Ілюстративне фото: РБК
"Росіяни в переважній своїй більшості підтримали війну"
– "Президентські вибори" на Росії і дії так званої опозиції. Що з цим всім робити і як оцінювати?
Ви помітили, як часто, говорячи про Росію, ми використовуємо словосполучення "так званий". Дуже багато чого нормального в житті, коли потрапляє в Росію, перетворюється на імітацію цього нормального. Зокрема, і ці так звані вибори або перевибори Путіна. Їх скоріше можна порівняти з референдумом, на якому стояла лише одне питання – чи довіряєте ви Путіну, чи підтримуєте ви його зовнішню та внутрішню політику та війну проти України? Мені здається, що які б ілюзії не намагалася створити так звана російська ліберальна опозиція, факт є абсолютно очевидним. Росіяни в переважній своїй більшості підтримали Путіна, підтримали війну, цілком усвідомлюючи, на які жертви зі свого боку вони йдуть, бо їм про це вже прямо говориться навіть самим Путіним. Нагадаю, в своєму посланні до Федеральних зборів він оголосив, що будуть підвищуватися податки, що чимало експертів-спостерігачів оцінили як нетрадиційну для Путіна негативну відвертість. Але тим не менше росіяни підтримують. Ми маємо справу з нацією, яка продемонструвала єдність зі своїм фюрером. Яка фактично заявила: "так, ми "руські", ви нас всі ненавидите, але ми собою пишаємося і нічого ви з цим не зробите".
Звісно, вибори були фальсифіковані значною мірою. Наразі вже називають цифру майже нібито 89% підтримки Путіна росіянами. Цікаві закордонні дільниці. Деякі з них, переважно це європейські країни (Польща, Чехія, Нідерланди, Сербія, як не дивно), дали перше місце опозиційному кандидату Владиславу Даванкову від партії "Нові люди". Це цілком прокремлівський проєкт. І цікаво, що цей кандидат переміг також на деяких округах всередині Росії. Йдеться про виборчу дільницю на території Новосибірського університету або Московського технологічного інституту. Що є показовим, вочевидь. Але тим не менш, факт є фактом.
Питання доступу до влади в РФ з виборами не пов'язане жодним чином
– Чому вони взагалі пішли голосувати, особливо ті, хто втекли з Росії і сидять за кордоном?
По-перше, існує якась дивна і незрозуміла для нас наївність. Опозиційно налаштовані росіяни вважають, що якщо вони не прийдуть і не проголосують, то їх бюлетенем скористається влада і поставить галочку за Путіна. Тож треба прийти і або проголосувати за альтернативного кандидата, або зіпсувати бюлетень. Але по факту ми розуміємо, що це дурниця, бо не так фальсифікується результат виборів і питання доступу до влади в РФ з виборами не пов'язане взагалі жодним чином. Але вони прийшли і створили масову картинку. Це одна частина. А друга частина – це те, що вони з'явилися всьому світу, що "ми руські". Вони прийшли, щоб підтримати Путіна. Тут цікаві, до речі, показники по Таллінну. Там "переміг" Путін. Тож, я думаю, Естонії треба задатися питанням, а кого вона тримає в своїй країні, що це за публіка, з якими настоями і на кого вони чекають в Естонії?
"Усе обмежиться тільки невизнанням виборів на ТОТ"
– Україна вже щось офіційно заявила з приводу спроби проведення цього фарсу на тимчасово окупованих територіях?
Напередодні виборів у нас була низка заяв. Зокрема, ЦВК оголосила про те, що проведення "виборів" президента РФ на тимчасово окупованих українських територіях (ТОТ) є незаконним. Ми посилаємося на міжнародні документи, зокрема, статут ООН. Усі вагомі організації зробили відповідні заяви. І від імені ЄС був виступ, і від послів G7, і окремі країни зробили заяви, і навіть були зібрані підписи майже 60 країн в ООН і заяву зачитав Кислиця (Сергій Кислиця, постійний представник України при ООН). Більшість країн учасників Ради безпеки ООН також зробили відповідну заяву. Тобто всі, в принципі, засудили. Але проблема в тому, що вони і раніше засуджували. Це геть ні на що не впливає. Не впливає, в першу чергу, на найбільш бажаний результат для України – щоб ці країни у підсумку не визнали сам факт виборів Путіна. Не на ТОТ, а взагалі не визвати його легітимним президентом РФ. Так, як багато хто з них це зробив із Лукашенком. Але ніхто цього, схоже, не зробить цього з Путіним. Усе обмежиться тільки невизнанням виборів на ТОТ.
Це буде мовчазне прийняття
– Тобто факт того, що "вибори" як такі, що відбулися, ви думаєте, світова спільнота прийме?
Це буде така мовчазна згода, мовчазне прийняття. Наприклад, на вибори 2018 року ОБСЄ навіть прислала 500 своїх спостерігачів, хоча Україна просила не надсилати, бо ви тим самим легітимізуєте цей процес. Цього року такого вже не було. Але тоді у висновках ОБСЄ однозначно говорилося, що вибори недемократичні. І там було багато доказів цього. Чи мало це якісь наслідки для Путіна? Ні. Зараз так само. Вже робляться заяви, що вибори проходили з порушенням демократичних стандартів. Від Франції вже така заява прозвучала. Але чи випливає з цього, що Франція не визнає Путіна президентом РФ? Ні. А для України це було б звісно бажано.
