Знищення лісосмуг призведе до пилових бур в Україні — еколог

Знищення лісосмуг призведе до пилових бур в Україні — еколог

В Україні вже 20 років немає пилових та піщаних бур. А цими днями на територію України занесло не бурю, а її залишки у вигляді запилення. І ситуація, спричинена піщаною бурею в пустелі Сахара, не є критичною для українців. Це констатує в ефірі Радіо Культура синоптикиня Укргідрометцентру Анжеліка Ганчук. Хоча людям із респіраторними захворюваннями чи тим, хто має проблеми з очима, варто зараз поберегтися.

Водночас експерт-еколог Мережі захисту національних інтересів ANTS Олег Листопад зауважує, що пилові бурі можуть повернутися в Україну. Однією з причин такої перспективи є знищення лісових посадок внаслідок розв'язаної Росією війни.

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне зображення із сайту Pixabay

В Україні вже 20 років немає пилових та піщаних бур

— Ми говоримо про пилові бурі й піщані бурі. Що ми спостерігаємо в Україні? І чи є різниця між цими поняттями?

Анжеліка Ганчук: В Україні наразі жодна з цих бур не спостерігається. І це дуже цікаво, тому що насправді в Україні зараз спостерігається явище, яке називається імлою. Це коли у нас на висоті, в атмосфері є підвищена концентрація будь-яких домішок, які зменшують прозорість атмосфери. І тому ми спостерігаємо знижену видимість, а також погіршується якість повітря та прозорість атмосфери.

Але чим же це відрізняється саме від піщаної або пилової бурі? Річ у тому, що саме слово "буря" вже повинно під собою містити таке поняття, що має бути вітер. Наприклад, як це відбулося приблизно з 21 до 25 березня у Сахарі. Там сталася аномальна подія, розвивалася хмарність, випадали опади, були навіть грози. І саме шквальні вітри, які розвиваються разом з грозою, здіймали величезну кількість піску в атмосферу, і там спостерігалася піщана буря. Тобто протягом п'яти днів в атмосферу здіймалися піщинки. І просто так склалося, що в атмосфері, циркуляція атмосфери, тобто потоки повітря переміщувались з тих широт через Середземне море на Центральну Європу, а тоді вже до нас. І цікавим є те, що пісок буває різного розміру — від найдрібніших часточок до трішки більших. Найдрібнішими ми вважаємо пил, трішки більші — це вже пісок. І в цьому випадку, коли ми спостерігали піщану бурю над Сахарою, за п'ять днів здійнялася така велика кількість всього цього матеріалу, що він піднявся дуже високо в атмосферу. І навіть, коли він проходив над Середземним морем, частина піску осідала, але пил потрапив в Європу настільки інтенсивно, що піднявся до тих широт, як Скандинавія. Тобто, це дуже аномальне явище, але саме весняний період — найбільш сухий, погожий і сприятливий для того, щоб утворилися саме такі явища.

І на нашу територію це також мало вплив. Ми фіксували переміщення цього пилу на супутникових зображеннях. Тобто його настільки його багато, що ми могли це спостерігати. І оскільки він переміщувався з південного заходу, то найбільше це відчули південно-західні території нашої країни. Для того, щоб мати реальні наслідки, наприклад, для нашого господарства, така буря має тривати понад три години. Тоді ми вже будемо фіксувати це як небезпечне явище і будемо випускати попередження про небезпечне явище, наприклад, як про грози чи коли ми очікуємо просто вітер. Просто ми його не бачили, і зараз в Україні це настільки рідкісне явище, яке не спостерігалось вже близько 20 років.

Знищення лісосмуг призведе до повернення пилових бур

— Пані Анжеліка сказала, що в Україні такі піщані та пилові бурі були вже декілька десятиліть тому. Чому вони утворювалися в Україні та чи є перспектива найближчим часом знову побачити це явище з погляду екології?

Олег Листопад: Такі бурі були. Причина — пересихання ґрунту, відсутність рослинного покриву, якщо не були вчасно посаджені лісосмуги. Зараз наші хлопці-дівчата воюють від посадки до посадки. Вони, як кажуть, у двох станах: або тримають посадку, або штурмують її. І там посадок уже немає. Тому посадки не будуть виконувати свої захисні функції. Це одна з причин, чому пилові бурі на нас чекають.

Причини появи пилових бур і як їм протистояти

— Як їм протистояти? Тільки посадками ми можемо врятуватися, чи ще якимось чином?

Олег Листопад: Адекватних очисників повітря за ціною та якістю в продажу немає. Дуже багаті люди можуть собі дозволити довго сидіти за закритими пластиковими вікнами довго. Ми не можемо. Це як в підводному чині, де зламався регенератор повітря. Ми почнемо задихатися. І тому єдиний шлях – це створити умови для того, щоб пил, який прийде в населені пункти, на щось осідав. І другий шлях – це прибрати інші джерела утворення пилу і взагалі загазованості повітря. Тобто, якщо був би тільки сам пил, це ще нічого. А так в Києві їздить мільйон автомобілів, які стирають свої колеса об асфальт, об бруківку. Це теж перетворюється на дуже дрібний пил. І так само ми його вдихаємо. Навіть коли має сахарського пилу, в Києві та в інших великих містах вистачає проблем і без цього.


Олег Листопад. Фото: ФБ-сторінка Олега Листопада

— Дуже часто ми читаємо про те, що піщані бурі утворюються в Україні внаслідок необдуманої діяльності людини, внаслідок розорення земель тощо. Чи справді це піщані бурі і що ж тоді утворюється?

