Мінрозвитку громад про результати "єВідновлення", суму збитків від війни та відбудову Бахмута

Мінрозвитку громад про результати "єВідновлення", суму збитків від війни та відбудову Бахмута

За майже два роки повномасштабної війни Україна зазнала понад 411 млрд доларів збитків. "15 лютого запланована презентація оновленої оцінки і вже можна говорити, що ця сума буде значно більшою", розповіла в ефірі Українського Радіо заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександра Азархіна. Разом з тим, держава продовжує активно співпрацювати з міжнародними партнерами та займатися як точковим відновленням зруйнованого чи пошкодженого житла окремих громадян, так і відновленням територій цілих громад. Зокрема, в рамках програми "єВідновлення" вже погоджено фінансування понад 70 тисяч заявок на ремонт пошкодженого житла, а біля 200 українців вже отримали сертифікати на купівлю нового житла внаслідок зруйнованого. Можливість отримання фінансування скоро може з’явитися й в українців, чиє пошкоджене чи зруйноване житло перебуває на тимчасово окупованій території. "В нас триває експеримент в місті Мелітополь щодо компенсації за зруйноване житло на тимчасово окупованих територій", додала Азархіна.

 

0:00 0:00
10
1x

Фото: Укрінформ

"За останніми оцінками збитки України у війні складають 411 млрд доларів. І ця сума неостаточна"

Вже майже два роки триває повномасштабне вторгнення й збитки, які завдає Росія, збільшуються. Які останні дані щодо цього?

Коли ми фактично оцінюємо всі збитки, які крім руйнувань інфраструктури включають збитки для навколишнього середовища та інші, то спираємося на оцінку, яку робимо спільно зі Світовим банком. Остання оцінка, яка була зафіксована, ― це 411 млрд доларів. Однак 15 лютого запланована презентація оновленої оцінки і, на жаль, вже можна говорити, що ця сума буде значно більшою, тому що вже пораховані збитки, які, наприклад, стосуються Каховської дамби. 

Однак зауважу, що коли ми оперуємо такими великими цифрами, то завжди треба пам’ятати, що тут не прораховані землі, які тимчасово знаходяться під російською окупацією. Також там недостатньо пораховано те, що стосується непрямих збитків. Так ми фактично рахуємо, скажімо, втрати в портовій інфраструктурі, але якщо додати скільки втрачає економіка, то ця цифра зросте ще більше.

Непрямі збитки ― що це може бути?

Наприклад, ті ж порти. Одна справа, коли ти втрачаєш розбитий термінал і тобі треба його відновити за 50 млн доларів. Однак якщо ти рахуєш кожен день простою, відсутності в тебе руху товарів, роботи ― це непрямі збитки. Якщо за різними оцінками за перший рік війни ми втратили близько 40 % до темпів зростання ВВП, то по суті ця сума і є реальними збитками на додачу до того, що стосується безпосередніх руйнувань. 

А чи є такі непрямі збитки у сфері освіти?

Так, є. Я не суперексперт саме в освіті, проте як ми з цим працюємо: фактично ми знаходимося в ситуації, коли відбулося повномасштабне вторгнення і, з одного боку, ми зазнаємо безпосередніх фізичних втрат, але в цей же час ― й непрямих втрат, які перш за все пов’язані з людським капіталом. Є багато підходів, які пояснюють, як наші діти втратили нормальний доступ до освіти з початком ковіду і до цього часу. Тому спільним урядовим пріоритетом є повернення максимальної кількості дітей до навчання офлайн. 

А щодо методології, можете пояснити, як прораховуються збитки?

Тут нам дуже допомагає робота зі Світовим банком, тому що вони мають досвід по всій планеті. Найчастіше аналогічну роботу вони роблять після стихійних лих, але також після військових конфліктів. Ми доволі розвинена та дуже цифровізована країна, тож поруч з великими аналітичними даними є також наш Реєстр пошкодженого та знищеного майна. В реєстрі є вже більше пів мільярда повідомлень про руйнування і з того моменту, як на основі реєстра запустився збір інформації для компенсації, ми вже бачимо, як дані в реєстрі почали співпадати з теоретичними повідомленнями. Тож завдяки реєстру ми маємо можливість чітко зафіксувати збитки. Більше того, в нас ця інформація верифікована, а не просто знята з дрону. Органи місцевого самоврядування підтверджують, що так, тут трапилося руйнування. Тож тут Україна матиме перевагу, бо ми хочемо використати цю інформацію в тому числі й в судах з Росією за репарації. Це доказова база для того, щоб ми сказали, що Росія має заплатити.

