За базовим сценарієм НБУ, маємо отримати 38 млрд доларів зовнішньої допомоги — Фурман

За базовим сценарієм НБУ, маємо отримати 38 млрд доларів зовнішньої допомоги — Фурман

Наприкінці минулого року НБУ прогнозував цифру 38 млрд доларів зовнішньої фінансової допомоги, яка потрібна Україні за базовими сценарієм фінансування. Чи змінилася ця сума, яким буде курс гривні найближчим часом та яка ситуація з кредитуванням українців? В ефірі Українського Радіо ці питання прокоментував Василь Фурман, доктор економічних наук, заступник голови Ради НБУ.

0:00 0:00
10
1x

Фото: ілюстративне

 

Завдяки чому нам вдалося відносно стабільно пройти 2023 рік?

Завдяки тим реформам, які були проведені перед великою війною. Протягом 8 років ми активно проводили реформи на банківському ринку, що дало нам можливість надійно тримати фінансову оборону. Рішення, які ухвалив Нацбанк у перший день великої війни, наприклад, про обмеження на валютному ринку, були дуже правильними на той момент. І завдяки цим рішенням нам вдалося зберегти макроекономічну, фінансову, валютну стабільність. За минулий рік наша економіка продемонструвала гарні показники, а цьогоріч економічне зростання очікується більше 5%. Інфляція у нас близько 5%, в той час як на початок 2023 року вона становила близько 27%. Золотовалютні резерви Нацбанку України сягають на сьогодні більше 40 млрд доларів. Ми працюємо стабільно, контрольовано, прибутково і 24/7. Зберігаємо кошти юридичних та фізичних осіб, бачимо, як зростають залишки коштів у банківській системі — за два роки війни їх збільшилося на понад 600 млрд гривень. Це величезний рівень довіри до банків. Банки беруть активну участь у державних програмах щодо кредитування, насамперед це "Доступні кредити 5-7-9%", "єОселя", а також з другої половини 2023 року почали активно кредитувати бізнес і населення без участі у державних програмах.

Скільки нам потрібно зовнішньої фінансової допомоги?

Дефіцит державного бюджету України складає 37 млрд доларів. За базовим сценарієм Нацбанку в цьому році ми маємо отримати близько 38 млрд доларів. Наприкінці січня Нацбанк буде оновлювати свої макропрогнози, зокрема і щодо міжнародної фінансової допомоги. Ми на неї дуже розраховуємо. Стабільність української гривні — дуже вагоме досягнення. Ми його маємо в тому числі й завдяки зовнішній фінансовій допомозі. У 2023 році ми отримали близько 43 млрд доларів, а в 2022-му — 32 млрд доларів. У Євросоюзі складно відбувається голосування пакету фінансової допомоги для нас в обсязі 50 млрд євро і в США понад 60 млрд доларів загального пакету, але сподіваюся, що ці питання будуть успішно вирішені.

Дехто з експертів стверджує, що у 2024 році Україні не варто очікувати такого рівня фінансової підтримки, який був торік. Чи варті уваги такі прогнози?

Якщо ми говоримо про абсолютні цифри, то міжнародна фінансова підтримка в цьому році планово буде трохи меншою, ніж торік. Минулого року це було близько 43 млрд, а цьогоріч планово — близько 38 млрд доларів. Чи може ця цифра бути більшою? Може. Але може бути і меншою. Ми неодноразово чули від Мінфіну, що вони мають план Б. Проте базовий сценарій Нацбанку такий, що ми отримаємо 38 млрд доларів зовнішньої міжнародної фінансової допомоги у 2024 році. Президент Байден щойно проводив нараду з лідерами фракцій обох палат парламенту стосовно допомоги Україні та наслідків ненадання цієї допомоги. Це важливе геополітичне питання. Сьогодні фінанси — це зброя, вона для нас надзвичайно важлива. Якщо подивитися на наш бюджет, то його витратна частина складає десь 3,3 трильйона гривень. Із них 1,8 трильйона — дохідна частина, отже, дефіцит півтора трильйона — це і є наша потреба міжнародної фінансової допомоги. Українську армію, ВПК, зарплату військовослужбовцям ми фінансуємо коштом українських платників податків. Це фізичні та юридичні особи плюс залучення на внутрішньому ринку — облігації внутрішньої позики, військові облігації. Міжнародна фінансова допомога — це зарплати бюджетникам, пенсії, фінансування освіти, медицини. Нам ці кошти дуже важливі. Мій особистий прогноз як експерта — у цьому році ми зможемо отримати фінансування. Важливе питання на наступний 2025 рік, тому що цифра допомоги буде зменшуватися. Ми чули останні заяви в Давосі, що нам потрібно знайти 10-15 млрд доларів для фінансування бюджету 2025 року. Добре, що ці питання вже ставлять. І мені подобається, що США сьогодні торпедують вирішення проблеми стосовно заморожених активів РФ — щоб вони пішли на фінансування відбудови нашої держави.

Василь Фурман. Скрин з ефіру Українського Радіо

У грудні 2023-го купівля валюти українцями сягнула максимуму за 11 років. Що це був за сплеск?

