Ілюстративне фото: УНІАН
З боку парламенту немає зволікання з розглядом законопроекту про мобілізацію
Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук нещодавно висловив сподівання, що законопроєкт про мобілізацію буде розглянуто під час наступного засідання. За вашою інформацією, коли він потрапить до сесійної зали? І чи не свідчить факт такого довгого розгляду про те, що з ним, м'яко кажучи, не все добре?
Більше ніж 4 тисячі поправок було подано до цього законопроєкту. Я нагадаю, що це вже друга спроба уряду подати законопроєкт про мобілізацію. Його основними ініціаторами є Міністерство оборони і Генеральний штаб. Робота парламенту, профільного Комітету, полягала в тому, щоб максимально швидко відпрацювати і підготувати цей законопроект для внесення до зали. Тому що ми розуміємо, що всі завдання, які ставлять сьогодні перед нами і Міноборони, і Генштаб, і взагалі наші військові, які очікують ротацію, є певним стимулом для того, щоб народні депутати ухвалювали відповідне рішення якомога швидше. На сьогодні, за моєю інформацією, профільний Комітет, який очолює Олександр Завітневич, відпрацював усі правки, подані народними депутатами. Частина правок врахована, частина відхилена, щось враховано редакційно. Залишилися дискусійні речі, які, скоріш за все, будуть внесені як комітетські правки. Після того вже буде завершальне засідання Комітету, відпрацюють юристи, буде готова відповідна таблиця до другого читання, і законопроект піде безпосередньо до сесійної зали. Я думаю, що точно з боку парламенту немає жодного зволікання з розглядом цього законопроекту.
Що все-таки буде на виході?
Я би хотіла бачити збалансований документ, тому що питання мобілізації для суспільства є досить важливим. Тому краще обговорити трохи довше, врахувати всі думки, пояснити фахово, донести свої позиції, ніж поспішати і знову видати якийсь документ, який не враховує відповідні думки.
Обов'язково контракт і виключно за згодою
Ви є авторкою законопроекту №11079 щодо умовно-дострокового звільнення засуджених для проходження військової служби за контрактом під час особливого періоду. Як вирішує це питання ваш проєкт, скільки людей дозволить мобілізувати і кого конкретно він стосується?
Я одна із авторів законопроекту №11079, який дозволяє мобілізувати засуджених. Потім ми працювали з нашими колегами з правоохоронного комітету і внесли альтернативний законопроект №11079-1. Він також буде розглядатися на правоохоронному Комітеті, тому що перша редакція враховувала те, що можуть бути мобілізовані всі засуджені за виключенням тих, які скоїли злочини проти національної безпеки. А вже в альтернативному законопроєкті ми розширили коло тих, хто не може бути мобілізований. Це люди, які скоїли злочини не тільки проти основи нацбезпеки, а й причетні до умисного вбивства, які скоїли злочини, пов'язані з насильством, сексуальним насильством. Ми вважаємо, і це була чітка позиція правоохоронного Комітету, що такі люди не можуть боронити нашу державу. Також очікуємо розгляд цих законопроектів на профільному Комітеті. За нашими даними, ми зможемо залучити і мобілізувати навіть не сотні, а, можливо, і тисячі людей. Такі засуджені зможуть обіймати різні посади від сержанта до офіцерського складу, в залежності від їх можливостей і характеристик. Всі ці люди обов'язково будуть проходити професійно-психологічний відбір. Обов'язково буде кілька етапів медичного обстеження. Перший етап буде безпосередньо проводитись у місцях утримання. А вже другий, коли буде проходити медична комісія в ТЦК. Хочу підкреслити, що така мобілізація засуджених можлива лише тоді, коли засуджений надає свою згоду і коли відповідна військова частина теж захоче такого засудженого взяти, щоб він проходив службу. Це буде обов'язково контракт. Виключно за згодою. І виключно з розумінням того, де, в якій військовій частині і, що може робити така людина для того, щоб якнайшвидше відбулася наша перемога. І, до речі, всі засуджені зможуть служити в окремих спеціалізованих підрозділах або у відповідних частинах. Тобто вони не будуть разом з військовослужбовцями, які зараз боронять нашу державу.
Зрозуміло, що на Росії активно залучають засуджених до війни. Наскільки це етично з нашого боку і чи не погіршить це моральний стан військових?
Мені здається, що не дуже правильно взагалі порівнювати наші підходи і підходи, які застосовує до засуджених Росія. Тому що ми бачимо, що там просто всіх захапали, відправили, використали як м'ясо і все. У нашому випадку це зовсім по-іншому. І давайте не забувати, що відбувають покарання за різні злочини. Там є і фінансові махінації, і шахрайства. Але людей, які причетні до вбивств, до насильства, ми залишаємо поза можливістю брати участь в обороні держави.
Олена Шуляк. Фото: facebook/ShuliakOlena
Армії потрібно переходити до цифрових інструментів
Президент цього тижня підписав низку давно ухвалених законів, зокрема, щодо зменшення мобілізаційного віку до 25 років, скасування статусу "обмежено придатний" і запровадження електронного реєстру військовозобов'язаних. Чи не стануть ці окремі закони і ваш проєкт про мобілізацію засуджених своєрідними замінниками закону про мобілізацію?
На нашу долю випало, що ми ухвалюємо потенційно непопулярні закони. Але хочеться, щоб з парламенту вже йшов у небуття популізм, а все ж таки приходили речі, які потрібно ухвалювати для реформування різних галузей, незважаючи навіть на те, що вони інколи дуже непопулярні. Президент підписав низку законопроєктів, вони були очікувані, деякі з них ухвалювалися парламентом в минулому році. І це якраз все у тій системі, яку неодноразово обговорювали представники профільних комітетів стосовно того, що в армії потрібно відходити від бюрократичних процесів і переходити до різних цифрових інструментів. Сьогодні цифрові інструменти активно вже стали частиною нашого цивільного життя. І, звичайно, найкращі практики можуть бути також застосовані безпосередньо в армії, включаючи питання обліку військовозобов'язаних, їх переміщення, і взагалі спрощення документообігу. Всі ці речі є в законопроектах, які підписав президент. Це я говорю і про реєстр "Оберіг", де буде зберігатися і обліковуватися вся інформація, і про електронний кабінет, де можна буде отримувати відповідні дані, і про отримання статусу учасника бойових дій "автоматом" без бюрократичної тяганини, яка наразі існує.
Питання щодо практики Офісу президента не підписувати і не ветувати закони, як, наприклад, було із законопроектом про зменшення віку мобілізації, який був ухвалений ще в травні 2023 року, а підписаний тільки у квітні 2024 року. Наскільки така практика конституційна і як вирішити це питання?
Я думаю, що Офіс президента готує президенту відповідні законопроекти на підпис, коли проаналізовані всі чинники. І якщо законопроект, на думку спеціалістів Офісу, готовий на підпис, то президент його підписує. Якщо вони бачать якісь речі, які не дозволяють його підписувати, то, звичайно, такий документ не потрапляє на стіл президента. Звичайно, це рішення президента підписувати чи ні той чи інший законопроект. І зараз, в умовах повномасштабного вторгнення, ми на 100% всеціло довіряємо президенту, коли він ухвалює відповідне рішення і, можливо, якісь законопроекти не підписує так швидко, як би хотілося деяким політичним силам.