Анжеліка Ганчук: В Україні насправді піску дуже невелика кількість. Це в основному Херсонщина. А все решта – це пилові бурі. Особливо на півдні та південному сході нашої країни є дуже виснажені та висушені ділянки. І там, наприклад, якщо ми візьмемо ґрунт і його висушимо, він буде летючим, ми зможемо його просто здути з долоні. Якщо ми його намочимо, це вже буде набагато складніше. Тобто все говорить про те, що у нас в ґрунті має зберігатися волога для того, щоб цього не траплялося. Тому посухи — це одна з прямих причин утворення пилових бур.

Найкращим фактором для того, щоб вимивати все з атмосфери, очищати її є завжди опади. Тому що краплинка, коли вона летить від хмари до землі, вбирає в себе всі брудні домішки, які може розчинити або просто приліпити до себе, і вони падають разом з краплею на підстильну поверхню і зафіксовуються там до наступного періоду висушення, доки вітер знов не підніме це все вгору.

— Куди далі попрямує ця буря?

Анжеліка Ганчук: Далі ця буря попрямує туди, куди їй треба. Сподіваюсь, вона там і осядете. Вона попрямує на схід, за межі нашої території, за кордони 1991 року України. І сподіваюся, що там наслідки будуть серйозніші, ніж були вони у нас.

"Можна викликати дощ, але наслідки цього — непередбачувані"

— Як захищатися від пилових бур?

Анжеліка Ганчук: Від пилових бур можна захищатися тим, що ми будемо запобігати опустеленню нашої території, а також будемо працювати над тим, що у нас зберігатиметься волога в атмосфері. Але в глобальному масштабі — це хіба що всією планетою працювати над цим в рамках якихось міжнародних програм з засадження лісами.

Якщо ми говоримо про захист саме від піщаних бур, то в країнах, які адаптуються до цього, в яких часто спостерігається це явище, у них є, наприклад, спеціальні захисні конструкції для будинків, наприклад, на вікна. Якщо в нашій країні або навіть в Європі буде збільшуватися кількість таких явищ, як піщані чи пилові бурі, я думаю, що саме в такому напрямку ми також будемо працювати. Це саме більше пристосування. Тому що впливати на атмосферу — гіпотетично можна. Викликати дощ можна. Але наслідки можуть бути дуже непередбачуваними.

Температура на планеті зростає. І зі зростанням температури в деяких регіонах ми спостерігаємо випадіння опадів чи бурі. Але, на жаль, для більшості регіонів це опустелення. І якщо ми говоримо про, наприклад, регіони Південної Європи, наприклад, Балкани, то опустелення там дуже значне. Якщо воно продовжиться, навіть там можуть утворюватися пилові бурі. Достеменно ми не знаємо, до чого призведе глобальне потепління. Це може спрацювати як ланка перед наступним глобальним похолоданням. Бо я нагадаю, що ми живемо в період льодовиковий. Тобто, з найнижчими середніми температурами на планеті. Тому що, наприклад, коли жили динозаври, середня температура була на 15 градусів вище. Не було навіть на полюсах температури менше +10. Тобто, коли ми говоримо, що тільки людина винна в підвищенні температури, це не зовсім так. Більш впливовими є космічні чинники, на які людина зовсім ніяк не може повпливати. Тому адаптація і ще раз адаптація, щоб люди могли пристосовуватися більше. А от планета вже, сподіваюсь, нам в цьому допомагатиме.


Анжеліка Ганчук. Фото: Радіо Культура

Пилова ситуація останніми днями погіршила якість повітря, але не критично

— І допоки ми не навчилися пристосовуватися чи адаптуватися, як все ж таки захиститися від того явища, яке ми маємо сьогодні на всій території України? Ми вже чули про те, що зачиняти вікна, менше перебувати на вулиці. Але знову ж таки, всі ми ходимо на роботи, в школу, ми всі рухаємося, життя ж триває. Яким чином захищатися? Вдягати маски?

Анжеліка Ганчук: Ця пилова ситуація, яку ми мали в останні кілька днів, дещо погіршила якість нашого повітря. Але якби це було щось насправді настільки небезпечне, то відповідні служби, і навіть від Українського гідрометцентру ми б видали попередження і необхідні дії, що дійсно "всі вікна треба зачиняти, обов'язково вологе прибирання, обов'язково користуватися масками, не перебувати на подвір'ї занадто довго"... Але поки що це більше стосується людей, яким важче впоратися з надмірним пилом, зокрема, якщо є респіраторні захворювання чи проблеми з очима.

Останні новини
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
Історія родини журналіста Українського Радіо Володимира Пищика на тлі 20-го століття
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
До трьох голодоморів ХХ століття в Україні голоду не було — Кабачій
Висвітлення Чорнобильської трагедії, правда про Голодомор та політична агітація з парламенту: історія Українського Радіо у 80-90-х
Висвітлення Чорнобильської трагедії, правда про Голодомор та політична агітація з парламенту: історія Українського Радіо у 80-90-х
Олег Скрипка на Радіо Промінь ексклюзивно представив два релізи
Олег Скрипка на Радіо Промінь ексклюзивно представив два релізи
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Новини по темі
Радіотеатр: традиція, закладена Українським Радіо у 30-х роках минулого століття
Рожевий фламінго і шакал на Одещині. Гідролог про зміни клімату
Рейган на зустрічі з Горбачовим цитував "Український вісник". Кендзьор про створення легендарного самвидаву
Дуже важливо, що пам’ятання про загиблих відбувається вже під час війни ― Стичинський
Зробити театр масок було моєю університетською мрією — режисер Давид Петросян про виставу "Слуга двох панів"