На початку жовтня Нацбанк перейшов до нової валютно-курсової політики — гнучкого курсоутворення. Ми заявили про те, що у нас більше не буде фіксованого курсу, а також, що гривня може коливатися у той чи інший бік. І зараз ми це спостерігаємо. До кінця листопада гривня зміцнювалась, грудень і перші дні січня — послаблювалась, а зараз гривня стабілізувалась. На послаблення впливали значні бюджетні видатки кінця минулого року, люди отримували зарплати і на частину коштів купували долар. Другий фактор — це той негативний фон наприкінці минулого року, пов’язаний із зовнішнім фінансуванням нашої держави. Ще один чинник — незначний дефіцит готівкового долара у зв’язку зі святковим періодом у США. Зараз цього дефіциту немає. Згадані фактори були тимчасовими, і зараз ситуація на валютному ринку є стабільною і контрольованою. Валютний ринок повернувся до сезонних коливань, які були до великої війни, коли взимку гривня частково послаблювалась, а навесні, влітку й на початку осені посилювалась.

За минулий рік ми бачили кілька знижень облікової ставки. Що буде у 2024 році?

Базовий сценарій Нацбанку — жовтневий. Йшлося, що облікова ставка прогнозно залишиться у межах 15%. Але торік також були прогнози щодо рівня облікової ставки — 25% і 18-19%, хоча по факту у грудні Нацбанк її зменшив до 15%. Тобто за минулий рік облікова ставка зменшилась на десять відсоткових пунктів. І цьогоріч рівень облікової ставки залежатиме від дуже багатьох факторів, зокрема від ритмічності та величини надходжень міжнародної фінансової допомоги, від фактору війни, врожаю, українського експорту. У Нацбанку зазначають про п’ять викликів цього року — макрофінансова стабільність, лібералізація ринку, фінансова стабільність і розвиток кредитування, фінансування бюджету з боку МВФ, санкційний тиск на нашого ворога. Ці виклики стосуються і в цілому економіки. Адже чим ефективніше працюватимуть санкції, тим менше коштів буде у ворога на фінансування свого ВПК.

Але водночас зростають ціни на продукти. І слухачі обурено запитують, звідки ви берете усі ці "красиві" цифри?

У нас є Державна служба статистики, яка щомісяця подає показники інфляції. Інфляція розраховується на підставі 400 видів товарів та послуг. Береться сумарно за рік і проводяться розрахунки за зарубіжними методиками. Наприклад, інфляція за минулий рік 5%. Порівнюються ціни грудня 2023 року і грудня 2024 року, а не середньорічна інфляція, яка у нас більше 12%. Бо на один товар ціна протягом року може змінюватися дуже відчутно.

Візьмемо листопад. За 12 місяців на м’ясо та м’ясопродукти ціни зросли на 13%, на молоко — 9%, на яйця — мінус 22%, на олію — мінус 13%, на овочі — мінус 8%, цукор — мінус 4%. Електроенергія — плюс 70%, транспорт — плюс 7%, освіта — плюс 12%. І так 400 груп товарів та послуг. Якщо їх порівняти, то побачимо інфляцію на рівні 5%.

В усіх країнах населення дуже реагує на зростання цін, а коли ціни зменшуються, ніхто не реагує. І ще залежить від того, яку групу товарів споживає людина. Для Нацбанку є надзвичайно важливим забезпечити фінансову та валютну стабільність, тоді ми будемо мати невисоку інфляцію. 5% — це дуже гарний показник. До речі, у РФ інфляція 7,5%, в Туреччині 50%, а в Аргентині більше 100%.

У нас досить низька закредитованість. Чи зростатиме кредитування у 2024 році?

Справді, якщо брати співвідношення кредитування до ВВП, то у нас рівень дуже невисокий — десь 15%. Наприклад, у Польщі цей показник на рівні 40-50% відносно ВВП. За прогнозами НБУ, кредитування в цьому році зросте в середньому на 10%. Є різні оцінки банків щодо кредитування. Декотрі державні банки заявляють, що планують збільшити кредитування на 80% за різними програмами — малий та середній бізнес, іпотека, автокредитування тощо. Це гарна амбіція. Багато залежить від стратегії банку, але всі позитивно налаштовані на кредитування. У 2022 -23 роках кредитування в Україні розвивалося в основному за рахунок державних програм "Доступні кредити 5-7-9%", "єОселя" та ін.

Останні новини
Чотири дні до вересня. У Києві почався фестиваль пам'яті Романа Ратушного
Чотири дні до вересня. У Києві почався фестиваль пам'яті Романа Ратушного
Саміт у Швейцарії має всі шанси стати єдиним масштабним майданчиком — Семенюк
Саміт у Швейцарії має всі шанси стати єдиним масштабним майданчиком — Семенюк
НБУ зменшує облікову ставку, щоб насичувати економіку грошима — Ланда
НБУ зменшує облікову ставку, щоб насичувати економіку грошима — Ланда
Заяви Путіна про мир — це не мирні переговори, а пропозиція для України здатися — Шелест
Заяви Путіна про мир — це не мирні переговори, а пропозиція для України здатися — Шелест
Протистояти балістиці можуть тільки комплекси Patriot і SAMP/T – Криволап
Протистояти балістиці можуть тільки комплекси Patriot і SAMP/T – Криволап
Новини по темі
НБУ зменшує облікову ставку, щоб насичувати економіку грошима — Ланда
Корольчук: Імпорт електроенергії ― виключно для стабілізації роботи енергосистеми
"В інших арміях світу немає такого роду військ" ― Гетьман про створення Сил безпілотних систем
Пішохода в темному одязі водієві вночі видно лише за 1 метр — експерт
Автономні багатоповерхівки ― фантастика чи реальність? Коментує представник Асоціації ОСББ