Дестабілізація через Придністров'я, церкву та обстріли: як може вплинути на вибори у Молдові РФ?

Дестабілізація через Придністров'я, церкву та обстріли: як може вплинути на вибори у Молдові РФ?

Наступним президентом Молдови може стати або чинна президентка Майя Сайду, або інший проєвропейський кандидат. Це два варіанти, сприятливі для європейської стабільності Молдови, спрогнозував в ефірі Українського Радіо експерт у сфері демократії і державної політики (Молдова) Сергій Остаф. На його думку, в обох сценаріях буде сформовано велику, широку, проєвропейську коаліцію, яка буде набагато активнішою і діятиме відповідальніше у питаннях підтримки України та її перемоги у війні. Втім експерт не виключає, що Російська Федерація намагатиметься вплинути на результати виборів у Молдові. Зокрема, вони можуть використати частину громадян Молдови, які проживають у Придністров'ї і можуть віддати перевагу проросійським політичним партіям, контрабандою ввозити фінанси з Придністровського регіону для фінансування проросійських політичних партій, пряму військову загрозу, а також Молдовську православну церкву, яка підпорядкована Росії з метою пропаганді проти проєвропейського курсу Молдови.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Президентка Молдови Майя Санду в Києві, Україна, 27 червня 2022 року. Фото: Офіс президента України

"Слабкість молдовської влади"

Нещодавно відбулася атака дронів на об'єкти на території Придністров'я. Ні Україна, ні Молдова до неї не причетні. Про це підтвердила, зокрема, і офіційна влада Молдови. Але яка була мета таких провокацій, на ваш погляд?

Це непросте питання. Тому що до цього інциденту могли бути причетні різні дійові особи. Очевидно, що могло бути якесь внутрішнє джерело цього інциденту, тому що він збігся з днем, коли проходили вибори так званого президента Росії. Інсценування також може бути варіантом. І тому вибух міг бути організований для того, щоб підштовхнути частину виборців прийти до виборчих дільниць і проголосувати. Це, по суті, культивування страху в регіоні, яке може бути, я думаю, досить правдоподібним сценарієм.

Інший сценарій може полягати в тому, що це дії так званої влади в регіоні для того, щоб виправдати той факт, що частина їхнього обладнання не функціонує або вийшла з ладу. За допомогою цього інциденту Російська Федерація також могла спробувати підігріти настрої в регіоні у контексті ширшої згоди з російською присутністю. Цей варіант також може пояснити той вибух.

З огляду на те, що експерти з безпеки ще не надали детальної оцінки, може існувати низка різних правдоподібних пояснень.

Очевидним є те, що молдовська влада не була здатна зреагувати адекватно та ефективно. Я маю на увазі здатність відреагувати на такий інцидент, а саме — розслідування, належне розслідування. Вони не здатні були це зробити. По-друге, вони не були здатні спрогнозувати або потім пояснити суспільству загалом, що сталося. Це означає, що молдовська влада, є слабкою у питанні роботи з подібними інцидентами. І це також показує слабкість перед можливими інцидентами у майбутньому, пов'язаними з більш масштабними точками в регіоні. Наприклад, якщо ми говоримо про арсенал зброї у селі Ковбасна. І якщо ми можемо собі уявити будь-яку пригоду, пов'язану з ним, то це може свідчити про слабкість молдовської влади.

Наслідки з’їзду так званих депутатів Придністров'я 

Також варто згадати, що нещодавно, на початку березня, відбувся з'їзд так званих депутатів Придністров'я, де вони звернулися і до Росії за допомогою, і до міжнародних організацій, і до інших країн, аби допомогти подолати економічну ізоляцію і взагалі, так би мовити, утиски з боку молдовської влади. Чи мав цей з'їзд якісь наслідки? Окрім того, що він сколихнув хвилю медійного резонансу.

Я не бачив жодних подальших дій після цієї так званої зустрічі так званих депутатів різних рівнів у Придністров'ї. Була декларація із закликом до різних суб'єктів, в тому числі до держави-агресора, Російської Федерації, прийти і допомогти. Вони також звернулися з цією декларацією до різних міжнародних організацій, до ООН тощо, стверджуючи, що вони є жертвами якихось переслідувань з боку Кишинева.

Тож насправді ми можемо говорити про те, що, з точки зору слів, які прозвучали на цій так званій зустрічі депутатів, було послання від влади Придністров'я, а також російських впливових агентів у Придністров'ї, що вони хотіли б, щоб певні особи, які ухвалюють рішення, звернули увагу на цей регіон. Я думаю, що це одна з цілей, яких вони могли частково досягти. І добре, що міжнародне співтовариство, Європейський Союз і Сполучені Штати, належним чином оцінили такого роду заклики і не відреагували на них. Тому в цьому плані їм не вдалося досягти поставленої мети загалом.

