"Вже є світло в кінці тунелю", – Підласа про фінансову допомогу Україні

"Вже є світло в кінці тунелю", – Підласа про фінансову допомогу Україні

Ситуація з наповненням держбюджету досить складна, але "вже видно світло в кінці тунелю", вважає голова Комітету ВРУ з питань бюджету, членкиня фракції партії "Слуга народу" Роксолана Підласа. В ефірі Українського Радіо депутатка не приховувала, що перший квартал для України був одним з найскладніших щодо фінансів після початку повномасштабного вторгнення. Однак, вже в березні-квітні ми очікуємо на сумарно 6 млрд євро від Євросоюзу. А далі, додала голова бюджетного Комітету, повинні ще надійти кошти "від Міжнародного валютного фонду 880 млн доларів, від Світового банку 1,5 млрд доларів та від уряду Канади – близько 2 млрд канадських доларів". Роксолана Підласа також звернула увагу на останні "радикальні" ініціативи європейських чиновників стосовно російських активів і можливого їх використання на закупівлю зброї для України. 

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото: pon.org.ua

Зараз основне джерело фінансування дефіцит держбюджету – внутрішні запозичення

Яка ситуація з надходженнями і дефіцитом держбюджету за перші 2 місяці?  І в якому ми стані зараз? 

Тут не варто приховувати, що ситуація складна. Дефіцит у нас залишається на рівні того, що закладено в законі про держбюджет. Тобто ми плануємо, що він складе 1,5 трлн гривень за підсумками року або навіть більше. І, як відомо, всі власні ресурси ми спрямовуємо на потреби оборони, а всі не військові видатки потрапляють в площину дефіциту бюджету і можуть покриватися або коштом міжнародних партнерів, або коштом внутрішніх запозичень. У 1 кварталі 2024 року майже не надходить допомога від іноземних партнерів. У нас за січень і лютий надійшло 900 млн доларів від уряду Японії і 285 млн доларів від Норвегії. Це зовсім мало за мірками потреб нашого бюджету. Можна сказати, що ми розраховуємо на свої сили. Ще з кінця 2023 року було зрозуміло, що буде така ситуація. І уряд застосовував заходи економії на непріоритетних видатках для того, щоб ми розпочали рік з певним запасом міцності. 

Зараз основне джерело фінансування дефіцит держбюджету – це внутрішні запозичення, так звані ОВДП. Це основний донор нашого бюджету нині. За 2 місяці запозичили на внутрішньому ринку понад 72 млрд гривень. А це вдвічі більше, ніж надійшло, наприклад, від уряду Японії. У 2024 році ми продовжуємо вживати певні заходи, щоб отримати більше доходів саме в першому кварталі. Наприклад, Кабмін підвищив базовий норматив відрахування дивідендів для державних компаній. Він в цьому році буде складати 80% від прибутків, які були отримані в 2023 році. І було ухвалене рішення про авансове перерахування дивідендів і податку на прибуток, які отримують державні компанії. Це допомогло підтримати ліквідність уряду і допомогло виплатити в тому числі соціальні видатки. У нас є певне перевиконання на митниці і податковій. На 10-15% за 2 місяці вони зібрали більше, ніж ми планували. Але цих заходів наразі недостатньо і уряд вимушений відтерміновувати певні видатки на більш пізні місяці. 

Від ЄС протягом березня-квітня ми одержимо 6 млрд євро

А коли повинна надійти допомога від ЄС і який перший транш очікується? 

Від Європейського Союзу ми одержимо 4,5 млрд євро в кінці березня, і ще 1,5 млрд євро у квітні. Я думаю, що перший квартал 2024 року був одним з найскладніших з фінансової точки зору з початку повномасштабного вторгнення. Але вже є світло в кінці тунелю, тому що не тільки від ЄС надійдуть кошти, а й від Міжнародного валютного фонду 880 млн доларів, від Світового банку 1,5 млрд доларів та від уряду Канади ми очікуємо близько 2 млрд канадських доларів. А це означає, що наступний квартал ми будемо проходити набагато легше  і стабільніше.

Зниження ставки стимулюватиме зростання економіки

Національний банк зменшив облікову ставку з 15 до 14,5%. Як це допоможе економіці?

Це достатньо позитивно буде відображатися на зростанні економіки. Це якщо коротко. Якщо пояснювати, то облікова ставка Нацбанку безпосередньо впливає на відсоток, за яким комерційні банки отримують та розміщують гроші у НБУ. Відповідно, якщо знижується облікова ставка, то це неминуче призведе до того, що відсоток у майбутніх депозитах теж буде знижуватися. Але одночасно буде знижуватися і ставка за кредитами, які можна взяти у банку. Все це призведе до того, що і в бізнесу, і в громадян стане більше "живих" грошей на руках, які можна або вкласти у виробництво, тобто інвестувати, або підвищити споживання, що призведе до випуску більшої кількості продукції і відтак зростанні економіки. 

Роксолана Підласа. Фото: Facebook/Roksolana Pidlasa

В країнах ЄС "заморожені" 210 млрд євро російських активів 

Не перший рік ми говоримо про арештовані російські активи. Чому не можуть дійти згоди, хто гальмує і скільки грошей ми можемо одержати від цього джерела? 