"Щойно звільнили перші громади від росіян, ми почали там відбудову"

Далі трохи про термінологію: відновлення і відбудова ― це різні поняття?

Так. З юридичної точки зору в нас зараз є лише закон про засади державної регіональної політики. Там вперше використано поняття "відновлення". Закон був ухвалений влітку 2022 року. А зараз ми спільно з профільним комітетом працюємо над тим, щоб з’явився все ж таки закон про відновлення і тут одним із взірців для нас є японський закон. Це країна, яка має досвід регулярного відновлення. Тож таким чином ми хочемо легалізувати речі, які зараз є більше метафоричними. 

Нам пощастило, що в в нас об’єднується і портфель відповідальності безпосередньо твердої інфраструктури ― відбудова, і все, що стосується багаторівневого врядування ― рівень громад, регіонів, центральний рівень. Ми намагаємося зробити так, щоб політика відновлення стала регіональною політикою. Так мислить ЄС і для нас це теж хороший шанс показати, яким чином ми плануємо розвиток своїх регіонів і громад відповідно до принципів ЄС, тим самим належним чином плануючи оцю відбудову, відновлення з пріоритизацією інвестицій.

Інший аспект ― у нас є в роботі закон також про відновлення публічної влади на деокупованих територіях. Фактично у нас є виклик пов'язаний з воєнним часом, коли нам перш за все знадобилася військова адміністрація, але нам треба буде потім й піти назад до належного адміністрування, до належної публічної влади. Також над цим законом працюємо і там у нас фігурує відновлення. 

Фактично у нас відбудова, відновлення тривають з 2022 року. Як тільки перші громади були звільнені ми почали відбудовувати те, що було зруйноване і ставили питання, перш за все, щодо транспортної доступності, забезпечення громадян доступом до належних послуг Йдеться про воду, теплопостачання, всі базові речі.

Чи вистачає людей для такого відновлення? Адже якщо на Київщині це переважно мінна небезпека, то, до прикладу, на Херсонщині і Харківщині, це інша загроза. Чи люди погоджуються туди їхати?

У нас поки що ще немає такого масштабу. Ті речі, про які я кажу, щодо 2022 року ― це "проєкти виживання". 2023 рік трошки дав нам торкнутися питань критичної та соціальної інфраструктури. Всього від минулого року нам вдалося спрямувати на відновлення на місцевому і регіональному рівні 21,6 мільярдів гривень. Це близько 830 проєктів і половина з них була профінансована з Державного фонду ліквідації наслідків збройної агресії, а інша половина ― це проєкти Європейського інституційного банку. Більшість з цих проєктів у минулому році тільки почалася, і основна маса буде здійснена в цьому році. Однак, якщо ми дивимося на масштаб, то це ще не той масштаб відновлення, який у нас був, скажімо, до повномасштабного вторгнення, коли ми оновлювали дороги.

"Держава вже схвалила більше 70 тисяч заявок від українців, чиє житло постраждало, на суму майже 4 млрд гривень"

Хочеться згадати про програму "єВідновлення". У травні минулого року її започаткував уряд. Чи можете трохи розповісти про її результати?

Програма доволі успішно себе показує: є доволі простою для людей і вона дає повну прозорість і підзвітність на всіх етапах. Програма вже реалізується в кількох напрямках. По-перше, це так звані дрібні термінові ремонти вартістю до 200 тисяч гривень. Тут більше 70 тисяч заявок вже схвалено, загальною вартістю майже 4 мільярди гривень. Тобто дійсно у нас є вже велика кількість українських родин, які отримали цю допомогу. Дуже цікаво, що ця програма дає нам можливість одразу схоплювати ті чергові атаки, які, на жаль, у нас регулярно трапляються. Прилетіло в Хмельницький, Херсон, в Харківську область й одразу є можливість це зафіксувати і фактично надати допомогу дуже швидко. 

В цій програмі велику роль відіграють органи місцевого самоврядування. Також ми намагаємося зараз співпрацювати з ДП "Дія", щоб вдосконалити інструментарії, щоб відслідковувати, наприклад, статус своєї заявки. Але глобально весь процес цифровізований. 