Російська держава-агресор, встигла відреагувати на це здебільшого якимись коментарями. Але жодних дій з боку країни-агресора з приводу цієї декларації після організованої зустрічі на даний момент не відбувається. Тому я не бачу можливості будь-яких наслідків спричинених такими деклараціями чи так званими засіданнями різних депутатів із Придністров'я. Ніяких подальших дій не відбувається.

"Новий Митний кодекс — хороший крок молдовського уряду"

Тут, звісно, треба розділяти політичну складову і конкретний привід, чому так звані депутати звернулися до міжнародного співтовариства. Формальний привід — це проблема з митницею. У в Молдові з січня запрацював новий Митний кодекс, і тепер підприємства з Придністров'я мусять сплачувати податки і митні збори як в самому Придністров'ї, так і на території Молдови…

Новий Митний кодекс було ухвалено спеціально для боротьби з різними формами контрабанди товарів, а також щоб боротися з різного роду схемами використання придністровського регіону як засобу ухилення від сплати податків. Від таких схем мали вигоду різні суб'єкти як у Придністров'ї, так і в Кишиневі.

По суті, ухвалення кодексу — це був хороший крок, щоб внести ясність у фіскальні правила, які застосовуються до економічних агентів, що працюють у Придністров'ї. Це був загалом хороший крок молдовського уряду.

Сума податків, про яку ми говоримо, становить близько 50 мільйонів доларів. Це не дуже велика сума. Фактично стільки Молдова збирає протягом трьох-чотирьох днів. Тож це не такі вже й серйозні гроші. І також я не думаю, що це значна сума як для придністровських компаній, так і для самого регіону. Це не так багато, хоча у випадку Придністров’я — більш суттєво.

Загалом, я вважаю, що Молдова повинна використовувати більш комплексні економічні інструменти впливу на підприємства у Придністров'ї і привести їх до більшої відповідності молдовському фіскальному простору. Отже, в цілому, це позитивний розвиток подій. Хоча, можна було б робити більше для того, щоб молдовський уряд мав більший формальний контроль над економічним простором Придністров'я.

Контрабандні гроші через Придністров’я, церква та пряма військова загроза: як Росія може вплинути на вибори у Молдові?  

Якщо говорити про політичну складову цієї проблеми, у Молдові цього року президентські вибори, потім після них будуть парламентські вибори. Як Росія може використовувати цю карту Придністров'я, аби впливати на електоральні настрої в самій Молдові, можливо, проти Майї Санду, яка є проєвропейською?

Так, у Молдові є багато політичних гравців із проєвропейською орієнтацію. Майя Санду, очевидно, є провідним голосом проєвропейської орієнтації Молдови на даний момент. Її партія контролює парламент, уряд і, звичайно, президентську посаду. Так, це провідний голос на даний момент, але це не означає, що це єдиний голос, який існує в Молдові. Є багато інших голосів. І я думаю, що чим голосніше будуть звучати європейські голоси в Молдові і чим більший внесок вони можуть зробити у процес європейської інтеграції, тим краще для Молдови.

Отже, європейська інтеграція — це не виключна відповідальність лише однієї партії, яка тримає прапор, так би мовити. Це завдання для всіх європейських, проєвропейських партій. Особливо з огляду на президентські вибори восени цього року, а також на парламентські вибори наступного року. Якщо хтось із проєвропейських кандидатів зазнає невдачі, може бути створена ширша коаліція, щоб загальний європейський курс Молдови мав підтримку й після виборів. Навіть якщо Майя Санду або інші проєвропейські гравці не будуть обрані.

Молдовське суспільство є більш ніж на 60-65% проєвропейським. Отже, навіть якщо одна партія зазнає невдачі, є інші партії, проєвропейські партії, які також можуть втриматися і продовжити європейський процес. Звичайно, що і держава-агресор, Російська Федерація, може намагатися впливати на політичні події в Молдові. Придністров'я є одним з таких елементів впливу. Вони можуть використовувати страх перед дестабілізацією ситуації, який також пригнічує та поляризує суспільство, посилюючи проросійські настрої.

Вони також можуть використати частину громадян Молдови, які проживають у Придністров'ї, які беруть участь у виборах і можуть віддати перевагу проросійським політичним партіям. Це теж варіант. Інша справа — те, як вони це робитимуть.