Практично одразу після початку повномасштабного вторгнення було ухвалене рішення країнами Великої сімки та ЄС про замороження активів російського Центрального банку, які розміщені в різних фінансових і банківських установах країн Заходу. І відтоді вся українська дипломатія спрямовує свої зусилля на те, щоб конфіскувати усі ці активи на користь України. Але ситуація така, що більша частина цих коштів, а це близько 210 із 260 млрд євро, заморожена в країнах ЄС. І, зокрема, ¾ цих грошей заморожені в Бельгії у Центральному депозитарії цінних паперів Euroclear. Тому для того, щоб взагалі щось зробити з цими грошима, потрібне ухвалення одноголосного рішення країнами членами ЄС. Але в Євросоюзі, на жаль, немає єдності у цьому питанні. Деякі країни і їхні лідери, як, наприклад, Віктор Орбан, просто блокують будь-які рішення, які допомагають Україні. Але є і наші надійні партнери, наприклад, Німеччина, Франція, Італія, і Європейський центральний банк займає тут досить жорстку позицію, які висловлюють застереження щодо двох речей в питанні конфіскації російських активів. Перше, це легальність конфіскації російських суверенних активів, тому що вони користуються імунітетом за міжнародним правом, навіть якщо РФ сама порушує міжнародне право. Тому уряди європейських країн обережно ставляться до того, щоб самим порушувати ці норми. І друге питання, яке їх непокоїть, це вплив конфіскації російських активів на стабільність долара та євро, а також на довіру до цих валют на міжнародному ринку. Це абсолютно їхнє внутрішнє питання. Але вони хочуть, щоб євро залишався стабільним і до нього була висока довіра, особливо в країнах арабського світу чи азійських країнах. 

Єврокомісія зараз пропонує нам альтернативне компромісне рішення, яке нас не до кінця влаштовує. Вони пропонують використовувати доходи, які генерують операції з замороженими російськими активами у Бельгії. Тобто Центральний депозитарій бере ці гроші, інвестує і отримує дохід. За різними оцінками, він складає близько 3,85 млрд євро на рік. Зараз Єврокомісія готує пропозицію, яка має бути ухвалена одноголосно усіма країнами ЄС. І в цій операції йде мова про те, що від 2 до 3 млрд євро, принаймні, в 2024 році з цих прибутків можна передати Україні. А загалом оцінюється, що до 2027 року ці активи у Бельгії можуть згенерувати до 20 млрд євро прибутків, які можна в теорії передати Україні, якщо ЄС ухвалить таке рішення.

Тут цікаво ще звернути увагу на те, як ці активи будуть використовуватися. Тому що минулого тижня відбулася майже революційна річ. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ці гроші можна буде використовувати для закупівлі зброї. Це перша така заява за два роки, тому що весь цей час ми обговорювали, що заморожені російські активи мають бути використані на швидку відбудову або спрямовані до бюджету України. Але важливо, що це прозвучало в голос від такої високої посадової особи. І ми можемо в теорії розраховувати на те, що ці кошти будуть спрямовані на закупівлю зброї.

Це більш радикальна пропозиція

Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон виступив з ініціативою позичити Україні заморожені російські активи. Що це за механізм і наскільки він прийнятний? 

Це однозначно більш радикальна пропозиція, ніж у Євросоюзу, і вона підходить Україні набагато більше. Ми не багато знаємо про неї. Ми вперше почули про це від Девіда Кемерона під час дебатів в Палаті лордів. Він там розповів, що можна використовувати російські заморожені активи як гарантію. І тоді уряд Великої Британії або зможе розмістити цінні папери під гарантію цих активів, тобто залучити кошти приватних британських інвесторів і передати "живі" гроші Україні, або надати позику від уряду Великобританії до уряду України. В обох варіантах очікується, що після завершення війни країни G7 та Україна вимагатимуть від Росії репарацій, в тому числі для погашення цього боргу. А якщо вона відмовиться їх платити, то російські заморожені активи будуть вилучені. На користь, в даному випадку, Великої Британії. Що цікаво? Кемерон також сказав, що він би дуже хотів, щоб серед країн Великої сімки була згода щодо конфіскації російських активів. Але поки цієї згоди він не бачить. Тому, можливо, це будуть країни, які готові до більш радикального варіанту, а це США, Велика Британія, Японія та Канада. Ми, звісно, були б дуже раді такому розвитку подій. Єдина проблема полягає в тому, що в цих чотирьох країнах знаходиться дуже маленька частка цих активів – близько 50 млрд євро. 

Затримки не має бути

Коли очікується черговий транш від МВФ?

Якщо не помиляюся, 23 березня буде засідання Ради директорів Міжнародного валютного фонду, де, найімовірніше, буде прийнято позитивне рішення для України. Тому що ми виконували усі зобов'язання, які передбачає меморандум з МВФ.  А безпосередньо кошти надходять протягом кількох днів після ухвалення рішення Радою директорів, тому затримки не має бути.