Захід прагне запобігти нападу Росії – Мусієнко про оборонно-промислову стратегію ЄС

Захід прагне запобігти нападу Росії – Мусієнко про оборонно-промислову стратегію ЄС

Це посилення обороноздатності Європи, де Україна сприймається як цілісна частина європейської системи безпеки. Так прокоментував представлену Євросоюзом першу в своїй історії оборонно-промислову стратегію (EDIS) керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко. В ефірі Українського Радіо експерт зауважив: "на практиці це мало б нам дати в короткостроковій перспективі пришвидшення закупівлі і постачання тих боєприпасів, які в першу чергу необхідні для фронту". Згодом це допоможе Україні долучитись до спільного виробництва зброї з Європою, а в довгостроковій перспективі – стати гарантією безпеки від можливого повторення російської агресії. "Тому ті, хто на Заході це розуміють, зараз активно вживають заходів, щоби цьому запобігти". І "це надзвичайно важлива трансформація", – вважає Мусієнко. 

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото: armyinform.com.ua

Це посилення обороноздатності Європи

Євросоюз представив першу в своїй історії оборонно-промислову стратегію, яка передбачає більш тісну співпрацю з Україною. Що це означає на практиці?

Справа в тому, що ситуація, виклики і ризики для Європи на сьогоднішній день цілком зрозумілі. Зараз країни Євросоюзу усвідомили і побачили реальні загрози того, що Росія може вести агресивну війну не тільки проти України, а й загрожує війною іншим європейським країнам. І це може статися раніше, ніж вони прогнозували. Тому робляться певні кроки. Вони почалися з 2023 року і зараз активніше щодо двох-трьох речей. Перше, що потрібно - це збільшити виробництво зброї і кількості обладнання, необхідного для виготовлення окремих одиниць озброєнь. Тобто запустити ті заводи, які не працювали, бо не було такої потреби, як раніше думали в Європі. Друге. Потрібно збільшити рівень фактичного виробництва необхідних комплектуючих для зброї в країнах ЄС, щоб Європа менше була залежна від ланцюгів зовнішніх постачань, оскільки іноді постачання ззовні затягує процес виробництва. І третій момент – інтегрувати в систему оборонно-промислового комплексу Європи Україну. Підтягувати Україну до цього настільки, наскільки це можливо. Тому що в Євросоюзі все ж діють протекціоністські заходи і поки Україна не є повноправним членом ЄС, говорити про те, що ми отримуємо повний доступ, складно. Але. Україна точно отримує доступ до закупівлі снарядів за європейські кошти. Тобто це дуже добре, це пришвидшує процеси постачання і логістики. А мета – це посилення обороноздатності Європи, де Україна сприймається як цілісна частина європейської системи безпеки, і де питання європейської безпеки неможливо вирішувати без України. Тобто на практиці це мало б нам дати в короткостроковій перспективі пришвидшення закупівлі і постачання тих боєприпасів, які в першу чергу необхідні для фронту. В середньостроковій перспективі нам це дає долучення до спільного виробництва зброї з Європою і отримання певних технологічних рішень, допомоги, тощо. Плюс пришвидшує логістику. І в довгостроковій перспективі – це має стати серйозною гарантією безпеки від можливого повторення російського вторгнення чи інших безпекових викликів. Тобто це має зміцнити Європу, щоб вона була готова до дійсно серйозних викликів і Великої війни. І це стало б запобіжником того, щоб не допустити величезної війни світового масштабу. 

Чи можна сказати, через інтеграцію оборонно-промислового комплексу, що Україна може швидше інтегруватися до Європи?

Частково так. Це один із способів, який зближує наші економічні зв'язки і можливості. Більше того, оборонка буде нашим серйозним економічним фактором і на час післявоєнного відновлення. Тому що це технології, спільні проекти, інвестиції, податки і робочі місця. І те, що ми зараз заходимо поступово на європейський ринок озброєння, який надзвичайно захищений, звичайно, що пришвидшує і нашу інтеграцію.

Є перспективи і певна виробнича база

З'явилося повідомлення, що чеська компанія Czechoslovak Group хоче інвестувати в Україну сотні мільйонів євро для виробництва снарядів і важкої техніки, і вже веде перемовини з "Укроборонпромом" щодо потенційного спільного підприємства. Наскільки цей напрямок справді є перспективним? 

У нас є чеські інвестори, які залучаються. Є німецькі, Rheinmetall. Є Франція з серйозними проєктами, які пропонують і планують відкрити два представництва щодо удосконалення артилерії, в тому числі САУ CAESAR на базі штучного інтелекту. Тобто, у нас йде розширення співпраці і проєктів. Тому що, по-перше, набагато швидше виготовляти і постачати усе необхідне на фронт звідси. По-друге, є перспективи і певна виробнича база. А по-третє, є розуміння того, що на українських виробничих потужностях це можна робити швидше і в цьому може бути перевага. 

