Ілюстративне зображення із сайту Pixabay
Із чим пов’язане зростання доходу операторів
— Внаслідок чого дохід операторів фіксованого інтернету 2023 року зріс на 25%? Тут, мабуть, варто також орієнтуватися на кількість клієнтів. Вона паралельно зростає чи це залежить від того, як відбуваються зміни чи вдосконалення надання такого інтернету?
— Галузь телекомунікації або зв'язку, можливо, стабільніша за інші бізнеси під час воєнного стану, бо від зв'язку ніхто не може відмовитися. Дійсно, є зростання ринку. Є кілька факторів, які на це впливають. Перший — те, що розвиваються мережі на контрольованій частині території України, і з'являються додаткові абоненти. Внаслідок цього є зростання 5-10%. Друга частина, яка приводить до зростання ринку, це зростання цін. І за останній рік, з 2022 на 2023, ціни підросли на 10-15%. Це вже два коефіцієнти, які ми множимо і ми можемо отримати зростання 25%, а можливо, і 30%.
— Зростання цін не зупиняє клієнтів від того, щоб користуватися зв'язком?
— Не зупиняє, тому що ринок фіксованого інтернету є абсолютно конкурентним. І просто так підвищити ціни жоден із постачальників послуг електронних комунікацій не може.
Відмінності між мобільним та фіксованим інтернетом
— Щодо цифр, яким інтернетом користуються споживачі в Україні?
— Є і мобільний інтернет, який надають мобільні оператори на мобільні телефони, а є фіксований інтернет. Це трохи різні типи інтернету в плані того, що це різні типи послуг. Мобільний інтернет доступний фактично на всій території України. При цьому абонент може рухатися та отримувати послуги доступ до інтернету зі своїх пристроїв. Для фіксованого це неможливо, адже ця послуга надається за фіксованою адресою.
Крім того, фіксований інтернет — це, по-перше, більш гарантований інтернет, тобто гарантована пропускна здатність мережі й абонент дійсно має чесний безліміт. Тому що на мобільних тарифах немає по-чесному безлімітів. Тобто, все одно з певного обсягу переданої інформації ви будете отримувати іншу тарифікацію, а тому досить складно розібратися з цими тарифами. Для фіксованого інтернету цього немає. Тобто, це реально безлімітний інтернет. Ви заплатили свої 150, 200 чи 250 гривень на місяць і можете користуватися скільки завгодно і передавати будь-який обсяг інформації. По-друге, це навантаження, яке витримуватиме мережа. Воно теж різне. Фіксована мережа розрахована на більше навантаження. Коли у нас були блекаути, якщо фіксована мережа відключалася у якомусь мікрорайоні, то, звісно, всі абоненти перемикалися на мобільний інтернет. А базова станція мобільного інтернету має певні обмеження щодо пропускної здатності, і, відповідно, всіх цих абонентів обслуговувати не може.
Олександр Савчук. Фото: inau.ua
Що формує ціну на фіксований інтернет?
— Чи змінюватимуться ціни цього року?
— Звісно, собівартість — це перший чинник, який впливає на ціну. І тут треба сказати, які частини собівартості ми маємо для фіксованих інтернет-провайдерів. По-перше, це зарплата. Повинні бути люди, які обслуговують мережу, які її будують, розвивають, підключають та відключають абонентів. Повинен бути кол-центр, адміністрація, яка веде бухгалтерію і керує всім цим процесом. І це основна частина витрат у провайдера. І, звісно, вона зростає. Крім того, зарплати повинні зростати, тому що вартість життя у нашій країні зростає, і, відповідно, робітники все ж таки повинні отримувати кожного разу більшу зарплатню. Також на зростання зарплат впливає мобілізація. Більшість технічних співробітників, які будують мережі, підключають абонентів, — це чоловіки призовного віку, і, відповідно, наразі галузь має певні проблеми з робочою силою, тому що велика кількість співробітників залишають компанію і мобілізуються до армії.
