Через блокади кордонів український бізнес втратив півтора мільярда євро — Марчук

Через блокади кордонів український бізнес втратив півтора мільярда євро — Марчук

"Насправді ситуація дуже перегріта і не обійшлось, напевно, без російських спецслужб". Таким чином заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук оцінив ситуацію навколо намірів угорських та польських фермерів знову заблокувати кордон з Україною. Блокування планують почати 9 лютого і продовжити до 10 березня. Минулого листопада, грудня та частково січня український бізнес втратив через такі блокади кордону понад півтора мільярда євро, повідомив Марчук. На його думку, польські чи угорські фермери-блокувальники кордону надсилають насправді сигнал Європейській комісії. А Україна стає заручником цих обставин. У відповідь Київ має продовжувати діалог і формувати технічні групи на рівні Єврокомісії для роботи з нашими країнами-сусідами.

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото з відкритих джерел

"Підігрівають питання"

— Польські фермери оголосили загальнонаціональний страйк із блокадою доріг та прикордонних пунктів пропуску. Його планують почати 9 лютого і продовжити до 10 березня. Про це повідомила профспілка фермерів "Солідарність", яка ініціювала акцію. Акція передбачає блокування всіх прикордонних переходів між Польщею та Україною, а також доріг і автомагістралей по всій країні. Услід за польськими фермерами, блокування кордону цього тижня також планують розпочати й румунські фермери. Здавалося б, проблему з блокуванням кордонів вже вирішили, але знову все повертається на початок. Яка головна причина поновлення? Які вимоги висувають польські, угорські блокувальники? Вони схожі чи різняться?

Усі важливі питання, які хочуть прийняти і реформувати в середині ЄС в аграрній сфері, відбуваються через призму питання України. Тому що все, що пов'язане з Україною, є досить чутливим і сприймається дуже серйозно. Якщо дивитися на ті виклики, які сьогодні створюють перед нами польські чи угорські фермери блокуючи, вони тим самим надсилають сигнал Європейській комісії. Якщо ми подивимося на останній місяць активних фаз виступів німецьких, французьких, бельгійських, португальських чи польських фермерів, вони більшою мірою акцентовані на звернення до реформування аграрної сфери в структурі ЄС. Тому що коли в середині січня виходили польські фермери, перекриваючи польсько-український кордон, вони вимагали дотримання дотацій, незбільшення кредитних ставок, прозорої політики щодо фінансування. Також вони вимагали незбільшення вимог по Green Deal, тобто екологічних норм щодо вирощування культур, тому що це тягне за собою додаткові фінансові навантаження і відповідно прибутки стають меншими. Все це сьогодні на порядку денному в структурі Європейського Союзу. І ми стаємо заручниками цих обставин.

Але, звичайно, не без того, що відіграла свою роль заява Єврокомісії про те, що 31 січня було підтримано продовження ліберальної політики щодо українського експорту. Тобто ця програма без мит та квот для української продукції, що додатково вплинуло на позиціонування представників Польщі. Адже ще з травня поляки дуже активно підігрівали питання, немов би всі труднощі в Польщі з формуванням цін залежать від України. Багато в чому це було підігріто з-за зовнішніх факторів, не обійшлось, напевно, без спецслужб Російської Федерації, які намагалися через будь-які суспільні та мовні канали казати, що "все що у вас погане в сільському господарстві — тому, що Україна здійснює транзит або частково почала здійснювати експорт до вас. Хоча по факту в довоєнний період часу були одні ціни, в період війни вони різко зросли, але зараз вони починають знову повертатися на довоєнний рівень. І тут не фактор України, яка своєю продукцією вплинула на європейські ринки. Цукор — це 2%, курятина — 1,8%, а яйця — навіть до 1%. Тобто це не ті цифри, які можуть призвести до обвалу цін на продукцію всередині їхніх країн чи призвести до банкрутства товаровиробників в Європи, які на цьому спеціалізуються.

"Навіть під час війни українська продукція створює конкуренцію, з якою не може впоратися ЄС"

— Якщо в ЄС переглянуть умови, чи допоможе це вгамувати польських фермерів?

Я думаю, що частково допоможе. Але я б не забував, що в європейській структурі фінансова підтримка для роботи єдиного аграрного ринку є досить великою. У сукупності на це виділяється понад 50 мільярдів євро щороку. Це окремо поміж того, що ще внутрішньо країни виділяють кошти підтримки для своїх товаровиробників. Тому в сукупності ми будемо ставати глядачами внутрішніх перемовин, які будуть відбуватися між представниками влад країн і безпосередньо Європейської комісії. Адже якщо кожна країна почне працювати лише в рамках своїх індивідуальних позицій, втрачається суть євроінтеграції, програми без мит та квот, спільного кордону, спільної торгівлі. Й ідеологія Європейського Союзу буде порушена. Адже вона спочатку формувалася за принципом об'єднання промисловості, а потім аграрного сектору. Тож що будуть робити представники Європейської комісії разом з очільниками урядів країн, де відбуваються ці акції, будемо спостерігати. Єдине, що ми як держава не маємо стояти осторонь, нас це має хвилювати, тому що ми насправді для себе політично визначили, що ми будемо частиною Європейського Союзу. А отже, норми які будуть імплементуватися в аграрній сфері, безпосередньо будуть впливати і на нас. 

