Центр окупованого Маріуполя, лютий 2024 року. Фото: t.me/mariupolrada
Комбінат Ілліча – це фактично велика військова база
– Напередодні були повідомлення, що в Маріуполі працювала протиповітряна оборона. Що відомо про наслідки? Чи працювали вони вхолосту?
Насправді, працювали не вхолосту. Сказати точно про наслідки зараз не можу. Це пов'язано з тим, що одразу неможливо було зафіксувати, бо комендантська година і взагалі ускладнене пересування безпосередньо в тих місцях у Маріуполі. Але те, що наслідки є, ми бачили. Наші люди зафіксували. Дійсно спрацювало ППО, яке розташоване в районі ММК ім. Ілліча, ближче до доменних цехів. І точно наші фіксували або падіння уламків ППО, завдяки чому там відбулася серія пожеж, або дійсно врешті-решт було влучання. Тому що комбінат Ілліча – це фактично велика військова база. Тому ППО працювала недарма. Є влучання, є точно наслідки. Що дивно, що окрім нашого спротиву, пабліки окупантів, які зазвичай займаються псевдомоніторингом ситуації, взагалі промовчали. А потім пішли чутки, що було влучання в тому напрямку, але в цивільну частину міста. Це не відповідає дійсності. Але сам напрям і влучання – вірний. Це черговий раз доводить, що наші очі в Маріуполі пильні. Зазвичай окупанти взяли таку тактику, якщо люди не здіймають великого галасу, то просто замовчують факти роботи ППО і факти влучання. Вони знають, що ми моніторимо всі пабліки, які існують в місті. І через це росіяни намагаються максимально обмежити будь-який витік інформації.
"У нас достатньо очей"
– Днями багато говорили про збиття російського літака А-50. Частково успіх цієї операції відбувся завдяки руху спротиву Маріуполя. Розкажіть, що можна повідомити, в чому полягала допомога і яку роль відіграв саме спротив у Маріуполі?
Я б хотів уточнити, це не рух спротиву в Маріуполі. Я вже майже два роки кажу про те, що найбільша проблема і найбільший біль для росіян, який вони зробили собі самі – це те, що вони не дали людям, по-перше, евакуюватися по-людськи з Маріуполя, а по-друге, пішли шляхом депортації. Саме через депортацію наші маріупольці розкидані по всій Росії, і всі вони є частиною маріупольського спротиву.
Щодо А-50 – це вже другий випадок (23 лютого 2024 року Україні вдалося вдруге за понад місяць збити російський літак далекого радіолокаційного виявлення та керування А-50. Один такий літак коштує сотні мільйонів доларів, окупанти завдяки А-50 намагаються контролювати повітряний простір над лінією фронту та в українському тилу – ред.) Коли був ліквідований перший А-50, то першу інформацію про характер його базування, систему зльотів-посадок, де він стоїть і таке інше, також забезпечували наші люди безпосередньо в місці базування літака. Це, мабуть, єдине, що можна розповідати. Тому що, дійсно, там була операція, і ми частково були її частиною. Наша частина полягала в інформаційному забезпеченні. Але, дійсно, це було зроблено дуже красиво. Можна також сказати, що останній великий обстріл території України 7 лютого координувався саме з цього літака. Ми бачили його на зльоті й під час посадки. Я оприлюднював ті фотографії в Телеграмі. Тому подивимось. Якщо вірити нашому голові ГУР, то таких літаків в Росії загалом залишилось 6. Будемо сподіватися, що він знову з'явиться. Але я думаю, що у нас достатньо очей. І це йдеться тільки про маріупольців. А ми ж не єдині українці, хто працює і допомагає нашій українській розвідці в знешкодженні всіх цих загроз.
Петро Андрющенко. Скріншот із відео
"Вони риють, риють і риють"
– Яка ситуація з фортифікацією довкола Маріуполя? Скільки там ліній оборони і чи продовжують їх розширювати окупанти?
Вони не зупиняються. Тобто вони риють, риють і риють, і це вже на рівні якогось шаленства. Щодо кількості ліній, то ми зазвичай рахунок починаємо від адміністративного кордону між Запорізькою і Донецькою областями. Район Розівки. Звідти почалося будівництво нових споруд приблизно рік тому. Отже, ми можемо констатувати, що прямо по адміністративному кордону Маріупольського району вирита перша лінія оборони. Друга лінія – безпосередньо від селища Нікольського, вони риють її в напрямку Бердянська. Між Нікольським і Маріуполем є ще одна лінія оборони. Вона була побудована ЗСУ, а зараз трохи модернізована окупантами. Це третя лінія. І, ясна річ, четверта лінія оборони – вже безпосередньо адміністративний кордон Маріуполя. Це в одному напрямку. Така сама приблизна ситуація з Бердянського напряму. І така сама, навіть щільніша ситуація з півночі, з напряму Донецька. Там також є кілька ліній оборони. Тому з поганого, як я вже сказав, вони риють. Крім того лінії оборони по периметру Маріуполя досить "живі" і окупанти постійно проводять там тренування. Тому з ешелонованою обороною в бік Маріуполя в них все гаразд.
Інша ситуація далі від Маріуполя, до Новоазовська, там фактично їх немає. Є лише ті, які були побудовані за першу фазу війни з 2014 року. Але те, що з потенційних загроз наступу на Маріуполь, які можуть бути в реальності – там все укріплено, і там продовжують укріплюватися. В напрямку Донецьку нещодавно наші партизани фіксували, що там поки що не відбувається ніякого нового будівництва. А з боку Нікольського району, як трохи потеплішало, будівництво стало активніше. І будують дуже якісно, насправді. Дуже багато бетону, багато підземних всіляких ходів, деревина, ясна річ. Цим займаються окремі підрозділи – і військові, і цивільні. Ми думаємо, що це цивільна частина Міністерства оборони РФ. Та, що будує будинки, вона і будує лінію оборони. І погана річ, що ми маємо брати з них приклад. Принаймні те, як, чим, і в якій кількості вони будують. Це не солдат з лопатою, повірте.
