У Державному аграрному реєстрі понад 110 тисяч учасників — Мінагро

У Державному аграрному реєстрі понад 110 тисяч учасників — Мінагро

У Державному аграрному реєстрі України зареєструвалися понад 110 тисяч учасників. Про це повідомив в ефірі Українського Радіо перший заступник міністра агрополітики Тарас Висоцький. Державний аграрний реєстр – єдина онлайн-платформа для тих, хто хотів би отримати допомогу від Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Висоцький уточнив, що безкоштовно реєструватися на цій платформі можна в тому числі одноосібникам – особистим селянським господарствам, які обробляють 2, 3, 4 га. Тобто, 110 тисяч учасників – "це і підприємства, фермерські господарства, але й особисті селянські господарства: хтось тримає, наприклад, три корови. Тому досить велика кількість", – пояснює перший заступник міністра агрополітики України.

0:00 0:00
10
1x

 Ілюстративне зображення із сайту Pixabay

Споживач української сільгосппродукції – це Близький Схід, Південно-Східна Азія, Африка

— Як можна охарактеризувати ситуацію із блокуванням кордонів, що з того вийшло і які висновки зробили ми?

З позитивного на сьогодні ми бачимо, що, говорячи про кордони з країнами Східної Європи, станом на сьогодні вони для автотранспорту всі, на щастя, розблоковані. І відразу відчутний ефект – ми бачимо щоденну статистику щодо перетинів в кількості вивезеної продукції і ми швидко повернулися до 15-16 тисяч т в день експорту автотранспортом, що в принципі задовольняє необхідність на поточних умовах. 

Але ми пам'ятаємо, яким був напружений 2023 рік – починаючи з весни перше блокування, заборони в квітні, потім в вересні окремі країни. І це стимулювало знайти компроміс: що ми запропонували партнерам і сподіваємося, що надалі все-таки це буде прийнятно і ми не будемо повертатися до таких радикальних заходів, які були здійснені в попередні періоди. Ми добровільно з вересня 2023 року на чотири культури, які зі сторони партнерів виглядали найбільш критично – це пшениця, кукурудза, ріпак та соняшник – запровадили ліцензування з алгоритмом погодження обсягів ліцензії з цими країнами. Румунія і Болгарія прийняли цей інструмент. Ці дві країни у вересні 2023 року не запроваджували індивідуальні заходи і практика показала, що все нормально працює. І зараз навіть є готовність в деяких із цих країн уже лібералізувати, наприклад, насіння соняшника. Болгарія готова розпочати імпорт, тому ми показали цей приклад іншим країнам: Польщі, Словаччині й Угорщині. І ми говоримо, що є можливість домовлятися. А якщо цим країнам якась є критичність в частині регулювання цих культур чотирьох – ми готові це ліцензування, об'єми з ними погоджувати. Якщо експортер з України хоче продати – подає документи на ліцензію, ми, як Мінагрополітики пишемо нашому партнеру, відомству в тій країні – і в разі отримання позитивної відповіді видається ліцензія. Країна розуміє, про яку культуру йде мова, про які об'єми і чи критичні вони чи ні. Бо треба пам'ятати, що в багатьох галузях – особливо тваринництво чи переробка – вигідно отримувати доступну продукцію з України. Ми зараз націлені на те, щоб далі цей інструмент розвивати, в тому числі завдяки військовим. Триває дія експорту з портів Великої Одеси. Є стриманий оптимізм, бо війна триває стосовно обсягів. І знову ж в частині цих чотирьох культур ці країни і раніше не були основними країнами споживачами, і зараз ними не є. То ми теж комунікуємо, що споживач української сільгосппродукції – це інші країни, це Близький Схід, Південно-Східна Азія, Африка. Нам потрібен транзит через ці країни. Із врахуванням всіх цих факторів все-таки наразі знову ж зі стриманим оптимізмом дивимося, що вдасться продовжити цей діалог протягом цього року і наступних років без радикальних обмежень.

Площі олійних культур будуть зростати, а кукурудзи зменшуватися

— Поки всі схеми налагоджуються, поки починають себе проявляти,  що наш аграрій каже – він буде змінювати карту полів чи буде зберігати ті самі обсяги і висівати ті чи інші культури, чи буде змінювати це все?