Денис Марчук. Скриншот із відео 

Тому нам сьогодні потрібно бути активним процесом перемовин, долучатися своїми ідеями та баченням, що саме буде реформуватися в аграрній сфері в Євросоюзі, на що ми будемо погоджуватися, на що ми теж могли б створити свої позиції, сказати, що ми на це не можемо піти. Тому що якщо подивитися історію виробництва української агропродукції та європейської, вони дуже різняться. Тому що у нас товаровиробник фактично покликаний на самовиживання, тобто він сам собі призначений, ніяких фахових підтримок у вигляді фінансової допомоги він не отримує. Для порівняння: в довоєнний період в Євросоюзі дотації для товаровиробників були 18%, в Україні ця цифра не перевищувала 2%, тому ми почали самостійно виживати. Навіть під час війни, в умовах тимчасової окупації, замінованих територій, проблем з логістикою ми створюємо ту конкуренцію, з якою сьогодні не може впоратися Європейський Союз. Тому нам потрібно на цих позиціях стадії реформування теж виставляти свої норми, які б дали можливість нам легше імплементуватися до Євросоюзу.

— Міністр сільського господарства і розвитку села Польщі Секерський разом із заступниками розпочав перевірки на кордоні з Україною і заявив про надмірний імпорт цукру, олії та злакових. Він схвильований тим, що українська продукція з Балтії потраплятиме до Польщі, а його заступник оголосив, що клопотатиме про мінімум 8% ПДВ на українську олію та про обмеження ввезення цукру до Польщі. Невже настільки українська продукція так шкодить польському ринку і невже вона настільки націлена саме на цей ринок, що варто бояться, що через Балтію потраплятиме туди? Чи можна обходити Польщу? Чи вирішиться питання щодо податку, який пропонують з польської сторони? Наскільки він критичний? Чи могли б ми погодитися на певне зменшення?

Новосформований уряд так само шукає певної коаліції та підтримки з громадянським суспільством, в цьому випадку у вигляді представників аграрних асоціацій, демонструючи спільність і єдність в тих питаннях, які турбують. Насправді ситуація дуже перегріта, і вона не відповідає дійсності. Коли в травні були запроваджені заборони на імпорт української аграрної продукції по п'яти номенклатурних товарах, зокрема це пшениця, ріпак, соняшник, кукурудза, до Польщі, Румунії, Болгарії, Словаччини та Угорщини, то це все йшло під приводом того, що таке засилля продукції, так уже ціни обвалили, що вони не зможуть виживати. І це діяло до 15 вересня. Потім були сформовані комісії, зокрема в структурі Європейського Союзу, аби це дослідити. По факту цього всього не було виявлено, тому що тоді відбувалися вибори в Польщі, в Словаччині та частково в Болгарії, але більшою мірою це були ІПСО, вкинуті зі сторони країни-агресора. І все це продовжує сьогодні функціонувати й існувати як міф. Це одна сторона. 

А друга сторона полягає в тому, що за останні 20 років перебування в Європейському Союзі Польща досить активно завоювала європейські ринки в вигляді пропозиції своєї продукції по м‘ясній, молочній та іншій аграрній сировині. І зараз ми бачимо, що євроінтеграція посилює можливість присутності української продукції, тому що показники за 2023 рік хороші. Програма без мит та квот дала нам додатковий поштовх з присутністю на європейських ринках. І поляки починають відчувати, що ми їх з цих ринків починаємо відбивати. Тож вони застосовують норми, які зовсім суперечать асоціації з ЄС, нормам, які ми підписали з СОТ, та декларації стосовно без мит і без квот. Тому в цьому випадку поляки діють винятково у своїх суто внутрішніх економічних інтересах, і цьому має дати визначення безпосередньо Єврокомісія. Дивно виглядає, коли Польща посилює контроль фітосанітарних перевірок на пунктах перетину, якщо цей товар їде до Німеччини чи Іспанії. Якщо він туди прямує, то ця країна мала б здійснювати цей контроль. А так вони будуть затримувати, знову у нас будуть простої, додаткові фінансові витрати на ці простої, можуть порушитися контракти через невчасне виконання, і від цього будуть вигравати поляки, які пропонуватимуть свою продукцію на заміну українській. Це треба присікати. Тому ми сьогодні говоримо про діалог і пропонуємо запровадити ліцензування, як із Болгарією. 

"Через блокади кордонів бізнес втратив понад півтора мільярда євро"

— Як Україні діяти, якщо кордони будуть заблоковані?

