Ілюстративне фото з відкритих джерел
Що таке гендерне насильство?
Хочу почати з дуже простого питання: що таке гендерно зумовлене насильство?
Я б почала з того, що окреслила, що таке гендер. На жаль, останні років пʼятнадцять відбувається змішування цього поняття, його викривлення й використання цього поняття низкою політичних сил на міжнародній арені. Тому я запропоную те визначення, яким я користуюся, і яке сформоване на основі праць феміністок другої хвилі в 60-70-х роках минулого століття. Отже, у нас є стать, це категорія біологічна. Вона визначає, яку роль оцей конкретний організм грає у відтворенні біологічного виду. І у нас переважна більшість, крім організмів, які розмножуються діленням, це статеве розмноження. У нас є організм, який має численні маленькі рухомі гамети — статеві клітини, у нас є організм, який має мало малорухомих гамет — статевих клітин. На прикладі квітів це будуть пестики й тичинки, у випадку людей — це особи чоловічої та жіночої статі. Це сукупність характеристик, які визначаються нашою генетикою, гормонами, біологічними характеристиками. Але все зводиться до одного: або ми продукуємо чоловічі статеві гамети і ми особа чоловічої статі, або ми продукуємо гамети жіночі, відповідно, ми особа жіночої статі.
Але коли ми говоримо про гендер, то це система, яку суспільство накидає на ці дві статті і вже з двох рівноправних сторін ми отримаємо одну, яка є важливішою, яка сприймається як норма, а інша — сприймається, сформовується, визначається і подається в суспільстві як підпорядкована. Відповідно, гендерна ієрархія в суспільстві базується на тому, що чоловік у нас — це норма людини, а жінка — відхилення від норми і ресурс для споживання.
Гендерна ідентичність — це наше відчуття належності до певної групи за статтю, яке формується у нас в процесі соціалізації, коли суспільство накидає на нас очікування, обмеження, заборони і дозволи, які впихають нас або в норму людини, або в ресурс для людини. Відповідно, якщо ми користуємося цим визначенням гендеру людини, зафіксованим, зокрема, в Стамбульській конвенції, то поняття гендеру як сукупність очікувань і норм, які суспільство на нас накидає, теж там прописане.
Але коли ми говоримо про гендер, важливо памʼятати, що це не лише очікування. Це й обмеження, табу і заборони. Й порушення цих табу і заборон для жінок, як для підпорядкованої групи, мають зовсім інші наслідки, ніж для чоловіків.
Отже, гендер — це ієрархічна структура, а гендерне насильство — це насильство, яке спрямоване на відтворення і підтримання цієї ієрархії. Гендерне насильство — це насильство з боку чоловіків у бік жінок або насильство жінок у бік жінок, яке спрямоване на підтримання чоловічого панування над жінками.
Чоловіче насильство проти чоловіків сприймається як злочин. Це в нас в кримінальних кодексах прописано, що не можна бити, грабувати, вбивати. Чоловіче ж насильство проти жінок, яке відбувається значною мірою у приватній сфері, лишається непоміченим, невідрефлексованим і, відповідно, непокараним, тому воно триває.
"Серед жінок досі поширене уявлення, що їхня роль в родині — це повне побутове обслуговування чоловіка"
В Україні приблизно 22 % жінок від 15 до 49 років хоча б раз у житті стикалися з насильством, зокрема, сексуальним з боку партнера. Такі цифри містить звіт Всесвітньої організації охорони здоровʼя.
Що варто ідентифікувати з неочевидного? Адже часто за словом насильство ми уявляємо, наприклад, щось дуже конкретне — поштовх, удар, згвалтування. Що лишається непоміченим?
Дуже багато всього. Почнемо із ненадання допомоги, наприклад, коли жінка хворіє. Ми знаємо всі цю ситуацію, коли в чоловіка грип…
37,1. Він лягає на диван і вмирає.
І пише заповіт. Що робить жінка з температурою 37? З неї ніхто не знімає її хатніх обовʼязків, обовʼязків по догляду за дітьми, за хворими, за старими. Це її робота. В нас жінки досі, коли йдуть в пологовий, хваляться одна перед одною, що "я от своєму наготувала на тиждень їжі, розказала, що це лежить, бо він сам в холодильнику не знайде". Тобто серед жінок досі поширене уявлення, що їхня роль в родині — це повне побутове обслуговування чоловіка. І коли жінка хворіє й не отримує допомоги, це теж форма насильства.
Коли чоловік пів ночі сидить і грається на компʼютері в тій кімнаті, де спить жінка або жінка з маленькою дитиною, це створення неприйнятних умов. Він позбавляє її сну. Це теж форма насильства.
Окрема величезна тема — це сексуальне або сексуалізоване насильство. Коли в нас досі поширене уявлення, що жінкам секс не дуже то і треба. Все, що жінка хоче поза межами того, що може її чоловік, свідчить, що вона збоченка та німфоманка. Але проблема ж не в тому, що вона німфоманка, проблема в тому, що чоловік не може. З іншого боку ми маємо уявлення, що якщо чоловікові треба, жінка має "вынь да положь", хоче вона чи ні. Що тобі шкода 3 хвилини полежати? Потерпіти?
Все розмаїття сексуальних практик, доступних людям, зводиться до вагінально-пенетраційного сексу, в якому чоловік досягає оргазму. Є таке поняття, як оргазменна нерівність, коли в гетеросексуальній парі чоловік досягає оргазму в 93 % випадків, а жінки — близько 60 %.
Висока статистика. Я читала в книжці Лорі Мінц "Кінчай", що насправді цифра набагато менша, але це в США.