Але ж і ризиків більше, адже наша територія обстрілюється. Як тут бути? 

Є безпекові ризики, безумовно. Але судячи з того, що до нас йдуть компанії, то їх це не зупиняє. На території України є місця, де ризики менш значні. Плюс, як тільки ухвалюється рішення про інвестиції, одразу з'являється новина, що будуть ще додаткові системи ППО. Це все взаємопов'язано. А загалом у нас два шляхи – ми або всі виробництва винесемо за межі України, і тоді у нас буде довша логістика, або ми знайдемо спосіб виробляти це в Україні, наприклад, під землею, в певних сховищах, і в тих регіонах, де ризики менші. От і все. Тому над цим працюють. Бо інвестують зараз дуже багато саме в сферу Mil-Tec і оборонної індустрії. А це, до речі, і поштовх для економіки нашої і європейської. 

Європейські країни вивчають український досвід протидії Росії

Є твердження, що Європа найперше таким чином прагне перезавантажити свою оборонку, а не просто підтримати Україну. Яка ваша думка щодо цього? 

Це завжди об'єднаний концепт. Адже прекрасно зрозуміло, що для того, аби гарантувати безпеку, потрібно виробництво зброї. Європейські країни вивчають український досвід протидії Росії. Зараз велику увагу будуть приділяти дронам. Наші європейські партнери побачили, як Україна ефективно їх використовує. І це вже трансформує поле бою і уявлення дещо про війну. Тому цьому теж буде приділятись увага. І звичайно, що вони прагнуть захистити себе. Це абсолютно логічно. Це взаємопов'язані речі. Бо я абсолютно впевнений, що як тільки з'явиться нагода, Росія нападе на країни Балтії, Північної Європи. І їм для цього не потрібно навіть окуповувати всю Україну. Вони це можуть зробити паралельно. Тому ті, хто на Заході це розуміють, вживають зараз дуже активно заходів, щоби цьому запобігти. 

Олександр Мусієнко. Фото: Facebook/GDIP Media Center 

У НАТО таке рішення будуть тільки вітати

Наскільки ця оборонно-промислова стратегія узгоджується із зобов'язаннями країн-членів НАТО і загалом зі стратегією Альянсу?

Воно одне одному не суперечить абсолютно. В рамках НАТО це мають тільки вітати. Бо НАТО, нагадаю, прагне стандартів фінансування не менше 2% ВВП. Цього рівня зараз дотримуються не всі країни. Тому я думаю, що в НАТО таке рішення будуть тільки вітати. 

А наскільки це є запобіжником на випадок обрання президентом США Дональда Трампа і якихось непередбачених рухів в середині НАТО? 

Я в цьому сенсі заяви Трампа сприймаю дуже позитивно, тому що він зумів сколихнути Європу. Безпека ЄС і європейських країн довгий час гарантувалася тим, що їх мають захистити США. Тому і не фінансувалась оборона. Видатки на оборону в більшості європейських країн були навіть менше 1% ВВП. Зрозуміло, що за таких умов підготуватись до можливої війни доволі складно. І тому зараз постало питання, що треба щось робити. Причому потрібно виконати рішення Уельського саміту 2014 року, де всі члени НАТО погодилися, що треба виділяти не менше 2% ВВП. Це було їх рішення. А від 2014 року пройшло 10 років і не всі ще цього зробили. Тому, під тиском всіх викликів і небезпек, нарешті потрібно це рішення ухвалити і фінансувати оборону. Це те, про що каже зараз французький президент Макрон, що ми маємо створити стратегічну дилему для Росії. А вона таким чином і буде створюватися, коли буде більша підтримка України, коли Європа продемонструє, що разом вони всі сильніші, ніж Росія, Північна Корея і Іран. І зможуть це довести на практиці. А це цілком реально. 

Це надзвичайно важлива трансформація

У цій стратегії йдеться також про "культуру оборонної готовності". Що це означає на практиці? 

Це те, про що ми говоримо. Що треба зрозуміти, що війна не десь далеко, що ризики є і вони цілком помітні. Тому ця оборонна готовність означає, що потрібно накопичити певні запаси і мати зброю, щоб продемонструвати, що країни ЄС готові рішуче давати відсіч на будь-які агресивні прояви. Це надзвичайно важлива трансформація, яка зараз відбувається. 

Як в Євросоюзі планують контролювати дотримання країнами своїх зобов'язань, зокрема, щодо спільних закупівель? 

Це рішення погоджене через Брюссель, через Єврокомісію і її механізми. Відповідно, будуть створюватися фонди, куди держави будуть вносити внески. І з цих внесків буде фінансуватися. Зрештою, так є зараз для нас. Наприклад, той мільйон снарядів, які до кінця року, зрештою, мають виготовити, профінансований за рахунок коштів ЄС, сформованих з внесків окремих країн, які цю ініціативу підтримують. Так буде і в даному випадку.