В цьому проєкті ми співпрацюємо зі Світовим банком. Попередньо вони готові профінансувати частину цих витрат, коли наше бюджетне фінансування буде закінчуватися. Й представники Світового банку вражені, адже аналогічної системи в світі вони не бачили. 

Другий напрямок ― це так звані капітальні середні ремонти, там вартість складає максимум 350-500 тисяч гривень. 

"Біля 200 людей вже отримали сертифікати і купили нове житло"

Це відновлення тільки приватного житла?

Так, це відновлення саме приватного житла. Це можуть бути і квартири, і приватні будинки, але лише фізичних осіб.

Плюс дуже активно почала працювати система сертифікатів для людей, в яких повністю знищене житло. Вже є близько 200 людей, які отримали ці сертифікати та здійснюють закупівлю. Зараз люди обирають вторинний ринок і йдуть купувати те, що є на ринку за відповідною ціною. Ми бачимо з угод, що в принципі сума сертифікату реалістична, ринкова, й людям вдається купити житло.

Також буквально на днях стартував ще один напрямок, коли в тебе повністю зруйноване житло, але на приватній ділянці. Тоді в людини з'являється можливість здійснити будівництво на своїй же приватній ділянці. 

Крім того, в нас триває експеримент в Мелітополі щодо компенсації за зруйноване житло на тимчасово окупованих територій. Непростий пілот, будемо дивитися, які у нас технічні виклики, бо зараз ми фактично найбільше спираємося на супутникові знімки. Якщо у нас все вдасться в цьому експерименті і буде належне фінансування, то ми розширимо його на ті території які є тимчасово окупованими, щоб і ті люди, які переїхали з Бахмута, з Мелітополя, Маріуполя, мали можливість купити житло і бути на підконтрольній частині території.

"В цьому році на відновлення соціальної інфраструктури коштів в бюджеті не передбачено"

 А як щодо відбудови соціальної інфраструктури?

В минулому році був утворений Фонд ліквідації наслідки збройної агресії. Цей фонд фінансувався, по-перше, з арештованих активів Російської Федерації, які були в Україні, а, по-друге, це 50% від прибутків Національного банку України. Сумарно це складало 62 млрд грн. 

В цьому році ситуація набагато складніша, тому що прибутків було значно менше і вони вже не потрапили в фонд. А тих коштів, які ми хотіли б мати з російських арештованих активів, поки що нема. Тобто, фактично в цьому році у нас на відновлення коштів не передбачено. Проте в нас є кошти на завершення того, що було розпочато в 2023 році. Йдеться по 300+ об'єктів, на першому місці серед яких освітні об'єкти. Тобто, йдеться про  відновлення шкіл, садочків, укриттів в школах і садочках. На другому місці ― медичні заклади, відновлення доступу до медичних послуг, а далі - комунікації: водопостачання, теплопостачання.

Величезною проблемою залишається те, що запит і потреба у нас складає 411 млрд, а наявних коштів, м'яко кажучи, менше. Ми маємо 21,6 млрд грн, це 1,7 млрд доларів. Що ми намагаємося спільно з цим зробити? Загальнодержавним пріоритетом є арештовані російські активи, адже розуміємо, що нашим партнерам важко нас підтримувати. Їм важко своїм виборцям пояснювати, чому кошти мають йти на підтримку України, а не на підтримку їхньої соціальної сфери. Тож ми говоримо про те, що Росія має заплатити. 

Розкажіть, будь ласка, про ініціативу "Інклюзивне відновлення за лідерства громад".

Ми намагаємося скоординувати міжнародну підтримку так, щоб максимально ефективну підтримку отримували саме громади. Вони мають відігравати роль лідера у відновленні, а це компетенції, спроможність і відповідальність. Якщо ми зараз не додамо цих компетенцій на місцевий рівень, то у нас буде провал із точки зору відновлення і з точки зору євроінтеграції. Відповідно ми звернулися до всіх донорів з проханням допомогти нам сформувати компетенції на місцях. Проєкт, який ви згадали, про інклюзивне відновлення, спонсорується урядом Канади, який  взяв під опіку 19 громад, які роззосереджені по всій країні. Їм надаватиметься системна підтримка, щоб допомогти громаді розробити свій планувальний документ, бути краще підготовленою до розмови з інвестором, бути краще готовою з точки зору своїх місцевих реформ. 