– Чи відомо скільки справді росіян прийшло на ці "вибори"?
Ні, на жаль, ми не можемо сказати. У нас є тільки офіційна статистика, яку дає російська ЦВК.
.jpg)
Ірина Павленко. Фото: armyinform.com.ua
"Вони не ідіоти, а просто дуже хитрі й безпринципні"
– "Полудень проти Путіна". Що це були за акцій і до чого вони?
Коли я вперше це почула, то я подумала, що вони ідіоти. Але коли вчора подивилася на ці картинки, то зрозуміла, що вони не ідіоти, а просто дуже хитрі й, певною мірою, безпринципні. Можливо, в цьому і полягають всі ці проблеми з російською ліберальною опозицією. Вони просто більш ніж ми поінформовані про настрої в російському суспільстві, про цей запит на єднання того суспільства, яке традиційно оцінювалося як дуже роз'єднане всередині. Вочевидь, про ці настрої прийти, показати, заявити вони знали. Крім того, голосування на закордонних дільницях – це завжди проблемне голосування. Бо голосують тільки в посольстві, воно іноді може бути навіть одне на дві країни. Наприклад, як у Вірменії. Туди приїжджали росіяни з Грузії, тому там утворилася кілька кілометрова черга. Всі ці черги були очікувані. ФБК (Фонд боротьби з корупцією – ред.) просто став поряд і сказав – "це наші черги". Це люди, які прийшли протестувати. Хоча ці черги утворювалися ще з 8-ї ранку. І навіть в Центрально-Африканській Республіці утворилася черга з "вагнеріцем" (бойовиком "приватної" військової компанії покійного нині Євгена Пригожина – ред.). Тобто, це були звичайні черги, а ФБК намагався до цього "приписатися". Чому вони так роблять? Щоб залишити якийсь сенс у своєму існуванні, показати своїм західним донорам, що їх варто продовжувати підтримувати, що вони мають якийсь вплив і якісь політичні перспективи в Росії. Але мені здається, все це відверта брехня.
Чоловік у Маріуполі проголосував 15 разів
– А навіщо їм знадобилося аж 3 дні, щоб провести ці "вибори"?
Це вже не вперше раз. Ця зміна в виборчому законодавстві була ухвалена кілька років тому, ще до війни. Це пов'язано в першу чергу з фальсифікаціями, щоб просто спростити для себе цей процес. Бо спостерігачі не можуть 3 доби днювати і ночувати на виборчих дільницях. Саме для цього ця реформа свого часу і запроваджувалася. Тут треба зазначити, що це відбулося в той час, коли у Путіна і в "Єдиної Росії" падали рейтинги. Тому вони голосують по всій країні 3 дні. В окремих важкодоступних регіонах і на тимчасово окупованих територіях України, крім Криму, вони голосують дистанційно до цього. Загалом на це дається 10 днів, але по різних регіонах існують різні схеми. Наприклад, у Донецькій області на ТОТ достроково голосували з 10 березня, в Луганській – з 11 березня, в Херсонській – у два етапи по 3 дні, 27 та 29 лютого, і з 1 по 3 березня достроково було голосування. А в Запорізькій області з 25 лютого. Цими днями там, де були дільниці, іноді ходили на дільниці. Але переважно ходили мобільні групи з урнами по домах, по організаціях, по школах, по вулицях. Тут цікавий був поставлений експеримент. Радник мера Маріуполя Петро Андрющенка в одному інтерв'ю розповів, як один чоловік спеціально, щоб показати абсурдність, проголосував в окупованому Маріуполі 15 разів. Справа в тому, що таке голосування має свою специфіку. По-перше, в них немає реєстру виборців. У нас він електронний і з окупацією ми закрили до нього доступ. Але в них є інформація про реєстрацію, "прописку". І зазвичай голосування відбувалося так, що до людини просто приходили, заносили її дані в пустий бланк і так вносили її в список голосування. Але і тут велика проблема. Там дуже мало людей. Наприклад, у Генічеській громаді змогли зібрати тільки 10%. І це сприймалося російськими гауляйтерами як проблема. Тому організовували і фальсифікації, і каруселі з російських військових і робітників, які туди приїхали із РФ. І що смішно, 16 березня з'явилося повідомлення, що росіяни на уральських виборчих дільницях не могли голосувати, бо їх виписали і приписали в так званих ДНР і ЛНР.
Це, мабуть, останні "вибори" в історії сучасної РФ, далі будуть просто референдуми
– Альтернативні кандидати на цих "виборах" – це технічні люди, на них взагалі не треба ніякої уваги звертати?
Так. Тут теж цікаво, чому ми говоримо про референдум. І навіть багато експертів, самих росіян опозиційних, говорять про те, що це, мабуть, останні "вибори" в історії сучасної Російської Федерації і далі будуть просто проводити референдуми. У тому ж 2018-му році, крім Путіна, до виборів допустили 7 кандидатів. Цього разу лише 3 – Харитонова від КПРФ, Слуцького від ЛДПР і Даванкова від "Нових людей". Він, до речі, сконцентрував на собі основний опозиційний електорат. Альтернативні екзит-поли показують, що в нього, скоріш за все, було 2 місце – близько 14% голосів. Але йому дали менше 4% поки що.
