Перший заступник Міністра агрополітики Тарас Висоцький. Фото: фейсбук-сторінка Тараса Висоцького
Яка сьогодні ситуація на українсько-польському кордоні?
Справді, на сьогодні усі пункти пропуску на українсько-польському кордоні розблоковано. Польські фермери пішли, це дуже позитивно. Тому що логістика є дуже суттєвою частиною кінцевої собівартості продажу і доставки продукції. Чим дешевшою буде логістика, тим більшу ціну отримає український фермер та матиме більше ресурсів для продовження роботи. Якщо ми подивимося цифри у другій декаді квітня і зараз, після повного розблокування, то фактично маємо плюс 20%. Одразу збільшився обсяг товарообігу, перш за все експорту, який відбувається автомобільним транспортом, йдеться про аграрну продукцію різних типів. Будемо сподіватися, що й надалі ситуація залишатиметься поточною. Тим більше, що для цього є певні передумови. Як відомо, наприкінці березня відбулася фізична зустріч у Польщі між аграрними міністерствами та аграрними асоціаціями України на Польщі. Був напружений, проте ефективний діалог, де вдалося на цифрах пояснити, що це не український фермер є проблемою для польського фермера. Потім провели ще декілька проміжних зустрічей по секторах, а далі підтвердили домовленості 23 квітня, коли вже вдалося врегулювати ситуацію, й погодили знову провести спільний дзвінок 7 травня. Готовність надалі спілкуватися надає оптимізму, що до такої проблеми ми не мали б повернутися в майбутньому.
Тут свою роль зіграла аграрна асоціація чи ще якісь фактори?
Однозначно, роль асоціації важлива. Тому що коли безпосередньо змогли поспілкуватися між собою фермери-виробники і показати, що насправді відбувається і що українським експортерам важливо мати транзит ― Гданськ, потім морем у Південно-Східну Азію (навіть не в інші країни Євросоюзу). Це допомогло, плюс є готовність польських асоціацій приїжджати в Україну, щоб подивитися, як це ― працювати в умовах повномасштабної війни. Дуже вагомий внесок, що вдалося інтегрувати асоціації з обох сторін у цей процес. А також важливо, що Україна ще у вересні 2023 року ухвалила і продовжила до кінця 2024 року рішення про ліцензування експорту пшениці, ячменю, ріпаку, соняшнику в Польщі. Фактично без погодження польської сторони експорту не відбувається, це колеги підтвердили, а ми підтвердили, що і з новим урожаєм ситуація залишиться незмінною. І ще один важливий фактор ― 23 квітня Європарламент проголосував продовження зони вільної торгівлі з Україною ще на рік, але з обмеженнями: там враховані польські побажання. Вони наполягали, щоб середня величина квот на м’ясо птиці, яйця, цукор, кукурудзу, крупу, овес і мед рахувалася не по 2023 року, а як середня за друге півріччя 2021-го, повністю 2022-й та 2023 рік. Ця вимога реалізована, що також стало підставою для припинення обмежень. Саме ці три найвагоміші фактори допомогли стабілізувати ситуацію.
Чи багато є бажаючих серед польських аграріїв відвідати Україну?
У Польщі є шість найбільших аграрних асоціацій. З кожного із цих національних об’єднань фермерів є підтвердження про готовність приїхати в Україну. Зараз ще не йдеться про кількість, але поїздка запланована на травень-червень, залежно від посівної. Ми все робимо для того, щоб мати діалог з усіма і мати національне взаєморозуміння.
Хто прийматиме польських колег?
Стороною, що запрошувала, є наші аграрні асоціації. Міністерство, звісно, підтримує цю ідею. Обговорювали візит до Центральної України, а також, залежно від безпекової ситуації, потенційно східні та південні регіони. Від польських фермерів лунала готовність їхати в центральні та західні регіони, Правобережжя, а в міру можливості ― в інші області. Будемо говорити по факту, з міркувань безпеки.
Що варто показувати, на що звертати увагу польських фермерів?
Тут є кілька аспектів. Перше ― остаточно зняти міфи про те, що українське зерно в основному їде в Європу. Добре було б показати, як сьогодні працює портова інфраструктура, але ми не знаємо, чи вдасться. Показати, що у нас дійсно 90% експорту іде морським шляхом з України. Якщо буде змога, важливо показати, як працюють деокуповані регіони, зокрема продемонструвати збитки у сфері тваринницьких комплексів на Чернігівщині та Київщині ― що це не просто картинка з телебачення, а реальність, і не так швидко це можна відновити. А головне ― поспілкуватися з українськими фермерами про щоденні виклики у щирій розмові.
Фото: Міністерство аграрної політики та продовольства України
У травні розпочинається подання заявок на отримання субсидій на землю для аграріїв з постраждалих регіонів?
Так, є підтримка Євросоюзу ― 20 млн євро, які передбачені в бюджеті, це 796 млн гривень. Для підтримки чутливої групи, зокрема невеликих фермерських господарств. Допомогу можуть отримати ті фермери, які обробляють до 120 гектарів, і перебувають на деокупованих територіях, територіях можливих бойових дій або територіях, де завершені активні бойові дії. Це східний, південно-східний та північно-східний напрями. Фермери зможуть отримати 8 тис. грн на один гектар по землях, які офіційно зареєстровані. Подання заявок відбувається через Державний аграрний реєстр, там є обов’язкова вимога ― офіційна реєстрація власності або права користування, це автоматично перевіряється системою на базі взаємодії реєстрів. На нашу думку, це дуже важливий ковток свіжого повітря для фермерів у цих регіонах, адже багато чого знищено, є брак працівників та інші виклики. Тому зроблено все, щоб цей сервіс був зручним, все подається онлайн.
