Польські фермери здійснюють акцію протесту на кордоні з Україною. Фото: Attila Husejnow/SOPA Images/LightRocket/Getty Images
Формально причиною стало рішення Єврокомісії
Польські фермери розпочали сьогодні, 9 лютого блокаду одного з пунктів пропуску на кордоні з Україною – "Медика - Шегині". Державна митна служба України інформувала, що за попередніми даними, 9 лютого польські аграрії планують блокування пункту пропуску "Рава-Руська – Гребенне" в обох напрямках. 12 лютого, орієнтовно о 10:00 годині за київським часом, очікується сповільнення пропуску вантажних транспортних засобів (орієнтовно, 3-4 вантажівки на годину) в пункті пропуску "Угринів – Долгобичів". Натомість "пропуск автобусів та автомобілів особистого користування буде здійснюватися у звичайному режимі", — додали у ДМС.
Формально причиною для блокування польськими фермерами кордону з Україною стало рішення Єврокомісії про продовження ще на рік повного відкриття ринку ЄС для української продукції, в тому числі аграрної. Напередодні у Міністерстві сільського господарства Польщі відбулись переговори з представниками фермерських асоціацій, які беруть участь у акції. Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський наголосив, що Євросоюзу потрібно реагувати на те, що продукція європейських фермерів стає неконкурентоздатною, та що від імпорту сільгосппродукції з України найбільше потерпають саме польські фермери.
"Наш терпець увірвався. Позиція Брюсселя в останній день січня 2024 року є неприйнятною для всієї аграрної спільноти. Крім того, пасивність польської влади та декларації про співпрацю з Єврокомісією і заяви про дотримання всіх рішень Єврокомісії щодо імпорту сільськогосподарської продукції та харчових продуктів з України не залишає нам іншого вибору, окрім як оголосити загальний страйк", – йдеться у заяві на сайті незалежної самоврядної профспілки індивідуальних польських фермерів "Солідарність".
Як зауважив в інтерв'ю журналістці Українського Радіо Світлані Мялик президент Польсько-української господарчої палати Володимир Литвин, немає враження того, що був старий уряд Польщі та було погано, і є новий уряд та стало набагато краще. "Щось змінилося. Певні сентименти є більш проукраїнські. Але я б не сказав, що попередній уряд був ворожий до України. Хотів би нагадати, що всі мілітарні новаторства, зокрема, нові типи озброєння — це були ініціативи поляків. І перші, хто нам це поставляв, були вони, а далі вже підтягувалися інші країни. Тому тут ми повинні починати з вдячності полякам, а потім вже дивитися, що в нас ще не так, щоб покращувати. Щодо цих протестів, я не зовсім розумію, що відбувається".
Президент Польсько-української господарчої палати Володимир Литвин. Фото Світлани Мялик
"Польща взяла на себе зобов’язання щодо вільної торгівлі та має їх виконувати"
— В Україні кажуть, як так можна, що зараз війна і Росія вбиває українців, Україна у вогні, в крові, а тут кордони блокують. Тобто інтерес гаманця вище, ніж інтерес життя сусіда?
У кожній країні є якісь опортуністи, які хочуть скористатися якоюсь ситуацією. Ці протести почалися тоді, коли було фактично безвладдя. Старий уряд уже відходив, нового уряду ще не було. Не було кому "надавати по голові" оцим протестувальникам. Я не кажу про силові методи, але насправді Польща взяла на себе певні зобов'язання юридичного плану в сенсі вільної торгівлі, і тому це є пряма відповідальність польського уряду, аби навести з цим лад. Тому що це є потенційні суди та великі втрати для країни.
— Для Польщі і для України, так?
Так. Попри те, що є вже прямі втрати, в сенсі втрати обсягів торгівлі, це ще можуть бути втрати судові. Я впевнений, що може бути хвиля судових позовів (від українців), і за це повинна держава відповідати.
"Україна — великий конкурент для ринку ЄС, цього бояться"
— Що варто зробити, щоб не було цих протестів? Можна сісти за стіл переговорів і вирішити всі ці економічні питання між Польщею і Україною?
Україна — це є велика тварина, яка прокидається, це великий конкурент для польського ринку і загалом для ринку Європейського Союзу.
— А коли Польща у 2004 році стала членом ЄС, вона не була конкурентом Європейського Союзу?
Їм треба про це нагадувати. Якщо ми хочемо будувати спільний дім, то повинні поважати те, що в нас є потенціал. Я не кажу, що можемо демпінгувати, але ми є конкурентними. В принципі, ринок так працює, що воно потім все одно вирівнюється.
— Якщо Україна навіть в умовах війни є конкурентною, коли частина території окупована, частина замінована, на частині ведуться бої активні, то це говорить про що?
Для українців це емоції. На стороні країн, де все добре, в них цих емоцій немає. В них є просто розрахунок, наприклад, "в українців тут за 400 євро, в Польщі — 1500, а у Франції — 2000". Все. Оце є дуже простий розрахунок, з чим ми маємо справу. Ми є дуже потужним конкурентом, і якщо нас просто так впустити, то вони цього бояться.
"Буде хвиля судових позовів від українців"
— Але не ж доходити до блокування кордонів в часи війни? Кордон — це взагалі стратегічна річ, це безпека держав — і України, і Польщі. Невже не можна вирішити по-іншому це питання?
Це відповідальність польської держави, щоб з цим був порядок та щоб дотримуватись тих зобов'язань, які Польща, як і весь Євросоюз, взяла в сенсі підписання угоди про вільну торгівлю між Україною і Євросоюзом. Польща цю частину угоди недостатньо пильнує для того, щоб ця угода діяла.
— А який вихід ви бачите зараз?
Це держава повинна просто в якийсь силовий спосіб це вирішити. Хоча вже є певні втрати торгового плану, це можуть бути ще й великі судові втрати. Тому що я абсолютно впевнений, що буде хвиля українців, які від цього постраждали, що вони просто мають право подавати в суд, і вони виграють цей суд.
— Дональд Туск у Києві говорив, що за модель можна взяти угоди з Румунією.
Малося на увазі, що якщо Польща втратить Україну як партнера, то цю ініціативу може перехопити інший сусід, наприклад, Румунія. Тому що в Румунії теж є порти. Тобто поляки не єдині в тому, хто може замінити Чорне море, яке в певний час було втрачене для нас в сенсі експорту нашої продукції. Це вікно відкрилося через Польщу, але це вікно може працювати через Румунію, тому я думаю, що це малося на увазі.
"Насправді ситуація дуже перегріта"
"Насправді ситуація дуже перегріта і не обійшлось, напевно, без російських спецслужб". Таким чином заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук оцінив Українському Радіо 6 лютого 2024 року ситуацію навколо намірів угорських та польських фермерів знову заблокувати кордон з Україною. Минулого листопада, грудня та частково січня український бізнес втратив через такі блокади кордону понад півтора мільярда євро, повідомив Марчук. На його думку, польські чи угорські фермери-блокувальники кордону надсилають насправді сигнал Європейській комісії.