Довоєнні потужності "зернового коридору" майже відновлено — Козаченко

Довоєнні потужності "зернового коридору" майже відновлено — Козаченко

Довоєнні потужності "зернового коридору" в Чорному морі майже відновлено. Це констатував в ефірі Українського Радіо президент "Української аграрної конфедерації" Леонід Козаченко. І додав: ми захищаємо наш коридор із повітря, на чорноморських берегах маємо нове озброєння, яке дістає цілі російських агресорів, що шкодять перевезенню зерна. Зараз є вже 4 компанії, які страхують перевезення, і вартість страхування суттєво зменшилася, повідомив Козаченко. Сьогодні вона становить 1,25 відсотка від вартості вантажу. А починали з 7 відсотків, нагадує Козаченко. Загалом зменшення вартості логістики позитивно вплине і на виробництво сільськогосподарської продукції в Україні, і на фінансовий стан фермерських підприємств, і в цілому на економіку держави. 

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото: Олександр Кубраков / Facebook

Довоєнні потужності "зернового коридору" майже відновлено

— Понад 500 суден пройшли українським "зерновим коридором", а це означає, що цей коридор знову вийшов на ті потужності, які мав до повномасштабного вторгнення. Загалом судна перевезли понад 10 мільйонів тонн вантажів. Про які саме цифри або обсяги постачань йдеться, коли ми говоримо про довоєнні потужності зернового експорту? І чи можна їх порівнювати з нинішніми?

До початку війни основним маршрутом постачання зерна на експорт були термінали Чорного моря. В середньому щомісяця ми експортували 7,5-8 мільйонів тонн зерна. Нині ми перейшли цей рубіж, і це означає, що потужності майже відновлено. Хоча зараз не працюють миколаївські і херсонські термінали, їхнє відновлення ще попереду. Але те, що зроблено, має дуже велике значення.

— Раніше в оперативному командуванні "Південь" зауважували, що графіку, як такого, немає. Все залежить від безпекових умов. Як нам вдалося вийти на такий високий рівень, що ми можемо умовно спокійно перевозити вантажі?

Ніхто не вірив в те, що вдасться зробити те, що ми зробили. Але ми це зробили. Ми захищаємо наш коридор із повітря; на чорноморських берегах маємо нове озброєння, яке дістає ворожі цілі, що шкодять перевезенню зерна. Крім того, нас підтримала Великобританія, яка заявила, що буде піднімати в повітря свої військові літаки і, якщо потрібно, супроводжувати кораблі, власниками яких є британські компанії. Поки вони їх не піднімають, але дуже важливо, що саме британська страхова компанія першою почала страхувати перевезення. Зараз є вже 4 компанії, які страхують перевезення, і вартість страхування суттєво зменшилася. Сьогодні вона становить 1,25 відсотка від вартості вантажу. А починали з 7 відсотків. Оскільки ми показали, що можемо захистити ці кораблі, вартість страхування суттєво впала. Це має величезне значення для наших фермерів, тому що логістика, яка подорожчала у 4 рази з початку війни, призвела до величезних втрат. Багато хто вагався, чи сіяти цього року зернові культури, бо, наприклад, пшениця у більшості регіонів принесла втрати. Тому зменшення вартості логістики позитивно вплине і на виробництво цієї продукції, і на фінансовий стан сільськогосподарських підприємств, і в цілому на економіку нашої держави.

"У нас нині рекордні показники за кількістю експортерів"

— Які господарства можуть скористатися "зерновим коридором"? Скільки їх залучено? Що і куди везуть?

У нас нині рекордні показники за кількістю експортерів, тому що малі й середні фермери почали пробувати самостійно продавати це зерно. За 2 роки на 1500 збільшилася кількість юридичних осіб, які почали експортувати цю продукцію. В основному, це невеликі компанії, які раніше експортували збіжжя, використовуючи автомобільні засоби або залізницю. Їхня продукція направлялася переважно на територію ЄС. Великі компанії тримали такі потужні напрямки, як Близький Схід, Китай, Індія. Ця напрацьована система почала тріщати, коли поляки почали блокувати кордон, і наразі це питання дуже загострене. Адже ЄС дуже боїться, коли відкриті такі коридори, і всі, в тому числі малі й середні фермери можуть напряму постачати свою продукцію в ЄС. Вони вважають агрохолдингами наші малі фермерські господарства на 2000 чи 5000 гектарів. Їхні подібні господарства живуть за рахунок дотацій. Це тема окремої розмови.

