Александру Віктор Мікула та Володимир Зеленський. Фото: president.gov.ua
"Ми не просто заявляємо, що Румунія підтримує незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Ми підтримуємо боротьбу українців за свою країну матеріально"
— Якщо взяти кілька видань 1990-х років, тобто десь перед 2000-ми роками, там є цікава публікація про те, що, мовляв, напрямок на півдні України — дуже хиткий, дуже вразливий, і автор статті закликає пильним оком дивитися на Бухарест, оскільки румунські націоналісти сплять і марять про те, як би повернути назад Північну Бессарабію і Буковину. От пройшло 30 років, і ситуація є такою, якою вона є. Ми глибоко помилялися. У чому феномен і що відбулося з румунським суспільством за ці 30 років?
— Я скажу так — за останні 30 років позиція Румунії не змінилася. Якщо ви ознайомитеся з заявами румунського уряду протягом останніх 33 років, з моменту проголошення незалежності України, ви побачите, що незалежно від політичного забарвлення правлячої політичної партії в Румунії, румунський уряд завжди заявляв про повагу незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України. І це не змінилося. Можливо, зараз цей меседж уже краще сприймається українським суспільством, оскільки українське суспільство мало змогу переконатися, що наші слова відповідають нашим діям. Ми не просто заявляємо і декларуємо, що Румунія підтримує незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України — ми підтримуємо боротьбу українців за свою країну матеріально. І протягом останніх двох років це стало більш помітно, ніж за попередні три десятиліття. Нічого суттєво не змінилося. Офіційна позиція Бухаресту, офіційна позиція румунської держави завжди була такою.
Звичайно, що російська пропаганда намагається надати більшого значення деяким особам, яким важко знайти себе в контексті XXI століття. Проте, нам не варто переоцінювати їхнє положення в румунському суспільстві. Адже ми послідовно і систематично заявляли і заявляємо, що ставимося з цілковитою повагою до незалежності, територіальної цілісності й суверенітету України. І за останні 30 років ця позиція не змінилася.
— Шановний пане Посол, ми повинні згадати на цьому 30-річному шляху після здобуття Україною незалежності ще один прикметний момент, який викликав велике хвилювання передусім у Москві, яка старалася вбити клин між Румунією і Україною. Це судова тяжба в Міжнародному суді ООН щодо шельфу острова Зміїний. Були значні пристрасті, було багато людей, які казали, що нам з румунами ніколи не йти одним шляхом. Тим не менше, повномасштабна війна продемонструвала, на щастя, абсолютно інший приклад. Румунія сьогодні одна з тих держав, яка надає нам, якщо не помиляюся, вже восьмий пакет військової допомоги, здійснює навчання українських пілотів на F-16, надає свою територію для військових маневрів. Румунія повністю на боці України. Чим керуються румунська еліта і румунське суспільство?
— Я б сказав так — справа про континентальний шельф острова Зміїний має стати прикладом хорошої практики у двосторонніх відносинах. І Україна, і Румунія вирішили, що двосторонні відносини не мають бути заручниками питання, стосовно якого у нас є розбіжності у поглядах. І оскільки обидві країни є законослухняними суб’єктами міжнародних відносин, вони звернулися до Міжнародного суду ООН, щоб врегулювати питання, щодо яких існували розбіжності у поглядах. Таким чином, це стало тим механізмом, який допоміг зняти з двостороннього порядку денного питання, щодо якого у нас були розбіжності в поглядах. Для того, щоб ми могли зосередитися на позитивному порядку денному наших двосторонніх відносин. Острів Зміїний не є свідченням напруженості у двосторонніх відносинах. Навпаки, це свідчення того, що обидві країни вирішили інвестувати в позитивний порядок денний і скористалися допомогою Міжнародного суду ООН для того, щоб зняти з цього порядку денного питання, щодо якого ми мали різні погляди. І в цьому контексті я б сказав, що румунський політичний істеблішмент завжди інвестував у розвиток добрих відносин з Україною. Так, у минулому ми переживали свого роду американські гірки. У деякі періоди часу швидкість і динаміка наших двосторонніх контактів була вищою, ніж в інші періоди нашої спільної історії. Відразу після Помаранчевої революції ви могли побачити, як Румунія підтримала спроби України наблизитися до Європейського Союзу та НАТО. Румунія була однією з перших країн, які підтримали Україну на шляху до членства в ЄС і НАТО. І після Євромайдану, після початку війни, після початку російської агресії проти України у 2014 році, Румунія стала однією з перших країн, які проявили солідарність з Україною, які підтримали запровадження санкцій проти російського агресора. Тож, навіть у межах наших скромних можливостей, ми, як ви бачите, можемо допомогти українцям у боротьбі за свободу.
