирні протести, чого не дозволяє наша Конституція.

Останні новини
Міноборони: "Резерв+" є електронним кабінетом військовозобов'язаного
Міноборони: "Резерв+" є електронним кабінетом військовозобов'язаного
Ворог вишукує слабкі місця, проте Сили оборони стримують наступ  – Погорілий
Ворог вишукує слабкі місця, проте Сили оборони стримують наступ – Погорілий
Мають бути відчуття і почуття – Лозинська про культуру пам'яті
Мають бути відчуття і почуття – Лозинська про культуру пам'яті
Понад 90 фільмів, 56 із них — українські і демонструються лише раз — Шпилюк про XV Одеський кінофестиваль
Понад 90 фільмів, 56 із них — українські і демонструються лише раз — Шпилюк про XV Одеський кінофестиваль
"Обсяги держзамовлення ми побачимо після вступної кампанії" — Олефіренко про вступ до вишів 2024/2025
"Обсяги держзамовлення ми побачимо після вступної кампанії" — Олефіренко про вступ до вишів 2024/2025
Новини по темі
Захід нарешті зрозумів: щодо Росії треба мати не фантазію, а стратегію ― Огризко про 75-й саміт НАТО
ППО України збила 30 російських ракет із 38 запущених
Як альпініст-електрик-кухар робить янголів із гільз. Історія військовослужбовця Павла Мазура
Причин для різких коливань внутрішніх цін на продукти у нас немає ― Непран
Аспіранти-контрактники складатимуть іспит на підтвердження спроможності до науки ― депутатка про наказ МОН №910