Леонід Козаченко. Фото: Latifundist.com 

— Повернімося до морських шляхів. Як змінилася мапа тих виробників, які користувалися саме морськими портами? Це ті самі гравці, які були до війни, чи до них додалися нові, або ж, навпаки, їхня кількість скоротилася?

До їхніх лав додалися нові гравці, але їхня кількість не надто велика – близько 20%. В якійсь мірі це вирішило проблеми, але в основному, ті, хто працював раніше – великі компанії – були орієнтовані на Китай, Індію та Близький Схід, Саудівську Аравію, ОАЕ. Також у нас виникла ще одна проблема з перевезеннями. З листопада у нас виникли проблеми з перевезенням через Червоне море, Суецький канал. Ємен заблокував перевезення, і наша Українська аграрна асоціація терміново звернулася до президента, щоб він поставив це питання на РНБО. Адже йдеться про понад 40% експорту зернових, які були заблоковані. А для того, щоб обійти Африку, потрібно пройти ще 7000 км.

— А що можна зробити в такому випадку?

Зробити можна те, що зробили США кілька днів тому. Коли заблокували лише один американський корабель, військова американська авіація та інші військові сили розтрощили цих піратів у Червоному морі, які втратили свої військові катери, які, до речі, надав Іран. І хоча кажуть, що за цим усім піратством стоїть Іран, ми розуміємо, що за цим стоїть Росія. Там стояли і 7 наших кораблів. А ще 11 на терміналах в Чорному морі не могли вийти, бо їх могли просто знищити. Вони мотивують це тим, що, мовляв, блокують українські кораблі через те, що ми беремо участь у війні Ізраїлю проти Палестини. Тому ми очікували, щоб звернулися до ООН, щоб вона на позачерговому засідання розглянула це питання і можливо навіть залучили НАТО для того, щоб захистити українські кораблі.

"Ніхто ніколи не очікував, що такі обсяги можна перевезти через дунайські логістичні маршрути"

— Ще один шлях перевезення – це порти України на Дунаї. Днями в Асоціації портів України повідомили про рекордні обсяги експорту через них. Яка там ситуація зараз? Адже восени цей регіон досить жорстко обстрілював ворог.

Справді, ми побили рекорд. Ніхто ніколи не очікував, що такі обсяги можна перевезти через дунайські логістичні маршрути. І багато великих трейдерів перетнули рубіж 300 000 тонн на місяць. Але останні місяці ця територія була під шквалом російських обстрілів, тож дещо було втрачено. Але в цілому ми відбивали 90% цих атак і вийшли на рекордний показник по експорту. Я не думаю, що в майбутньому цей показник збережеться, тому що транспортувати через морські термінали дешевше і простіше. Але цей коридор для нас перевірений, і ми будемо його використовувати.

— В "Інституті вивчення війни" звертають увагу на те, що Кремль може відновити свої зусилля з використання Придністров’я для створення нестабільності в Молдові, щоб підірвати експорт українського зерна вздовж західного узбережжя Чорного моря. Наскільки реальною є така загроза? Чи готові ми на неї відповідати?

Росія хотіла використати саме цю територію для того, щоб завдавати більше ударів по логістичних об’єктах і зупиняти транспорт. Але у них самих зараз немає доступу до Придністров’я, росіяни не можуть збільшувати туди постачання зброї. Якщо їм вистачить тієї зброї, що там залишилася, на 2-3 дні, це не означає, що вони зроблять для нас проблему. Але ми бачимо, що Молдова піднімає голову і бачить, якщо це почнеться, то це буде загроза і для Молдови. І вона може опинитися в такому ж стані, як зараз Україна. Тож в цій ситуації є багато чинників, які б нам не хотілося мати, але в цілому це може в якійсь мірі й допомогти нам. І Румунія, і Молдова будуть більш активно протидіяти ворогу.