Це продовження діалогу і формування технічних груп на рівні Єврокомісії в контексті роботи з нашими країнами-сусідами. Але паралельно ми стаємо заручниками того, що бізнес буде стояти на кордонах і він буде втрачати чималі кошти. Листопад, грудень та частково січень продемонстрували втрати бізнесу через такі блокади у розмірі понад півтора мільярда євро. Це надвеликі кошти для експортерів, імпортерів та всього ланцюжку, що пов'язаний з експортом та імпортом продукції. Тому ми не зупиняємося щодо розвитку альтернативних шляхів, і море в грудні та січні нам дуже сильно допомогло в цьому. Сукупність експорту морем, річковими портами й вивезення залізницею сягнули близько 7 мільйонів тонн, це фактично як в довоєнний період часу. Тому потрібно паралельно розвивати наші торгові місії по всьому світу, створювати аграрних аташе, інтенсивніше працювати з Азією та Африкою, освоювати ці ринки та приходити туди зі своєю продукцією. Ми хочемо торгувати з Європою і будемо це робити, але це питання буде ще не один рік тягнутися до моменту нашої євроінтеграції.

"Для Румунії співпраця з Україною є вигідною"

— А що з румунськими фермерами? Чому там теж виникають проблеми з блокуванням кордону? Що вони вимагають?

Коли румуни виходили 20 січня, вони вимагали, щоб не збільшувалося страхування для великогабаритної техніки, аби не зростали відсоткові ставки по кредитах, аби дотації на певний ряд продукції існували. Там не було жодної вимоги, яка була пов'язана безпосередньо з Україною. Але в моменти труднощів, які нам створювали на польсько-угорському кордоні, румунська сторона проявила відповідальну економічну політику і підставила своє плече. І ми дуже серйозно наростили об'єми залучення експорту через Чорне море, через їхні порти. Наприклад, із 36 мільйонів тонн, які були перевалені в порту Констанца, близько 40% від цієї цифри ставила українська продукція. Але важливо — вона не залишається в Європі, вона йде транзитом через їхню портову інфраструктуру, на чому безпосередньо румуни мають можливість заробити кошти та отримувати від Європейського Союзу певні гранти на розвиток своєї інфраструктури. Побачимо, як довго протримаються румунські фермери.

"Єврокомісія підтримує ліберальну політику щодо українського експорту"

— Щодо прогнозів на цей рік, щодо збереження за Україною вільного доступу до ринків Євросоюзу, як на це може вплинути польський та румунський фактор?

Для нас дуже важлива позиція взагалі всіх членів Європейського Союзу, і вони свою позицію виставили в рішенні Європейської комісії від 31 січня, що після 5 червня, коли закінчується черговий термін ліберальної політики щодо українського експорту, він буде продовжений. Так, із частковим можливим переглядом по певній низці продуктів, але в цілому це не катастрофічно, враховуючи ті можливості, які ми сьогодні маємо у співпраці. Тобто політично ми розуміємо, що Євросоюз намагається нас у цей період підтримати. І нам потрібно не створювати додаткових проблем, потрібно погоджувати свої напрямки та кількість тої продукції, яку ми могли б зреалізувати, тому що в кінцевому випадку програють всі: українці, які виростять продукцію з перспективою того, що вони її збудуть на європейському ринку, та європейці, які заблокують, але в результаті будуть мати дефіцит і змушені будуть привозити з Бразилії, що значно буде здорожчувати їхню продукцію всередині. Тому нам потрібно знайти паритетність і взаємопрацювати.

Останні новини
Промінь рекомендує: Віктор Павлік із треком "Як я тебе кохаю"
Промінь рекомендує: Віктор Павлік із треком "Як я тебе кохаю"
Показати приклад іншим ВНЗ. Тимофій Брік про "Альянс українських університетів"
Показати приклад іншим ВНЗ. Тимофій Брік про "Альянс українських університетів"
"Переобладнується будь-яка автівка": як проєкт "Драйвери" полегшує ветеранам водійський досвід
"Переобладнується будь-яка автівка": як проєкт "Драйвери" полегшує ветеранам водійський досвід
"Хто цей покупець в інтернеті?" — противниця онлайн-продажу тютюну та алкоголю, депутатка Булах
"Хто цей покупець в інтернеті?" — противниця онлайн-продажу тютюну та алкоголю, депутатка Булах
Саундтрек безтурботних днів: Околиця випустила сингл "Легко так"
Саундтрек безтурботних днів: Околиця випустила сингл "Легко так"
Новини по темі
Якщо Південна Корея поставлятиме зброю Україні, то робитиме це поступово — Киричевський
"Про погіршення польсько-українських відносин не йдеться": Керик про зміну виплат для українців
"Польща зробить все можливе, щоб прискорити переговори про вступ України в ЄС" — Посол Польщі в Україні
Не більше 24-х фур за добу. В Польщі знову блокують кордон на одному з пунктів
Україна стала найбільшим імпортером зброї в Європі — Лакійчук