— Пане Посол, тим не менше, як і в Угорщині, в Румунії є певна частина суспільства, яка охоплена націоналістичними ідеями. Є один з румунських лідерів, який нещодавно після поразки України, як він оцінював ситуацію, виступав за повернення тих територій, які націоналісти в Румунії завжди вважають румунськими. Це Північна Буковина і Бессарабія. Наскільки сильні сьогодні в Румунії ці націоналістичні тенденції?
— На мою думку, це один із прикладів того, як російська пропаганда намагається перебільшити значення деяких осіб, які проживають в Румунії. Варто підкреслити — якщо Росія переможе, це матиме катастрофічні наслідки на міжнародному рівні. Це будуть катастрофічні наслідки для всього світу. Тому що перемога Росії означатиме, що будь-яка держава може використати військо для того, щоб в односторонньому порядку змінити кордони. І якщо росіянам це вдасться, інші автократії по всьому світу спробують зробити те саме і, ймовірно, нападуть на сусідів, які цими автократичними державами сприймаються як слабші. Тому, не лише для українських громадян, але й для румунських громадян та інших громадян вільного світу, дуже важливо, щоб Україна перемогла. Ось чому ми та інші друзі України робимо все, що в наших силах, щоб підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно. І давайте будемо відвертими, у випадку Румунії, коли ми говоримо, що будемо підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно, ми говоримо про те, що будемо підтримувати Україну, доки вона не виграє цю війну з російським агресором. Ми хочемо, щоб Україна повністю звільнила свої території і отримала повний контроль над територіями, які були визнані українськими міжнародним співтовариством, в тому числі й Румунією, в 1991 році. Тому тут немає жодного прихованого порядку денного. У нас немає жодних неоревізіоністських чи реваншистських планів. Ми, навпаки, хочемо бачити Україну, яка має повний суверенітет і повний контроль над територіями, які належать Україні з моменту проголошення незалежності у 1991 році. Це кордони, які ми визнаємо. Ми неодноразово заявляли, що саме ці кордони Румунія вважає кордонами України.
"Поки що ми не виявили свідчень того, що румунська територія була безпосереднім об’єктом російської агресії"
— Шановний пане Посол, у значної частини українців є питання і до Польщі як члена ЄС і НАТО, і до Румунії як члена ЄС і НАТО. Під час ракетних атак, зокрема по півдню України, частина безпілотників порушує державні кордони Румунії. Чому немає реакції на те, що ворожі повітряні цілі порушують кордони і порушують повітряний простір держав країн НАТО? До цього хотів би додати, що внесок Румунії в європейську безпеку може характеризуватися одним промовостим моментом. Наскільки я знаю, чинний президент Румунії Клаус Йоганніс вирішив висунути свою кандидатуру на посаду генерального секретаря НАТО. Це, так би мовити, відповідь, на чию користь сьогодні розвивається безпекова ситуація в Румунії і наскільки Румунія зацікавлена в безпеці в Європі.