Вони також можуть використовувати свій фінансовий вплив. Їх агенти можуть контрабандою ввозити фінанси з Придністровського регіону, наприклад. А потім гроші будуть використані для фінансування проросійських політичних партій, щоб допомогти їм отримати більше голосів. Це ще один шлях.

Звичайно, росіяни також можуть використати пряму військову загрозу. Наприклад, загрозу бомбардувань або навіть досягнення певного успіху на землі, щоб наблизитися до Молдови. І ця загроза створює напругу в суспільстві, збільшуючи кількість проросійських голосів у Молдові, як це показують опитування.

Вони також можуть використати Молдовську православну церкву, яка підпорядкована Росії. І, як ми бачимо з українського прикладу, якщо не більшість, то деякі з таких релігійних діячів також працюють у пропаганді проти проєвропейського курсу Молдови.

На жаль, у них є багато інструментів, щоб впливати на електорат під час президентських і парламентських виборів. Але знову ж таки, ми не повинні розглядати одну Майю Санду або одну політичну партію як єдиних поборників європейського вибору в Молдові. Їх набагато більше. Майю Санду підтримують близько 25% населення, що становить близько 300 000 виборців. Проте, якщо говорити про загальні цифри, кількість прихильників проєвропейського курсу у Молдові у два рази, або й навіть більш ніж у два рази вища. Тому інші проєвропейські політичні партії повинні приєднатися до європейського дискурсу в Молдові і створити ширшу коаліцію, щоб підтримувати проєвропейський курс Молдови.

"Молдовському суспільству варто зрозуміти, що просто закликати до миру — це повторювати те, до чого закликає російська опозиція"

Поговоримо про зовнішню політику Молдови, зокрема, про те, як вона ставиться до російської агресії проти України. Поки що з України це виглядає як дуже нейтральна позиція. Молдова не проявляє особливої ініціативи щодо запровадження санкцій й підтримки України, якщо говорити про якісь масштабні речі. Якщо Росія почне використовувати цей фактор страху, який ви зазначили, дестабілізацію через Придністров'я, обстріли територій Молдови, чи може це змінити позицію Майї Санду щодо України?

Нинішній уряд, який перебуває при владі вже більше трьох років, зайняв позицію, яку можна назвати свого роду ізоляцією суспільства від зовнішнього світу і від того, що відбувається в регіоні у зв'язку з російською агресією. І це не є реалістичним підходом.

Уряд говорить про нейтралітет як про один з пунктів молдовської конституції і, посилаючись на цей пункт, виправдовує свою фактичну, за великим рахунком, бездіяльність щодо агресивної війни Росії. І це суттєво контрастує з позицією решти Європи. Я маю на увазі Чехію, Румунію, Болгарію, Польщу, а також Західну Європу і США. Всі вони надали значну фінансову, дипломатичну, юридичну, військову та іншу підтримку Україні.

Молдова не була прихильною до європейського способу участі в підтримці України та протидії російській агресії. І це не було сумісним зі спільною європейською політикою безпеки та оборони, яка говорить про те, що Європа повинна стояти разом проти будь-якої форми агресивної війни. Практичні дії Молдови не зовсім узгоджуються з формулюваннями і практикою виконання резолюції ООН від 2022 року, яка засуджує російську агресію. І навіть конституційний суд Молдови, коли тлумачив положення про нейтралітет, яке є в молдовській конституції, постановив, що це має бути скоріше кваліфікований нейтралітет. Не можна бути нейтральним у відношенні до акту агресії. Це нонсенс. Це суперечить молдовській конституції. Ви не можете бути нейтральними, коли існує суттєва, фундаментальна загроза вашій державності, тому що в такому разі це акт самогубства держави і суспільства.

На жаль, ця конституційна інтерпретація положення про нейтралітет, а потім і практика європейських країн у питанні підходу до протидії агресії, не була сприйнята нинішнім урядом. Він дивиться дуже вузько. Для них це все, що відбувається десь ззовні. А ми повинні зберігати спокій, ми повинні молитися за мир, ми повинні заявляти, що мир — це найважливіше. Але ж варто розуміти, що заяви про мир лише заохочують агресора продовжувати діяти далі як у різних регіонах України, так і за її межами.