— У Румунії поблизу кордону з Україною зараз будують швидкісну автостраду, яка вестиме до Будапешта. Чи можна буде використати цей шлях для експорту?

Звичайно. Констанца – це потужний румунський термінал, через який зараз йде багато української продукції. Також там неподалік Варна (Болгарія), яка теж буде використовувати цю магістраль, як логістичний маршрут. І це нам теж допоможе. Ми впевнені, що коли закінчиться війна, і ми будемо членами ЄС, будь-який маршрут по суходолу, автомобільний чи залізничний, приноситиме користь.

"Румуни найлояльніші"

— Днями прес-служба Офісу президента повідомила про те, що Україна і Румунія почали переговори про укладання двосторонньої безпекової угоди, на кшталт такої, яку ми отримали від Великої Британії. Якщо говорити в контексті зернового коридору, як це нам може посприяти? Як румуни допомагатимуть нам? Румуни, до речі, значно лояльніші зараз щодо нашого експорту.

Так. Вони найлояльніші. І навіть коли їхні фермери спробували щось блокувати, ми хотіли їхати туди і зустрічатися з ними. Але не встигли це зробити, тому що вони самі зібралися, поговорили між собою і сказали, що ніколи не будуть заважати Україні. Навпаки, треба спільно працювати, щоб і Румунія, і Україна мали від цього вигоду. Тому угода, яка буде підписана, дасть новий поштовх у співробітництві. Але найголовніше для нас – це захист від ворога. Ми очікуємо, що принаймні 5 країн найближчим часом також це зроблять.

Перша віце-прем'єрка України, міністерка економіки України Юлія Свириденко нещодавно говорила про те, що в 2024 році очікується зростання експорту на 9% і запуск морського страхування. Про що йдеться?

Йдеться про те, що держава буде долучена до цього процесу. Хотілося б, щоб це відбулося раніше. Чого нам не вистачає? Є банки, які готові давати оборотні кошти для наших торговельних компаній. Але вони просять не тільки морські шляхи страхувати, а й шляхи всередині країни. Українські страхові компанії говорять про те, що якби половину ризиків покривала держава, а це 2,3 мільярди гривень, то вони б на 5 мільярдів забезпечили б страхування. Якби мати такий обсяг коштів, за рік у нас були б застраховані всі вантажі. А потім це можна було б використати і для морських перевезень. І вартість цих перевезень зменшилася б. Втрати держави були б мізерними. На жаль, ми просто довго не ухвалювали це рішення.
 

Останні новини
На Близькому Сході ненависть довга, але війни короткі — Семенюк про конфлікт Ірану та Ізраїлю
На Близькому Сході ненависть довга, але війни короткі — Семенюк про конфлікт Ірану та Ізраїлю
Після знищення "Москви" Україна повернула контроль над цивільним судноплавством — Плетенчук
Після знищення "Москви" Україна повернула контроль над цивільним судноплавством — Плетенчук
Промінь рекомендує: Ліза Бібікова з треком "Скажи мені"
Промінь рекомендує: Ліза Бібікова з треком "Скажи мені"
Не авітаміноз, але спад вітамінів. Поради дієтологині щодо весняного харчування
Не авітаміноз, але спад вітамінів. Поради дієтологині щодо весняного харчування
10 років тому в Україні фактично почалася нова світова війна —  Їжак
10 років тому в Україні фактично почалася нова світова війна — Їжак
Новини по темі
Після знищення "Москви" Україна повернула контроль над цивільним судноплавством — Плетенчук
10 років тому в Україні фактично почалася нова світова війна — Їжак
Саваневський: Телеграм – це помийка, а не джерело інформації
Герус: Рішення щодо зміни тарифів не існує, проте варто економити електрику в пікові години
"Без демобілізації": народні депутатки про плюси та мінуси ухваленого законопроєкту про мобілізацію