В умовах повномасштабного вторгнення виклики підприємствам, яким диференціювали свої ризики і мали більш розгалужено, їм легше проходити. І ми навіть бачимо, що виробництво продукції тваринництва в промисловому – тому що, на жаль, в господарствах населення знижується, тут багато є демографічних тенденцій – але в підприємства воно зростає. Майже вже досягло навіть рівня до початку повномасштабного вторгнення. Чому? Тому що, перше – це диференціація ризиків. Друге – корми, вони все-таки здешевшали, як основа собівартості цієї продукції. У нас внутрішній ринок вдалося наповнити своєю продукцією і відбулося імпортозаміщення: наприклад, імпорт м'яса знову в 2023 році зменшився – то тут позитивна тенденція. Звісно, що це є така продукція вже з іншою вартістю, іншою складовою. Також ще є друга тенденція. На жаль, через те, що війна триває, залишається дорожчою, ніж в мирний час, страховка. Відповідно, логістика вже не така дорога, як була в найкритичніший час. Але все рівно дорожча, ніж зазвичай. Це означає, що далі буде тенденція по збільшенню ролі олійних культур, де вартість логістики перевезення однієї тонни в структурі ціни менша, тому, що вартість однієї тонни олійних зазвичай суттєво, в два-три рази може бути більшою, ніж зернових. Тому ми бачимо, що все-таки площі олійними культурами будуть зростати, озимий ріпак не суттєво, але на 5-7% більше посіяли минулого року і попередні очікування показують, що також площа сої, соняшника зросте, а кукурудзи зменшиться. Наступного року це вже очевидна тенденція, бо поки що багато чого вдалося зробити, але повернутися до довоєнної логістики ще ні. Як будуть 2025 і наступні роки – все залежатиме від того, як вдасться відновити повноцінну логістику.

— Як буде із кукурудзою?

Кукурудза – культура, яка дає найбільше валове виробництво – якщо ми подивимося в мільйонах тон і, порівняно з пшеницю чи ячменем – то це найбільше в нас виробництво зернової культури. Це означає великі об'єми до перевезення і знову ж витрати на логістику. З урахуванням також того, що міжнародна ціна на кукурудзу в порівнянні з попередніми двома-трьома роками зменшилася, ці всі фактори спричиняють те, що цього року буде тенденція до часткового зменшення площ кукурудзи. Не відмовляться повністю, бо є і внутрішній попит в тваринництві і все рівно є зовнішній попит – але все-таки певне зменшення. Ми проведемо в лютому опитування, коли буде кінцево ухвалюватися рішення. Але попередні настрої підтверджують, що кукурудзі цього року буде зменшення площ посівів порівняно з попереднім роком.

Тарас Висоцький. Фото: latifundist.com

Пролонгація пільгових кредитів 5-7-9% для агровиробників ще на рік

— Основне питання для аграрія на сьогоднішній день – як заробити або де взяти кошти для всіх потуг?

Маємо в даній частині декілька позитивних новин для агровиробників. 26 січня 2024 року уряд ухвалив рішення – воно вже опубліковане на урядовому сайті – пролонгацію пільгових кредитів 5-7-9% для агровиробників ще на рік, а саме до 31 березня 2025 року. Це важливо, тому що не потрібно саме тіло кредиту зараз шукати можливості давати, можна пролонгувати, а відсотки обслуговування є суттєва компенсація від держави. І в аграріїв є пільгові умови: можна дати до 90 млн грн, коли загальна програма до 60 для інших секторів. Це рішення ухвалено. Довго тривала дискусія. Вже можуть аграрії звертатися до відповідних банків всіх державних, комерційних. Більшість банків працюють з 5-7-9% і користуватися цим. Це ще така опція, як мінімум на рік, до березня 2025 року. 

Запуск фонду часткового гарантування кредитів сільському господарству

Також 25 січня 2024 року офіційно відбувся запуск фонду часткового гарантування кредитів сільському господарству. Це інструмент підтримки перш за все невеликих виробників. В законі про фонд написано, що гарантії можуть видаватися підприємствам, фермерам до 500 га. Відповідно дуже часто в малих виробників була проблема відсутності застави, щоб взяти кредит. То 5-7-9% компенсує відсотки, але ж ще треба отримати кредит, а потім компенсацію. Цей фонд може до 50% застави покривати своєю гарантією. Він вже запрацював. Також через банк і партнери – в них є готовність, тому також можна. Є сторінка сайту фонду, деталі всі вивчити і користуватися. Статутний капітал наповнений.