Затверджено форму бізнес-плану для фермерських господарств. Треба було створити якісь правила гри для фермерів?
Це також елемент підтримки. В яких ситуаціях фермеру необхідно мати формалізований бізнес-план? Під час звернення по кредит банк запитує бізнес-план. Під час подання заявки на ґрант запитують бізнес-план. Плюс ― ми очікуємо, що кількість різноманітних програм підтримки від Євросоюзу буде зростати. Ми розуміємо, що історично фермери добре знають, як працювати, але не завжди це формалізують. Досвід і практичні знання просто передається з покоління в покоління. Але для того щоб отримати фінансування від банку чи міжнародного донора, є певні вимоги, які обійти неможливо. Однією з них є формалізований бізнес-план. Отже, це елемент допомоги, і він не є обов’язковим. Ті фермери, які захочуть спробувати отримати ту чи іншу допомогу, матимуть підказку ― зрозумілий шаблон, який просто треба заповнити. Цей зразок підійде для будь-якої сфери фермерської діяльності.
Скільки нашим аграріям довелося пересівати цьогоріч?
На щастя, з погодою під час перезимівлі було все гаразд. Звісно, 100% ніколи не перезимовує. За зведеною інформацією, це 2-3% в середньому по Україні. Це абсолютно в межах середньостатистичних щорічних результатів, тому якогось масового пересіву навесні не відбувалося, потреби не було.
Фото: Міністерство аграрної політики та продовольства України
Ви зазначали, що експорт молочних товарів з України до ЄС свідчить про їхню якість та безпечність.
До аграрної політики входять усі напрями ― рослинництво, тваринництво, садівництво, виробництво харчової продукції. Про молочну галузь треба розуміти таке. У нас є певне трендоскорочення виробництва молока та молочної продукції, але немає жодних сумнівів щодо якості та безпечності цього молока. Велика його частина ― вищого або екстраґатунку. Є проблеми в галузі, є скорочення виробництва, але в абсолютній більшості це якісна та безпечна продукція. Щоб експортувати в Євросоюз, підприємство має отримати єврономер. Це означає, що воно відповідає вимогам за своїми показниками. Повірте, Європейський Союз не допускає неякісної продукції, яка може бути небезпечною для споживача. Тому ми можемо тут пишатися. Маємо не таке масштабне виробництво молока та молочної продукції, як би хотілося, але збережений сегмент відповідає усім вимогам та є експортоорієнтованим дуже високої якості. Останні 2-3 роки ми експортуємо молочної продукції 15-20% від валового виробництва. Молоко як таке не експортується, це або сухе молоко, або сухе знежирене, масло, сири тощо. До речі, на жодному виробництві немає розподілу ― що ця лінія для експорту, а ця для внутрішнього споживача. Аналогічна продукція, аналогічні принципи, з аналогічних пунктів збору ― і на експорт, і на внутрішнє споживання.
Уряд спростив видачу ветеринарних документів для переміщення пасік на місця медозбору. Про що йдеться?
Це особливо важливо для тих регіонів, де продовжуються обстріли та може виникнути необхідність термінової евакуації. Тобто ― з точки зору не просто кочівлі, а саме збереження пасіки. Раніше при кожному переміщенні треба було брати окремий ветеринарний документ ― якщо ви десять разів переїжджаєте, вам треба десять разів звернутися. Зараз запроваджено спрощення. Якщо ви один раз звернулися, зазвичай це навесні, й отримали необхідний ветеринарний документ, то в межах безпечних районів просто пересуваєтесь із цим документом. Для пасічників, які активно займаються кочівлею та медозбором, це спрощення в рази. У вас з’являється гнучкість і швидкість. Як менеджер і власник пасіки ви може приймати швидко рішення й одразу їх реалізовувати, а не чекати кожного разу підтвердження від інспектора.
Торік активно травили бджіл. Чи доводилося розбиратися і карати винних?
На жаль, такі випадки мають місце. Нам відомо, що вже є два рішення судів, де визнано винними фермерів. Є зобов’язання виплатити штраф, покрити шкоду. Водночас маємо багато кейсів гарної співпраці та взаємодії фермерів, адже пасіка на полі ― це краще запилення та більша врожайність.
Фото: Міністерство аграрної політики та продовольства України
Аграрії з початку року отримали 15,6 млрд гривень за програмою "Доступні кредити 5-7-9%". Чи вистачить цього?
Процес кредитування – постійно діючий, він триватиме протягом усього року. Тож показник буде у 2-3 рази більший. Рішенням уряду на початку цього року пільгові аграрні кредити були пролонговані ще на рік ― до 31 березня 2025 року. Потенційно уряд має ухвалити ще одну зміну для підтримки тваринництва, а саме збільшити ліміт по кредитуванню для молочної галузі з 90 до 150 млн гривень. Іноді будувати комплекс на 100 голів молочного стада немає економічного сенсу, а щоб побудувати на 400 голів ― не вистачає коштів. Цей крок має допомогти.