Другою великою складовою у витратах будь-якого провайдера є матеріали: кабелі та термінальні пристрої, за допомогою яких або розширюється мережа, або підключаються абоненти. Все це іноземні вироби, і вони прив'язані до долара. Тож як змінився курс долара, так само змінюється ціна на цю складову.
Інша дуже суттєва складова — це різні види оренд, які дозволяють розміщувати мережу на місцевості. Тобто ми можемо сказати про як про багатоповерхову забудову, так і одноповерхову. В одноповерховій забудові велика складова — це оренда стовпів, тому що тільки по стовпах у населених пунктах можна прокласти мережу. Це стовпи від електропостачальних компаній. Це природні монополісти. І коли держава втрутилася, вона обмежила зростання тарифів на цю оренду. І це добре. А якщо ми кажемо за великі міста, де багатоповерхові забудови, там ми маємо у кожному окремому випадку, у кожному окремому будинку проблему. Тому що у кожному окремому будинку або ЖЕК, або ОСББ (Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку– ред.), або компанія, що керує. І кожна компанія ставить свої вимоги, які іноді бувають досить дивні. Наприклад, щоб зайти в житловий комплекс, потрібно заплатити там мільйон гривень або п'ять мільйонів. І це невідомо, яка кількість абонентів у оператора там буде. Проблема в тому, що це регулюється законом про доступ, який не працює так, як потрібно. І це великий біль для провайдерів. З одного боку, компанія, що керує, наприклад, яка обслуговує будинки, теоретично була б зацікавлена, щоб мешканцям, які там живуть, надавалося якомога більше різноманітних послуг і за меншу ціну. Але це не зовсім так. Тому що компанії, що керують, як правило, це комерційні компанії. Вони зацікавлені в тому, щоб їх прибутки зростали, а не щоб було зручно мешканцям. І це певна суперечність, і поки що її подолати не виходить. А тому дуже велика кількість провайдерів стикається з цими проблемами по доступу у будинки. І це, звісно, теж велика складова у витратах
Відтак, з одного боку, основні витрати в оператора зростають. З іншого боку, ми маємо платоспроможність і обмеження платоспроможності абонентів. А також маємо пропозиції від інших провайдерів. І таким чином ці три фактори впливають на те, що на певному ринку, я маю на увазі певний населений пункт або певний будинок, встановлюється якась врівноважена ціна, яку підпирають різні фактори з різних сторін. Тому для різних населених пунктів ми маємо різні тарифи.
Якщо ми маємо маленький населений пункт, де є тільки один провайдер, все одно там ціна не зростає у три чи чотири рази, тому що оператор може її підняти. Тому що платоспроможність — теж фактор, який обмежує. І ціни по ринку навіть у випадках, коли ми маємо монополію в певному населеному пункті, сильно не відрізняються від тих випадків, коли є абсолютна конкуренція.
Ціни не зростуть удвічі або втричі
— Ви згадали про те, що, наприклад, у багатоповерховий будинок або в комплекс заходить один провайдер. А чи є можливість користуватися послугами різних провайдерів?
— Так. Саме про це і говорить закон про доступ до інфраструктури. І так і повинно відбуватися. Але, на жаль, бувають ситуації, коли хоче зайти, наприклад, три, чотири чи п'ять операторів, а компанія, що керує чи ОСББ пускає тільки двох або тільки одного, керуючись різними думками. Хтось заплатив, або якесь ОСББ не хоче, щоб було багато операторів, тому що кожен потребує прокладання своєї інфраструктури всередині будинку, щось там псує. Тому іноді, можна так сказати, що для певних будинків є порушення вільної конкуренції. Дійсно, така проблема є. І відповідаючи вже на ваше основне питання, чи будуть зростати ціни чи ні. По-перше, витрати зростають, і всі, і це не тільки на телекомунікаційному ринку, мають відповідні інфляційні очікування. Тому ціни зростатимуть, але (моя особиста думка) вони зростатимуть пропорційно інфляції. Такого стрімкого зростання вдвічі або втричі не буде.