— Я б не сказав, що реакції немає. На додаток до політичних заяв і дипломатичних демаршів, які Румунія зробила як на багатосторонньому рівні, так і на двосторонньому, щоб засудити агресію Росії проти України, ми також подали скарги російській стороні через її дії та напади, що відбуваються близько до кордону між Україною та Румунією. І ми також розслідуємо кожен інцидент, який стався на румунській території. Розслідування були. Однак, поки що ми не виявили свідчень того, що румунська територія була безпосереднім об’єктом російської агресії. Проте ми робили дипломатичні демарші, протестуючи проти російських операцій поблизу кордонів НАТО, як польських, так і румунських — кордонів родини НАТО. І звичайно, як я вже згадував, ми використовуємо кожну можливу нагоду для того, щоб засудити і висловити росіянам наше невдоволення систематичними нападами на цивільну інфраструктуру в Україні. Я думаю, що багато з цих атак можна вважати потенційними військовими злочинами російських збройних сил, і ми продовжуватимемо найрішучішим чином засуджувати атаки на цивільну інфраструктуру України.
Боротьба з російською пропагандою та позиція румунських ЗМІ щодо війни в Україні
— Коли ми говоримо про боротьбу з російським фашизмом, ми повинні розуміти, що ця боротьба випливає з самого контенту гібридної війни. Тобто це війна, яку Російська Федерація веде проти цивілізованого світу на всіх фронтах. Хотілося б запитати вас, як в Румунії протидіють рашистській пропаганді? Ви частково вже відповіли, що це і суди, і блокування певних медіаресурсів. Хотілося б почути, як в Румунії організовано цю роботу, що є сьогодні і які є плани на майбутнє?
— Румунське суспільство є більш стійким до впливу російської пропаганди, ніж інші суспільства. Але це не означає, що уряд не повинен інформувати румунське суспільство про розвиток подій в Україні та про аргументи, які ми маємо на користь нашої позиції щодо підтримки України. І саме тому уряд, інші члени румунського суспільства, неурядові організації та політичні партії систематично повторюють і роз'яснюють основні аргументи на підтримку України та щодо засудження Румунією незаконної агресії Росії проти України. Це пов'язано з міжнародним правом, це пов'язано зі звірствами, які російські війська вчинили тут, в Україні. Це пов'язано з болем, який росіяни намагаються завдати цивільному населенню тут, в Україні, і це пов'язано з потенційними наслідками продовження російської агресії і поширення російської агресії на інші країни, якщо вони досягнуть успіху тут, в Україні. Поки що румунське суспільство переважно підтримує позиції румунської влади, румунського уряду. І ми сподіваємося, що зможемо продовжувати підтримувати Україну доти, доки Україна не переможе у війні й повністю не звільнить свою територію.
— Якщо я правильно вас розумів, тема російської війни в Україні перманентно важлива, є однією з центральних тем висвітлення румунських ЗМІ, і румунське суспільство в своїй основі, виявляє значний інтерес до подій в Україні. І до цього можна додати, що відомий румун, екстренер київського "Динамо" Мірча Луческу, який культова фігура і в Румунії, і в Україні, неодноразово виступав в румунських ЗМІ, розповідав про ті жахи, які принесла війна. Хоча на початку повномасштабного вторгнення його позиція була дещо іншою, але вона змінилася після того, що він побачив в Україні.
— Румунські ЗМІ повідомляють про російську агресію в Україні, базуючись, в основному, на інформації з українських джерел. Також, хоч і меншою мірою, але, можу сказати, що ще одним джерелом інформації для румунських ЗМІ є західні демократії, наші союзники по НАТО і наші друзі з родини ЄС. Переважна більшість румунських журналістів дуже прихильно ставляться до України і дуже критично — до дій Росії. Наприклад, коли йдеться про опис ситуації в російському суспільстві, про те, що це суспільство було взяте в заручники групою олігархів і колишніх КДБ-істів, які перетворили Росію на своєрідну особисту компанію. Ці люди також нападають на сусідні країни, заперечуючи право цих країн на власні рішення, тому що вони бояться, що російське суспільство може побачити, що насправді існують альтернативи у вигляді досвіду успішних країн колишнього Радянського Союзу, які вирішили побудувати демократичні інститути, побудувати систему стримувань і противаг, які є визначальними для західних демократій. Отже, всі ці порівняння та аналіз цілком присутні в румунських ЗМІ. І я б сказав, що румунський споживач новин здебільшого довіряє цим репортажам, які базуються на українських та західних засобах масової інформації.