Також для таких найменших аграрії до 120 га вже ці кошти є, вони надійшли, і планується в травні-червні прийом заявок. І влітку виплата коштів. Це допомога на 1 га. Можна отримати 4000 грн для тих, хто обробляє до 120 га. Ті, хто тримають від трьох до 100 корів – це 7000 грн на одну корову. І хто тримає до 500 овець або кіз – по 2000 грн на одну голову, що дуже важливо для деокуповних територій. У прифронтових складніша ситуація, там буде виплата не 4000, а 8000 грн, тобто двічі більша. Це буде справедливо, оскільки там ситуація ще складніша. В обмеженому ресурсі, на жаль, але є певні програми, які все-таки націлені на те, щоби підтримати далі агросектор у цей складний час. Головне, щоб була можливість далі продовжувати сіяти, обробляти, збирати врожай і працювати.

Державний аграрний реєстр

— Куди звертатися людям, аби отримати цю допомогу? Як вона працює?

Запущено було міністерством влітку 2022 року Державний аграрний реєстр – це онлайн-платформа, там безкоштовна реєстрація. Хто ще цього не зробив, ми рекомендуємо зайти – це 10-15 хвилин, з електронним підписом зареєструватися і тоді, коли будь-яка програма з'являється – дуже часто є програми міжнародної допомоги по роздачі насіння чи мінеральних добрив безкоштовно фермерам особливо в деокупованих областях – як тільки нова програма з'являється, приходить повідомлення-нагадування, що будь ласка дивіться, є така можливість – в разі зацікавленості подайте заявку. І потім заходить фермер в цей кабінет, буквально в декілька кліків подає заявку, там вже всі дані інформації підтягнуті: банківський рахунок, інша. І потім вже або чекає повідомлення, куди прийти забрати це безкоштовне насіння або мінеральні добрива, або кошти приходять на банківський рахунок. Це зручно, ще й єдина платформа Державний аграрний реєстр. Для тих, хто хотів би отримати допомогу від Фонду часткового гарантування кредитів в сільському господарстві, треба зареєструватися в Державному аграрному реєстрі – це єдина платформа і там вже далі можна всім користуватися. 

— А скільки людей уже скористалися цією системою? 

Оскільки система дозволяє реєструватися в тому числі одноосібникам – особистим селянським господарствам, які обробляють 2, 3, 4 га, то у нас зараз вже зареєстровано більше 110 000 суб'єктів. Це і підприємства, фермерські господарства, але й особисті селянські господарства: хтось тримає, наприклад, три корови. Тому досить велика кількість. Тобто це вже перевірений інструмент і з точки зору кількості заявок, на щастя технічно працюючий, бо вже ми маємо більше 110 000 учасників Державного аграрного реєстру.

 

Останні новини
Океан Ельзи представили пісню про біль, що завдала війна українцям
Океан Ельзи представили пісню про біль, що завдала війна українцям
Українські премʼєри 16-23 лютого: Океан Ельзи, Паліндром, Ivan NAVI, Сергій Бабкін, KOLA, Molodi
Українські премʼєри 16-23 лютого: Океан Ельзи, Паліндром, Ivan NAVI, Сергій Бабкін, KOLA, Molodi
Відсутність "незворотних наслідків" для КНДР за балістику РФ могло дати "зелене світло" для  Ірану – Катков
Відсутність "незворотних наслідків" для КНДР за балістику РФ могло дати "зелене світло" для Ірану – Катков
Писати – це не так страшно, як взяти скальпель до рук і піти, не навчаючись, різати людей – Ірена Карпа
Писати – це не так страшно, як взяти скальпель до рук і піти, не навчаючись, різати людей – Ірена Карпа
Пісні війни: 24 треки до другої річниці
Пісні війни: 24 треки до другої річниці
Новини по темі
"Бажання Росії "душити" Україну економічно": у Мінагро пояснили, чому зерновий коридор майже зупинився
Україна пропонує створити "зернову ОПЕК": у Мінагро пояснили, чи буде дефіцит продуктів
Україна вивозить зерно лише до ЄС: експерт про коливання цін на збіжжя
Реформа зрошення в регіонах: міністр аграрної політики розповів, на які зміни чекати аграріям та землевласникам
В Україні створюють систему дорадчих служб для агросектору