"Щонайменше три полігони працюють навколо міста"
– Чи перекидають через Маріуполь зараз техніку і чи концентруються там окупаційні війська?
Концентруються. Приблизно до 50 тисяч зараз перебувають на території Маріупольського району. Частина з них – це нові підрозділи, які знаходяться в стадії формування і підготовки. Щонайменше три полігони, два з них великих, працюють навколо міста. Саме там нами помічені нові маркування. Вони схожі на ромб, або хрест з двох "V", які вони використовують. Але куди ці нові підрозділи поїдуть далі, поки не знаємо. Будемо дивитися. Велике резервне угруповання тримається на північному заході Маріупольського району, впритул до Запорізької області й упритул до Волноваського району. Ми думаємо, що росіяни поки що їх тримають. Це кадрові підрозділи, це не "чмобіки" чи засуджені "шторм-Z". Їх тримають. Куди? Подивимось. Це може бути Вугледарський напрям – Вугледар, Мар'їнка, Курахове. А можливо запорізький. Тому що і там, і там ми бачимо активність. Це все схоже на те, що росіяни мацають, де наша лінія оборони і наша лінія фронту, з їхньої точки зору, є найбільш слабкою. Там, де вона може посунутися, туди будуть перекидати резерви.
Те, що вони будували, накрилося "мідним тазом"
– Росіяни планували побудувати між Маріуполем, Волновахою і Донецьком залізничне сполучення. Яка доля цього проєкту?
Між Волновахою і Маріуполем є сполучення. Там електрички іноді ходять. Це дуже небезпечно. Але діюча колія є. Те, що вони будували, накрилося "мідним тазом". Два рази було уражено нашими Силами оборони новий міст, який будували біля села Гранітне. Тому там до осені можна, в принципі, забути про логістику. Але якщо, не дай Боже, ми втратимо Вугледар, і вони зможуть просуватись далі від нього – це означає, що вони візьмуть під контроль вугледарський залізничний вузол. Тоді вони зможуть використовувати набагато сильніше залізницю. І не тільки в напрямку Маріуполь-Волноваха, а й на Розівку, Бердянськ, Мелітополь. Це теж єдиний залізничний вузол, який би їм дуже не завадив з точки зору логістики. Тому Вугледар вони постійно намагається штурмувати. Але наше положення там набагато краще, ніж по інших ділянках фронту. Будемо сподіватися, що таке і буде.
Цинічне використання дітей як суб'єкта/об'єкта пропаганди триває
– Чи продовжують російські окупанти насичувати Маріуполь мігрантами і чи намагаються якось готуватися до псевдовиборів Путіна?
Я б не концентрувався на підготовці до "виборів". Ясно, що там організаційні дії тривають, є зовнішня реклама, набирають людей, які будуть працювати на виборчих дільницях. Причому останнє вони роблять потайки. Вони так впевнені, що Росія тут "назавжди", що людей, які працюють на виборчих дільницях, чомусь ховають, аби ми їх не зафіксували. Тим самим забезпечивши притягнення їх до кримінальної відповідальності. Тобто це дуже цікавий факт, але він є. А з точки зору пропаганди, примусу, якихось маніпуляцій, які ми бачимо по багатьох окупованих територіях, то в Маріуполі такого немає. І цьому є дуже сумні причини. Інфраструктура Маріуполя деградує по всіх напрямках, люди дуже незадоволені. Тому людей вони не дразнять, щоб не давати їм можливості вкотре викидати в публічний простір своє незадоволення. Їх просто не чіпають. Звісно, є проросійський прошарок населення, з яким намагаються кіно всіляке знімати, відеоролики. Але глобально, на щастя, людей не чіпають. Геть інша ситуація – це діти і школи. Цинічне використання дітей як суб'єкта/об'єкта пропаганди дійсно триває. Це не пов'язано безпосередньо з виборами. Вони постійно працюють в пропагандистських цілях з дітьми.
Окупований Маріуполь, березень 2023 року. Фото: facebook/Маріупольська міська рада
Частину Маріупольського порту почали вирізати на металобрухт
– Що зараз відбувається на "Азовсталі" та в Маріупольському порту?
На "Азовсталі" нічого не буде. Там вони дійшли до точки розмінування, що далі треба забагато прикласти зусиль. Тому просто кинули. Щодо порту. Частину порту почали вирізати на металобрухт. Частину, яка використовується для судноплавства, не вирізають. Але вони не можуть поки що задіяти її повноцінно. Тому що, по-перше, залізниця не працює, а по-друге, всьому місту не вистачає потужності електропостачання. Жодне з великих виробництв, які були в Маріуполі (комбінат Ілліча, "Азовсталь", "Азовелектросталь", "Азовмаш", порт і так далі) не може бути запущено, тому що не вистачає потужності електропостачання. І поки що росіяни з цим нічого не роблять. Тому в найближчі роки серйозно це можна не розглядати.
Це або їхні уламки так влучно впали назад, або наша "кара небесна"
– Днями була інформація, що росіяни вразили свою ж рембазу. Чи відомі вже наслідки?
Наслідки є. Рембаза уражена. Система ППО там була. Тому якраз за добу до того, як збили А-50, вони залишились без цієї системи ППО. Це або їхні уламки так влучно впали назад, або наша "кара небесна". Але для нас це не має значення. Важливий результат. Результат є – мінус одна російська система ППО в місті знешкоджена.