Привабливі умови для бізнесу та державна підтримка

Ви можете сказати, які громади не підлягають відновленню принаймні найближчі кілька років? 

Ми оновили державну стратегію регіонального розвитку до 2027 року. Вона є нашим таким способом короткострокового планування. В рамках цієї стратегії вперше в Україні ми застосовуємо підхід функціональних типів територій. Тобто, фактично, ми визначаємо типи територій, в яких буде легше з точки зору економічного розвитку, а також території, які мають особливості розвитку. Тут йдеться якраз про прикордонні території. Фактично ми дали таку нормативну рамку, яка допомагає визначити, який це тип території громади і відповідно до цього пропонувати громаді той або інший спосіб підтримки розвитку життя. Очевидно, що безпековий фактор тут є основним. Зараз ми пропонуємо розробити законодавчу ініціативу, яка допоможе, наприклад, в прикордонних територіях та найбільш постраждалих від війни територіях створити унікальні виняткові умови ведення бізнесу. Тому що очевидно, що звідти бізнес тікає, реалістично оцінуючи свої ризики. Відповідно, там мають бути такі умови, які будуть цікаві за замовчуванням для бізнесу. Це перший такий блок. 

Другий блок ― це державна підтримка. Ми багато спілкувалися з прикордонними громадами й розуміємо, що державі треба забезпечити належну фортифікацію, нормальне життя їхніх мешканців. Якщо держава не буде дотувати ці громади і регіони, ми їх тоді здамо без бою. Тому тут великий, пріоритетний процес, і ми його точно будемо просувати і відстежувати. Це точкова пріоритезація.

Разом з тим у рамках державної політики регіонального розвитку ми будемо все ж таки йти питанням відбудови громада за громадою, населеного пункту за населеним пунктом. Проте тут відповісти на основні питання можна лише після стабілізації військової ситуації, коли ми зможемо сказати, що вирішуємо, цей населений пункт відновлюємо чи не відновлюємо. Наприклад, Бахмут ― відновлюємо чи поруч будуємо нове місто? Це будуть дуже важкі питання, але я завжди кажу, що єдиний спосіб нам на них відповідати, ― це збирати належні дані і ухвалювати рішення на основі даних.

Щодо Бахмута, то дійсно можна побудувати місто поруч, але що робити з тією територією? Ми ж звільняємо територію для того, щоб в неї користуватися, а ця територія, ну, принаймні з того, що я бачила, зараз непридатна.

Це величезне питання. Ми дивимося на досвід після Другої світової війни, коли німці в своїх повністю зруйнованих містах найчастіше просто закопували будівельне сміття і зверху "нарізали" по новому ділянки і будували. Ми,  на жаль, так зробити не можемо. У нас є право приватної власності, тут комунальна власність, тут ― державна. 

 

Останні новини
Росіяни штурмують на мотоциклах і замангалених вантажівках — Киричевський
Росіяни штурмують на мотоциклах і замангалених вантажівках — Киричевський
Наказ убити Вакуленка віддали представники ЗС або спецслужб Росії — OSINT-аналітик
Наказ убити Вакуленка віддали представники ЗС або спецслужб Росії — OSINT-аналітик
Курс гривні коливається. Але потрошку — Крамаренко
Курс гривні коливається. Але потрошку — Крамаренко
Військове кладовище почнуть будувати у середині червня – в.о. Міністра у справах ветеранів
Військове кладовище почнуть будувати у середині червня – в.о. Міністра у справах ветеранів
"Єдині вікна" у ЦНАПах, єКабінет, реабілітація та інструменти для розвитку – Порхун про нову ветеранську політику
"Єдині вікна" у ЦНАПах, єКабінет, реабілітація та інструменти для розвитку – Порхун про нову ветеранську політику
Новини по темі
Росіяни штурмують на мотоциклах і замангалених вантажівках — Киричевський
Наказ убити Вакуленка віддали представники ЗС або спецслужб Росії — OSINT-аналітик
Військове кладовище почнуть будувати у середині червня – в.о. Міністра у справах ветеранів
"Єдині вікна" у ЦНАПах, єКабінет, реабілітація та інструменти для розвитку – Порхун про нову ветеранську політику
"Крим стає островом" – Жирохов про удари по авіабазі в Джанкої