"Під час Першої світової війни до Росії було евакуйовано частину румунського національного надбання, яке не було повернуто. Це ще один приклад того, як Росія розуміє виконання своїх міжнародних зобов'язань"
— Були деякі моменти, які ще до рашистського вторгнення вказували на те, що Румунія все-таки більше симпатизує Україні. Я хотів би, щоб ви нагадали нашим слухачам про один кейс у взаєминах з Рашистською Федерацією, який тягнеться вже понад сто років. Під час Першої світової війни Румунія віддала на зберігання царському уряду золотовалютний запас, який і досі Москва категорично не повернула і категорично відмовляється повертати Румунію. У чому тут справа і які шанси на повернення?
— Це дуже хороше запитання. Не знаю, чи зможу коротко на нього відповісти. Проблема в тому, що якщо ви дослідите історію наших двосторонніх відносин з Росією, ви побачите значну кількість дуже невтішних подій. І викрадення, і вбивства, і зґвалтування, і депортації, і катування, і диктування того, як нам жити — все це було своєрідним спільним знаменником відносин з Росією протягом останніх чотирьох століть. Так, були моменти, коли ми дивилися на схід з певними надіями, але, на жаль, Москва систематично не виправдовувала нашої довіри. Вона систематично застосовувала імперіалістичний підхід, який означав заперечення права румунів ухвалювати власні рішення і керувати, розпоряджатися власними ресурсами, власними силами.
Тому, я б сказав, що історія румунського скарбу, який включав більше, ніж золото, оскільки під час Першої світової війни до Росії було евакуйовано не лише золотий запас, а й значну кількість інших документів і предметів, які вважаються частиною румунського національного надбання, і які ніколи не були повернуті з Росії — це ще один приклад того, як Росія розуміє виконання своїх міжнародних зобов'язань. І, на жаль, Румунія — не єдина країна, яка постраждала від такого імперіалістичного підходу росіян.
Протести фермерів, експорт українських товарів та чорноморський коридор
— Під час війни економічна співпраця надзвичайно важлива. Всі світові фінансові інституції відзначають, що Україна виживає, хоча це достатньо важко робити, тому що рашисти послідовно знищують енергосистему України. Менше з тим, є ситуація на польському кордоні. Є дані Держстату України про те, що під час блокади ми втратили понад 6 мільярдів гривень через протести польських фермерів. В мене до вас коротке питання. Чому те, що не вдається на польському кордоні, вдалося на румунсько-українському кордоні? Яким чином зараз вдається підтримувати достатньо високий рівень економічної взаємодії?
— Це було непросто. Ми також зіткнулися з протестами з боку фермерських і транспортних асоціацій, проте румунський уряд порозумівся з ними, зміг домовитися з протестувальниками, тому проблеми з рухом товарів через кордон між Румунією та Україною, а також з рухом українських товарів до ЄС через наш кордон, були менш драматичними, ніж у випадку з українсько-польським кордоном. Але це було нелегко. Ми доклали значних зусиль, щоб знайти спільну мову з протестувальниками, і нам вдалося, на даний момент, знайти рішення, які задовольнили протестувальників і дозволили нам продовжити роботу на шляху солідарності.
Як ви згадали, румунський уряд, за підтримки Європейської комісії, а в деяких проектах також за підтримки США, зміг інвестувати в розвиток інфраструктури в районі портів Галац і Констанца, в розширення залізничних колій, що з'єднують кордон з Республікою Молдова з портом Галац. Ми збільшили пропускну спроможність деяких наших нинішніх пунктів пропуску і відкрили нові пункти пропуску. Ми збільшили пропускну спроможність Сулинського каналу Дунаю для судноплавства. Ми також збільшили пропускну спроможність для товарів, що йдуть транзитом.