Отже, це схоже на позицію деяких опозиціонерів всередині Росії, які закликають до миру. Але ж ми не в Росії. Ми — потенційна жертва. Ми на боці України. Тому ми не можемо закликати до миру, тому що це, по суті, лише спонукає Росію до наступних кроків. Тож це дуже дивний спосіб, яким молдовський уряд інтерпретує нейтралітет на даний момент. І це дуже неправильний шлях, тому що він не відповідає європейському вибору. І, на жаль, молдовське суспільство не бажає обговорювати це питання. Молдовському суспільству не пояснюють, що це неправильний підхід до питання російської агресії проти України і проти практично всього демократичного світу, і їм не кажуть, що Молдова буде наступною жертвою. Це, так би мовити, ключовий момент, який слід роз'яснити. Молдовському суспільству варто зрозуміти і встановити у своїй свідомості зв’язок, що просто закликати до миру — це просто повторювати те, до чого закликає російська опозиція. Але ми повинні закликати до іншого підходу, до сталої підтримки України на різних рівнях, починаючи з впровадження 13 пакетів санкцій Європейського Союзу, тому що це на практиці запобігає фінансуванню російських державних компаній, які підтримують війну. Це допомагає відстежувати подвійні технології, які контрабандою потрапляють до різних російських компаній, у тому числі й з Молдови. Йдеться також про запровадження санкцій проти російських агентів. І про відмову від купівлі енергоносіїв у російських постачальників, державних компаній, тому що це прямо чи опосередковано фінансує війну.

Тож, на жаль, недотримання Молдовою режиму санкцій або небажання дотримуватися спільної європейської позиції проти Росії грає на руку агресору. Це проблема, і я дуже вдячний українським ЗМІ, які намагаються допомогти, донести й поширити меседж про правильну інтерпретацію того, якою має бути позиція Молдови, до самої Молдови.

"Спільно з європейськими та українськими партнерами Молдова повинна діяти таким чином, щоб запобігти або унеможливити використання Природністров'я для агресії проти решти Молдови або України" 

Наскільки європейські партнери і України, і Молдови можуть вплинути на позицію Кишинева, на позицію Майї Санду? Адже Молдова так само, як і Україна зараз на шляху до євроінтеграції, і, зокрема, залежна в економічному плані від європейських країн, налагоджує тісні контакти з такими потужними державами, як Франція, яка останнім часом також займає досить жорстку позицію відносно Росії. Яким чином це може зіграти?

Це хороше питання. Як допомогти Молдові усвідомити свою справжню європейську, автентичну позицію, яку вона має зайняти. Давайте подивимося на це з кількох точок зору.

Одна з них стосується переговорного процесу між ЄС і Молдовою. Європейський Союз і Брюссель повинні допомогти Молдові реалізувати свої міжнародні зобов'язання в процесі вступу до Європейського Союзу. За допомогою скринінгового процесу Молдова повинна усвідомити, що вона має зобов'язання приєднатися до позиції всіх європейських країн щодо спільної політики безпеки і оборони.

Процес скринінгу також має бути сигналом для молдовського уряду, що він повинен дотримуватися режиму санкцій, дотримуватися не на словах, а на ділі. Для процесу скринінгу необхідно дати зрозуміти, що Брюссель буде дивитися на те, як Молдова уникає купівлі енергоресурсів у Росії. Тобто йдеться про режим санкцій, а також про дотримання спільної європейської політики оборони та безпеки. Це один аспект.

Інший аспект полягає в тому, щоб допомогти Молдові усвідомити, що Україна є важливим гравцем у питанні забезпечення військової підтримки та незалежності Молдови. Отже, Україна відіграє ключову, суттєву роль, життєво важливу роль для Молдови, і тому Молдова повинна адекватно реагувати на той захист, який їй пропонується.

Одним із елементів міжнародної відповідальності є такий: якщо в складі Молдові є такий регіон, як Придністров'я, над яким Кишинів не має ефективного, фінансового, й військового контролю, і є Російська Федерація, країна-агресор, яка активно діє, посилюючи свій вплив в регіоні, то спільно з європейськими та українськими партнерами Молдова повинна діяти таким чином, щоб запобігти або унеможливити використання цього регіону для агресії проти решти Молдови або України.

Тут є декілька критично важливих точок концентрації російських військових сил, які налаштовані на агресивні дії. Вони повинні бути об'єктами інтенсивного моніторингу і, за необхідності, цілеспрямованих дій. Мова йде також і про арсенал у селі Ковбасна, у якому боєприпасів достатньо, щоб продовжувати опір російській агресії більше року. Молдова над ним зараз не має контролю. Тому, такі дії мають бути частиною спільного європейського та американського, євроатлантичного, підходу до унеможливлення використання цього запасу зброї Російською Федерацією проти України. Молдові потрібно допомогти виконати її зобов'язання сприяти запобіганню подальшому поширенню війни в Україні, а також у Європі, особливо у тій її частині, де знаходиться Молдова, яка може стати наступною жертвою. Отже, міжнародні партнери, європейські партнери, американські партнери та Україна повинні допомогти молдовському керівництву реалізувати це міжнародне зобов'язання. І схоже, що більшість часу молдовське керівництво просто не розуміє цього.

