Ілюстративне фото: ФБ-сторінка "Генеральний штаб ЗСУ / General Staff of the Armed Forces of Ukraine"
Будівництво ІФС – нагальна задача Сил оборони
– Президент Володимир Зеленський в інтерв'ю, яке він дав на Чернігівщині, зауважив, що якоїсь загрози нового наступу росіян з боку Білорусі на сьогодні немає. Але водночас робота з укріплення кордону триває і вже майже 92-98% фортифікаційних споруд там зведено. Наскільки цей напрямок є загрозливим і чи може ворог ним скористатися в разі повторного наступу?
По-перше, цей напрямок завжди залишався загрозливим, незважаючи на різке зниження інтенсивності бойової активності з боку нашого північного сусіда. Тому будівництво таких інженерно-фортифікаційних споруд є нагальною задачею українських Сил оборони для того, щоб продемонструвати нашу постійну готовність щодо відбиття будь-яких провокацій, будь-якої агресії. В тому числі для того, щоб зекономити кількість військ, яка використовується на цьому напрямку. Чи є загроза з боку Білорусі? Прямо зараз нагальної загрози немає. Тобто такого, щоб умовно протягом тижня або місяця війська з території Білорусі можуть атакувати Україну, зараз немає. Цього зараз немає і, щонайменше, на найближчі кілька місяців не передбачається
Загрози нападу з Білорусі мінімум у найближчі кілька місяців не передбачається
– Але рухи у них відбуваються, вони там і техніку переганяють, і навчання якісь проводять постійно. Це про що свідчить?
Так. Але я підкреслю ще раз, для нас загрози не існують. Тому що у форматі раптової, як вони це називають, перевірки боєготовності своїх збройних сил, основні зусилля бойових підрозділів зосереджені не проти України, а проти країн Балтії, зокрема Литви. Саме тому ми спостерігаємо досить підвищену активність наших литовських та латвійських союзників, які прискіпливо спостерігають за питаннями розгортання і посилення білоруських військових континентах на своїх напрямках. Тим більше, що не дуже дружня і мирна риторика Лукашенка додає перестороги нашим союзникам. Що може стати фактором того, щоб ми сказали, що з боку Білорусі, можливо, почнеться якийсь наступ на територію України? Як і минулого разу, ми традиційно говоримо про розміщення там російських континентів. Тому що саме білоруські війська, попри те, що вони зараз проводять дуже широкий комплекс заходів бойової готовності і підготовки, неспроможні будуть атакувати Україну. Тому гіпотетично ми можемо говорити про можливість розв'язання конфлікту з того боку тільки за наявності відповідних російських контингентів. Цього зараз немає і, щонайменше, у найближчі кілька місяців не передбачається.
.jpg)
Сергій Грабський. Фото: "Міст Онлайн"
Для нас ефективність боїв – кількість знищеного противника
– Очільник ГУР Кирило Буданов висловив припущення, що наприкінці весни, на початку літа Росія наступатиме на Донбасі, ймовірно, у напрямку Покровська. Наскільки високим є ризик відходу з позиції, які наші захисники зараз тримають, якщо, наприклад, протягом того ж місяця не будуть налагоджені поставки обіцяних снарядів?
Ризик відходу з позицій є завжди. Тут треба розуміти і зменшувати частку драматизму в цій ситуації. Тому що існує дві концепції оцінки ефективності ведення бойових дій. З нашого боку, ефективність бойових дій оцінюється кількістю знищеного противника. З боку противника – зайнята територія. Вони не зважають на втрати. Тому говорити про можливість втрати якихось ділянок території ми, на жаль, маємо. І маємо усвідомлювати, що противник має для цього достатні ресурси. Я тут можу навести приклад, який минулого тижня дуже широко обговорювався в нашому інформаційному середовищі. А саме зухвалої танкової атаки противника південніше Тоненького. Саме тому ми говоримо про напрямок на Покровськ, адже наші війська зараз прикривають цей напрямок, і саме там противник намагається розгорнути активні бойові дії. Про що йшлося? Танковий батальйон, а саме 36 танків і 12 БМП атакували наші позиції, і втратили під час цього бою 12 танків і 8 БМП, якщо не помиляюсь. Із точки зору України – це була видатна перемога, тому що ми фактично знищили танковий батальйон. Але з російської точки зору – цей наступ був вдалий, тому що вони просунулися на тій території. Залишки цього батальйону не відійшли, вони закріпилися. Так, вони далі не могли наступати, але вони просунулися. Тому вони це відзначали як "видатна перемога". І саме це дало підставу росіянам розглядати такий формат ведення бойових дій, як найбільш вдалий і доцільний. Тому, ми говоримо про такі масовані атаки, які зупинити буде дуже важко. І в принципі, основи оперативного мистецтва говорять, що майже гарантований успіх можуть мати дії, які дозволять зосередити і забезпечити 5-ти або 7-разову перевагу над військами, що обороняються. У випадку, коли йде така навала техніки, обороняти позиції дуже складно. Тому ми можемо розглядати питання відходу з цих позицій. Але це не означає, що фронт посиплеться і ми будемо хаотично відступати. Саме тому очільник нашої військової розвідки зауважив, що ми, в принципі, даємо собі раду і усвідомлюємо, де противник може зосередити основні зусилля. І давайте не забувати, що ми не є нейтральними спостерігачами. Ми робимо все можливе для того, щоб зосередити на цьому напрямку відповідно кількість ресурсів, щоб унеможливити ефективні дії противника.
Американська допомога не припинилася
– Наша запаси зброї зараз поповнюється чи ми користуємося тим, що є?
По-перше, треба зменшити частку драматизму в цій ситуації, бо американська допомога зараз не є визначеною, але вона не припинилася. Тому що ті гроші, які були виділені за попередніми домовленостями, зараз працюють і американська сторона виконує свої контракти. Тобто немає такого, щоб у нас повністю зупинилося постачання озброєння, бойової техніки. Друге. Потік західної допомоги складаються з невеличких, нехай тоненьких, але струмочків, які узагальнюються і надходять. І саме це дає підстави президенту стверджувати, що на сьогоднішній день ресурсів для ведення оборонних операцій у нас вистачає. Хоча ресурсів ніколи не може вистачати і завжди будь-який військовий командир веде бойові дії в умовах серйозного обмеження сил та засобів. Але для оборонних операцій цього достатньо. Для ведення наступальних операцій цього недостатньо. І саме тому ми змушені були перейти до формату стратегічної оборони, завданням якої є завдання противнику максимальної шкоди, знищення його бойового потенціалу, що ми власне і робимо. У цьому випадку втрата території, на жаль, допускається. Але іншого вибору в нас немає.