Разом із тим, альтернативний чорноморський коридор, який проходить через румунські, болгарські та турецькі територіальні води працює дуже добре, і тому використання Україною цього альтернативного чорноморського коридору для торгівлі й експорту товарів, дещо зменшило тиск на автомобільну й залізничну інфраструктуру. Але ми продовжуємо розвивати наші взаємні зв’язки, щоб мати змогу допомогти Україні, якщо виникне потреба у збільшенні обсягів товарів, які транспортуються через Румунію на ринок України. Ми сподіваємося, що в майбутньому ми зможемо продовжувати розвивати цю інфраструктуру, щоб українська економіка мала ефективний спосіб транспортування товарів, які вона експортує, на відповідні ринки, і щоб додана вартість продукції, яку Україна експортує та імпортує, зростала. І щоб українська економіка швидко зростала і створювала робочі місця для українських громадян, а також щоб могла зробити свій внесок в обороноспроможність і перемогу над росіянами.
Александру Віктор Мікула. Фото: president.gov.ua
"Співпраця між оборонними галузями України та Румунії має значний потенціал"
— В українських ЗМІ було декілька публікацій. Пишуть про те, що між сторонами досягнуто згоду на реалізацію дуже амбітних економічних проєктів. Якщо ви можете щось конкретизувати, шановний пане Посол, це можна зробити. І хотілося б запитати у вас, чи є домовленості з оборонними підприємствами військово-оборонного комплексу Румунії. Зараз в України є домовленості з турками, з німцями, з французами, з британськими фірмами, з чеськими виробниками. Чи є в цьому переліку місце для румунських виробників зброї?
— Дійсно, співпраця між оборонними галузями України та Румунії має значний потенціал, і саме тому під час міжурядового засідання, яке відбулося тут, у Києві, 18 жовтня 2023 року, було підписано меморандум про взаєморозуміння, який створює основу для заохочення співпраці між оборонною промисловістю Румунії та України. Я думаю, що обидві країни можуть вчитися на досвіді іншої країни, і можуть працювати разом у короткостроковій перспективі, щоб сприяти перемозі України, і в довгостроковій перспективі, щоб розвивати економічні та торговельні відносини між нашими країнами.
Так, існують і програми співпраці. І якщо говорити про інфраструктуру, то я хотів би сказати, що під час того ж таки спільного засідання урядів у жовтні минулого року, коли ми підписали Меморандум про взаєморозуміння — цей документ затвердив генеральний план розвитку інфраструктури наших доріг і сполучень, і розвитку інфраструктури на нашому спільному кордоні. Щодо військового співробітництва, то ЗМІ широко висвітлювали цю тему. В основному про програму підготовки пілотів винищувачів F-16, яку ми проводимо в Румунії. Тож, ми очікуємо готовність українських пілотів. ЗМІ також розказували і про навчальні програми, які ми проводимо в Румунії, а також певні пакети допомоги. Деталей стосовно цих пакетів допомоги ми не надавали з міркувань безпеки, але нам було дуже приємно чути думку українських офіційних представників, які публічно заявляли, що в той час як в перші дні повномасштабного вторгнення деякі члени Альянсу все ще думали про те, як допомогти Україні, Румунія знала, що робити, і вже допомагала Україні. Я думаю, що ця заява, навіть якщо вона не містить деталей, є тією заявою, яка лежить в основі і стверджує важливість нашої двосторонньої співпраці у військовій сфері.
"Ми віримо в хоробрих українських солдатів і сподіваємося, що якщо зможемо забезпечити їх усім необхідним, то вони зможуть дати відсіч росіянам"
— Ми перебуваємо в дуже складному моменті рашистсько-української війни. Він невизначений. Війна переходить в фазу вичікування, в фазу на виснаження, на що сподівається московський диктатор. Українське суспільство проти цього. Розглядаються різні варіанти. Ситуація в Україні залежить від обсягу військової допомоги. Ми повинні враховувати ситуацію в США, тому що великого пакету від США немає. В цих умовах з'являються різні ідеї. Зокрема, ідея, озвучена президентом Франції Еммануелем Макроном, про те, що можуть скластися такі обставини, коли в Україну доведеться відправляти війська країн-членів НАТО. Яким є ставлення Румунії до цієї ідеї. І чи готова Румунія, в разі, якщо це буде підтримано Альянсом, зважитися на такий крок?
