Ілюстративне фото: ukrinform.com
Вони неспроможні з нами конкурувати
– Напевно найбільше обурює те, як польські протестувальники просто висипають зерно на землю. Чому вони так роблять?
Дуже важко знайти відповідь на це запитання, тому що ніколи ніхто не очікував, що таке можуть робити польські фермери. Сьогодні не тільки польські, а й інші фермери дуже заклопотані тим, що Україна може стати членом Євросоюзу. Бо якраз аграрний сектор України створює для них надлишкове навантаження, вони неспроможні з нами конкурувати. Вони бояться, що від цього можуть щось втратити. Але ніхто так себе не веде, як поляки. Це нам боляче, тому що війна, ми захищаємо в тому числі Польщу від ворога. І замість того, щоб допомагати нам, польські фермери так себе поводять. Політики Польщі посилаються на те, що "зараз складний період, ми очікуємо вибори і не можемо зараз втручатись і карати за це фермерів, бо ми можемо програти ці чергові вибори. Тому ми хочемо, щоб ви потерпіли, а через місяць ми все налаштуємо". Це такі відповіді з боку політиків. Але від самих фермерів почути конкретну відповідь, чому вони так себе поводять відносно українців, а в той же час із Росії не блокують жодної тонни зерна, ми не можемо.
Ми більше імпортуємо з Польщі, ніж експортуємо
– Міністр Олександр Кубраков сказав, що заяви польських аграріїв щодо перенасичення їхнього ринку саме українською агропродукцією є несправедливими. Адже Україна відправила транзитом через Польщу лише близько 5% загального експорту. Чому тоді поляки знову блокують кордон?
Я думаю, що тут є дуже потужна пропагандистська складова, профінансована саме вартістю того продовольства, яке вони закуповують без обмежень у Росії. Вони платять Росії гроші, які вона потім використовує для створення підкилимної пропаганди, яка насичує цих фермерів, лякає їх, і вони потім діють у такий спосіб. Тому це теж треба мати на увазі, аналізувати і діяти належним чином. Як на рівні громадськості, так і на політичному рівні треба більш жорсткі заходи вживати. Сьогодні, до речі, ми більше імпортуємо з Польщі, ніж експортуємо на її територію. Наприклад, самого продовольства від загального експорту в Польщу ми поставляємо 0,17%. Тому втрата цього ринку для нас значення немає. Транзит через нього має значення, особливо в Балтійській країні. Ми повинні йти через Польщу, вони нас туди не пускають. В Німеччину не пускають. Навіть у свої логістичні термінали на півночі Польщі, щоб із них переміщувати вантажі за межі ЄС, теж нас не пускають. Тому втрата самого ринку Польщі для нас не має значення, бо він мізерний. А от перекриття їхнього імпорту на територію України буде трохи болючим для нас, але абсолютно не критичним. І це треба їм зараз сказати.
Леонід Козаченко. Фото: Facebook/Українська аграрна конфедерація
Нехай їм заплатять 27 мільйонів і вони розблокують. Це мізерні втрати польського бюджету
– Які ви бачите шляхи вирішення цієї ситуації? Як це все врегулювати?
У першу чергу треба провести зустріч на політичному рівні. Вони називали втрати, яких зазнали польські фермери нібито від того, що Україна створила такі передумови. Але, вибачте, 27 мільйонів євро – це мізерні втрати польського бюджету для того, щоб їм ці гроші компенсувати, усвідомлюючи те, що не Україна в цьому винна. Тобто це питання треба вирішити негайно на політичному рівні. Нехай їм заплатять ці 27 мільйонів і вони розблокують.
А на перспективу – це окрема тема, яку треба буде колись обговорити. Ми вже більше 20 років ведемо цю розмову. Я особисто не можу навіть чітко сказати, скільки разів я був у Брюсселі на різних дискусіях щодо того, що коли Україна стане членом Євросоюзу, то найбільшою проблемою буде сільське господарство України, яке індустріалізоване, потужне, і буде негативно впливати на ринок. Європа тратить на дотації своїх аграріїв 40% бюджету і їх не вистачає, а Україна – менше 1% бюджету і вистачає. Якщо Україна приєднається, то треба буде 50%. Тому це страшніше, ніж війна, кажуть вони, "якщо ми такі гроші будемо виділяти на підтримку фермерів". Ми їм завжди казали: "реформуйте своє сільське господарство". "Ні, ми цього робити не будемо. Бо це в нас традиції, це сімейне, це "зелене", це зберігає довкілля, це створює додаткові робочі місця. У нас в Польщі 11 гектарів землі на одного фермера, 2 корови, 3 поросят і так далі". На це я навів аргумент, проти якого вони не могли апелювати. Я кажу: "давайте тоді підемо таким шляхом: якщо зберігаємо природу, традиції, створюємо робочі місця, то давайте заборонимо літаки, потяги і автомобілі, сідаємо на коней і будемо їздити на гужових платформах із Брюсселя до Києва, 3 тижні їхати будемо, милуватись природою". На це в них немає аргументів. Тому я ще раз підкреслюю – це питання дуже складне на перспективу. На даний момент – 27 мільйонів і аргументів немає. Якщо далі будуть аргументи, то блокування імпорту з Польщі. Це переконає. Поки йде війна, треба діяти таким чином.
– Українські перевізники у відповідь теж заблокували пункти пропуску. Наскільки такі симетричні дії будуть доречними?
На рівні громадськості – це доречно. І вони повинні відчути, що це тільки початок. Якщо так буде далі, то ми зробимо те, про що я сказав – блокування їхнього імпорту.