Це дивлячись, які дослідження ми дивимося. Ті, що я дивилася, там було в районі 60 %. В лесбійських парах, які порівнювали, були близько 83 чи 85 %. Тобто в ¾ сексуальних актів жінки кінчають. У випадку, якщо жінка мастурбує, вона досягає оргазму в 98 %.
"Один раз він не помився і вона може померти"
То питання: для кого існує секс, правда?
Абсолютно. Ключове питання. Уявлення про чоловікоцентричний секс позбавляє сексуальної насолоди обох партнерів, бо, на жаль, існує уявлення серед чоловіків, що його чоловіча спроможність вираховується в тих оргазмах, які він "видобув" зі своєї партнерки. Тоді секс перетворюється на "пиляння" партнерки в різних позах, яке не приносить їй задоволення, але тішить чоловіче его.
Ще одна тема — це коли чоловіки не дбають про свою гігієну, а жінки через це розплачуються. Зокрема, коли йдеться про жінок в старшій віковій категорії, в них через зменшення рівня естрогену значно більш придатними для проникнення бактерій стають статеві шляхи, їхня уретра, і якщо її партнер не дбає про свою гігієну, для жінки різко збільшується можливість запалень сечового міхура, який може призвести до уражень нирок і смерті. Тобто один раз він не помився і вона може померти.
Я хочу детальніше обговорити тему оргазменної нерівності. Ви сказали, що в лесбійських парах оргазми стаються в 83% випадків. Це набагато вищі показники, ніж оргазми, які жінки отримують в гетеросексуальних парах. Яким чином, на вашу думку, можна подолати цю нерівність?
Я б, мабуть, почала з повноцінної сексуальної просвіти у школах або навіть дитячих садках, де почати говорити про особисті кордони і безпечні та небезпечні доторки. Тому що для дівчаток період, коли вони починають вперше зазнавати сексуалізованої уваги і насильства, домагань з боку дорослих чоловіків, за моїми опитуваннями, починається з початком пубертату. В таких випадках далеко не завжди оточуючі готові стати на захист цієї дівчинки, коли дорослий чоловік починає її лапати, зокрема й в громадському транспорті. Це величезна проблема, про яку в нас практично ніхто не говорить. Для багатьох це стає травмою і загалом для жінок перебування в суспільному публічному просторі завжди є небезпекою, якою це не є для чоловіків.
"Величезна проблема, яку ми зараз маємо, — це порніфіковані уявлення про секс"
Ще одна величезна проблема, яку ми зараз маємо, — це порніфіковані уявлення про секс. Ми живемо зараз у світі, в якому діти знайомляться з сексуальною активністю дорослих у форматі насильницької порнографії у віці 10-11 років. Це не так, як в 80-90-ті, що аби знайти порнографію, треба було добряче пошукати.
Почнімо з того, що порнографія в принципі — це відео- або фотофіксація згвалтувань, тому що там не йдеться про добровільно надану згоду. Що передбачає згода на секс? Згода на секс передбачає, що людина вибирає з ким, де, як, коли, в якій формі і скільки.
І це бажано ще проартикулювати.
Абсолютно. І це йдеться тільки і виключно про взаємне бажання і взаємне задоволення. Одна ключова річ, яка не прописана в нашому законодавстві, — це те, що добровільність згоди передбачає, що її в будь-який момент можна відкликати безкарно. Коли в стосунках жінка розуміє, що їй простіше "дати", ніж пояснити, чому вона не хоче, це не є згода на секс, це не є секс, це сексуальне насильство.
Уявлення про чоловіче бажання, що воно не має меж, не має обмежень і воно абсолютно некотрольоване, має поєднуватися в наших головах з уявленням, що чоловіки такі раціональні, контрольовані і їм можна довірити владу. Як можна довірити владу людині, яку контролюють її статеві органи?
Саме уявлення про нестримність чоловічого жадання лежить в основі того, якою мовою ми описуємо згвалтування. Ми кажемо "жінку було згвалтовано", наче вона сама згвалтувалася. А що вона тут ходила?
"Порнографія псує чоловіків, які мають абсолютно викривлені уявлення про те, як виглядає секс"
І це, власне, має окремі наслідки й для чоловіків, коли вони, повертаючись до порнографії, дивляться порно і в них начисто відбивається емпатія до партнерок. Вони вчаться мастурбувати і отримувати оргазм, спостерігаючи приниження і біль, який завдається жінкам в порнографії. Згоду неможливо купити, якщо ми її купуємо — це вже не згода. Це відмова від спротиву при зґвалтуванні, це те, що продають жінки в проституції. Вони погоджуються не пручатися, поки клієнт їх гвалтує. Тому що там немає вільної згоди. Жінка в проституції не може вибирати з ким, як, скільки, вона не може відмовити. Там, де немає свободи безкарно відмовитися, немає згоди. Відповідно, проституція — це форма насильства, порнографія — це теж форма насильства. І якщо чоловіки вважають, що це нормально прийти "подрочити" об живу людину, якщо вони дивляться порнографію з 10 років, для них жива жінка — це не партнерка, з якою вони разом роблять спільно щось красиве, прекрасне, щось, що дає насолоду їм обом.
Більше того, дослідження, в тому числі й у країнах першого світу, показують, що у третини чоловіків, які дивляться порнографію, у віковій когорті з 20 до 35 років, де в них має бути такий "стояк", щоб на ньому пудова гиря висіла, еректильна дисфункція. Тобто порнографія псує нам чоловіків, які мають абсолютно викривлені уявлення про те, як виглядає секс. Це як вчитися водити машину по фільмах "Форсаж" — абсолютно нереалістично. В результаті вони значно більш толерантні до насильства проти жінок, тому що порнографія вбиває в голову, що жінкам подобається, коли їх принижують.