— Перш за все, я повинен нагадати той факт, що президент Макрон пояснив, що консенсусу щодо введення військ в Україну зараз немає, а також нагадаю заяви українських офіційних осіб, які заявили, що вони не просили саме війська. Враховуючи контекст, я думаю, що зараз ми повинні зосередитися на наданні українцям інструментів, необхідних для перемоги, для протидії російській агресії. Тому, я б сказав, що зараз перед нами багато домашньої роботи. Ми повинні прискорити нашу співпрацю на багатосторонньому рівні, а також співпрацю з бізнес-спільнотою та військовою промисловістю, щоб ми могли прискорити темпи надання допомоги Україні. Ми віримо в хоробрих українських солдатів і сподіваємося, що якщо ми зможемо забезпечити їх усім необхідним, то вони зможуть дати відсіч росіянам і повернутися додому до своїх родин цілими, здоровими та переможцями.
"Румунія повністю підтримує "Формулу миру" Зеленського і бере участь в робочих групах з її реалізації"
— Пане Посол, яким є ставлення румунської влади до "Формули миру" президента Зеленського?
— Ми повністю підтримуємо "Формулу миру" президента Зеленського. Ці десять пунктів. І публічно, і на двосторонньому рівні ми висловили нашу готовність відігравати більш активну роль у першій і другій робочих групах. Перша пов'язана з ядерною безпекою. Друга пов'язана з продовольчою безпекою. І тому ми не лише готові грати значну роль в них, а й також беремо участь в інших робочих групах з реалізації мирної формули. Ми беремо участь у засіданнях з енергетичної безпеки, репатріації ув'язнених, цивільних осіб і дітей, які були депортовані росіянами, і в робочій групі з питань правосуддя. Власне, в Гаазі на даний момент проходять засідання, в яких Румунію представляє міністр закордонних справ.
Ми також беремо участь у робочій групі щодо запобігання ескалації та майбутньої агресії росіян проти України та у робочій групі щодо підтвердження припинення бойових дій. Румунія взяла участь у трьох зустрічах радників з питань національної безпеки в Джидді, на Мальті та в Давосі. Й ми прагнемо бути присутніми на першому саміті з реалізації мирної формули, і також будемо присутніми на інших тематичних зустрічах різних робочих груп. Тож ми повністю підтримуємо "Формулу миру", запропоновану Україною. І ми вважаємо, що єдиний шлях досягнення миру — це шлях, що базуватиметься на цій формулі.
Румунія продовжила поточні програми для біженців до літа
— Завершуючи нашу розмову, хотілося б почути вашу розповідь, пане Посол, які умови створює румунська влада для українських біженців? Напередодні з'явилася публікація про те, що українських біженців в Румунії можуть залишити без фінансування. 78 тисяч українців знайшли прихисток у вашій країні.
— На даний момент тимчасовим захистом румунської держави користуються близько 155-ти тисяч громадян України. Не всі з них зараз у Румунії. Деякі з них досить часто подорожують туди-сюди. Тому я б сказав, що на постійній основі в Румунії перебувають близько 80-82 тисяч українців. І ця цифра коливається. Взимку вона зростає, наближається до 100-110 тисяч, влітку зменшується до 80-75 тисяч. Ці люди досить мобільні, і багато з них вирішили залишитися тут, в Румунії, тому що хочуть повернутися в Україну, як тільки це дозволить безпекова ситуація. У багатьох із них є бізнес та економічні зв'язки з Україною. І саме тому вони так багато подорожують. Румунський уряд скористався власними ресурсами, а також підтримкою Європейської Комісії, для розробки програм, які дозволять українським біженцям отримати повний доступ до ринку праці, освітніх, медичних і соціальних послуг. І ми час від часу, залежно від ситуації, оновлюємо пакет послуг, які надаються українським біженцям. Тож, ми вдосконалюємо, змінюємо деякі речі на основі зворотного зв'язку, який ми отримуємо від біженців, а також на основі зворотного зв'язку, який ми отримуємо від українського уряду. Час від часу у нас виникають затримки з деякими виплатами. Минулого року нам навіть довелося використовувати резерв прем'єр-міністра Румунії, щоб компенсувати ці затримки. Сьогодні ми стикаємося з подібною ситуацією в деяких програмах, але ми сподіваємося знайти рішення, щоб всі виплати були здійснені вчасно.