Міжнародне зобов'язання ефективно сприяти підтримці миру, сприяти використанню правових механізмів як щодо згаданого арсеналу та і щодо інших загроз із цього регіону. Можливо, президент Макрон міг би зіграти роль свого роду переговорника, пояснивши, що, мовляв, якщо Молдова не діє у наших рамках, давайте розробимо сценарій: Молдова не виконує зобов’язань і не вживає ніяких дій стосовно арсеналу у Ковбасній, або будь-яких інших загроз. Таким чином, існує ймовірний сценарій, що ці ресурси будуть використані для агресивних дій. І це матиме суттєві наслідки для Європи. І тоді слабка ланка у вигляді Молдови може зіграти в інтересах агресора проти всієї Європи. Отже, на кону Європа загалом. Макрон та інші європейські лідери повинні допомогти прояснити цей момент молдовському керівництву.

Два варіанти, сприятливі для європейської стабільності Молдови

І знову ж таки, ми спираємося на наявність політичної волі в керівництва Молдови, зокрема у президентки Майї Санду. Тобто, якщо робити невеличкий прогноз, що тут може дійсно змінитися, принаймні до осені, до часу, коли в Молдові відбудуться президентські вибори?

Є два варіанти, сприятливі для європейської стабільності Молдови. Перший — Майя Санду як чинний президент переобирається, а потім на парламентських виборах формується велика проєвропейська коаліція, яка підтримує проєвропейський курс. Інший варіант, також сприятливий — це коли президентом стає інший проєвропейський кандидат, який також отримує підтримку на парламентських виборах наступного року, де формується широка проєвропейська коаліція. Обидва варіанти можливі. Й вони реалістичні. Справа не лише в тому, що це один з них. Доступний і перший. І мова йде не про те, що якийсь із них більш привабливий. Обидва варіанти досить реалістичні.

Цікаво те, що якщо ми подивимося на ці два потенційні шляхи розвитку подій, то наступна коаліція, яка співпрацюватиме з новим президентом, проєвропейським президентом, може ефективно вирішити низку критичних питань безпеки, а також забезпечити дотримання режиму європейських санкцій. Отже, згідно з аналізом, обидва варіанти можливі в Молдові. Однак, також може статися, що буде обрано проросійського президента. Але ймовірність цього набагато нижча. Тому я оптимістично налаштований щодо результатів президентських виборів: це буде або Майя Санду, або інший проєвропейський кандидат. В обох сценаріях буде сформовано велику, широку, проєвропейську коаліцію, яка, я дуже сподіваюся, буде набагато активнішою і діятиме відповідальніше у питаннях підтримки України та перемоги у війні. А також відповідальніше діятиме у питаннях європейської інтеграції та підходів до ведення війни, підтримуючи Україну в її боротьбі проти російської агресії.

 

Останні новини
Військове кладовище почнуть будувати у середині червня – в.о. Міністра у справах ветеранів
Військове кладовище почнуть будувати у середині червня – в.о. Міністра у справах ветеранів
"Єдині вікна" у ЦНАПах, єКабінет, реабілітація та інструменти для розвитку – Порхун про нову ветеранську політику
"Єдині вікна" у ЦНАПах, єКабінет, реабілітація та інструменти для розвитку – Порхун про нову ветеранську політику
"Це не телешоу, не боротьба за популярність... Це реальні люди з реальними історіями", – Мстислав Чернов
"Це не телешоу, не боротьба за популярність... Це реальні люди з реальними історіями", – Мстислав Чернов
Катерина Радченко: Мета нашого проєкту — порушити глобальну тишу
Катерина Радченко: Мета нашого проєкту — порушити глобальну тишу
У межах Чорного моря має активніше діяти НАТО — Риженко
У межах Чорного моря має активніше діяти НАТО — Риженко
Новини по темі
Військове кладовище почнуть будувати у середині червня – в.о. Міністра у справах ветеранів
"Єдині вікна" у ЦНАПах, єКабінет, реабілітація та інструменти для розвитку – Порхун про нову ветеранську політику
"Крим стає островом" – Жирохов про удари по авіабазі в Джанкої
Поки триває війна, логістика буде постійним викликом – Тарас Висоцький
На Запоріжжі знайшли притулок 228,5 тисяч ВПО – Мироненко