Фото: RFI
"На сьогодні не було рішення, яким би якась країна визнавалась порушником цих конвенцій"
Ви задоволені рішенням суду?
Рішення досить велике, я його повністю ще не прочитав. Проте із аргументації суду я не впевнений, що можу сказати, що рішенням задоволений. Вимоги України задовольнили в дуже обмеженій частці, тому рішення досить спірне. З іншого боку, це абсолютно історична подія, це перше рішення з визнанням порушення взагалі з країною-учасником обох конвенцій. Станом на сьогодні взагалі не було рішення Міжнародного Суду, який би визнавав будь-які країни такими, що порушують одну чи іншу конвенцію.
Олена Зеркаль, яка була долучена до цього процесу, писала про те, що сьогоднішнє рішення матиме історичне значення для України та світу. Адже Міжнародний Суд ООН може визнати Росію чи посадових осіб Росії протягом 2015-2017 років такими, що свідомо фінансували тероризм. Суд визнав Росію винною у порушенні конвенції щодо фінансування тероризму за однією із статей № 9. Йдеться про те, що РФ не виконала зобов’язань із розслідування випадків фінансування тероризму. Проте Суд визнав необґрунтованими більшу частину звинувачень України на адресу Росії. Чому?
Визнали порушення статті 9. Тут не стільки про розслідування випадків фінансування, скільки про розслідування фактів знаходження терористів на території РФ. Росія не виконала вимоги щодо виконання українських запитів на пошук таких осіб і власне було встановлено порушення в цій частині.
По інших статтях конвенції порушень не було встановлено. Наскільки я бачу, у всіх випадках суд каже, що не було доведено Україною фактів, які б вказували на порушення інших статей. Суд не встановив, пояснюючи це тим, що Україна не довела цього, адже суд встановив дуже високий рівень доказування.
Порушення міжнародного права, але не тероризм
Ще одна сторінка цього рішення стосується того, що постачання “БУКу”, з якого влітку 2014 року було вражено літак малайзійських авіаліній, не підпадає під цю заборону і, відповідно, не визнається як фінансування тероризму.
Це інша історія і ми про це говорили ще в 2017 році. Розрізнити між собою тероризм та ведення військових дій досить важко. Й ведення військових дій, навіть якщо незаконне, як робила Росія, не є власне тероризмом. Це інше порушення міжнародного права. Те, що робить Росія зараз, — це порушення міжнародного права, але це не тероризм. Тому тут все логічно.
Суд ООН відхилив більшу частину звинувачень України на адресу Росії стосовно расової дискримінації. Зокрема, він вирішив, що вважає недоведеним порушення РФ міжнародного права під час заборони діяльності Меджлісу, який представляє кримськотатарський народ і є забороненим на території окупованого Криму. Втім Суд визнав, що "Росія порушила свої повноваження щодо недискримінації української меншини у сфері освіти".
По Меджлісу це і правильно, і не зовсім правильно, бо порушення все ж було встановлено, але не конвенції про заборону дискримінації, а забезпечувального наказу, який було ухвалено Міжнародним Судом щодо РФ. Тут також важливий момент — формально це одне рішення, це один і той самий текст, хоча по різних конвенціях.
Було встановлено порушення в частині невиконання РФ вимог забезпечувального наказу, який було видано Судом в 2017 році. Він забороняв Росії втручатися в діяльність Меджлісу, поки йде розгляд справи. Тож по Меджлісу все ж таки є рішення на користь України, але не в частині вимог по суті. Знову ж таки, Міжнародний Суд вимагав досить високий рівень доведення і рівень втручання в діяльність меншин для того, щоб встановити порушення.
"Суд не хоче розглядати подібні справи масово"
Ви кілька разів наголосили, що мав бути продемонстрований високий рівень доведення. Чи це означає, що в нас не було достатньої кількості доказів, чи це питання в тому, як інтерпретував суд надані нами докази?
Скоріше як інтерпретував. Я так розумію, що того рівня доказів, який вони би вважали достатнім, було просто фізично неможливо зібрати і подати. Не тому, що не відбувалось порушень, а скоріш за все сам Міжнародний Суд ООН вирішив таким чином обмежити нові справи. Думаю, суд не хоче розглядати такого роду справи масово. Вони хочуть, аби було доведено все, а як ти будеш доводити, коли більша частина доказів перебуває на території держави-відповідача, яка нічого надавати не буде.
Іван Ліщина. Фото: Юридична практика
"Попри все, це перемога"
Які наслідки це може мати для нас та для Росії?
Було визнано порушення бодай у невеличкій частині, але це показує, що РФ не виконує вимоги цієї конвенції. При тому, що вимоги конвенції виписані таким чином, щоб їх було дуже легко виконати, щоб країна, яка чесно намагається співпрацювати в боротьбі з фінансування тероризму чи дискримінацією, мала таку змогу.
На жаль, Суд не зазначив сплати будь-якої компенсації з боку РФ за ці порушення. Він сказав, що сама по собі декларація порушення є достатньою компенсацією. З іншого боку, невстановлення тих чи інших порушень не допоможе нам в подальших справах щодо РФ.
Але, тим не менше, це не трагедія, це урок для того, щоб вивчити і йти далі. Будемо чекати на рішення Європейського суду у аналогічних справах по Донбасу і Криму. Я впевнений, що воно буде набагато більш прийнятним для України...
А коли має бути це рішення?
Нещодавно було засідання по Криму по суті. Я думаю, що десь в цьому році має бути рішення. Це попередньо, але думаю, що в цьому році вони вже видадуть рішення. По Донбасу ще засідання по суті не було, тому будемо чекати. Ці рішення, думаю, будуть більш сприятливим для України.
З іншого боку, це все одно перемога. Все одно ми отримали рішення. Росія — перша країна, яка визнана порушником конвенції про заборону фінансування тероризму. Треба було дуже постаратися, щоб стати такою країною.