Ми плануємо оновити пакет підтримки для українських біженців, але це станеться пізніше. Наразі ми продовжили поточні програми до літа, а вже влітку знову проведемо оцінку разом з українськими біженцями та українською державою.
Слід також згадати той факт, що значна кількість українських дітей, які проживають в Румунії, навчаються в українських школах дистанційно, і тому влітку на прохання Міністерства освіти і науки України ми організували в Румунії національні іспити, які діти повинні скласти для того, щоб підтвердити свої знання, і ми будемо продовжувати цю роботу. Після цьогорічних іспитів ми маємо визначитися, чи зберігати цю процедуру на наступний рік, чи на основі взаєморозуміння румунського та українського урядів ми знайдемо інше рішення.
Поки що ситуація з українськими біженцями в Румунії така. Ми намагаємося зробити все можливе, щоб вони відчували себе бажаними гостями, і ми також розуміємо зацікавленість української держави в тому, щоб вони повернулися, як тільки для цього будуть створені безпечні умови. Щоб ці люди могли зробити свій внесок у відбудову своєї дуже гарної країни.
— Цими тижнями рашисти значно активізували ракетний терор. Як ви як Надзвичайний та Повноважний Посол Румунії в Україні справляєтеся з ракетними атаками? Чи дотримуєтеся правил — перебувати в бомбосховищах? І, якщо можна, чи дотримується цих правил штат посольства Румунії в Україні?
— У нас досить суворий протокол. Щоразу, коли оголошується повітряна тривога, ми йдемо в укриття. Якщо я відвідую українських колег, то дотримуюся їхніх протоколів. Тобто я стежу за тим, що роблять українські посадовці. Проте, коли я вдома, або коли знаходжуся в посольстві, то йду зі співробітниками в укриття. На нашу думку, так ми підтримуємо Україну. Тому що дотримуватися правил важливо. Ці правила встановлені українською владою, і ми намагаємося бути максимально дисциплінованими. Це задля нашої ж власної безпеки, і ми повинні це поважати. І варто зазначити, що в порівнянні з оповіщеннями, які були в 2022 році, ця система значно еволюціонувала. Тепер ви точно знаєте, в чому полягає загроза, її характер, і знаєте, що коли звучить повітряна тривога, ви дійсно повинні йти в укриття. Ви здогадуєтеся, що загроза від того, що наближається, дійсно існує. Тому ми дуже вдячні тим, хто розробив ці додатки, які сповіщають про повітряні тривоги, а також тим, хто присвячує свій час інформуванню через різні соціальні мережі про характер загрози і про заходи, яких можна вжити, щоб бути впевненим у власній безпеці.
Я пам'ятаю, як у 2022 році у нас не було додатку, який би показував, де знаходиться найближче на даний момент до тебе укриття. А зараз у вас є інструменти, надані українською владою, необхідні для того, щоб працювати в безпечному середовищі, незважаючи на те, що Україна перебуває у стані війни, і що Київ та інші міста, куди ми подорожуємо, страждають від обстрілів і атак російських злочинців.
— Шановний пане Посол, ми вам надзвичайно вдячні за приділений час, за цікаві відповіді, за позицію румунської влади стосовно широкомасштабної війни, яку веде путінська банда в Україні. Вдячні вам за теплі хороші слова стосовно підтримки України. У вас є можливість сказати кілька слів нашій величезній кількамільйонній аудиторії слухачів Українського Радіо.
— Дякую вам за можливість поговорити з вами, і за можливість звернутися до мільйонів українських громадян. Моє послання до українців дуже просте. Ми з вами, і будемо підтримувати вас стільки, скільки буде потрібно. А це означає, що ми підтримуватимемо вас доти, доки ви не подолаєте російську агресію.
