Фото: Світлана Мялик
Війна, безпека та шлях України в ЄС
"Зранку у Варшаві розпочались польсько-українські міжурядові консультації. Цей формат трохи нагадує спільне засідання урядів двох країн, адже брали участь премʼєри, віце-премʼєри, урядовці з обох сторін. Перший раунд цих перемовин відбувся ще в Києві під час візиту польського премʼєра Туска в січні. Тоді і домовилися вирішувати всі складні питання за столом переговорів, проте Дональд Туск запросив український уряд до Варшави і згодом ініціював зустріч 28 березня, відмовившись від раніше запропонованої українською стороною пропозиції зустрітися на кордоні в річницю повномасштабного вторгнення Росії до України", — розповіла Світлана Мялик.
Журналістка додала, що сьогоднішні консультації почалися із зустрічі глав урядів Польщі та України: "Спочатку зустрілися тет-а-тет Дональд Туск та Денис Шмигаль, а далі міністри обох країн вже почали спільну зустріч і спільне засідання. Воно відбувалося в закритому режимі".
"Стало відомо, що головними темами були безпека, як зупинити агресію Росії і Путіна, як спільно мобілізувати Захід, як використати час, який є в польсько-українських відносинах, і допомогти Україні на шляху до ЄС. Також говорили про питання, які нині є складними для України та Польщі. Зокрема, йдеться про питання транзиту української агропродукції, зерна, про торгівлю, про незадоволення польських фермерів та протести. Потім премʼєри вийшли до преси: вони спочатку підписали спільну заяву, а потім розповіли, про що власне вони говорили", — зазначила Мялик.
"В спільності України та Польщі наше майбутнє"
Журналістка Українського Радіо розповіла, що першим на прескоференції взяв слово польський премʼєр Дональд Туск, який наголосив на важливості діалогу з Україною. За його словами, навіть складні питання між країнами підтверджують, що немає сили на світі, яка "могла б порушити нашу солідарність в боротьбі проти російського агресора". Він запевнив, що Польща допомагала і буде допомагати Україні. "Найбільший скарб польської політики, незалежно від того, хто при владі, — це те, що ми разом в цей складний період історії", — сказав Туск.
"Щодо справ господарчих, економічних питань, зокрема щодо блокування кордонів і протестів польських фермерів, в тому числі і проти української агропродукції, то, як каже Туск, треба вміти шукати рішення, яке буде результативним і для польської, і для української сторін. 2Пріоритетне для мене як премʼєра Польщі є розвʼязання питання із збереженням польських інтересів, й одночасно для премʼєра України Дениса Шмигаля — українських інтересів. Важливо, щоб транзит не зачіпав польського ринку". Тож сторони шукають порозуміння в цьому напрямку, щоб не було "нездорової конкуренції", як каже Туск. Він також розраховує на розуміння польських фермерів, транспортників, щоб вони зрозуміли, що в спільності інтересів Польщі та України — "наше майбутнє і Росія не змогла нас поділити". Туск сказав таку ключову фразу, що "поки Польща та Україна разом, нам Росія не є такою страшною", — розповіла Світлана Мялик.
Прогрес є, конкретних рішень — немає
Одним з ключових питань зустрічі було розблокування українсько-польського кордону. Український премʼєр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що "ми маємо прогрес щодо зняття блокади кордону, маємо позитивну динаміку в цих переговорах і важливо її зберегти".
За словами Шмигаля, лише 2 млн тонн транспортується через територію Польщі, решта — йде морем, тож, на його думку, питання кордону вирішувати треба комплексно, щоб українське зерно не потрапляло на польський ринок без ліцензій. Ці ліцензії, як домовилися сторони, будуть видаватися спільно з польською стороною. Це зможе зняти градус напруження.
Разом з тим, як додав Станіслав Желіховський, польська сторона зазначила, що конкретних рішень, які б допомогли подолати кризу з фермерами під час перемовин названо не було: "Проте Туск заявив, що сторони на крок ближчі, наприклад, до того, щоб російські та білоруські товари можна було обкласти 50 % митом ЄС. Тут йдеться про резолюцію, укладену Сеймом 7 березня, яка закликала Єврокомісію подати пропозицію про введення санкцій у звʼязку з імпортом російської та білоруської продовольчої продукції до ЄС. Якщо це питання вирішиться, воно може стати підвалиною для того, щоб українським аграріям було більш комфортно відправляти нашу продукцію".
Фото: Світлана Мялик
"Україна погодилась на обмеження"
"Шмигаль заявив, що Україна погодилась на деякі обмеження, зокрема розповів про кілька кроків щодо економічних питань. Один з них — це проєкт угоди про запровадження спільного прикордонного контролю. Він наголосив, що очікує на схвалення Єврокомісії, після чого є сподівання на підписання такого договору", — розповів експерт-міжнародник.
Крім того, під час пресконференції премʼєр-міністр України зазначив, що український уряд запровадив перевірку експорту кукурудзи, ріпаку, соняшнику та пшениці, додавши, що без ліцензії ці категорії не експортуватимуться. "Дозволи будуть видаватися у співпраці з польською стороною. Тож Україна погодилась на певні поступки в координації з ЄС. Тому найближчим часом, можливо, не буде такої активної торгівлі чи транспортування товарів, як це було на початку повномасштабного вторгнення РФ, але й не буде повного ембарго. Адже, нагадаю, нещодавно говорилося про те, що можливо для нашої продукції взагалі перекриють кордон. Після угоди, можливо, протестів фермерів стане менше і не буде блокування кордонів", пояснив Желіховський.
Також, додала Світлана Мялик, Україна звернулась до Єврокомісії щодо проведення скринінгу української аграрної політики, аби "зняти" всі фейки, дезінформацію: "Звіт має зʼявитися наприкінці квітня й дасть правдиві дані щодо транзиту та продажу української продукції, відкриє статистику і це теж допоможе врегулювати питання".
Важка історична спадщина
Наостанок Станіслав Желіховський зазначив, що в рамках зустрічі урядовців Україна й Польща підтвердили угоду в пошуку та похованні жертв конфліктів і репресій.
"Питання історичної спадщини не є настільки гострими, як було для партії "Право і справедливість" та, відповідно, для уряду Моравецького. Однак існує урядова спадковість і Туск має продовжити ці питання. Останні місяці це питання не вирішувалося і була критика в бік української сторони. Зараз є певні просування в цьому напрямку і, маємо надію, це задовольнить офіційну Варшаву. Разом з тим, ми можемо сподіватися й на зворотні дії польської влади, зокрема й щодо упорядкування могил, де були знищені памʼятники", — пояснив експерт.
Він додав, що варто зменшити градус різного роду роковин, зокрема й Волинської трагедії: "Коли урядувала партія "ПіС", багато говорилося про те, що саме українці вчинили злочин, була дуже загострена та недружня риторика. Сподіваємося, що вона буде меншою, хоча законодавство, яке було ухвалено ще за уряду "ПіС", залишається".
